Державна іпотечна установа залишилася єдиним потенційним інвестором Дельта Банку. Але й вона не хоче брати на себе всі зобов'язання установи – нічого не обіцяють фізособам з депозитами вище 200 тис. грн. Заможні вкладники незадоволені такою санацією неплатоспроможного банку. Але ДІУ не має вільних грошей навіть для такої часткової реанімації Дельта Банку.
Домовленість України з кредиторами про списання частини держборгу викликала суперечливі оцінки експертів: від заяв про успіх українських переговірників до їх провалу. Керуючий директор ЄБРР у країнах Східної Європи та Кавказу Франсіс Маліж висловив журналістові «Фінансового клубу» Олені Губар особливу думку: незважаючи на зниження фінансових ризиків, в країні залишається високий рівень корупції, який стримує прихід інвесторів.
Конфлікт Фідобанку і Укрінбанку перейшов у судову площину: через їх розгляди навколо порушення договору про продаж державних цінних паперів суд заарештував близько 60,3 млн грн на рахунках Укрінбанку. Підставою для такого рішення стали підозри Фідобанку щодо фінансової спроможності Укрінбанку.
Міністерство фінансів пропонує встановити ставку в 20% за основними податками і зборами: ставка ПДВ залишиться незмінною, ставки податку на прибуток і доходи фізичних осіб – зростуть, зменшиться лише ставка ЄСВ. Деякі експерти вважають пропозицію Мінфіну раціональною, а інші закликають до більшого зниження ставок для виведення бізнесу з тіні.
НБУ рапортує про швидке зростання його валютних резервів – тільки в серпні вони виросли на 21,6%. Проте в реальності причин для надмірної радості немає: весь приріст резервів у поточному році забезпечили кредити МВФ. А без підтримки інших кредиторів резервів би взагалі майже не лишилося.
Переселенці з зони АТО отримуватимуть грошову допомогу від держави через Ощадбанк. Держбанк отримає сотні тисяч нових клієнтів. Комерційні банки також могли б проводити ці виплати річним обсягом 3,36 млрд грн, але позбавлені такої можливості, оскільки не було навіть конкурсу з відбору уповноваженого банку (рос.).
Олексій Александров, який протягом останніх десяти років займався розвитком private banking в УкрСиббанку, переходить до державного Укргазбанку. Він буде курирувати розвиток роздрібного бізнесу, а також МСБ. Банкіри здивовані тим, що гуру роботи із заможними клієнтами переходить у мас-маркет, але вважають цей експеримент великим плюсом і для держбанку, і для пана Александрова. Головне, щоб ініціативи нового менеджера не заблокувала бюрократія держструктури.
Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк вчора зажадав від керівництва Державної фіскальної служби (ДФС) змінити глав підрозділів у регіонах і скоротити штат податківців. «Кабмін приймає рішення про передачу ДФС у пряме підпорядкування Мінфіну, – сказав прем'єр. – Вимагаю тотальної зміни керівництва на місцях. Реформа ДФС не повинна бути косметичною, а повинна бути всеосяжною і глибинною». Крім того, він запропонував замість податкової міліції створити Службу фінансових розслідувань. «Півроку у вас немає. У вас є три місяці, аби платники податків відчули нову податкову культуру», – звернувся прем'єр до глави ДФС.
З другого разу
Роману Насірову, який 5 травня очолив ДФС, вже давали «тримісячний термін» на реформу – її результат має бути до початку серпня. «Прем'єр-міністр дав Насірову та його заступникам три місяці на впровадження реальних змін у роботі ДФС», – заявляла міністр фінансів Наталія Яресько. На пряме запитання про те, чи звільнять Романа Насірова, як Ігоря Білоуса, якщо він за три місяці нічого не реформує, вона не відповіла (див. «В осінь без корупції»).
Голова ДФС вчора виступив з критикою вимог прем'єра. Роман Насіров проти різкого звільнення податківців. «Нам знадобиться рік, щоб довести структуру до «мінус 30%», але після впровадження електронних сервісів», – вважає Роман Насіров. За його словами, на першому етапі штат співробітників ДФС буде скорочено на 10%, а протягом наступних 10 місяців – ще на 10%. До того ж кількість своїх заступників він хоче збільшити з двох до п'яти. Але міністр фінансів Наталія Яресько не на його боці – вона виступає за скорочення штату ДФС вдвічі.
Підвищена увага до ДФС викликана скандальною відставкою попереднього керівництва відомства. Екс-главу ДФС Ігоря Білоуса в березні звільнили за власним бажанням, а керівника податкової міліції Володимира Хоменка та голову митниці Анатолія Макаренка – через підозри в корупції та звинувачення у бездіяльності. Звільнений Ігор Білоус, який разом з Романом Насіровим раніше працював в компанії «Ренесанс Капітал», недовго залишався безробітним – за ініціативою уряду він очолив Фонд державного майна.
Роман Насіров залишив посаду голови парламентського комітету з питань бюджету, але досі не здав депутатський мандат
І хоча Роман Насіров формально переміг у «конкурсі», в парламенті це призначення пояснювали впливом президента. Роман Насіров залишив посаду голови парламентського комітету з питань бюджету, але досі не здав депутатський мандат. Він пройшов у Верховну Раду під № 51 списку «Блоку Петра Порошенка» і зараз залишається і в бюджетному комітеті, і у фракції БПП. За даними сайту Верховної Ради, останнього разу він голосував у парламенті 24 квітня. Далі на засіданнях він не з'являвся. Примітно, що того дня – 24 квітня – заяву про добровільне складання депутатських повноважень написав народний депутат від «Самопомічі» Андрій Мірошник. Наступним пленарним днем для голосувань було 8 травня, а депутатства парламент його позбавив 13 травня – на третій день роботи парламентарів у сесійній залі. З моменту, коли Роман Насіров очолив ДФС, депутати збиралися для голосування вже 17 разів. Якщо питання щодо пана Насірова не розглянуть до 17 липня, він збереже свій мандат до осені.
Видимість змін
Коли Роман Насіров очолив ДФС, прем'єр-міністр зажадав від нього виконання довгого списку побажань. У ньому були такі вимоги: зменшити корупцію, оновити всю вертикаль керівництва ДФС на рівні областей і районів, забезпечити прихід нових кадрів, які зламають корупційні схеми, збільшити надходження податків за рахунок детінізації економіки та ліквідації податкових ям, збільшити збір податків на митниці за рахунок боротьби з контрабандою. Тому нові завдання не є реформаторськими і мало чим відрізняються від попередніх завдань, які ставилися головним фіскалам в останнє десятиліття. «Це може свідчити про те, що ніяка реформа, по суті, не проводиться. Нічого нового ми не почули», – говорить експерт РПР групи «Податкова реформа» Ілля Несходовський.
Хоча посилення контролю Міністерства фінансів над ДФС є логічним. «Зараз це відбувається де-факто, а пропонується оформити де-юре. При цьому відкритим залишається питання незалежності ДФС. А про це ми зможемо дізнатися, тільки коли з'явиться положення уряду: чи буде голова ДФС призначатися Мінфіном або урядом, ким будуть призначатися заступники», – перераховує Ілля Несходовський. «Реформування ДФС – один із структурних маяків МВФ, виконання якого є запорукою подальшого співробітництва. Більше того, у підготовці концепції реформування служби брали участь фахівці МВФ. Однак нове керівництво в травні вирішило переписати концепцію під себе. В результаті від старого відмовилися, а нове не вигадали. Черговий транш під загрозою, і прем'єр-міністр вирішив поставити нові терміни», – пояснив внутрішні проблеми в ДФС один з податкових експертів.
У підсумку ряд вчорашніх ініціатив прем'єра виявилися «копіпастом» ідей, які вже неодноразово пропонувалися. Андрій Коломієць, який у фіналі податкового конкурсу «програв» Роману Насірову, пропонував за рік скоротити штат ДФС до 20 тис. чоловік. Але тоді ця ідея не сподобалася конкурсній комісії. А екс-голова податкової міліції Володимир Хоменко перед тим, як ДФС була звинувачена в корупції, розповідав журналістам про доопрацювання законопроекту про створення Служби фінансових розслідувань. Вона мала об'єднати податкову міліцію, управління боротьби з економічними злочинами МВС, частину УБОЗу, управління економічної контррозвідки СБУ. Відповідний законопроект ще минулого року було подано до Верховної Ради, але наприкінці листопада його було відкликано для доопрацювання. «Знову лунають заяви про необхідність створення Служби фінансових розслідувань. Але, як і раніше, незрозуміло, які повноваження вона матиме: чи буде це мегакрупний каральний орган, що є неприпустимим, або вона займатиметься виключно розслідуваннями», – зазначає Ілля Несходовський. Володимир Хоменко також підкреслював у лютому, що дискусії точаться навколо необхідності наявності у служби права на оперативно-розшукову діяльність.
Експерти, які розуміють роботу держапарату, і екс-чиновники не вірять у миттєві зміни. «Робота щодо реформування ДФС ведеться, але перебудовувати все кардинально дуже ризиковано: відомство зобов'язане виконувати план і збирати податки. Якщо зламати всю структуру, поміняти людей, то є ризик, що всі збори будуть під загрозою», – пояснив FinMaidan нерішучість влади один з податкових експертів, що працює з Кабміном. «У нас 40-50% економіки перебуває в тіні, і розігнати один орган, не створивши натомість інший, який буде ефективнішим і буде краще сприйматися громадськістю та бізнесом, дуже складно», – вважає Володимир Хоменко.
Виктория Руденко, Вячеслав Садовничий
Релізи
ТОП-новости
