FINCLUB Фiнансовий клуб

Колишня членкиня Ради НБУ (рос.)

Дефіцит іноземної валюти, який викликав у листопаді чергову хвилю девальвації гривні та збереження адміністративних обмежень на купівлю валюти, знизив можливості населення купити долари і євро в банках. У листопаді чистий попит фізосіб на валюту склав лише $21,3 млн. Наприкінці ж літа – на початку осені щомісячний дефіцит готівкового ринку не опускався нижче $200 млн, а сумарно за чотири місяці він перевищив $1 млрд. Надлишок валюти на ринку був тільки у квітні- червні, а в цілому з початку року населення «вимило» з кас банків $2,36 млрд.

Умовне «збалансування» ринку відбулося на тлі падіння його обсягу: у листопаді він склав $373 млн (у тому числі купівля валюти населенням – $197,2 млн), що в 2,3 раза менше, ніж обсяг операцій купівлі-продажу валюти в жовтні, і в 6,6 раза – ніж у січні. Скорочення обсягу ринку було неминучим, адже статистику початку року завищив відтік валюти під час втечі з країни представників колишньої влади. Але вже з II кварталу динаміку ринку почали визначати економічні фактори.

Причини на вибір
До скорочення обсягу валютних операцій призвело відразу кілька причин. Одна з основних – відсутність валюти в касах банків після відмови НБУ проводити аукціони для їх підживлення. «Головною причиною низького чистого попиту став дефіцит іноземної валюти в Україні. По суті, банки продають з каси тільки той обсяг валюти, який купили у населення (це й забезпечує формальний баланс. – FinMaidan). Крім того, свою роль зіграло обмеження на продаж у касах готівкової валюти у розмірі 3 тис. грн в еквіваленті на людину на добу», – зазначає начальник управління торгових та казначейських операцій Укрсоцбанку Руслан Кравченко.

При цьому населення не прагнуло продавати валюту, придбану за курсом 8 грн або навіть 12 грн/$, оскільки саме в листопаді банкам дозволили відмовитися від фіксованого курсу 12,95 грн/$. Потім курс долара підскочив приблизно до 15,5 грн. Зараз його ціна підвищилася ще більше і становить у середньому 16,17 грн.

До того ж обмеження на продаж у розмірі 3 тис. грн через девальвацію призвело до зниження доларової суми угоди з $230 до $185. «Однозначно спрацювали обмеження. Крім того, залишився відкладений попит у населення на готівкову валюту ще з жовтня», – говорить заступник голови правління банку «Фінанси та Кредит» Ігор Львов.

Велика частина операцій просто перейшла на чорний ринок, де дефіцитну валюту продають на 5-10% дорожче. Оцінити розмір цього сегмента ніхто не може, банкіри радять орієнтуватися на докризові показники, відзначаючи, що валютні доходи населення від грошових переказів і зарубіжних заробітків за рік не дуже скоротилися. «У місячному масштабі, вважаю, – до $1 млрд. Реально оцінити складно, назва цього ринку говорить сама за себе», – зазначає начальник відділу операцій на валютному та фінансовому ринках ОТП Банку Максим Давлад.

Олена Губар

Набралися кадрів
Річні повноваження тимчасової адміністрації страхової компанії «Оранта» завершилися 5 грудня. І оскільки зараз у Нацкомфінпослуг відсутні усі члени комісії, «рішення про подальшу діяльність страховика буде прийнято за наявності кворуму», сказали FinMaidan в комісії. Однак власники СК вирішили не чекати цього моменту і провели 4 грудня позачергові загальні збори акціонерів компанії, які обрали керівництво «Оранти».

Учора «Оранта» повідомила, що з посади голови наглядової ради звільнено Олега Спілку, який очолював її з 25 січня 2008 року. До наглядової ради увійшли по одному представнику від компаній Backwood Holdings Ltd., Leoberg Holdings Ltd. та Tempsford Investments Ltd., які, за словами джерела FinMaidan, представляють групу EastOne Віктора Пінчука. Іншу половину наглядової ради заповнили за квотою казахського БТА Банку: увійшли член правління Казкомерцбанку (власник БТА Банку) Бейбіт Апсенбетов та юристи юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» (представляли в судах інтереси БТА Банку) Максим Копейчиков і Роман Марченко.

До правління «Оранти» увійшов колишній заступник голови правління «Оранти» Валерій Грищенко і нинішній заступник голови правління лайфової компанії «Оранта-Життя» Рустем Галієв. Валерій Грищенко виконував обов'язки голови правління «Оранти» з 14 липня 2013 року після Ігоря Пугачова і до введення тимчасової адміністрації 5 грудня 2013-го. У ревізійній комісії «Оранти» буде директор казахського Казкомерцбанку Тасліма Жуматаєва, директор чернігівської дирекції СК Сергій Кравчук та директор тернопільської дирекції Марія Тарас.

В «Оранті» не анонсували майбутні кадрові зміни. Але рішення були узгоджені ще до початку засідання. «Для участі у зборах зареєструвалися акціонери, які в цілому володіють 96% загальної кількості акцій», – повідомили в «Оранті». Це перші результативні збори акціонерів з квітня 2011 року. В «Оранті» кажуть, що кадрові призначення стали можливими «завдяки узгодженій позиції найбільших акціонерів – БТА Банку та групи компаній EastOne, які сукупно володіють більше 67% акцій СК». Казахському БТА Банку належить 35,17%. «Представники екс-голови наглядової ради компанії Олега Спілки, який контролює близько 25% акцій, на зборах були присутні, але активності не виявляли», – розповіло джерело в СК. Олег Спілка на дзвінки на мобільний телефон учора не відповідав.

Третій зайвий
Останнього разу акціонери «Оранти» збиралися 1 листопада 2013 року. Ключовим питанням порядку денного було збільшення статутного капіталу на 250 млн грн. Однак це рішення підтримало лише 25,68% голосів присутніх акціонерів за необхідних 75%. Проти нарощування капіталу на третину виступили 53,99% акціонерів, ще 20,33% утрималися. Зокрема, проти додемісії виступили представники казахського БТА Банку, оскільки «документи для підготовки до зборів були надані їм у неповному обсязі». Це стало одним з основних чинників введення тимчасової адміністрації у збиткову компанію.

За словами співрозмовника FinMaidan в компанії, на зборах 4 грудня також обговорювалося питання докапіталізації. «Раніше йшлося про 250 млн грн. Думаю, цю цифру буде використано як відправну точку. Можливо, за підсумками вивчення фінансової документації її доведеться трохи підкоригувати», – уточнив він. Але якщо рік тому докапіталізація страховика обійшлася б кіпрським і казахським інвесторам у $31,25 млн, то зараз вдвічі менше – близько $16 млн.

За підсумками галузевого журналу Insurance Top, за шість місяців 2014 року компанія залучила 194,4 млн грн премій (12-е місце), що на 22,6% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Ще за підсумками 2013-го «Оранта» входила до топ-10, а в 2009-му взагалі була лідером ринку.

За результатами додаткової емісії частка БТА Банку та групи EastOne може бути збільшена. «БТА Банк завжди був портфельним інвестором. Зараз у них близько 35% акцій, але враховуючи, що у них, на нашу думку, незаконно відібрали ще 11%, їхня частка може бути збільшена до 46%. Чи будуть акціонери й надалі нарощувати свою частку, поки невідомо. Рішення буде прийнято після вивчення усієї фінансової документації та звітності компанії. За той час, поки в компанії працювала тимчасова адміністрація, доступу до неї не було. Думаю, рішення буде прийнято вже до нового року», – сказав Роман Марченко. «Активи об'єднаного Казкомерцбанку і БТА Банку більш ніж у шість разів перевищують активи українського ПриватБанку, тому для них інвестиції в «Оранту» не є суттєвими. Вони до них готові», – розповіло джерело в компанії.

За словами Романа Марченка, стосовно колишнього менеджменту «Оранти» відкрито кримінальне провадження за підозрою у доведенні СК до банкрутства. «Коли буде рішення суду, будемо робити висновки», – сказав він. Отримати коментар в EastOne поки не вдалося.

Тінь сумнівів
Учасники ринку зазначають, що досягнення домовленостей між найбільшими акціонерами має велике значення для перспектив компанії. «Між тим про подальшу долю страховика можна буде говорити тільки після докапіталізізації активу. Якщо вони увіллють мінімальну суму, яка дозволить підтримати фінансові потоки, то говорити про стабільну роботу компанії не можна. Якщо ж сума інвестицій складе названі раніше 250 млн грн, цього буде достатньо для відновлення бізнесу», – вважає президент Української федерації страхування Андрій Перетяжко. Нагадаємо, що тільки чистий збиток «Оранти» за 2013 рік склав 146,7 млн грн.

У той же час нинішня ситуація викликає питання у експертів. «Я не впевнений, що акціонери будуть готові влити в компанію необхідні 200-250 млн грн. Віктор Пінчук згорнув страховий бізнес в Росії, і навряд чи він має намір розвивати його тут. Для казахського БТА Банку «Оранта» – це актив, який дістався їм у спадок від попередніх власників. Я нещодавно спілкувався з їх представниками – пропонував придбати в Україні якісний актив, але вони відмовилися: їм це нецікаво», – говорить голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський. Він уже сумнівається в ефективності рішення по ревізійній комісії. «Це орган, який має перевіряти роботу страховика. А до нього увійшли самі співробітники компанії», – здивований експерт.

Вікторія Руденко

Рекапіталізація для всіх
Уряд запропонував парламенту узаконити розроблений ним механізм націоналізації банків. Кабінет міністрів вчора подав до Верховної Ради законопроект № 1564 «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків», який дозволяє будь-якому банку розраховувати на підтримку держави. Принаймні, в проекті поки немає норми про те, що держкошти може отримати лише банк, на який припадає понад 2% активів або депозитів банківської системи, про що йшлося в постанові № 632.

Суть документа в тому, що банки зобов'язані пройти діагностичне обстеження, визначити потребу в капіталі на 2014-2016 роки, скласти і подати в НБУ програму докапіталізації. Якщо ця програма не буде подана або акціонери не зможуть її виконати, банк визнають неплатоспроможним з подальшою ліквідацією або НБУ запропонує Кабміну брати участь у його націоналізації.

Постанова № 632 від 19 листопада, якою встановлено «Порядок придбання акцій банків в обмін на облігації внутрішньої держпозики», дозволяє Мінфіну підтримувати лише банки з часткою понад 2% активів та/або депозитів. Зараз ця вимога може «ховатися» під нормою законопроекту про те, що «банк повинен відповідати критеріям Експертно-аналітичної ради з питань участі держави в статутному капіталі банків». Але якщо така фундаментальна норма не буде прописана в законі, Кабмін зможе скуповувати навіть дрібні кептивні банки.

Умови входження
Капіталізацію приватних банків можна проводити двома способами: купівля акцій в обмін на ОВДП або видача державою субординованого боргу у вигляді ОВДП. Уряд натомість вимагає у власність 75%+1 акцію банку, але перед цим його капітал має бути зменшений на максимальну суму очікуваних збитків за підсумками діагностики. Крім того, в капітал мають бути переведені депозити власників понад 10% акцій банку, членів правління, наглядової ради та ревізійної комісії, що посилить відповідальність банкірів за поганий ризик-менеджмент і доведення своєї установи до стану неплатоспроможності.

Учасники ринку вважають, що рекапіталізація доцільна лише для обмеженого кола найбільш крупних банків, банкрутство та виведення з ринку яких може негативно вплинути на фінансове становище підприємств реального сектора економіки або торкнутися багатьох приватних вкладників. «Рекапіталізація потрібна лише тоді, коли ймовірні втрати від банкрутства банку для економіки та соціальної стабільності країни більш істотні, ніж обсяг капіталу, що додатково вливається. Для України коло таких банків повинно обмежуватися десятьма-п'ятнадцятьма найкрупнішими, аж ніяк не більше. Тому передбачений у меморандумі з МВФ критерій 2-процентної ринкової частки за активами або коштами клієнтів є обгрунтованим, хоча міг би бути іще жорсткішим», – говорить FinMaidan директор департаменту організації, стратегії та PR Кредобанку Роман Лепак.

Один з учасників останньої зустрічі банкірів з главою НБУ Валерією Гонтарєвою розповів FinMaidan, що НБУ заявляв, що на капіталізацію банків у 2015 році передбачено 28 млрд грн. Ще 20 млрд грн буде направлено до Фонду гарантування вкладів фізосіб для виплати компенсації вкладникам.

Нинішній тренд скорочення кількості банків в Україні триватиме, і держава буде змушена рятувати деякі з них, вважають учасники ринку. Зараз «державних» банків в Україні п'ять. «Після того як усі ці розборки закінчаться, на ринку залишаться 40-50 банків. З них 10 будуть державними, ще 10 – з іноземним капіталом, решта – з українським капіталом», – заявив голова наглядової ради банку «Національний кредит» Андрій Оністрат на банківському форумі з реформи фінансового сектору, організованому «Фінансовим клубом».

У програмі співпраці з МВФ акцентується, що основне навантаження щодо докапіталізації банків має нести не держава, а акціонери. «У випадках, коли акціонери не мають наміру вливати капітал у свій банк, потрібно з'ясувати причину такого небажання. Важливо також зрозуміти, чому банк став проблемним: чи не була обрана ним модель бізнесу занадто ризиковою, чи не використовувався він для виведення коштів на споріднені підприємства? А потім вже можна шукати варіанти вирішення проблеми, – вважає член Ради НБУ Роман Шпек. – Можливо, ефективнішим рішенням буде не поява ще одного держбанку з невизначеним майбутнім, а перепродаж активів за справедливою ціною більш здібному інвестору або ж ліквідація неплатоспроможної установи. Краще профінансувати ФГВФО, ніж підтримувати життя вмираючих банків. Особливо якщо вони помирають через надмірне захоплення високоризиковими операціями».

Олена Губар

Завдання конференції — визначити ключові проблеми у фінансовому секторі України в умовах зміни еліт і військового протистояння. Запропонувати необхідні ринку реформи і розробити механізми їх імплементації.

Мета конференції — сформувати модель майбутнього устрою фінансової системи України та знайти шляхи її реалізації.

До участі у конференції запрошені:

Роман КАЧУР, заступник міністра економічного розвитку і торгівлі;
Андрій ОНІСТРАТ, голова наглядової ради банку «Національний кредит»;
Сергій МАМЕДОВ, голова правління «Укргазбанку»;
Олексій СУХОРУКОВ, керуючий партнер інвестиційної компанії «УНІВЕР»;
Руслан ДЕМЧАК, заступник голови комітету з питань фінансової політики і банківської діяльності;
Ілля НЕСХОДОВСЬКИЙ, представник «Реанімаційного пакету реформ»;
Олександр КРАМАРЕНКО, головний редактор журналу «Гроші»;
Ігор АЛЄКСЄЄВ, член Комітету Верховної Ради України з питань правової політики і правосуддя.

Запрошені також голови профільних комітетів Верховної ради, народні депутати, представники влади, банкіри, фінансисти, бізнесмени.

Конференція складається з 2 секцій по 2 години з перервою на обід. У кожній секції беруть участь 4-5 спікерів і модератор. Після виступів спікерів передбачається невелике обговорення, а по закінченню секції — запитання із залу.

Кількість учасників — 200 осіб.

В рамках круглого столу фінансові експерти і банкіри обговорять:

• які операції банки продовжують проводити в зоні АТО і які вводилися обмеження в роботі з клієнтами, зареєстрованими в зоні АТО;
• проблемні кредити в Донецькій та Луганській областях: які є виходи з ситуації, що склалася, чи йдуть клієнти на контакт;
• чи готовий Нацбанк дозволити банкам поступово враховувати в балансі збитки у зв'язку з істотним знеціненням кредитного портфеля в зоні АТО;
• альтернативні варіанти мінімізації втрат від знецінення кредитного портфеля в зоні АТО;
• як банки працюють з клієнтами, які зареєстровані в Криму, але проживають на материковій частині України (де-юре визнані нерезидентами), і чи закрили рахунки компаній, зареєстрованих в Криму;
• втрати в Криму: можливість повернення активів.

До участі в круглому столі запрошені:

• заступник голови НБУ Яків Смолій,
• голова правління Укргазбанку Сергій Мамедов,
• голова ради директорів Дельта Банку Олена Попова,
• голова правління банку «Хрещатик» Дмитро Гриджук,
• старший юрист юридичної фірми ILF (Інюрполіс) Євген Стариков.

Модератором круглого столу виступить головний редактор FinMaidan Руслан Чорний.

«Фінансовий Клуб» заснований в 2009 році. Одним із завдань компанії є побудова повноцінних комунікацій між такими цільовими групами: банки, інвестиційні та страхові компанії, ЗМІ, політики, регулятори ринку, бізнес-аудиторія. «Фінансовий Клуб» займається: проведенням круглих столів, організацією конференцій, а також спільних заходів банкірів з політиками та профільними бізнес-асоціаціями.

В арсеналі – більше 30 великих заходів, замовниками яких виступали Європейський банк реконструкції та розвитку, Міжнародне товариство фінансових аналітиків CFA, керівники ряду українських банків. У 2010 році аналітики «Фінансового клубу» розробили методику визначення «Провідних банків України» і «Провідних компаній України» у різних категоріях. Компанія організувала вихід відповідних рейтингів та їхню публікацію Видавничим домом «КомерсантЪ-Україна» впродовж 2011-2014 років.

Учасники ринку вважають, що НБУ не буде протидіяти угоді. «У нинішнього власника Енергобанку російське коріння, можливо, зміна акціонерів у сьогоднішній ситуації викликана саме цим», – говорить аналітик банківського сектора групи ICU Михайло Демків. «У такій обстановці для Енергобанку зміну акціонерів можна вважати позитивним чинником», – відзначає головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.

Враховуючи, що серед покупців Енергобанку є інвесткомпанія, кредитна установа може зосередитися на казначейських операціях та роботі з цінними паперами. Таким шляхом, наприклад, пішла компанія ICU, купивши банк «Авангард». Втім, знаковою для ринку ця угода навряд чи стане. «Енергобанк – невелика кредитна установа, тому я не думаю, що прихід інвесторів свідчить про зростаючий інтерес іноземних інвесторів до українських активів», – говорить Михайло Демків. «Поки усі банки з іноземним капіталом утримуються від втечі з країни лише зусиллями Нацбанку», – вважає глава наглядової ради банку «Національний кредит» Андрій Оністрат.

Трохи зачекавши, покупці могли б ще більше знизити ціни на придбаний актив. «Не зовсім зрозуміло, навіщо купувати банк зараз: особливої терміновості я не бачу. При цьому в наступному році ціни на банківські активи можуть ще більше знизитися, а вибір активів на продаж буде більшим», – говорить співрозмовник в одній з інвесткомпаній.

Вікторія Руденко, Руслан Чорний
 

Фото Ярослави Авраменко 

Пізно увечері НБУ оприлюднив основні положення проекту «Меморандуму про врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті». Усі вони ідентичні нормам, які обговорювалися позичальниками в НБУ минулої п'ятниці. Йдеться про конвертацію кредиту за ринковим курсом; списання різниці між конвертованою сумою й кредитом, порахованим за курсом 7,99 грн/$, пропорційно погашенню боргу (на частину, що списується, нараховується 0,01% річних); збереження кредитної ставки на три роки; реструктуризація іпотечних кредитів на суму до 2,5 млн грн за курсом на початок 2014-го; повне списання усіх пеней та штрафів; перехід від ануїтетної до класичної системи погашення.

Відповідальність позичальника буде обмежена предметом іпотеки: якщо банк стягне заставу, він не зможе вимагати погашення залишку за кредитом. Якщо банк захоче продати кредит факторинговій компанії дешевше за номінальну вартість, він має запропонувати самому позичальнику викупити борг за такою ціною. Спеціальна комісія при НБУ стежитиме за виконанням меморандуму. А в Податковому кодексі мають бути прописані пільги для банків і позичальників.

НБУ готовий до компромісу, оскільки вважає усіх відповідальними за цю проблему. Перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук визнав, що провина НБУ полягає в тому, що він «вчасно не передбачив масштаби можливої проблеми і не заборонив кредити в іноземній валюті», банки винні у «надмірно агресивній кредитній політиці», а позичальники «не оцінили валютні ризики».

Один з учасників зустрічі сказав FinMaidan, що банки згодні конвертувати кредити в гривню за нинішнім курсом з наступним «розбиттям» позики на дві частини. Але вони не спишуть 50% боргу (різниця між 16 грн/$ і 8 грн/$). В одному з варіантів меморандуму вказувалося на списання 25% боргу. Також обговорювалася цифра 33% (при ринковому курсі у 18 грн/$, йдеться про оплату боргу по 12 грн/$).

При цьому банкіри захотіли отримати компенсацію від держави. «Незрозуміло, за рахунок яких коштів потрібно переводити частину позики під майже нульовий відсоток. Тому обговорювалося, що банки, які проводять реструктуризацію, можуть отримати рефінансування Нацбанку. Ставка таких кредитів може бути на рівні 1,5 облікової ставки (21%. – FM)», – сказав заступник голови однієї з кредитних установ. У меморандумі ця ставка вказувалася як ставка гривневої позики на перші три роки. Підкреслювалося, що позичальник не повинен мати боргів на початок 2014 року або погасити їх до конвертації позики. Через три місяці після прийняття закону має бути скасований мораторій на примусове стягнення застави за кредитом.

Член Громадської ради при НБУ Ярослава Авраменко повідомила після зустрічі, що позичальники згодні виключно на конвертацію за курсом видачі кредиту – 4,6-5,05 грн/$. Тому ні банкіри, ні позичальники не підписали документ.

Депутатські ініціативи
Непоступливість позичальників пояснюється тим, що вони вже заручилися підтримкою ряду депутатів «Народного фронту» і «Радикальної партії Олега Ляшка» (РПОЛ). Пакет підготовлених позичальниками законопроектів вже подано до парламенту від імені депутата Сергія Мельничука (РПОЛ). Вчора їх розглядав комітет з питань фінансової політики, який також очолює представник РПОЛ.

Законопроект № 1558 «Про захист споживачів фінансових послуг від наслідків девальвації гривні» Сергія Мельничука пропонує конвертувати всі валютні споживчі кредити на суму до 2 млн грн. Переведення за курсом банку на день укладення кредиту (4,6-5,05 грн/$), ставка незмінна. Схожа ініціатива – законопроект № 1558-1 «Про реструктуризацію зобов'язань за кредитами в іноземній валюті» п'яти депутатів «Народного фронту» – пропонує не обмежувати суму кредитів. Курс колишній, ставка колишня, а якщо позичальник не зможе її платити, банк повинен її знизити. Погашення за класичною схемою, штрафи та пені списуються.

Ще два законопроекти звільняють громадян від податків при списанні частини боргу і забороняють здійснення стягнення житла лише на одній підставі виконавчого напису нотаріуса.

Банкам потрібна підтримка
Кредитори розуміють, що реструктуризувати валютні позики необхідно, і вже роблять це з власної ініціативи. Але вони розраховують на підтримку держави в цьому питанні, щоб мінімізувати втрати. «Якщо конвертувати валютні кредити за курсом від 5 до 8 грн, то банки не матимуть можливості виплачувати депозити. Ми хочемо, щоб ризики були пропорційно розподілені. Ми підтримуємо конвертацію валютних кредитів за поточним курсом із збереженням процентної ставки на рівні валютних кредитів. Але тоді Нацбанк повинен надавати адресне фінансування для компенсації різниці процентних ставок», – говорить керівник юридичного департаменту ПУМБ Олег Заморський.

Питання конвертації валютних позик потрібно вирішувати якнайшвидше. «Портфель іпотечних валютних кредитів фізосіб, які досі ще якось погашалися або реструктуризувалися, тепер значно погіршиться. За найскромнішими підрахунками, до категорії кредитів, що не погашаються, може перейти більше 50% кредитів, і під них знову-таки знадобиться створити резерви. Але тут банку доведеться вирішувати проблему з кожним позичальником індивідуально. Ми цим і займаємося, намагаючись розробити оптимальний алгоритм обробки безлічі одержуваних заявок на реструктуризацію», – говорить голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач.

Олена Губар

У п'ятницю було звільнено голову правління Укргазбанку Сергія Мамедова – таке рішення 26 грудня прийняла наглядова рада банку. «Сьогодні (26-го. – FM) мій останній день роботи в Укргазбанку. Напередодні Кабмін ухвалив рішення про відкритий конкурс на посаду голови правління. Я вважаю, що в Укргазбанку хороші перспективи розвитку на ринку та високий потенціал зростання. Спасибі усім співробітникам за результативну роботу, а клієнтам і партнерам – за довіру», – написав у своєму блозі в соціальній мережі Facebook Сергій Мамедов. «Я зараз не розглядаю нових пропозицій роботи. Попереду Новий рік і я планую відпочити, а потім вирішити, чим зайнятися», – заявляв FinMaidan Сергій Мамедов, коли писав заяву про звільнення.

Виконуючим обов'язки голови правління Укргазбанку призначено першого заступника голови правління Кирила Шевченка, на вакансію оголошено конкурс. Такі норми містилися у наказі Мінфіну № 1217 від 22 грудня «Про затвердження завдання на голосування представникам держави на засіданні наглядової ради ПАТ "Укргазбанк"».

Судять за прибутком
До 2009 року Укргазбанк контролювався народним депутатом від Партії регіонів Василем Горбалем. Крупним співвласником банку також був Олексій Омеляненко, голова наглядової ради «Київміськбуд-1», лідер фракції ПР у Київраді. Установа не витримала фінансової кризи та обвалу ринку нерухомості в 2008-2009 роках. Від банкрутства банк врятувала націоналізація – держава встановила повний контроль над установою. Зараз 92,998% акцій Укргазбанку належить Міністерству фінансів, 7,0002% – 1514 міноритаріям.

Сергій Мамедов прийшов у банк в 2011-му, змінивши на цій посаді колишнього податківця Анатолія Брезвіна. У той рік банк втратив 3,6 млрд грн, збільшивши збиток за період 2009-2011 років до 8 млрд грн. У 2012 і 2013 роках установі вдалося заробити 1,1 млрд грн і 1 млрд грн відповідно. Це було досягнуто не тільки за рахунок операційного прибутку, але й завдяки поверненню проблемних боргів, продажу застав і розформуванню резервів. За три квартали 2014-го прибуток банку склав 6,8 млн грн. Таким чином, Укргазбанк хоч і став найуспішнішою з трьох врятованих державою у 2009 році установ, але так і не компенсував понесені державою збитки. До 1 жовтня 2014-го Укргазбанк залишається в групі найкрупніших – 15-е місце за активами (22,97 млрд грн) із статутним капіталом у 9,48 млрд грн.

Політичне звільнення
Колишній власник банку вважає, що рішення про зміну голови є політичним. «Це очікуване рішення, яке могло бути прийнято ще у квітні-травні. Досі не проводився аудит усіх держбанків на предмет операцій, які можуть викликати інтерес у правоохоронних органів щодо зв'язку з Сергієм Арбузовим і компанією, – каже Василь Горбаль. – Крім того, поки уряд ще не займався виробленням стратегії розвитку держфінансів і держбанків. Інтуїтивно стратегію розробляв тільки Андрій Пишний (глава правління Ощадбанку. – FM). Але з появою нового міністра фінансів це питання має вирішитися».

Примітно, що навесні до Сергія Мамедова претензій не було. Він почав працювати в травні 2011 року, тому наприкінці квітня 2014-го у нього закінчувався трирічний контракт. Тоді збори акціонерів переобрали Сергія Мамедова на посаді голови правління – він повинен був розробити нову стратегію Укргазбанку.

Особи, наближені до банку, вважають, що головою правління, найімовірніше, стане Кирило Шевченко. У жовтні він прийшов у банк на місце Станіслава Шлапака, який пішов з банку. Учасники ринку знають Кирила Шевченка як колишнього голову Державної іпотечної установи та екс-співвласника Терра Банку. Подальша стратегія розвитку установи, швидше за все, формуватиметься не новим топ-менеджером, а урядом. «Буде проведена докапіталізація Укргазбанку на 855 млн грн. Після цього власник вирішуватиме, чи потрібні нові акценти в розвитку банку і чи стане він "приймаючим банком"», – говорить одне з джерел в Укргазбанку. На порядку денному зборів наглядової ради стояло питання про докапіталізацію установи, однак напередодні зборів джерела FinMaidan повідомили, що члени ради мають намір провалити затвердження емісії до моменту звільнення Сергія Мамедова.

У поточному році кожного разу, коли починалася дискусія про те, чи варто державі рятувати банки, виникала назва Укргазбанку як установи, здатної це зробити. Але таким чином рятувати Брокбізнесбанк і банк «Форум» держава не ризикнула, зараз обговорюється можливість передачі Укргазбанку частини активів і пасивів неплатоспроможного ВіЕйБі Банку. «Держава може вирішити використовувати Укргазбанк як «приймаючий банк» для ВіЕйБі Банку. Але в останнього активів і пасивів дуже багато. Тому в разі прийняття такого рішення Укргазбанку будуть потрібні додаткові вливання у капітал», – вважає один з банкірів. Крім того, обговорювалася ідея передачі йому портфелів банку «Київ».

На докапіталізацію банків у проекті держбюджету-2015 закладено 36,5 млрд грн, але в парламенті вже пропонують значно скоротити цю суму. Рішення про усунення з посади Сергія Мамедова могло бути пов'язано також і з цим питанням, оскільки він не був прихильником приймання на баланс Укргазбанку активів проблемних банків.

Олена Губар, Руслан Чорний

Українське законодавство слабо захищає споживачів фінансових послуг, а судді часто в аналогічних справах виносять протилежні рішення, з'ясували експерти USAID/FINREP-II. Це призводить до того, що інтереси споживачів фінансових послуг найчастіше виявляються не захищеними.

Кількість судових справ за участю споживачів фінансових послуг склала близько 15% від загальної кількості справ, за якими суди першої інстанції винесли рішення, йдеться в дослідженні судової практики Програми розвитку фінансового сектору USAID/FINREP-II. «Одним з каменів спотикання є відсутність у законі про захист прав споживачів категорії «споживачі фінансових послуг». Через це клієнти банків, кредитних спілок або страхових компаній не можуть отримати пільгу зі сплати судового збору, як усі інші ображені споживачі», – пояснила керівник юридичного відділу USAID/FINREP-II Юлія Вітка.

Також клієнти фінансових установ на відміну від інших споживачів не можуть вимагати від відповідача компенсувати їм інфляційні втрати. Крім того, справи таких клієнтів не можуть розглядатися третейськими судами, які забезпечують більш швидке рішення, вибір судді та зводять до мінімуму витрати позивача, на відміну від госпсудів.

Вкладники банків найчастіше скаржаться на ненарахування відсотків за користування коштами у випадках, коли НБУ обмежує зняття коштів або клієнт вчасно не забирає гроші з депозиту, що закінчився. Кількість позовів збільшилася після того, як Нацбанк в березні 2014 року встановив жорсткий ліміт на зняття коштів з валютних рахунків – 15 тис. грн в еквіваленті на день, тоді як для гривневих коштів ліміт був у 10 разів вище.

Скаржаться клієнти й на зміну банком умов договору в односторонньому порядку, наприклад, зниження процентної ставки за депозитом. «Деякі банки «забувають» попередити своїх вкладників про те, що деякі види депозитів не потрапляють під гарантії Фонду гарантування вкладів фізосіб. Наприклад, ті, які укладено на індивідуальних умовах, припускають видачу сертифіката на пред'явника або укладені як забезпечення кредиту», – говорить консультант проекту USAID/FINREP-II Тетяна Карнаух.

Позичальники найчастіше скаржаться на «математичний обман»: сума переплати, зазначена в договорі кредитування, відрізняється від тієї, яку позичальникові реально доводиться заплатити. Щоб з'ясувати, чи спеціально банк ввів позичальника в оману або позичальник неправильно зробив розрахунки, суддя Верховного спеціалізованого суду Олена Ситник радить просити суд про призначення експертизи. «Суд не має права відмовити, оскільки зобов'язаний допомогти сторонам надати усі докази, включаючи ті, до яких вони самі не мають доступу, наприклад, різноманітних реєстрів», – зазначила суддя. Найчастіше позичальники виявляються незгодними з нарахованими штрафами й пенею за прострочення за кредитом.

У кожного своя правда
Основна проблема, з якою стикаються споживачі фінансових послуг, які намагаються відстояти свої права, – відсутність єдиної позиції судів в аналогічних справах. Експерти USAID наводять приклад, що суди використовують різні підходи у застосуванні закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів у іноземній валюті». «Ми нарахували п'ять варіантів рішень: суд відмовляє банку в позові про стягнення; суд відмовляє в позові й при цьому дозволяє повторно звернутися з таким самим позовом; деякі суди задовольняють позови банків, незважаючи на мораторій; або ж задовольняють позови, але рішення передбачає відстрочення виконання рішення; суд задовольняє позов і перериває термін давності пред'явлення виконавчого документа до виконання», – перераховує експерт з правових і регуляторних питань USAID/FINREP-II Вікторія Страхова. За її словами, після прийняття в червні мораторію на стягнення іпотечного житла не було відповідного роз'яснення судам, тому кожен суддя виносить рішення виходячи з власного розуміння закону.

Представники судів стверджують, що різні рішення судів викликані різною доказовою базою, наданою сторонами конфліктів. «Суд виносить рішення на підставі документів і фактів, наданих сторонами. Суд самостійно не збирає фактів. Тому в судовій практиці часто трапляється так, що за аналогічними, здавалося б, справами виносяться зовсім протилежні рішення», – говорить Олена Ситник.

Експерти USAID/FINREP-II вважають, що вирішити більшість проблем можна на рівні судів першої інстанції. «Аналіз судової практики показав, що у нас великі проблеми з фінансовою грамотністю суддів. І якщо в судах вищих інстанцій рішення більш-менш однорідні, то в судах першої інстанції, особливо в регіонах, проблем дуже багато. Ми плануємо проводити навчальні семінари, тренінги та круглі столи для суддів», – каже Вікторія Страхова.

Банкіри стверджують, що недосконалість судової системи дозволяє недобросовісним клієнтам ухилятися від виконання своїх зобов'язань. «Були спроби визнати кредити в іноземній валюті незаконними, клієнти намагалися піти від кредитних зобов'язань через механізм банкрутства фізособи-підприємця, використовували самовільне будівництво для виведення предмета іпотеки з-під обтяження банку, ухилялися від поручительства шляхом швидкого банкрутства основного боржника», – перераховує координатор комітету НАБУ з питань захисту прав кредиторів Інна Багатих.

За її словами, часто через особисту зацікавленість судді першої інстанції виносять рішення, якими приносять шкоду не тільки окремому банку, але й усій системі, а згодом і економіці, оскільки створюється прецедент, який використовується іншими недобросовісними позичальниками. «Здебільшого такі рішення скасовуються вищими судовими органами, але резонанс, який створюється ними, шкодить інвестиційному клімату країни і підвищує вартість кредитних ресурсів. Причиною цьому є не тільки прогалини законодавства, а й суб'єктивний фактор. Тому виправити ситуацію можна лише шляхом посилення відповідальності як за завідомо незаконні рішення, так і за неправомірні дії клієнтів», – пояснює Інна Багатих.

Вікторія Руденко