FINCLUB Фiнансовий клуб

Банкрутство російського банку «Російський Слов’янський банк» призвело до виходу з України міжнародної платіжної системи Contact. З 12 листопада НБУ зажадав від українських банків припинити грошові перекази через цю систему. І хоча в Росії система Contact зможе існувати і після відкликання ліцензії, в Україні система Contact не зможе відновити роботу, поки не пройде процедуру реєстрації за українськими правилами.

Кримчани, які втратили заощадження в українських збанкрутілих банках, зможуть отримати їх компенсацію у ФГВФО. Фонд відновлює виплати в межах 200 тис. грн. Гроші обіцяні лише українським громадянам, які не мають російського громадянства. Проте Фонд гарантування вкладів не зможе перевірити ні відсутність у заявника російського паспорта, ні те, що потерпілий клієнт не отримував грошей з російського Фонду захисту вкладників.

ПриватБанк намагається компенсувати відтік роздрібних вкладів не тільки стабілізаційними кредитами Нацбанку, а й залученням категорії клієнтів, які прагнуть отримати максимальний дохід. Він пообіцяв зі своїх доходів заплатити за таких клієнтів податок на доходи з депозитів, що підвищує його реальні витрати за річними вкладами до більш ніж 30%. Це унікальний випадок для банківського ринку, який поки ще не готовий стільки платити за вклади.

Нацбанк визнав, що банки використовували індикативний курс як прикриття для здійснення угод з валютою за ціною на 20-30% вище за офіційну. Тому регулятор відмовився від жорсткого контролю над ринком, доручивши банкірам самим визначити ціну валюти. Аби банки не захотіли здійснити спекулятивні атаки на курс, Нацбанк майже в півтора рази підняв вартість своїх кредитів.

Індикатив помер. Хай живе індикатив!
Нацбанк послабив контроль над ціноутворенням на міжбанківському валютному ринку. З 5 лютого він припинив проводити щоденні аукціони з продажу валюти, за результатами яких визначався індикативний курс. Адже він уже кілька місяців не був репрезентативним. «Частина банків працювали за індикативним курсом, а частина – надсилали заявки на аукціони з індикативного курсу, а працювали інакше. Різниця досягла 20-30%, і аукціони перестали мати значення. На ринку з'явилося багато курсів. Тому ми вирішили, що аукціони почали приносити шкоду, і скасували їх», – повідомила глава НБУ Валерія Гонтарєва.

Тепер банки самостійно мають визначити рівноважний курс в «тепличних умовах». «Ми продовжуємо продавати валюту НАК «Нафтогаз України» безпосередньо з наших резервів – це $500 млн на місяць. Тому ми вважаємо, що пропозиція валюти повинна перевищити попит, – сказала Валерія Гонтарєва. – Крім того, продовжують діяти адміністративні обмеження: продаж 75% валютної виручки протягом 90 днів, обмеження капітальних операцій і купівлі валюти». Вона відмовилася спрогнозувати якийсь курс, запевнивши, що «25 грн/$ не буде».

Відкладений попит нависає

У Нацбанку впевнені, що інтерес підприємств до скуповування валюти найближчим часом впаде. Адже відкладений попит сформувався, коли курс був до 16 грн/$, тоді як при більш дорогому доларі він скоротиться. «Це питання до імпортерів, на якому курсі вони бачать купівельну спроможність. Можна завести товар при 15 грн/$, і його буде більше, ніж при курсі 20 грн/$. Формально відкладений попит становить $1 млрд, але насправді реальний попит – $200-300 млн», – вважає Валерія Гонтарєва.

Учасники ринку поки не мають такого оптимізму. «Реальний відкладений попит набагато вище, ніж $300 млн. Точні цифри назвати складно, але, думаю, обсяг в $1 млрд можна вважати цілком справедливим. Збільшення пропозиції на тлі зростання офіційного курсу може бути короткочасним і ситуативним, бо реальна валютна виручка від експортерів в країну не надходить, – відзначає головний експерт відділу операцій на валютному і грошовому ринках ОТП Банку Микита Мишаков. – Головний стимул заведення виручки – нормалізація ситуації в країні в цілому, яка викличе бажання не тікати з неї, а продовжувати бізнес. Але крім небажання експортерів заводити виручку, варто враховувати і різке зниження експортної виручки як такої. А ще потрібно не забувати, що багато учасників непогано себе почували в тіні, і вивести їх звідти буде непросто».

Зворотна реакція
Банкіри скористалися спекулятивною можливістю. Учора торги на міжбанку відкрилися офіційними котируваннями на рівні 16,5 грн/$, а закрилися – 21,65 грн/$. І подорожчання долара на 5 грн за день – це не межа. «Найближчим часом ми будемо спостерігати тренд до підвищення долара, оскільки експортери не поспішають заводити валютну виручку. Відкладений попит імпортерів перевищує $300 млн, але він сформувався за курсом 16,5 грн. Не всі клієнти готові купувати валюту на нинішньому рівні. Рано чи пізно ринок знайде точку рівноваги, але на якому рівні це буде, поки невідомо. Усі учасники ринку намагатимуться намацати больовий поріг НБУ, коли почнуться дзвінки», – повідомив скарбничий одного з крупних банків. Дійсно, обсяг торгів учора був не рекордним – всього $160,15 млн.

До того ж гривня потрапляє в замкнуте коло, що провокує її девальвацію. Микита Мишаков пояснює, що подорожчання долара підвищує ціну обслуговування держборгу, а збільшені витрати держбюджету покриваються нарощуванням держборгу, який фінансується новою грошовою емісією, а вона знову тисне на курс.

Не вийшло поки що й перейти до єдиного курсу за рахунок зближення офіційного та тіньового валютних ринків. Офіційний курс виріс до 18 грн/$, ринковий – до 21,65 грн/$, а курс чорного ринку, що становив 22 грн/$, підвищився іще більше.

Гривня подорожчає
Щоб не допустити потрапляння на вільний валютний ринок зайвої гривні, НБУ вирішив влаштувати економіці та банківській системі грошовий голод. Від сьогодні він підвищив облікову ставку з 14% до 19,5%. Це означає зростання вартості усіх видів кредитів НБУ, які видаються банкам. «Ставки за кредитами овернайт підвищаться з 17,5% до 23%, за депозитними сертифікатами, на які НБУ абсорбує гроші банків, – до 13%, кредити рефінансування – до 19,5%», – пояснив директор департаменту відкритих ринків НБУ Олег Чурій. Це потягне за собою ціну гривні на міжбанку, а в подальшому – прибутковість депозитів і, як наслідок, кредитів.

Цей монетарний інструмент використовують усі центробанки. Для обмеження скупки іноземної валюти учасниками ринку центробанк Росії підвищував облікову ставку для рублевих кредитів з 10,5% до 17%, а центробанк Швейцарії, навпаки, знизив її до від'ємного значення «-0,75%», щоб валютні дилери припинили скуповувати його національну валюту – швейцарський франк. «Підвищення облікової ставки і відмова від фактичної фіксації курсу є кроками на шляху до ринкового механізму грошово-кредитної політики, про що було заявлено ще навесні 2014 року. Вільне ринкове курсоутворення і більш активне використання процентної ставки – це ключові складові режиму інфляційного таргетування, про прагнення до якого НБУ неодноразово заявляв», – зазначає начальник аналітичного відділу Альфа-банку Олексій Блінов. Але, на його думку, спроба «м'якої» стабілізації валютного ринку і виправлення платіжного балансу без переходу на однозначний ринковий курс виявилася невдалою при макроекономічних умовах, які постійно погіршуються.

Наскільки ефективними будуть методи монетарної політики, банкіри сказати не можуть. Адже ціна ресурсів НБУ дорожчає на 5,5% річних, а тільки вчора протягом дня долар офіційно подорожчав на міжбанку на 31,2% – це 11 388% річних.
 

Госпсуд Харківської області дозволив валютному позичальнику не повертати банку валюту. Суд вирішив, що оскільки на руки позичальник отримав гривню, то й кредит має погашатися не доларами, які коштують вище 16 грн, а гривнею за курсом на момент конвертації кредитних грошей – 8 грн/$. Якщо банк програє апеляцію, прецедентом скористаються й інші позичальники.

Валюта позбулася кредиту
Господарський суд Харківської області дозволив валютному позичальнику не платити за валютним кредитом. Таке несподіване рішення було винесено суддею 26 листопада по справі № 922/3899/14. З рішення суду випливає, що в 2010 році банк «Грант» відкрив фізособі-підприємцю дворічну валютну кредитну лінію на $2 млн під 16% річних.

Через рік суму кредитної лінії було підвищено до $2,3 млн, а термін погашення кредиту постійно продовжувався – фінальною датою вказується 28 грудня 2014 року, йдеться в матеріалах банку «Грант». Сумарно позичальник отримав у 2010-2013 роках понад $2,5 млн. Ці долари банк зараховував на поточний рахунок фізособи-СПД, але не видавав їх позичальнику готівкою, а за його дорученням продавав на міжбанку. Виручена від продажу валюти гривня зараховувалася на рахунок позичальника в національній валюті та використовувалася ним на розвиток бізнесу.

Після дворазової девальвації гривні в поточному році – з 8 грн/$ до 16 грн/$ – позичальник несподівано вирішив оскаржити кредит. Госпсуд 15 вересня прийняв позовну заяву і вже через два місяці виніс рішення. Суд вважає, що сторонами було укладено кредитний договір, за яким позивач отримував кредитні кошти у гривні. Отже, і погашати він повинен суму боргу, який виник після конвертації перерахованої банком валюти в гривню.

У 2010-2013 роках позичальник отримав від банку на гривневий рахунок 23,66 млн грн. На дату подачі позову клієнт повернув банку 11,1 млн грн. «Позичальник має повернути банку залишок грошових коштів за кредитом, вираженим в гривні, і сплатити відсотки та інші платежі, передбачені кредитним договором», – йдеться в рішенні суду, який припинив зобов'язання за кредитним договором між банком та позичальником.

Банк «Грант» вже оскаржив це рішення. Апеляційна скарга підписана головою правління банку Володимиром Мартиросовим, і у ній, зокрема, сказано: «За бажанням позивача і за умовами кредитного договору кредитні кошти позичальнику надавалися шляхом перерахування на його поточний валютний рахунок. При цьому банківські операції з надання кредитних коштів вважаються завершеними з моменту зарахування суми переказу кредиту на поточний валютний рахунок (ст. 30 закону «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні») ».

Відповідно, банк наполягає, що в повному обсязі виконав свої зобов'язання за кредитним договором, перерахувавши позикові кошти на поточний доларовий рахунок позичальника. В банку уточнюють, що усі наступні операції після зарахування коштів на валютний рахунок не регулюються кредитним договором. «Вказані кредитні кошти з цього моменту стали власністю клієнта, і право розпоряджатися ними належало йому на умовах договору банківського рахунку. Саме в рамках цього договору банк і здійснював продаж доларів на міжбанку і перераховував гривню на рахунок клієнта», – стверджує кредитор.

Право на вибір
У Незалежній асоціації банків України вже заявили, що рішення Госпсуду Харківської області створює нову схему ухилення від виконання кредитних зобов'язань. «Це вносить нові фактори для дестабілізації ситуації в банківському секторі. Такий підхід може мати катастрофічні наслідки, адже кредити у валюті на 1 листопада становили $33,3 млрд, тобто майже 500 млрд грн», – вважають в асоціації.

У той же час у Незалежній асоціації банків не змогли уточнити, яка частина цієї валютної суми була «фактично» видана позичальникам у гривні, а отже, ризикує бути оскарженою в суді. «Порахувати кількість таких випадків дуже складно. Адже робота кредитного відділу закінчується після факту видачі кредиту позичальнику. Всі операції, які клієнт проводить зі своїми коштами потім, поза їхньою компетенцією», – пояснили технологію видачі кредиту в одному з банків з іноземним капіталом.

Однак є й альтернативна думка. «Ситуація, коли позичальник брав валютний кредит, а на руки отримував гривню, була досить поширеною. Як правило, таке траплялося, якщо позичальник брав кредит у швейцарських франках – вони були одними з найдешевших, або купував у кредит новий автомобіль або квартиру. Отримана від банку валюта відразу конвертувалася в гривню і переводилася на гривневий рахунок автосалону або забудовника», – говорить старший партнер адвокатської фірми «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець.

Банки не ведуть обліку, але підтверджують, що найчастіше в гривню конвертували отримані у валюті кошти саме іпотечними позичальниками і покупцями автомобілів. Валютні кредити переводили в гривню і підприємці, які отримували кредити для ведення діяльності на території України, а не для оплати імпорту товарів, робіт або послуг.

Конфлікти позичальників з банками про неправомірність валютних кредитів розглядаються судами вже п'ять років, але досі судді відмовлялися приймати як доказ документи про перерахування гривневих коштів клієнта. Саме тому дане рішення суду – прецедент. «Банк стикався з такими спробами клієнтів, але суд у цьому питанні ставав на бік банку», – розповів директор департаменту операцій зі спеціальними кредитами клієнтів роздрібного бізнесу Укрсоцбанку Максим Зірянов.

І хоча в Україні немає прецедентного права, інші позичальники можуть під копірку подавати позови, аби спробувати домогтися погашення кредитів за курсом 5-8 грн/$, а не 16 грн/$. «Якщо зараз ситуація змінилася або ж якщо буде створено такий прецедент, то багато валютних позичальників зможуть виграти в судах справи проти банків», – говорить Ростислав Кравець. Але для цього на бік позичальника тепер має стати не лише суд першої інстанції, а й апеляційної.

Вікторія Руденко