Довіри більше немає

Довіри більше немає

Банк «Траст» не витримав збитків від неповернень за роздрібними кредитами в зоні АТО і збанкрутував. У власника банку Володимира Авраменка не було грошей, щоб врятувати установу, а пошук нового інвестора почався дуже пізно. Нацбанк не дочекався приходу покупця, тому вчора в проблемну установу зайшла тимчасова адміністрація.


Виведення банку «Траст» з ринку не було несподіваним ані для менеджменту, ані для власників банку. «НБУ попереджав їх про те, що такий сценарій можливий», – каже FinClub обізнане джерело на ринку. Непрямо про це були «попереджені» навіть клієнти – установа була одним з трьох банків без капіталу. За підсумками III кварталу негативний капітал був у Артем-банку (-179,3 млн грн; вже виведено з ринку), банку «Траст» (-69 млн грн; виведено з ринку) і Платинум Банку (-162,5 млн грн). «Траст» був проблемним, статус неплатоспроможного він отримав 6 грудня, а 7 грудня ФГВФО запровадив у банк тимчасову адміністрацію Володимира Кухарева.

Національний банк вказує кілька причин банкрутства банку «Траст».

Прокляття АТО

Перший фактор – значна «діра» в балансі. «Погіршення фінансового стану ПАТ «Банк "Траст"» мало системний характер і було викликане цілою низкою чинників. Зокрема, значний обсяг кредитів банку надавався на територіях, на яких зараз проходить АТО. Через відсутність обслуговування таких кредитів фінансовий стан банку значно погіршився. Капітал банку набув негативного значення (на 1 грудня – мінус 135 млн грн). Це, в свою чергу, викликало порушення економічних нормативів», – повідомили в прес-службі НБУ.

Бізнес-модель банку орієнтувалася на роздріб, корпоративний сектор свідомо не розвивався: до кінця III кварталу в банку у юросіб було всього 9 млн грн депозитів і 12,5 млн грн кредитів. У той же час роздрібні вклади становили 583 млн грн. Ці гроші видавалися назад населенню у вигляді кредитів на поточні потреби – їх надано на 565 млн грн (сумарно фізособи отримали кредитів на 591 млн грн, або 97% усього кредитного портфеля банку).

Ця ніша була відносно вільна після виходу з ринку в 2015-2016 роках орієнтованих на роздріб Дельта Банку і Банку Михайлівського. У вересні 2015-го мажоритарний власник системи платежів EasyPay і кондитерської компанії «АВК» Володимир Авраменко купив контрольний пакет банку «Траст» (зараз його частка 78,9%) у менеджменту російського банку «Траст» (голова ради директорів російського банку Ілля Юров володів тоді 44% українського «Трасту», а члени ради директорів Микола Фетисов і Сергій Бєляєв – по 28%). Банк він тоді оцінив дуже позитивно: «Це невеликий, але фінансово здоровий та реально працюючий банк».

Через рік він назвав ціну угоди – $1 млн, і визнав, що банк «був проблемним і фактично не працював» через дії попередніх власників. «Зокрема, великий накопичений портфель проблемних активів, включаючи зону проведення АТО, некоректно нараховані та відображені доходи. Ці проблеми були ретельно приховані у звітності, в тому числі не без допомоги незалежних аудиторських компаній. Виявити їх до глибокого занурення в діяльність банку виявилося неможливим», – розповів він два місяці тому в інтерв'ю ЛІГА.net.

Відповідно до звітності банку, адміністративні витрати (93,2 млн грн) покривалися чистими комісійними доходами (91,2 млн грн). Але процентні доходи банку від роздрібного кредитного портфеля (40,5 млн грн) були в рази менше процентних витрат (104,7 млн грн) за вкладами фізосіб. За дев'ять місяців на формування резервів пішло 125,3 млн грн, збиток – 172,1 млн грн.

Частина позичальників банку, які взяли кеш-кредити (на незабезпечені кредити припадає 88% портфеля), зареєстровані в зоні АТО і їх неможливо «дістати». Тому банку «Траст» довелося станом на 1 жовтня сформувати резерви в розмірі 30,6% кредитного портфеля. За роздрібними кредитами на 157 млн грн клієнти не платили більше року. «Протягом останнього року було багато зроблено для того, щоб банк народився заново, але рівень прихованих проблем виявився істотнішим, ніж здавалося спочатку», – заявив в. о. голови правління банку «Траст» Костянтин Кошеленко. Його запросили в банк півроку тому – 19 липня, вже з 26 вересня він виконував обов'язки голови.

Джерела FinClub кажуть, що у Володимира Авраменка не було грошей, щоб самому покрити втрати, що розкрилися. По-перше, у нього є непогашені зобов'язання деяких інших його активів перед банками, а, по-друге, борги перед колишніми акціонерами банку виплачені в повному обсязі.

У пошуках інвестора

Підтримка роздрібного банку вимагала витрат як на розвиток (відділення, персонал, IT, реклама) банку, так і на покриття резервів. Джерела FinClub кажуть, що ще навесні стало зрозуміло, що банку потрібен додатковий інвестор, але Володимир Авраменко почав шукати його тільки влітку.

«Ми визначили (з НБУ. – FinClub) план капіталізації банку, у мене своїх особистих коштів для цього немає, але є інвестори, які цікавляться цим бізнесом, системою EasyPay, що дуже важливо. Ми таких довго шукали», – говорив він в серпні. Уже в жовтні він сказав, що провів переговори з десятком інвесторів, але тільки компанія Flexinvest висловила готовність інвестувати в банк в існуючій конфігурації та в необхідні терміни. 12 грудня на зборах акціонерів банку «Траст» планувалося схвалити «розміщення нових акцій, в тому числі новому інвестору – Flexinvest Plc.». «Інвестор високо оцінив існуючу бізнес-модель банку «Траст» і підтвердив Нацбанку готовність збільшити статутний капітал на 180 млн грн. Певні терміни завершення інвестування – лютий 2017 року», – анонсували в банку на початку листопада.

Джерела FinClub стверджують, що регулятор двічі давав банку шанс знайти інвестора, і кожного разу чув у відповідь: «скоро-скоро». Третій шанс НБУ їм не дав: не отримавши заявку Flexinvest, він не став чекати зборів акціонерів банку і вивів «Траст» з ринку. В НБУ підкреслюють, що розроблена банком «Траст» програма капіталізації не містила підтвердження можливості реалізації запланованих заходів щодо поліпшення фінансового стану банку в установлені терміни. «Були відсутні гарантійні листи від акціонерів (інвесторів) щодо забезпечення капіталізації, – кажуть в НБУ. – Акціонер банку вів переговори з деякими інвесторами про можливості продажу банку. Однак офіційний пакет документів на узгодження придбання істотної участі в ПАТ «Банк "Траст"» НБУ не отримував».

Інвестори не встигли подати заявку. «Це були реальні інвестори, які не змогли вчасно надати документи», – зазначає голова наглядової ради банку «Траст» Сергій Будкін. При цьому в банку стверджують, що робили все можливе. «Було докладено максимум зусиль, щоб відбувся продаж банку, але покупець поставив під сумніви свої наміри, а можливостей для усунення проблем, пов'язаних з кредитним портфелем минулих періодів (переважно на території проведення АТО), не було», – каже Костянтин Кошеленко. Найбільшими власниками кіпрської Flexinvest Plc. були громадяни Російської Федерації Олександр Миронов (54,92%) і Сергій Спіро (30%), які контролюють російський банк «МирЪ». Джерело FinClub каже, що російський холдинг «Відкриття», якому з весни 2015 року належить російський банк «Траст», був зацікавлений у входженні Flexinvest до українського «Трасту» і нібито навіть міг допомогти з фондуванням. Але 5 грудня з'явилася інформація, що Банк Росії відключив банк «МирЪ» від системи «Банківські електронні термінові платежі». 6-го НБУ вивів «Траст» з ринку.

Шанс у потенційного інвестора увійти в капітал банку ще є. «З огляду на те, що до останнього дня залишалися зацікавлені в купівлі банку, можливо, діалог з ними триватиме, але вже з тимчасовою адміністрацією», – припускає пан Кошеленко. Тимчасову адміністрацію запроваджено усього на місяць – до 6 січня 2017 року. Встигнути купити банк за такий період дуже складно.

Вкладники поскупилися

Але підставою для виведення банку з ринку стала зовсім не повільність інвестора. З 2 липня, після отримання проблемного статусу, «Траст» мав обмеження на залучення вкладів фізосіб. «Але наприкінці листопада, незважаючи на заборону НБУ, банк відновив залучення вкладів населення за завищеними відсотковими ставками», – заявили в НБУ. Саме порушення вимог регулятора стало формальною підставою для визнання банку неплатоспроможним.

Банк інакше бачить те, що трапилося. «Виплачували усі депозити. І був невеликий відтік», – каже Костянтин Кошеленко. Якщо на 1 жовтня в банку було 583 млн грн коштів фізосіб і 9 млн грн у юросіб, то перед впровадженням тимчасової адміністрації – 542 млн грн і 6 млн грн відповідно. «Ліквідність є, тимчасова адміністрація увійшла не в порожній банк. Грошовий потік за кредитами становить близько 30 млн грн на місяць», – говорить екс-голова банку. При цьому з липня установа знижувала ставки щомісяця. «Разом з тим за деякими продуктами договори передбачали поповнення, і частина клієнтів поповнювали депозити, відкриті навесні – взимку. У вересні банк обмежив і це поповнення», – зазначає Костянтин Кошеленко. Дійсно, у банку було три депозитні продукти з поповненням і прибутковістю, яка досягала 19-20,5%.

Активність залучення вкладів була «істотно скорочена». «Але згорнути її зовсім не могли. Адже якби пішли неконтрольовані відтоки, то банк втратив би ліквідність і став неплатоспроможним в прямому сенсі», – припускає він. Нацбанк вже заспокоїв вкладників, що 96% клієнтів отримають вклади в повному обсязі, оскільки їх розмір не перевищує 200 тис. грн, інші – тільки по 200 тис. грн (витрати ФГВФО оцінював у 552 млн грн). «Сподіваюся, що ФГВФО, відрахування до якого були регулярними, найближчим часом виплатить залишок коштів, а поточна ліквідність, погашення кредитів і реалізація майна компенсують ці витрати. Звичайно, навряд чи будуть оплачуватися проблемні кредити жителів неконтрольованих територій, але це складно назвати виною менеджменту банку», – розмірковує Костянтин Кошеленко. Сергій Будкін розраховує, що позичальники з невеликими сумами кредитів не ховатимуться, погасять заборгованість, і ФГВФО таким чином профінансує повернення вкладів.