FINCLUB Фiнансовий клуб

Ексзаступник голови комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Верховної Ради (рос.)

Ексголова Національного банку (рос.)

Ексчлен Ради НБУ (рос.)

Ексголова Ради НБУ (рос.)

Колишній член Ради НБУ (рос.)

Колишня членкиня Ради НБУ (рос.)

Дефіцит іноземної валюти, який викликав у листопаді чергову хвилю девальвації гривні та збереження адміністративних обмежень на купівлю валюти, знизив можливості населення купити долари і євро в банках. У листопаді чистий попит фізосіб на валюту склав лише $21,3 млн. Наприкінці ж літа – на початку осені щомісячний дефіцит готівкового ринку не опускався нижче $200 млн, а сумарно за чотири місяці він перевищив $1 млрд. Надлишок валюти на ринку був тільки у квітні- червні, а в цілому з початку року населення «вимило» з кас банків $2,36 млрд.

Умовне «збалансування» ринку відбулося на тлі падіння його обсягу: у листопаді він склав $373 млн (у тому числі купівля валюти населенням – $197,2 млн), що в 2,3 раза менше, ніж обсяг операцій купівлі-продажу валюти в жовтні, і в 6,6 раза – ніж у січні. Скорочення обсягу ринку було неминучим, адже статистику початку року завищив відтік валюти під час втечі з країни представників колишньої влади. Але вже з II кварталу динаміку ринку почали визначати економічні фактори.

Причини на вибір
До скорочення обсягу валютних операцій призвело відразу кілька причин. Одна з основних – відсутність валюти в касах банків після відмови НБУ проводити аукціони для їх підживлення. «Головною причиною низького чистого попиту став дефіцит іноземної валюти в Україні. По суті, банки продають з каси тільки той обсяг валюти, який купили у населення (це й забезпечує формальний баланс. – FinMaidan). Крім того, свою роль зіграло обмеження на продаж у касах готівкової валюти у розмірі 3 тис. грн в еквіваленті на людину на добу», – зазначає начальник управління торгових та казначейських операцій Укрсоцбанку Руслан Кравченко.

При цьому населення не прагнуло продавати валюту, придбану за курсом 8 грн або навіть 12 грн/$, оскільки саме в листопаді банкам дозволили відмовитися від фіксованого курсу 12,95 грн/$. Потім курс долара підскочив приблизно до 15,5 грн. Зараз його ціна підвищилася ще більше і становить у середньому 16,17 грн.

До того ж обмеження на продаж у розмірі 3 тис. грн через девальвацію призвело до зниження доларової суми угоди з $230 до $185. «Однозначно спрацювали обмеження. Крім того, залишився відкладений попит у населення на готівкову валюту ще з жовтня», – говорить заступник голови правління банку «Фінанси та Кредит» Ігор Львов.

Велика частина операцій просто перейшла на чорний ринок, де дефіцитну валюту продають на 5-10% дорожче. Оцінити розмір цього сегмента ніхто не може, банкіри радять орієнтуватися на докризові показники, відзначаючи, що валютні доходи населення від грошових переказів і зарубіжних заробітків за рік не дуже скоротилися. «У місячному масштабі, вважаю, – до $1 млрд. Реально оцінити складно, назва цього ринку говорить сама за себе», – зазначає начальник відділу операцій на валютному та фінансовому ринках ОТП Банку Максим Давлад.

Олена Губар

Набралися кадрів
Річні повноваження тимчасової адміністрації страхової компанії «Оранта» завершилися 5 грудня. І оскільки зараз у Нацкомфінпослуг відсутні усі члени комісії, «рішення про подальшу діяльність страховика буде прийнято за наявності кворуму», сказали FinMaidan в комісії. Однак власники СК вирішили не чекати цього моменту і провели 4 грудня позачергові загальні збори акціонерів компанії, які обрали керівництво «Оранти».

Учора «Оранта» повідомила, що з посади голови наглядової ради звільнено Олега Спілку, який очолював її з 25 січня 2008 року. До наглядової ради увійшли по одному представнику від компаній Backwood Holdings Ltd., Leoberg Holdings Ltd. та Tempsford Investments Ltd., які, за словами джерела FinMaidan, представляють групу EastOne Віктора Пінчука. Іншу половину наглядової ради заповнили за квотою казахського БТА Банку: увійшли член правління Казкомерцбанку (власник БТА Банку) Бейбіт Апсенбетов та юристи юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» (представляли в судах інтереси БТА Банку) Максим Копейчиков і Роман Марченко.

До правління «Оранти» увійшов колишній заступник голови правління «Оранти» Валерій Грищенко і нинішній заступник голови правління лайфової компанії «Оранта-Життя» Рустем Галієв. Валерій Грищенко виконував обов'язки голови правління «Оранти» з 14 липня 2013 року після Ігоря Пугачова і до введення тимчасової адміністрації 5 грудня 2013-го. У ревізійній комісії «Оранти» буде директор казахського Казкомерцбанку Тасліма Жуматаєва, директор чернігівської дирекції СК Сергій Кравчук та директор тернопільської дирекції Марія Тарас.

В «Оранті» не анонсували майбутні кадрові зміни. Але рішення були узгоджені ще до початку засідання. «Для участі у зборах зареєструвалися акціонери, які в цілому володіють 96% загальної кількості акцій», – повідомили в «Оранті». Це перші результативні збори акціонерів з квітня 2011 року. В «Оранті» кажуть, що кадрові призначення стали можливими «завдяки узгодженій позиції найбільших акціонерів – БТА Банку та групи компаній EastOne, які сукупно володіють більше 67% акцій СК». Казахському БТА Банку належить 35,17%. «Представники екс-голови наглядової ради компанії Олега Спілки, який контролює близько 25% акцій, на зборах були присутні, але активності не виявляли», – розповіло джерело в СК. Олег Спілка на дзвінки на мобільний телефон учора не відповідав.

Третій зайвий
Останнього разу акціонери «Оранти» збиралися 1 листопада 2013 року. Ключовим питанням порядку денного було збільшення статутного капіталу на 250 млн грн. Однак це рішення підтримало лише 25,68% голосів присутніх акціонерів за необхідних 75%. Проти нарощування капіталу на третину виступили 53,99% акціонерів, ще 20,33% утрималися. Зокрема, проти додемісії виступили представники казахського БТА Банку, оскільки «документи для підготовки до зборів були надані їм у неповному обсязі». Це стало одним з основних чинників введення тимчасової адміністрації у збиткову компанію.

За словами співрозмовника FinMaidan в компанії, на зборах 4 грудня також обговорювалося питання докапіталізації. «Раніше йшлося про 250 млн грн. Думаю, цю цифру буде використано як відправну точку. Можливо, за підсумками вивчення фінансової документації її доведеться трохи підкоригувати», – уточнив він. Але якщо рік тому докапіталізація страховика обійшлася б кіпрським і казахським інвесторам у $31,25 млн, то зараз вдвічі менше – близько $16 млн.

За підсумками галузевого журналу Insurance Top, за шість місяців 2014 року компанія залучила 194,4 млн грн премій (12-е місце), що на 22,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Ще за підсумками 2013-го «Оранта» входила до топ-10, а в 2009-му взагалі була лідером ринку.

За результатами додаткової емісії частка БТА Банку та групи EastOne може бути збільшена. «БТА Банк завжди був портфельним інвестором. Зараз у них близько 35% акцій, але враховуючи, що у них, на нашу думку, незаконно відібрали ще 11%, їхня частка може бути збільшена до 46%. Чи будуть акціонери й надалі нарощувати свою частку, поки невідомо. Рішення буде прийнято після вивчення усієї фінансової документації та звітності компанії. За той час, поки в компанії працювала тимчасова адміністрація, доступу до неї не було. Думаю, рішення буде прийнято вже до нового року», – сказав Роман Марченко. «Активи об'єднаного Казкомерцбанку і БТА Банку більш ніж у шість разів перевищують активи українського ПриватБанку, тому для них інвестиції в «Оранту» не є суттєвими. Вони до них готові», – розповіло джерело в компанії.

За словами Романа Марченка, стосовно колишнього менеджменту «Оранти» відкрито кримінальне провадження за підозрою у доведенні СК до банкрутства. «Коли буде рішення суду, будемо робити висновки», – сказав він. Отримати коментар в EastOne поки не вдалося.

Тінь сумнівів
Учасники ринку зазначають, що досягнення домовленостей між найбільшими акціонерами має велике значення для перспектив компанії. «Між тим про подальшу долю страховика можна буде говорити тільки після докапіталізізації активу. Якщо вони увіллють мінімальну суму, яка дозволить підтримати фінансові потоки, то говорити про стабільну роботу компанії не можна. Якщо ж сума інвестицій складе названі раніше 250 млн грн, цього буде достатньо для відновлення бізнесу», – вважає президент Української федерації страхування Андрій Перетяжко. Нагадаємо, що тільки чистий збиток «Оранти» за 2013 рік склав 146,7 млн грн.

У той же час нинішня ситуація викликає питання у експертів. «Я не впевнений, що акціонери будуть готові влити в компанію необхідні 200-250 млн грн. Віктор Пінчук згорнув страховий бізнес в Росії, і навряд чи він має намір розвивати його тут. Для казахського БТА Банку «Оранта» – це актив, який дістався їм у спадок від попередніх власників. Я нещодавно спілкувався з їх представниками – пропонував придбати в Україні якісний актив, але вони відмовилися: їм це нецікаво», – говорить голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський. Він уже сумнівається в ефективності рішення по ревізійній комісії. «Це орган, який має перевіряти роботу страховика. А до нього увійшли самі співробітники компанії», – здивований експерт.

Вікторія Руденко

Рекапіталізація для всіх
Уряд запропонував парламенту узаконити розроблений ним механізм націоналізації банків. Кабінет міністрів вчора подав до Верховної Ради законопроект № 1564 «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків», який дозволяє будь-якому банку розраховувати на підтримку держави. Принаймні, в проекті поки немає норми про те, що держкошти може отримати лише банк, на який припадає понад 2% активів або депозитів банківської системи, про що йшлося в постанові № 632.

Суть документа в тому, що банки зобов'язані пройти діагностичне обстеження, визначити потребу в капіталі на 2014-2016 роки, скласти і подати в НБУ програму докапіталізації. Якщо ця програма не буде подана або акціонери не зможуть її виконати, банк визнають неплатоспроможним з подальшою ліквідацією або НБУ запропонує Кабміну брати участь у його націоналізації.

Постанова № 632 від 19 листопада, якою встановлено «Порядок придбання акцій банків в обмін на облігації внутрішньої держпозики», дозволяє Мінфіну підтримувати лише банки з часткою понад 2% активів та/або депозитів. Зараз ця вимога може «ховатися» під нормою законопроекту про те, що «банк повинен відповідати критеріям Експертно-аналітичної ради з питань участі держави в статутному капіталі банків». Але якщо така фундаментальна норма не буде прописана в законі, Кабмін зможе скуповувати навіть дрібні кептивні банки.

Умови входження
Капіталізацію приватних банків можна проводити двома способами: купівля акцій в обмін на ОВДП або видача державою субординованого боргу у вигляді ОВДП. Уряд натомість вимагає у власність 75%+1 акцію банку, але перед цим його капітал має бути зменшений на максимальну суму очікуваних збитків за підсумками діагностики. Крім того, в капітал мають бути переведені депозити власників понад 10% акцій банку, членів правління, наглядової ради та ревізійної комісії, що посилить відповідальність банкірів за поганий ризик-менеджмент і доведення своєї установи до стану неплатоспроможності.

Учасники ринку вважають, що рекапіталізація доцільна лише для обмеженого кола найбільш крупних банків, банкрутство та виведення з ринку яких може негативно вплинути на фінансове становище підприємств реального сектора економіки або торкнутися багатьох приватних вкладників. «Рекапіталізація потрібна лише тоді, коли ймовірні втрати від банкрутства банку для економіки та соціальної стабільності країни більш істотні, ніж обсяг капіталу, що додатково вливається. Для України коло таких банків повинно обмежуватися десятьма-п'ятнадцятьма найкрупнішими, аж ніяк не більше. Тому передбачений у меморандумі з МВФ критерій 2-процентної ринкової частки за активами або коштами клієнтів є обгрунтованим, хоча міг би бути іще жорсткішим», – говорить FinMaidan директор департаменту організації, стратегії та PR Кредобанку Роман Лепак.

Один з учасників останньої зустрічі банкірів з главою НБУ Валерією Гонтарєвою розповів FinMaidan, що НБУ заявляв, що на капіталізацію банків у 2015 році передбачено 28 млрд грн. Ще 20 млрд грн буде направлено до Фонду гарантування вкладів фізосіб для виплати компенсації вкладникам.

Нинішній тренд скорочення кількості банків в Україні триватиме, і держава буде змушена рятувати деякі з них, вважають учасники ринку. Зараз «державних» банків в Україні п'ять. «Після того як усі ці розборки закінчаться, на ринку залишаться 40-50 банків. З них 10 будуть державними, ще 10 – з іноземним капіталом, решта – з українським капіталом», – заявив голова наглядової ради банку «Національний кредит» Андрій Оністрат на банківському форумі з реформи фінансового сектору, організованому «Фінансовим клубом».

У програмі співпраці з МВФ акцентується, що основне навантаження щодо докапіталізації банків має нести не держава, а акціонери. «У випадках, коли акціонери не мають наміру вливати капітал у свій банк, потрібно з'ясувати причину такого небажання. Важливо також зрозуміти, чому банк став проблемним: чи не була обрана ним модель бізнесу занадто ризиковою, чи не використовувався він для виведення коштів на споріднені підприємства? А потім вже можна шукати варіанти вирішення проблеми, – вважає член Ради НБУ Роман Шпек. – Можливо, ефективнішим рішенням буде не поява ще одного держбанку з невизначеним майбутнім, а перепродаж активів за справедливою ціною більш здібному інвестору або ж ліквідація неплатоспроможної установи. Краще профінансувати ФГВФО, ніж підтримувати життя вмираючих банків. Особливо якщо вони помирають через надмірне захоплення високоризиковими операціями».

Олена Губар

Громадяни, які володіють активами на суму понад 200 тис. грн, будуть зобов'язані в 2015 році пройти «нульове» декларування своїх грошових коштів та майна. Про це йдеться в законопроекті № 1578, який уряд подав до парламенту. Автори правок до Податкового кодексу пропонують задекларувати будь-які активи і заощадження населення – навіть ті, які були отримані «з порушенням законодавства України з питань оподаткування та валютного регулювання». Ними цілком можуть виявитися як хабарі та відкати, про факт отримання яких держоргани нічого не знають, так і менш злочинні види тіньових доходів українців.

Задекларованими вважатимуться активи громадян на суму до 200 тис. грн – їх власникам не потрібно буде заповнювати декларацію. Решті дається термін до 31 жовтня 2015 року. Але й для них декларування формально добровільне, просто з великих незадекларованих активів у майбутньому фактично доведеться платити податки. Податківці, використовуючи непрямі методи оцінки доходів і витрат громадян, нарахують 30% на витрати, що не покриваються легальними доходами. Подача «нульової» декларації дозволить без сплати податку витрачати свої заощадження.

Втім, законопроект іще «сирий». У ньому зазначено, що якщо фізособа хоче задекларувати готівкові кошти на суму понад 200 тис. грн, то вони мають бути внесені на рахунки в банках до дня подання декларації та зберігатися на них не менше одного року. Зняття коштів достроково потребуватиме сплати до держбюджету 3% від знятої суми. Але зарахування коштів на рахунки перетворює їх з «готівкових» на «безготівкові», що робить відповідний запис у декларації нонсенсом. До того ж якщо готівка буде внесена в банк як строковий депозит, наприклад на тиждень, і наступного дня в декларації ця сума буде вказана як «депозит», то вже через тиждень фізособа зможе її зняти без сплати 3-процентного збору. В єдиному випадку потенційному вкладнику все ж доведеться заплатити – за повної недовіри до жодного з банків, навіть державного. Зберігання вдома «задекларованої» готівки коштуватиме 3%.

На думку автора документа (він узгоджений з новим міністром фінансів Наталією Яресько), нововведення торкнеться невеликої частини українців. «За даними Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, кількість вкладників, розмір вкладів яких перевищує 200 тис. грн, становить 0,2% від загальної кількості вкладників», – йдеться в пояснювальній записці. Це близько 100 тис. клієнтів при їхній загальній кількості на 1 жовтня в 45,4 млн чоловік. Тим часом банкіри визнають, що заможні клієнти часто дроблять свої депозити в межах гарантованої державою суми і розміщують вклади до 200 тис. грн в декількох банках.

Тому в реальності кількість українців, які будуть змушені подати декларації, набагато більша. За словами топ-менеджера одного з найбільших банків, іноді клієнти навіть відкривають крупні депозити на імена друзів та родичів, що дозволяє їм розраховувати на компенсацію Фонду. У цьому випадку їм треба буде вирішувати: легалізуватися повністю і задекларувати усі свої вклади на своє ім'я або попросити друзів подати декларації від свого імені. «Встановити ступінь пов'язаності цих осіб досить складно. Як правило, банки виявляють їх, коли фіксують істотний відтік коштів протягом малого періоду», – розповів він FinMaidan.

Розкіш бути багатим
У разі подання декларації фактично зникає банківська таємниця, і саме через небажання заможних клієнтів «оголюватися» перед фіскалами влада влітку пішла на компроміс: з 1 серпня введено неперсоніфіковану сплату банками податку на доходи фізосіб від відсотків з депозитів. До слова, вже за тиждень ставка цього податку буде підвищена з 15% до 20%, як і оподаткування інших пасивних доходів українців – інвестиційного прибутку та роялті. Ще навесні прем'єр-міністр Арсеній Яценюк представляв цей податок як податок для багатих, а в підсумку платять його всі.

Планується змінити й шкалу оподаткування заробітних плат. Доходи до 10 мінімальних зарплат (МЗП), як і колись, підпадуть під ставку 15%, але з доходів понад цю суму треба буде платити не нинішні 17%, а 20%. За підрахунками Мінфіну, лише 1,3% платників отримують таку зарплату. На початку осені уряд вже анонсував майбутню зміну шкали оподаткування: пропонувалося шість варіантів, але жоден з них не був реалізований.

Поділяться з державою і 3,3% заможних пенсіонерів: податок 15% вони заплатять з пенсій понад 3 МЗП (зараз ліміт – 10 тис. грн). Вводиться єдина ставка податку на нерухомість: її розмір встановлюється місцевою владою в залежності від місця розташування і типу об'єкта і не зможе перевищувати 2% МЗП за 1 кв. м. Зараз податок для фізосіб становить до 1% МЗП для квартир площею до 240 кв. м і будинків до 500 кв. м і 2,7% МЗП – для крупніших об'єктів.

Відправити на доопрацювання
Учасники фінансового ринку розраховують, що документ все ж таки встигнуть доробити, оскільки в такій редакції його не сприйме українське суспільство. «З одного боку, хто платив 20%, зможе платити і 17%. Але істотних надходжень до бюджету це не принесе і вже точно не сприятиме легалізації доходів», – вважає керівник податково-юридичної практики EY в Україні Володимир Котенко. Наприклад, восени експерти підраховували, що при збільшенні ставки оподаткування для зарплат від 10 до 17 МЗП з 17% до 20%, а з доходів понад 17 МЗП – до 25% надходження до бюджету зростуть усього на 5,7%, або 3,5 млрд грн. У запропонованому зараз Мінфіном варіанті зростання надходжень буде ще меншим.

Також потребує доопрацювання ідея «нульового» декларування. «Нульове декларування доходів і непрямі методи визначення ПДФО в запропонованому вигляді – головні кандидати на нищівну критику. Причина цього не тільки у двозначному механізмі контролю доходів і витрат. Бажаючим повністю виконати вимоги закону доведеться розмістити «одноразово декларовані» кошти в банках на тривалий термін. Очікувати, що населення масово піде на такий крок, навряд чи варто. Запропонований механізм штовхає до вибору передбаченого законопроектом варіанту недекларування. З урахуванням ситуації у фінансовій системі запропоноване нововведення можна назвати несумлінним і несвоєчасним», – вважає Володимир Котенко. «Такий підхід, якщо, боронь боже, його буде прийнято, вдарить в першу чергу по бідних. Багаті викрутяться, їхні доходи структуровані в надійних юрисдикціях. Середній клас не такий великий, його оподаткування на бюджет не дуже вплине, але відхід економіки в тінь посилиться», – вважає керуючий директор ІГ «Універ» Олексій Сухоруков.

Зростання ставок оподаткування пасивних доходів негативно позначиться і на стагнуючому зараз фондовому ринку. «Жорсткість податкового режиму розвитку фондового ринку точно не сприятиме. Втім, привабливість внутрішнього фондового ринку не є зараз макроекономічним фактором, що, схоже, нову владу поки влаштовує. Автори цього «покращення» навряд чи мали на меті повернути гроші населення в банки, швидше, навпаки – прискорити розвал фінансової системи», – безапеляційно заявляє Олексій Сухоруков.

Понад три десятки тимчасових адміністрацій у банках, вливання десятків мільярдів гривень у ФГВФО, рекордний відтік депозитів і загроза націоналізації банків не можуть підвищувати довіру клієнтів. «Йдеться про легалізацію коштів, отриманих не зовсім законним шляхом, навряд чи такі кошти зберігалися в українських банках. У більшості випадків на депозитних рахунках знаходилися реальні заощадження, отримані законним шляхом. З урахуванням того, як важко вони поверталися і скільки банків перебувають у стадії ліквідації або ліквідовані, малоймовірним є повернення даних коштів, та ще й на такий тривалий термін», – зазначає директор департаменту стягнення заборгованості в судовому порядку банку «Фінанси та Кредит» Олег Андрієвський.

«Складається враження, що Мінфін запропонував найбезглуздіші зміни, сподіваючись, що хоча б щось з цього буде прийнято. У будь-якому випадку приймати такий документ за тиждень до того, як він має набрати чинності, – нонсенс», – говорить співрозмовник FinMaidan в одній з консалтингових компаній. «Україні потрібна реформа податкової системи, причому ряд ідей, наприклад, метод контролю за доходами та витратами, повинні зберегтися. Однак зміна правил оподаткування фізосіб в такому вигляді є невдалою і несвоєчасною», – зазначає Володимир Котенко.