FINCLUB Фiнансовий клуб

Висновки зроблено
Нацбанк повідомив про введення тимчасової адміністрації у Профін Банк. Відповідне рішення № 35/БТ було прийнято правлінням НБУ 19 січня. Підставою для визнання банку неплатоспроможним стало недотримання Профін Банком законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, йдеться в повідомленні регулятора.

У Нацбанку уточнили, що за останні чотири роки регулятор неодноразово виявляв у діяльності банку факти порушень законодавства з питань фінансового моніторингу та притягав його до відповідальності. Зокрема, за результатами проведеної в грудні 2014 року позапланової перевірки виявлені факти здійснення Профін Банком масштабних операцій з готівковими коштами в гривні, встановлені окремі клієнти, які постійно здійснювали операції зі зняття цих коштів у значних обсягах.

Крім того, в НБУ стверджують, що керівництво Профін Банку проводило ризикову політику: надавало кредити новоствореним підприємствам, а в подальшому ці кошти спрямовувалися на погашення кредитів інших позичальників або перераховувалися на поточні рахунки інших контрагентів. «Зазначена практика призводила до штучного поліпшення якості кредитного портфеля, завищення валюти балансу банку», – йдеться в повідомленні НБУ.

У банку незадоволені рішенням регулятора. «Банк має достатню ліквідність і працює в рамках законодавства. Зняття готівки відбувалося в межах лімітів, а після побажань регулятора воно було повністю зупинено. Усі роки НБУ не мав претензій до нашої діяльності, – заявило FinMaidan джерело в правлінні банку. – Про усі підозрілі операції ми регулярно й своєчасно інформували Держфінмоніторинг, але там не було реакції, і у них теж до нас ніколи не було претензій. Після останньої перевірки Нацбанку були деякі зауваження, але на кожне з них ми виклали мотивовані аргументи. Нам НБУ не зміг надати зведений акт перевірки, а замість цього раптом увів адміністрацію, яка для усіх стала несподіванкою».

Нацбанк заявив, що Профін Банк мав тісні взаємини з Міським комерційним банком, якого 20 листопада минулого року було віднесено до категорії неплатоспроможних. Зокрема, Профін Банк за борги отримав у Міського комерційного банку кредити і основні кошти. «Значна частина відділень Профін Банку знаходиться в приміщеннях, які раніше орендував Міський комерційний банк», – повідомили в НБУ. «Між банками проводилися взаємозаліки», – розповіло джерело в Міському комерційному банку.

В НБУ з посиланням на сайт Профін Банку повідомили, що бенефіціарами установи є Рейніс і Тетяна Тумовс – «контролери більшості компаній – учасників мажоритарного акціонера Профін Банку». Сайт Профін Банку вчора уже не працював (ймовірно, був відключений тимчасовим адміністратором), а на сайті Нацбанку і в системі розкриття інформації бенефіціарами банку значаться Хрісостомос Італос, Георгій Капсалі, Теодорос Вердіс і Нектаріос Маркантоні (на кінець I і II кварталів 2014 року).

Повне стискання
У середині 2012 року Профін Банк, що належав французькій Societe Generale Group, продав Альфа-банку роздрібний кредитний портфель на суму 220 млн грн. На початку 2013-го власником установи стала кіпрська Xeronia Ltd. Тоді ж частину відділень було передано Міському комерційному банку. Банк знову почали розвивати. На 1 жовтня 2014 року Профін Банк посідав уже 128-е місце (536,1 млн грн) серед 166 установ. Депозитний портфель склав 356,5 млн грн, з яких 164,3 млн грн – кошти фізосіб. Кредитний портфель склав 312,1 млн грн, з яких на частку фізосіб припадало всього 30,5 млн грн.

Профін Банк – не перша установа, яку було віднесено до неплатоспроможних через порушення законодавства з питань фінансового моніторингу. Зокрема, 17 вересня 2014 року неплатоспроможним було визнано АктаБанк, а 24 вересня – ГрінБанк. Зараз, щоб вивести такий банк з ринку, НБУ потрібно спочатку визнати його неплатоспроможним. Однак на початку лютого ситуація зміниться. «Дата, коли ми можемо відразу забирати ліцензії, – це три місяці після підписання президентом «антивідмивочного» закону. Це відбудеться 6-7 лютого. Але поки ми ще змушені спочатку визнавати неплатоспроможними. Сьогодні, до речі, один з банків за цією статтею буде виведено до Фонду гарантування вкладів фізосіб. Чекати до 7-го числа не виходило з різних причин», – сказав учора на зустрічі з журналістами перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук.

«Нацбанк продовжує виводити з ринку невеликі установи, тоді як крупні банки, навіть ті, що не виконують зобов'язання перед клієнтами, продовжують працювати. У Фонду гарантування вкладів фізосіб просто не вистачить коштів, аби компенсувати вкладникам їхні заощадження», – говорить старший партнер адвокатської фірми «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець. До того ж після виведення з ринку невеликих «відмивочних» банків ці операції, як і раніше, проводяться. «Але вже через крупні банки. А в загальному обсязі транзакцій такі операції губляться, тому не відразу потрапляють на очі регулятору», – розповів FinMaidan скарбничий одного з банків з іноземним капіталом.

Вікторія Руденко
 

Реальний курс долара, який банкіри вираховують окремо від офіційного міжбанку, вчора піднявся до позначки 21,5 грн/$. Експерти констатують, що це сталося через загострення ситуації на Донбасі та низькі обсяги торгів на міжбанку. До виділення грошей МВФ «фактор Донбасу» буде ключовим на валютному ринку.

Курсовий шпагат
Спред між офіційним та реальним валютним курсом стрімко розширюється. Учора ринкова вартість долара США досягла на міжбанку 21,5 грн/$, відзначають учасники ринку, тоді як середньозважене значення міжбанківського курсу за операціями, заведеними у ValCli, склало усього 15,89 грн/$. Зростання курсу відбулося на низьких обсягах: в суботу на міжбанку пройшло угод на $70 млн, а в понеділок – на $47,1 млн. Тоді як середній обсяг у попередні три дні склав по $216,3 млн.

Низький обсяг торгів спричинила неможливість провести поставку валюти через вихідні в США, в тому числі через святкування вчора дня Мартіна Лютера Кінга. Тому експортери та імпортери просто не виносили свої заявки на міжбанк. НБУ постійно декларує підтримку плаваючого курсу, хоча реальна ціна валюти вже кілька місяців на десятки відсотків перевищує офіційний курс. «Головним у нашій монетарній політиці буде продовження використання системи гнучкого обмінного курсу, тому що тільки плаваючий курс валюти є протидією зовнішнім викликам і шокам», – заявляла нещодавно голова НБУ Валерія Гонтарєва.

Однак дисбаланси існують. У той час як банки виставляють котирування продажу доларів на рівні 16,52 грн/$, обмінні пункти фінансових компаній – 20,5 грн/$. На чорному ринку долари продаються міняйлами в широкому діапазоні – до 22,7 грн/$.

Військове загострення
Фінансисти пояснюють зростання курсу, як і колись, погіршенням ситуації на сході. «Загострення ситуації на Донбасі спровокувало появу додаткового попиту на інвалюту. Відкат відбудеться за умови швидкого зменшення напруженості. А найголовніше – це отримання міжнародної фінансової допомоги, і насамперед від МВФ, яке очікується в лютому. До цього моменту головними новинами будуть повідомлення з Донбасу», – вважає керуючий партнер компанії Capital Times Ерік Найман.

Втім, істотних потрясінь експерти поки не очікують. «Все упирається у війну. Як тільки МВФ приймає рішення щодо кредиту, загострюються військові дії. Думаю, західні партнери вже встигли відзначити таку залежність», – говорить головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. Мінфін очікує курс у поточному році на рівні 17 грн/$, в НБУ відмовляються робити будь-які курсові прогнози і встановлювати «коридори».

За думкою експертів, пропозиція поки що не перевищить попиту на валюту. «Утримувати номінальний курс нижче за 16 грн/$ можна скільки завгодно, але реальний ринок це обмеження не цікавить – він торгуватиме за справедливим курсом, використовуючи усі доступні шляхи розрахунків. Якщо адміністративне стримування курсу продовжуватиметься ще тривалий час, значна частина операцій піде у тінь, зараз ми це й спостерігаємо», – говорить начальник відділу операцій на валютному та фінансовому ринках ОТП Банку Максим Давлад.

Олена Губар
 

Різке зміцнення швейцарського франка більш ніж на 30% до ключових валют викликало побоювання погіршення кредитних портфелів європейських банків. Втім, для українських установ, які встигли скоротити портфелі у франках, ця проблема буде несуттєвою.

Президент відмовив мораторію
Вчора президент Петро Порошенко ветував прийнятий парламентом в грудні мораторій на стягнення іпотечного житла за виконавчим написом нотаріуса. На думку глави держави, цей механізм не вирішує проблем позичальників, а лише розширює діючу з червня заборону на стягнення майна неплатників. Закон лише відкладає вирішення проблеми погашення кредитів в іноземній валюті на невизначений термін, залишаючи позичальника наодинці зі зростаючим боргом.

Крім того, мораторій збільшуватиме ліквідаційну масу активів неплатоспроможних банків і створюватиме можливості для штучного доведення банків до банкрутства через третіх осіб, стверджує глава держави. Нагадаємо, що для вирішення питання валютних позик банкіри разом з НБУ підготували меморандум про реструктуризацію кредитів за докризовим курсом. Однак така конвертація позик можлива лише після внесення змін до Податкового кодексу.

Перший заступник голови парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Михайло Довбенко («Блок Петра Порошенка») сказав FinMaidan, що він не очікував, що президент застосує вето. «Я спробую вислухати тих, хто запропонував президенту накласти вето. Якщо їхні аргументи вагомі – прислухаємося, якщо ні – будемо наполягати на своїй позиції», – відповів депутат.

Кредитори незадоволені
Заборона на стягнення іпотечного житла порушує права кредиторів, вважають банкіри. «Законопроект № 1610 не передбачає введення мораторію, а вносить зміни до закону від 3 червня, яким запроваджено мораторій. Пропоновані зміни не полегшують банкам роботу з проблемною заборгованістю за іпотечними валютними кредитами фізосіб. Дії президента говорять про те, що нарешті подумали і про банківську систему, і про наслідки подібних законів», – говорить FinMaidan директор департаменту стягнення заборгованості в судовому порядку банку «Фінанси та Кредит» Олег Андрієвський.

Запровадження заборони на відчуження майна збільшило б і так вже досить великий проблемний портфель банків. «Він порушує право кредитора отримати кошти за рахунок заставного майна, що призведе до збільшення неповернень за кредитами. Навіщо позичальникові платити, якщо все одно банк нічого не зможе зробити? Якщо всю різницю між сьогоднішнім курсом і курсом 7,99 грн банк компенсуватиме самостійно, це додасть банківській системі ще більше проблем, яких і так вистачає після останніх подій в Криму й на Донбасі», – зазначає керівник управління обслуговування VIP-клієнтів Укрінбанку Олег Чорненький. У Незалежній асоціації банків України вже оцінили майбутні збитки банківської системи від конвертації валютних кредитів у гривню за пільговим курсом в $1,2 млрд.

Потреба в рішучості
Для вирішення проблеми валютних кредитів потрібне втручання влади. «Необхідно перевести питання з області чуток і голослівних заяв у реальну площину, а саме: президент, уряд і НБУ повинні підтримати програму врегулювання іпотечних кредитів. Програма НАБУ є зваженим компромісом між банками та позичальниками. З прийняттям програми мораторій треба скасовувати. Без таких дій навколо цього питання триватимуть спекуляції та спроби зірвати дешеві дивіденди, провокуючи соціальну напругу», – вважає начальник відділу методології та організації процесів контролю за кредитними ризиками ОТП Банку Євген Ратушнюк.

Учасники ринку вважають, що лише меморандуму між банкірами недостатньо для того, щоб домовитися з клієнтами щодо реструктуризації позик. «У першу чергу необхідно узгодити умови реструктуризації валютних кредитів між банками й споживачами. Виробити умови компромісу. Зараз НБУ узгоджує меморандум за валютними кредитами, в якому прописуються умови, що влаштовують обидві сторони – боржників та банки. Наступний крок – внесення необхідних змін на законодавчому рівні, що дозволить остаточно врегулювати це питання», – резюмує начальник управління по роботі з проблемними активами корпоративного та малого бізнесу ВТБ Банку Світлана Кулик.

Позичальники в соціальних мережах висловлюють невдоволення вето президента. На їхню думку, найближчими днями необхідно проводити черговий мітинг під парламентом.

Олена Губар
  

У Чорногорії найближчими тижнями запрацює банк Zapad, власниками якого, за даними FinMaidan, є власники українського Банку Восток. Учасники ринку вважають, що з урахуванням орієнтації України на Європу така інвестиція виправдана у довгостроковій перспективі: Чорногорія – кандидат на вступ до ЄС (рос.).

Ексголова наглядової ради Сенс Банку

Українські компанії та фізособи зможуть убезпечитися від валютних ризиків: фондові біржі ПФТС та «Перспектива» вчора отримали дозвіл регулятора на запуск торгів валютними деривативами. Цей інструмент має звести до нуля валютні ризики покупців ф'ючерсних контрактів, але для цього потрібен ліквідний строковий ринок.

Ставка на деривативи
Дві найбільші фондові біржі України, що контролюють 95% обсягу торгів на організованому біржовому ринку, підійшли до запуску валютних деривативів. Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) 13 січня ухвалила зміни до правил бірж ПФТС і «Перспектива», що дозволяють торгівлю похідними інструментами, базовим активом яких є валюта.

Біржа ПФТС (16,4% ринку в січні-листопаді 2014-го) зможе ввести в обіг ф'ючерсні контракти на курс долара США до української гривні. Інструментарій біржі «Перспектива» (78,6%) буде набагато ширшим: ф'ючерсні контракти на курси гривні до долара США і євро, а також опціони на ці контракти. Дозвіл НКЦПФР був останньою регуляторною перешкодою перед запуском торгів, але не найскладнішим. Протягом кількох років створення ринку валютних деривативів блокував Нацбанк. Але в грудні центробанк все ж погодив зразкові форми контрактів.

Базовим активом контрактів стане курс долара США і євро до гривні, а виконанням зобов'язань за контрактом – сплата сторонами гривневих коштів (варіаційної маржі та підсумкової варіаційної маржі), повідомили в НКЦПФР. На біржі ПФТС не змогли назвати терміни запуску торгів, на «Перспективі» говорять про «найближчий час». «Українська біржа» (1,4% ринку) учора ж оголосила про тестові торги ф'ючерсними контрактами на долар США та афіноване золото. Але їх зразкові форми ф'ючерсних контрактів ще не зареєструвала НКЦПФР. Банки отримають доступ до цього ринку після 3 березня.

Доступ до ринку деривативів зможе отримати будь-яка особа: достатньо укласти договір з торговцем і депонувати необхідну для торгівлі суму грошей. «Такий інструмент за умови правильної організації його обігу та погашення може служити непоганим засобом хеджування валютних ризиків, у першу чергу імпортерів і навіть вкладників банків, які тримають депозити в національній валюті», – зазначає начальник відділу роботи з цінними паперами Кредобанку Назар Багрій.

Лавка інвесторів
Традиційно на строковому ринку використовується гарантійне забезпечення в 10-20%, що дозволяє купувати контракти на суму в 5-10 разів більшу за наявні гроші. У підсумку, щоб втратити усі кошти, достатньо буде відхилення курсу на 10-20%. Нагадаємо, за останній рік долар подорожчав в Україні, тільки офіційно, удвічі.

Використання деривативів може знизити валютні ризики позичальників та імпортерів, але інтерес фізосіб та юросіб до нового інструменту залежатиме від його ліквідності. Низька ліквідність ринку буде стимулювати маніпуляції. «Не варто забувати про невдачі, які вже відбувалися на ринку похідних інструментів України, зокрема, про випадки маніпуляцій в 2010 році. Вони мали місце у зв'язку зі слабкістю базового активу – індексу UX – і недоліками в розрахунку ціни експірації. Наслідком став значний відтік капіталу з ринку похідних інструментів і зміцнення недовіри до фінансового ринку», – нарікає Назар Багрій. Альтернатив валютним деривативам всередині країни немає. На зовнішньому ринку в інвесторів є беспоставочний форвард (NDF) на гривню, який фіксує ціну долара на будь-яку дату в майбутньому.

Ризики девальвації, що зберігаються, роблять деривативи цікавим інструментом для банків, які зможуть торгувати від свого імені або за дорученням клієнтів. «Такий інструмент цікавий для ринку, особливо в умовах нестабільної ситуації з валютою останнім часом, коли потреба в зниженні ризиків зростає», – вважає начальник управління інвестиційної діяльності Авант-Банку Наталя Бабич.

Валютні деривативи можуть прибрати спекулятивну складову зі спотового ринку – не тільки міжбанківського, а й готівкового. «Останній, як відомо, практично повністю перейшов у тінь. Ф'ючерси на валютний курс та опціони не вимагають поставки базового активу – валюти, тому, в принципі, повинні дозволити заробляти на коливаннях валютних курсів усім зацікавленим, не створюючи навантаження на резерви НБУ і не забираючи валюту в імпортерів. Крім того, з'явиться можливість заробляти на падінні іноземної валюти», – розповідає Назар Багрій.

Основні проблеми виявлятимуться вже на етапі запуску торгів. Важливо, щоб учасники довіряли базовому активу. Але цього буде складно домогтися, якщо НБУ говоритиме про гнучкий курс, а утримуватиме офіційний курс на рівні 15,75 грн/$ за ринкового близько 19 грн/$. Наприклад, «Українська біржа» визначатиме курс виконання контрактів за валютним курсом Thomson Reuters та асоціації EMTA. Якщо ж його не буде, то візьме до розрахунків середньозважений курс міжбанку. А якщо і його не буде, то офіційний курс НБУ. Усі ці показники у той самий час можуть бути різними.

Олена Губар, В'ячеслав Садовничий

Уряд визначив механізм відбору банків для прямої бюджетної підтримки. Її зможуть отримати тільки крупні установи – з активами або депозитами понад 2% ринку, які за своєю згодою або рішенням тимчасового адміністратора повністю перейдуть під контроль держави. І хоча ніхто не хоче допустити банкрутства проблемних системних банків, участь держави в них має бути фінансово виправданою, вважають учасники ринку.

Критерії націоналізації
Уряд запровадив жорсткі правила входження держави в капітал банків. Оприлюднена учора постанова № 632 від 19 листопада визначає «Порядок придбання акцій банків в обмін на облігації внутрішньої державної позики». Новий документ прописує механізми як капіталізації Кабміном держбанків зі 100-відсотковим державним капіталом (Ощадбанк і Укрексімбанк), так і фінансової підтримки Мінфіном інших установ.

Мінфін зможе викуповувати акції банків трьох типів: неплатоспроможного, якщо держава виводить його з ринку; банку з держчасткою понад 75% (крім санаційного Родоводу) – це Укргазбанк і «Київ»; і банків з недостатнім рівнем капіталу. В останньому випадку йдеться про входження держави в приватний банк з дефіцитом капіталу, доки ще їм не зайнялася тимчасова адміністрація. Така установа для отримання держкоштів повинна відповідати критеріям Експертно-аналітичної ради з питань участі держави в статутному капіталі банків.

Але навіть цього буде замало. Загальні збори акціонерів проблемного банку мають дозволити державі отримати не менше 75% акцій. Перед цим його статутний капітал має бути зменшений на максимальну суму збитку, розрахованого за результатами стрес-тесту МВФ, і на суму збитків від поточної діяльності, підтвердженої аудитором. Власники понад 10% акцій банку і топ-менеджмент будуть зобов'язані конвертувати в акції всі свої депозити в банку. Роботу установи держава буде координувати через радника голови правління. Цей сценарій міг бути випробуваний на ВіЕйБі Банку Олега Бахматюка, але НБУ відмовився радити Мінфіну рятувати банк у зв'язку з «наданням банком значного обсягу кредитів економічно пов'язаним особам». Відмовити в націоналізації ВіЕйБі Банку, за даними FinMaidan, вимагали й представники МВФ.

Шлях через адміністратора
«Врятувати» такий банк уряд може спробувати навіть після визнання його неплатоспроможним. Але для цього активи установи повинні складати 2% від загального обсягу банківських активів та/або його депозити фізичних і юридичних осіб досягати 2% від загального депозитного портфеля. При цьому статутний капітал неплатоспроможного банку має бути зменшений до 1 грн. В НБУ кажуть, що регулятивний капітал ВіЕйБі Банку перед входженням адміністрації був негативним – «-1,5 млрд грн». Статутний капітал негативним бути не може.

Зазначеним критеріям Кабміну за обсягом активів відповідають 13 банків з групи найкрупніших, у тому числі Ощадбанк і Укрексімбанк. За обсягом депозитів підходять також 13 установ. У першій групі цій вимозі не відповідає ВТБ Банк, Промінвестбанк, «Надра» і Укргазбанк – у них від 1% до 1,87% депозитів усієї системи, а в групі крупних банків їй відповідають дві установи. У ВіЕйБі Банку на 1 жовтня частка активів була менше за необхідний рівень – 1,83% (23,97 млрд грн), але обсяг депозитів становив 2%.

Можливо, тому Мінфін натякнув, що у ВіЕйБі Банку ще є шанс. «Ми готові долучитися разом з НБУ і ФГВФО до процесу пошуку можливих шляхів задоволення вимог усіх вкладників, у тому числі понад гарантовану суму, ВіЕйБі Банку для забезпечення стабільності банківської системи», – йдеться в повідомленні Мінфіну. Документ дозволяє увійти Мінфіну в капітал ВіЕйБі Банку як прямо, так і опосередковано – через Укргазбанк.

Негативні наслідки
Попередній досвід націоналізації проблемних банків не був вдалим. Родовід Банк став санаційним і зазнає збитків, банк «Київ» втрачає позиції на ринку – обидві установи під загрозою ліквідації. Укргазбанк останніми роками є прибутковим, але й він поки заробив менше, ніж у нього інвестував Мінфін.

Те, що держава може отримати нові активи, банкіри вважають майже неминучим. Тільки за стрес-тестом МВФ найкрупніші банки повинні внести в свої капітали 56 млрд грн, а крупні – 10 млрд грн. І ці суми ще не враховують потреби у формуванні резервів під багатомільярдні збитки в Криму та зоні АТО. «Мінусами для держави можна назвати необхідність формування бюджетних витрат для докапіталізації, витрачання адміністративного ресурсу на контроль і управління, необхідність розробки реальних програм за умовами подальшого виходу з капіталу», – нарікає директор фінансово-економічного департаменту банку «Фінанси та Кредит» Дмитро Балун.

Оскільки держава вже має досвід роботи з проблемними активами, учасники ринку сподіваються, що надалі інвестиції держави будуть економічно доцільними. «Умови державної рекапіталізації мають створювати чіткі передумови для того, аби банк якомога швидше погасив свою заборгованість перед державою. Необхідно виключити варіант, коли таке фінансування дається безповоротно або безоплатно. Фінансові вливання з боку держави повинні зобов'язувати банк провести реструктуризацію активів і зменшення балансу», – упевнений голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач.

Банкіри радять звернути увагу на європейський досвід надання допомоги. «Установа, яка отримує держпідтримку, має бути готовою до виконання ряду обмежень або punitive measures – штрафних санкцій. Наприклад, це обмеження зарплат топ-менеджменту банків, яким держава надала фінансову підтримку і які усе ще залишаються під її контролем. У європейських рекапіталізованих державою банках такі обмеження за грошовими виплатами діяли, поки банк не реалізовував план реструктуризації активів або не повертав кошти державі», – пояснює Тамаш Хак-Ковач.

Олена Губар

Дефіцит іноземної валюти, який викликав у листопаді чергову хвилю девальвації гривні та збереження адміністративних обмежень на купівлю валюти, знизив можливості населення купити долари і євро в банках. У листопаді чистий попит фізосіб на валюту склав лише $21,3 млн. Наприкінці ж літа – на початку осені щомісячний дефіцит готівкового ринку не опускався нижче $200 млн, а сумарно за чотири місяці він перевищив $1 млрд. Надлишок валюти на ринку був тільки у квітні- червні, а в цілому з початку року населення «вимило» з кас банків $2,36 млрд.

Умовне «збалансування» ринку відбулося на тлі падіння його обсягу: у листопаді він склав $373 млн (у тому числі купівля валюти населенням – $197,2 млн), що в 2,3 раза менше, ніж обсяг операцій купівлі-продажу валюти в жовтні, і в 6,6 раза – ніж у січні. Скорочення обсягу ринку було неминучим, адже статистику початку року завищив відтік валюти під час втечі з країни представників колишньої влади. Але вже з II кварталу динаміку ринку почали визначати економічні фактори.

Причини на вибір
До скорочення обсягу валютних операцій призвело відразу кілька причин. Одна з основних – відсутність валюти в касах банків після відмови НБУ проводити аукціони для їх підживлення. «Головною причиною низького чистого попиту став дефіцит іноземної валюти в Україні. По суті, банки продають з каси тільки той обсяг валюти, який купили у населення (це й забезпечує формальний баланс. – FinMaidan). Крім того, свою роль зіграло обмеження на продаж у касах готівкової валюти у розмірі 3 тис. грн в еквіваленті на людину на добу», – зазначає начальник управління торгових та казначейських операцій Укрсоцбанку Руслан Кравченко.

При цьому населення не прагнуло продавати валюту, придбану за курсом 8 грн або навіть 12 грн/$, оскільки саме в листопаді банкам дозволили відмовитися від фіксованого курсу 12,95 грн/$. Потім курс долара підскочив приблизно до 15,5 грн. Зараз його ціна підвищилася ще більше і становить у середньому 16,17 грн.

До того ж обмеження на продаж у розмірі 3 тис. грн через девальвацію призвело до зниження доларової суми угоди з $230 до $185. «Однозначно спрацювали обмеження. Крім того, залишився відкладений попит у населення на готівкову валюту ще з жовтня», – говорить заступник голови правління банку «Фінанси та Кредит» Ігор Львов.

Велика частина операцій просто перейшла на чорний ринок, де дефіцитну валюту продають на 5-10% дорожче. Оцінити розмір цього сегмента ніхто не може, банкіри радять орієнтуватися на докризові показники, відзначаючи, що валютні доходи населення від грошових переказів і зарубіжних заробітків за рік не дуже скоротилися. «У місячному масштабі, вважаю, – до $1 млрд. Реально оцінити складно, назва цього ринку говорить сама за себе», – зазначає начальник відділу операцій на валютному та фінансовому ринках ОТП Банку Максим Давлад.

Олена Губар

Рекапіталізація для всіх
Уряд запропонував парламенту узаконити розроблений ним механізм націоналізації банків. Кабінет міністрів вчора подав до Верховної Ради законопроект № 1564 «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків», який дозволяє будь-якому банку розраховувати на підтримку держави. Принаймні, в проекті поки немає норми про те, що держкошти може отримати лише банк, на який припадає понад 2% активів або депозитів банківської системи, про що йшлося в постанові № 632.

Суть документа в тому, що банки зобов'язані пройти діагностичне обстеження, визначити потребу в капіталі на 2014-2016 роки, скласти і подати в НБУ програму докапіталізації. Якщо ця програма не буде подана або акціонери не зможуть її виконати, банк визнають неплатоспроможним з подальшою ліквідацією або НБУ запропонує Кабміну брати участь у його націоналізації.

Постанова № 632 від 19 листопада, якою встановлено «Порядок придбання акцій банків в обмін на облігації внутрішньої держпозики», дозволяє Мінфіну підтримувати лише банки з часткою понад 2% активів та/або депозитів. Зараз ця вимога може «ховатися» під нормою законопроекту про те, що «банк повинен відповідати критеріям Експертно-аналітичної ради з питань участі держави в статутному капіталі банків». Але якщо така фундаментальна норма не буде прописана в законі, Кабмін зможе скуповувати навіть дрібні кептивні банки.

Умови входження
Капіталізацію приватних банків можна проводити двома способами: купівля акцій в обмін на ОВДП або видача державою субординованого боргу у вигляді ОВДП. Уряд натомість вимагає у власність 75%+1 акцію банку, але перед цим його капітал має бути зменшений на максимальну суму очікуваних збитків за підсумками діагностики. Крім того, в капітал мають бути переведені депозити власників понад 10% акцій банку, членів правління, наглядової ради та ревізійної комісії, що посилить відповідальність банкірів за поганий ризик-менеджмент і доведення своєї установи до стану неплатоспроможності.

Учасники ринку вважають, що рекапіталізація доцільна лише для обмеженого кола найбільш крупних банків, банкрутство та виведення з ринку яких може негативно вплинути на фінансове становище підприємств реального сектора економіки або торкнутися багатьох приватних вкладників. «Рекапіталізація потрібна лише тоді, коли ймовірні втрати від банкрутства банку для економіки та соціальної стабільності країни більш істотні, ніж обсяг капіталу, що додатково вливається. Для України коло таких банків повинно обмежуватися десятьма-п'ятнадцятьма найкрупнішими, аж ніяк не більше. Тому передбачений у меморандумі з МВФ критерій 2-процентної ринкової частки за активами або коштами клієнтів є обгрунтованим, хоча міг би бути іще жорсткішим», – говорить FinMaidan директор департаменту організації, стратегії та PR Кредобанку Роман Лепак.

Один з учасників останньої зустрічі банкірів з главою НБУ Валерією Гонтарєвою розповів FinMaidan, що НБУ заявляв, що на капіталізацію банків у 2015 році передбачено 28 млрд грн. Ще 20 млрд грн буде направлено до Фонду гарантування вкладів фізосіб для виплати компенсації вкладникам.

Нинішній тренд скорочення кількості банків в Україні триватиме, і держава буде змушена рятувати деякі з них, вважають учасники ринку. Зараз «державних» банків в Україні п'ять. «Після того як усі ці розборки закінчаться, на ринку залишаться 40-50 банків. З них 10 будуть державними, ще 10 – з іноземним капіталом, решта – з українським капіталом», – заявив голова наглядової ради банку «Національний кредит» Андрій Оністрат на банківському форумі з реформи фінансового сектору, організованому «Фінансовим клубом».

У програмі співпраці з МВФ акцентується, що основне навантаження щодо докапіталізації банків має нести не держава, а акціонери. «У випадках, коли акціонери не мають наміру вливати капітал у свій банк, потрібно з'ясувати причину такого небажання. Важливо також зрозуміти, чому банк став проблемним: чи не була обрана ним модель бізнесу занадто ризиковою, чи не використовувався він для виведення коштів на споріднені підприємства? А потім вже можна шукати варіанти вирішення проблеми, – вважає член Ради НБУ Роман Шпек. – Можливо, ефективнішим рішенням буде не поява ще одного держбанку з невизначеним майбутнім, а перепродаж активів за справедливою ціною більш здібному інвестору або ж ліквідація неплатоспроможної установи. Краще профінансувати ФГВФО, ніж підтримувати життя вмираючих банків. Особливо якщо вони помирають через надмірне захоплення високоризиковими операціями».

Олена Губар