Шапран Віталій

Шапран Віталій

Ексчлен Ради Національного банку України

Народився 11 червня 1977 року в Кривому Розі.

Освіта

В 1999 році закінчив Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана за спеціальністю «фінанси та банківська справа». В 2005 році отримав ступінь кандидата економічних наук після захисту дисертації на тему «Банки на ринку цінних паперів».

Кар’єра

В 1998 році розпочав кар’єру у відділі кредитів і ресурсів регіональної мережі АППБ «Аваль».

Майже одночасно починає викладати: в 1999-2006 роках працював викладачем кафедри фінансів та банківської справи регіонального підрозділу КНЕУ ім. Вадима Гетьмана; з 2006 року – доцент кафедри фондового ринку та корпоративного управління Українського інституту розвитку фондового ринку КНЕУ ім. Вадима Гетьмана.

З березня 2006 року до грудня 2018-го працював заступником директора, головним фінансовим аналітиком рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг». З 2013 року – радник директора рейтингової агенції.

У жовтні 2010-го очолив рейтинговий комітет Української професійної асоціації по захисту інвесторів, кредиторів та страхувальників (УПАЗІКС). Був членом виконкому Українського товариства фінансових аналітиків (УТФА).

В 2012-2015 роках входив до громадської ради Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, де очолював комітет з питань відкритості фондового ринку.

На початку 2015-го став членом робочої групи експертної ради Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Працював на кафедрі фондового ринку та корпоративного управління Українського інституту розвитку фондового ринку.

В 2016-2018 роках є членом громадської колегії при Раді НБУ. Вже 17 грудня 2018 року стає головним експертом Ради НБУ.

В цей час в Раді НБУ працював Тимофій Милованов, якого на посаду члена Ради НБУ призначили 7 липня 2016 року як представника парламенту строком на п’ять років. Але в серпні 2019 року Тимофій Милованов перейшов на роботу в новостворений уряд, а його місце стало вакантним.

За підсумками парламентського конкурсу переміг Віталій Шапран (читайте: «”Золота акція Шапрана”: як він може вивести Раду НБУ з кризи»), який суттєво обійшов ексміністра фінансів Віктора Пинзеника.

Вже 12 листопада 2019 року Верховна Рада голосами 268 депутатів призначила Віталія Шапрана своїм представником в Раді НБУ.

Оскільки він зайняв місце Тимофія Милованова, строк повноважень Віталія Шапрана закінчився 7 липня 2021 року.

І хоча за тиждень до цієї дати, 30 червня 2021-го, парламент законом № 1587-IX доповнив ст. 10 закону «Про Національний банк України» нормою про те, що «член Ради Національного банку, строк повноважень якого закінчився, перебуває на посаді до вступу на посаду новопризначеного члена Ради Національного банку», цей закон набув чинності лише 5 серпня.

Віталій Шапран також створив громадську організацію «Українська професійна асоціація по захисту інвесторів, кредиторів та страхувальників».

Фінансовий стан

В березні 2010 році купує квартиру в Боярці площею 81,5 кв. м за 559,3 тис. грн, а в жовтні 2019 року – квартиру у Києві площею 120,7 кв. м за 1,588 млн грн.

В 2020-му Віталій Шапран отримав винагороду від НБУ за виконання функцій члена Ради НБУ у розмірі 1,669 млн грн, а від КНПФ НБУ – інвестиційний прибуток у 2,3 тис. грн. Також він отримав 21,2 тис. грн зарплати в Українському інституті розвитку фондового ринку як доцент на 0,25 ставки і 2,2 тис. грн у КНЕУ ім. Вадима Гетьмана за участь у засіданнях ДЕК із захисту кваліфікаційних робіт студентів.

В 2019 році за роботу головним експертом Ради НБУ він отримав 773,4 тис. грн, а за виконання функції члена Ради НБУ – 218,6 тис. грн.

В 2018 році він заробив в агентстві «Експерт-Рейтинг» 69,9 тис. грн, а в НБУ – 28,6 тис. грн.

Пряма мова

«У нас станом на вчора знаходилося у власності нерезидентів ОВДП на $3,9 млрд, майже $4 млрд. Це приблизно 18% наявних золотовалютних резервів. Тому ситуація така, що, я думаю, що співпраця з Міжнародним валютним фондом в поточному тактичному стані є безальтернативною», – заявив він на співбесіді у Верховній Раді.

«Забезпечення зростання кредитування. Є певні резерви для цього. І в рамках оптимізації резервування, в рамках покращення доступу наших підприємств до торговельного фінансування. Тому що ми маємо зараз картину, коли наші західні банки, які мають тут дочок, вони відкривають ліміти. І ми їх щорічно не використовуємо приблизно на $2-2,5 млрд. А потім говоримо, що у нас немає фінансування тощо. Основна причина в тому – це великий рівень фопізації економіки, великий рівень оптимізаційних схем між групами юридичних осіб», – впевнений пан Шапран.

Долучайтесь