Фінансовий клуб
Про курс
«Цього року гривня знецінилася щодо долара на 100% у народній термінології. Але що Нацбанк сам міг зробити у цій ситуації?» – з такого питання голова НБУ Валерія Гонтарєва розпочала свою підсумкову прес-конференцію. Вона нагадала, що девальвація пройшла в кілька етапів. Курс почав знижуватися ще в лютому. У квітні Нацбанк відмовився від політики підтримки фіксованого курсу і запустив плаваючий. У серпні курс долара досяг позначки у 11,7 грн. У Нацбанку вважають цей рівень рівноважним, тому що рахунок поточних операцій перейшов у стабільний стан, і НБУ почав обговорювати можливість зняття усіх валютних обмежень.
Однак військові дії на Донбасі спровокували паніку серед населення і зростання попиту, з яким НБУ міг впоратися тільки жорсткими адміністративними заходами: обмеження на продаж готівкової валюти приблизно $200, перевірки контрактів, продаж 75% валютної виручки, заборона на виплату дивідендів. На підтримку курсу 12,95 грн/$ витрачено $1,3 млрд.
У листопаді Нацбанк знайшов рівноважний курс в діапазоні 15-16 грн/$. «Був стрибок до рівня 20 грн. Це сталося тоді, коли в Росії курс долара підскочив до 75 руб., а потім трохи опустився до 56 руб. Як людину, мене тішить те, що відбувається з рублем, – зізналася журналістам Валерія Гонтарєва. – Але як голову Національного банку України мене це засмучує, бо Росія залишається партнером України і впливає й на наш курс».
Про рефінансування
Нацбанк видавав банкам кошти двох видів: стабілізаційні кредити і ринкове рефінансування. За словами Валерії Гонтарєвої, стабілізаційні кредити видавалися тільки платоспроможним банкам під відтік депозитів. При цьому в кожну з п'яти установ, які отримали такі позики, було введено куратора, а їхню діяльність було обмежено.
Що стосується рефінансування, то за час свого існування НБУ видав банкам 110 млрд грн. Більша частина цих грошей була надана ще в 2008-2009 роках. Від початку 2014-го банки отримали 33,8 млрд грн. «Кожен банк може розраховувати на НБУ як на кредитора останньої інстанції. Проте лише нормальні банки, у яких є проблеми з ліквідністю, але все нормально з капіталом, можуть отримати кошти під нормальні застави і за умови введення куратора», – уточнила Валерія Гонтарєва.
Незабаром громадськість дізнається, які банки отримують рефінансування. Досі ця інформація була банківською таємницею, але парламент днями зробив ці дані відкритими. Втім, закон не має зворотної сили і поширюватиметься лише на нових позичальників НБУ.
Про капіталізацію банків
Цього року 35 банків пройшли стрес-тест. Він показав, що 18 установ мають потребу в капіталі сумарно на 66 млрд грн. Банки, які не зможуть наростити капітал самостійно, можуть звертатися за підтримкою до уряду. Але в НБУ вважають, що отримати її зможуть далеко не всі установи. «Зайвих ресурсів у держбюджеті немає, тому тільки державні та системні банки можуть розраховувати на держпідтримку», – сказала Валерія Гонтарєва. НБУ назвав вісім установ системно важливими: ПриватБанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Дельта Банк, Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк, Промінвестбанк і Сбербанк Росії. При цьому пані Гонтарєва зазначила, що в усіх банках з російським капіталом працювали куратори НБУ.
Нацбанк планує полегшити банкам життя через ситуацію, що склалася в країні. «Ми зробимо програму, коли збитки банків через ситуацію в Криму та зоні АТО не впливатимуть відразу на капітал, а будуть амортизовані за чотири роки», – зазначила голова центробанку.
Про реструктуризацію валютних кредитів
НБУ брав участь у розробці меморандуму між банками та позичальниками, згідно з яким валютні роздрібні кредити можуть бути переведені у гривню. Але центробанк Валерія Гонтарєва назвала виключно «посередником» у цьому переговорному процесі. На жодні пільги або фінансування від НБУ банки за такої конвертації розраховувати не можуть.
Законопроект народного депутата Руслана Князевича, прийнятий парламентом у першому читанні ще в липні, Нацбанк влаштовував, але цей документ так і не став законом. «У законопроекті все було чітко прописано. МВФ його також не критикував, тому що конвертація мала відбуватися за поточним курсом. Але час було згаяно, закон не прийняли, а курс відтоді значно виріс», – заявила Валерія Гонтарєва. Крім того, за її словами, мова повинна йти про конвертацію виключно обслуговуваних боргів, а не списаних (коли позичальник не платив).
Меморандум набуде чинності тільки за умови скасування мораторію на стягнення заставного житла. Банки готові зафіксувати в документі такі невигідні для них умови через те, що валютні кредити дійсно погано обслуговуються. МВФ наполягав, щоб це не було оформлено у вигляді закону. А у вигляді меморандуму це є добровільною ініціативою банків. Але очевидно, що у всіх, хто піде на таку реструктуризацію, буде негативний вплив на валютну позицію. У цьому випадку Нацбанк готовий погоджувати з банками нормативи.
Про банки-банкрути
Неплатоспроможними було визнано 33 банки. Це були як мертві установи, так і ті, що займалися нелегальною діяльністю, пов'язаною з відмиванням грошей, – з цієї причини з ринку виведено сім установ (в 2013 році обсяг ринку відмивання грошей оцінено в 300 млрд грн). При цьому голова НБУ повідомила, що такі банки повністю відповідали нормативам Нацбанку, тому що фактично не займалися банківським бізнесом. НБУ доводилося витрачати багато часу на виведення їх з ринку.
Тепер він має бажання робити це швидше. «Досі такі банки потрібно було визнати спочатку проблемними, потім неплатоспроможними. Далі кожен з них передавався під управління у ФГВФО. А потім власник такого банку приходив до Фонду з пропозицією купити установу назад, – розповіла Валерія Гонтарєва. – Такого не повинно бути. Тому ми плануємо у таких банків просто відразу забирати ліцензії».
Для попередження неконтрольованого зростання банкрутств банків НБУ ініціював збільшення відповідальності їх власників за доведення банків до неплатоспроможності. Вже подано до парламенту законопроект про посилення відповідальності акціонерів за інсайдерські кредити, а також власників і топ-менеджерів – за маніпуляції зі звітністю. «Досі у нас була така ситуація, що банки маніпулювали звітністю, а Нацбанк і навіть аудиторські компанії читали цю звітність і нічого не помічали», – констатує Валерія Гонтарєва.
Про свої функції
Нацбанк зняв з себе відповідальність за знецінення курсу національної валюти. Голова НБУ вкотре заявила, що основною функцією центробанку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. Згідно зі ст. 6 закону «Про Нацбанк», при виконанні цієї функції НБУ повинен виходити з пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в країні. «Наше завдання – це підтримка цінової стабільності саме через стабільність цін, а не курсу якоїсь валюти. Підтримка курсу національної валюти – це нереальне завдання для центробанку будь-якої країни. У Конституції не написано, що Нацбанк має займатися підтримкою стабільності гривні через курс долара або євро. У нас ніколи вже не буде фіксованого курсу», – заявила пані Гонтарєва. Нацбанк підготує правки до Конституції.
Ціни, які в поточному році вже зросли на 20%, продовжать зростати такими ж високими темпами. Раніше в НБУ прогнозували споживчу інфляцію в 2015-му на рівні 12-15%. Однак енерготарифи підвищуватимуться, тому НБУ очікує інфляцію у 17-18%.
Олена Губар
Зміна нормативів резервування під депозити та підвищення оподаткування відсотків за вкладами має змусити банки переглянути процентну політику. Однак кредитні установи, пам'ятаючи про кризу ліквідності через відтік вкладів фізосіб, не поспішають знижувати високі ставки, аби не втратити клієнтів. Банки, зацікавлені в ресурсах, навіть готові підвищувати відсотки.
Оновлений резерв
З початку 2015 року банки зобов'язані формувати резерви під депозити за єдиними нормативами. Резерви під строкові вклади становили 3% від суми, під вклади до запитання – 6,5%. З грудня 2008 року – більше шести років – резервування за гривневими депозитами було нульовим. Високі ставки застосовувалися при залученні іноземної валюти на поточні рахунки юридичних та фізичних осіб – 10% і 15% відповідно. За короткими вкладами у валюті була ставка 10%, довгостроковими – 7%.
Зміна норми резервування означає, що банки, які залучають депозити в національній валюті, зможуть меншу суму направити на кредитування. Тоді як банки, що залучають іноземну валюту, матимуть більшу суму після резервування. Результатом цього має бути перегляд ставок прибутковості депозитів: подорожчання гривневих і здешевлення валютних вкладів. Банки повинні були протягом місяця підготуватися до нових нормативів. Згідно з індексом UIRD, середня прибутковість річних гривневих депозитів становить 20,6%, доларових – 8,9%, вкладів у євро – 7,6%.
FinMaidan направив запити в чотири десятки банків щодо їхніх планів змінити свою процентну політику. Поки ніхто з них не поспішає радикально міняти депозитні ставки, пам'ятаючи про рекордне вилучення коштів фізосіб. За даними Нацбанку, відтік гривневих вкладів за 11 місяців 2014 року склав 54 млрд грн, валютних – $9 млрд.
Підсумкові цифри за рік ще не відомі, проте ситуація залишається складною – банки намагаються втримати кожного клієнта і не можуть значно знизити ставки. «Зараз ставки визначаються не стільки нормативами регулятора, які так чи інакше впливають на ціноутворення, скільки готовністю фізосіб нести гроші в банк. При ставках 20-25% річних зміна резервування на кілька відсотків не відіграватиме ніякої ролі», – пояснює FinMaidan радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький.
Випробування податком
Додаткові витрати покриватимуться економією на обслуговуванні усього портфеля. У ПриватБанку підрахували, що якщо брати до уваги тільки депозити, то витрати на резерви збільшуються приблизно на 0,02% річних. Але за рахунок зниження резервів за поточними рахунками економія складе 0,16% річних.
Важливим для вартості ресурсу стає збільшення оподаткування: податок на відсотки від депозитів підвищено для фізосіб з 15% до 20%, з цього ж доходу вкладникам доведеться платити ще й 1,5-відсотковий військовий збір. Ці норми парламент прийняв уночі 29 грудня. «Ми вирішили компенсувати нашим вкладникам втрати від збільшення податку на депозити і піднімаємо ставку за новими валютними вкладами з 11,5% до 13% річних з 12 січня, – повідомив перший заступник голови правління ПриватБанку Олег Гороховський. – Ставки на депозити на термін три і шість місяців також підвищені – до 11% і 12% річних».
Банкам вигідніше не знижувати ставки, аби не відлякати клієнтів. «Беручи до уваги високу конкуренцію на банківському ринку, ми припускаємо, що істотних змін в депозитних ставках не передбачається, оскільки на даний момент ринок досяг певного балансу між вкладниками та обслуговуючими банками», – говорить директор департаменту корпоративного бізнесу Укрінбанку Лілія Лисіч.
Невелике зниження
У той же час деякі гравці готові знизити ставки, розраховуючи на вірність клієнтів. «Ми дійсно плануємо зниження відсотків за депозитами у гривні в січні. Реалії сьогодення підштовхують вкладників довіряти заощадження надійним банкам: збереження грошових коштів набагато важливіше за високий прибуток. Спостерігаючи за ситуацією на банківському ринку, вкладникам вже давно не варто ризикувати у гонитві за високими ставками», – упевнений заступник голови правління Правекс-банку Семен Бабаєв.
Якщо зниження ставок у ряді банків відбудеться, воно буде незначним. «Депозити в гривні складають близько 54% від загального портфеля. Формування обов'язкових резервів відбуватиметься щодо усієї бази депозитів і рахунків до запитання, і це хоч і призведе до незначного подорожчання пасивів у гривні, але значно згладить ефект зростання еквівалента залишків депозитів в іноземній валюті, – зазначає FinMaidan скарбничий банку «Фінанси та Кредит» Олександр Александров. – Однак ми вважаємо, що на тлі відтоку з початку року депозитів із системи зниження ефективної ставки за рахунок зміни норми резервування мінімально вплине на ставки за депозитами юридичних та фізичних осіб».
Олена Губар
Рік втрат
У 2014 році з ринку пішли 33 банки. На компенсацію з Фонду гарантування вкладів фізосіб можуть розраховувати лише громадяни, чиї депозити не перевищували 200 тис. грн в будь-якій з цих установ. Інші клієнти, які тримали на рахунках більші суми, виплати з Фонду не отримають. За попередніми даними ФГВФО, на момент введення тимчасових адміністрацій в неплатоспроможні банки у фізосіб «зависло» в них щонайменше 14,4 млрд грн. Найбільше грошей заможних вкладників «заморожено» на рахунках в Брокбізнесбанку (3,06 млрд грн), ВіЕйБі Банку (2,99 млрд грн) і банку «Форум» (2,24 млрд грн).
Закон «Про систему гарантування вкладів фізосіб» дозволяє повернути ці вклади в ході ліквідації неплатоспроможної установи та розпродажу її активів. Депозити, що перевищують гарантовану суму, виплачуються в четверту чергу – після виплати коштів, необхідних для покриття збитку здоров'ю та життю громадян, погашення боргу по зарплаті перед співробітниками і боргу перед ФГВФО (Фонд повинен повернути усі кошти, витрачені на виплати).
Тому поки що жоден банк навіть не наблизився до четвертої черги. «У 2014 році ми ще по жодному з ліквідованих банків не дійшли до виплат коштів кредиторам далі третьої черги. У деяких банках ми сподіваємося виплатити четверту чергу, але відносно більшості з них ми навіть не маємо таких очікувань, бо грошей там немає», – пояснював заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик.
Аби підвищити шанси кредиторів отримати свої кошти, ФГВФО намагається стягнути борги не тільки з позичальників, але й подає позови до менеджменту і власників банків за доведення установ до неплатоспроможності. Фонд до кінця року подав у правоохоронні органи 333 заяви на загальну суму претензій більше 50 млрд грн. Також готується законопроект, що посилює відповідальність менеджменту банків за фальсифікацію фінансової звітності. На підвищення повернення коштів спрямована також ініціатива зі створення у 2015 році єдиного реєстру усього майна, що виставляється ліквідаторами на продаж.
Бізнесу не легше
Однак у збанкрутілих установах «мертвим вантажем» зависли гроші не тільки фізосіб, але й підприємств – понад 14 млрд грн. Надій на їх повернення у клієнтів ще менше – виплата відбудеться лише в сьому чергу. Останніми задовольняються лише вимоги власників субординованих боргів банків.
Поганий стан активів таких банків робить повернення коштів безнадійною справою. «Зобов'язання перед кредиторами не зникають після введення в банк тимчасової адміністрації – вони підлягають поверненню під час ліквідації. Це непроста й довга процедура, тому багато кредиторів вважають свої гроші втраченими», – говорить радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький. Знаючи про це, бізнес часто диверсифікує рахунки, щоби проблеми банку-партнера не призвели до згортання його бізнесу. «Потрібна диверсифікація ризику шляхом обслуговування у двох-трьох банках, причому один з них має бути з іноземним капіталом», – радить виконавчий директор напрямку корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Кредобанку Олександр Чумак.
І хоча втрати для бізнесу можуть бути відчутними, банкіри вважають процес очищення фінансової системи неминучим. «Будь-який неплатоспроможний банк погіршує довіру населення до усієї банківської системи. Тому чим менше таких установ, тим здоровішою буде банківська система і тим вище до неї довіра населення», – говорить заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков.
Кошти підприємств також потребують додаткового захисту, адже є, наприклад, категорії бізнесу, які оперують коштами фізосіб, наприклад НПФ і страхові компанії. «Ідея створення аналога ФГВФО для юридичних осіб на перший погляд видається вдалою. Це дійсно могло б істотно підвищити рівень довіри корпоративних вкладників до банків. Але реалізація подібного механізму, боюся, близька до неможливого. Якою має бути сума компенсації, щоб це було значимо для клієнтів? Очевидно, що 200 тис. грн в даному випадку буде замало», – каже Василь Невмержицький. Але це може бути лише страховкою для бізнесу, а не мотивацією, оскільки така гарантія не збільшить припливу грошей до банківської системи. «Юридичні особи не можуть зберігати гроші «під подушкою», вони вибирають тільки, в якому банку тримати кошти і розміщувати їх на терміновому депозиті, поточному рахунку або депозиті до запитання. Але у всіх випадках кошти залишаються в банках», – зазначає банкір.
Олена Губар
Поки регулятор не прийняв рішення зобов'язати експортерів продавати валюту відразу ж після її отримання, ринку залишається шукати курс, привабливий для всіх учасників. «Очевидно, що експортери не хотіли продавати валюту останнім часом через стримування курсу на рівні 12,95 грн, який однозначно був нижчим за ринковий. Змусити експортерів продавати валюту можна, тільки якщо довести курс до рівноважного, тобто такого, на якому попит і пропозиція зійдуться. НБУ відмовився від утримування валютного курсу, і середньозважений курс склав 15,07 грн/$. Можливо, незабаром курс вийде на рівень, цікавий для продажу валюти держателями», – вважає начальник відділу роботи з борговими інструментами на локальному ринку ІК Concorde Capital Юрій Товстенко.
НБУ пообіцяв, що якщо «панічні настрої переважатимуть над здоровим глуздом», він застосує додаткові адміністративні заходи. «Серед них розглядається введення акредитивної форми розрахунків як обов'язкової за експортно-імпортними операціями. Це унеможливить притримування валюти експортерами в очікуванні більш високого курсу і одночасно обмежить імпорт», – резюмувала голова НБУ Валерія Гонтарєва.
Долар просять затриматися
Долар вийшов за межі верхньої відмітки умовного курсового коридору – 15-16 грн/$, який банки пообіцяли НБУ утримувати місяць тому (див. «Курс просять повернутися»). У понеділок вранці на готівковому ринку понад сто українських банків встановили курс продажу американської валюти в касах і обмінних пунктах вище рівня 16 грн/$, більшість – на позначці 16,17 грн/$, але були котирування й вищі.
Тому в ході щотижневої понеділкової зустрічі з банкірами керівництво НБУ спробувало вчергове переконати кредитні установи дотримуватися цих домовленостей. Голова НБУ Валерія Гонтарєва нагадала найкрупнішим банкам про прохання не підвищувати вартість американської валюти вище 16 грн/$, розповіли FinMaidan учасники зустрічі. Готівковий ринок відреагує на побажання глави регулятора тільки вранці. А на міжбанківському ринку вже відбулося невелике зміцнення гривні. Середньозважена вартість долара знизилася з 15,5 грн/$ до 15,37 грн/$.
Це була лише вербальна інтервенція, збільшити продаж валюти НБУ не обіцяв. Останнього разу, коли НБУ дав банкам вказівку тримати курс – у вересні його зафіксували на позначці 12,95 грн/$, цей рівень утримувався майже два місяці. На інтервенції з метою підтримки курсу Нацбанк витратив $1,3 млрд з резервів. Зараз можливості регулятора підтримувати гривню відсутні: за підсумками листопада міжнародні резерви скоротилися до мінімуму за останні 10 років у $9,97 млрд.
Заходи невпливу
Банкіри вважають неможливим утримувати курс у складній економічній ситуації. «Утримувати номінальний курс нижче 16 грн можна скільки завгодно, але реальний ринок це обмеження не цікавить – він торгуватиме за справедливим курсом, використовуючи усі доступні шляхи розрахунків. Якщо адміністративне стримування курсу триватиме ще довго, то значна частина операцій піде у тінь, зараз ми це спостерігаємо», – говорить начальник відділу операцій на валютному та фінансовому ринках ОТП Банку Максим Давлад. Банкіри раніше говорили FinMaidan, що курси, за якими валютні угоди заводяться у ValCli, не є реальними цінами угод.
Напередодні візиту місії МВФ, робота якої розпочнеться сьогодні, Нацбанк не застосовує та навіть не обіцяє нові адміністративні заходи щодо недопущення подальшої девальвації. Він лише продовжив дію обмежень на зняття валютних коштів з депозитів і рахунків на рівні 15 тис. грн на день в еквіваленті. Ще на три місяці продовжено зобов'язання продавати 75% валютної виручки протягом 90 днів.
Банкіри поки не бачать можливості компенсувати дефіцит валюти на міжбанку, викликаний паралічем Донбасу. «Близько 25% експорту припадало на східні області, де зараз тривають військові дії. Тільки через зупинку Алчевського меткомбінату продажі валюти скоротилися на $500 млн, – говорить голова правління ПУМБ Сергій Черненко. – Тому раніше ми мали щоденний оборот на міжбанку близько $1 млрд, а тепер – лише $180-200 млн».
Вихід за рамки
Втім, банкіри розраховують, що навіть якщо курс перевищить рівень 16 грн, то незначно. «Зараз на ринку відчувається суттєвий дефіцит безготівкової та готівкової гривні, який тільки збільшуватиметься до кінця року. В основному він спровокований сезонними факторами: підвищенням ділової активності в кінці року, виплатами зарплат, податковими відрахуваннями. Вже зараз безготівкова гривня коштує близько 40-50%, ціна на готівкову гривню для завантаження кас зросла до 0,1-0,15% і найближчим часом продовжить дорожчати, – попереджає радник голови правління Євробанку Василь Невмержицький. – Така ситуація збережеться до кінця року. У цей період я не бачу загроз для девальвації гривні. Курс буде в коридорі 15,8-16,15 грн/$. Подальша поведінка національної валюти залежить від безлічі факторів, і більшість з них носять політичний характер».
Комітетська справа
У четвер ввечері депутати постановою № 1009 затвердили склад парламентських комітетів. З 13 нових членів комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності в цьому ж комітеті в минулому скликанні парламенту працювали чотири народні обранці: Леонід Клімов (депутатська група «Економічний розвиток»), Денис Дзензерський (фракція «Народний фронт»), Степан Кубів (фракція «Блок Петра Порошенка») та Іван Фурсін (депутатська група «Воля народу»).
Леонід Клімов був головою підкомітету з питань грошово-кредитної політики, валютного регулювання та взаємодії з Нацбанком. Депутат контролює одеський Імексбанк, будучи його почесним президентом. Клієнти банку вже давно скаржаться на проблеми зі зняттям грошей з рахунків. Степан Кубів у минулому скликанні був заступником голови комітету, а Іван Фурсін – головою підкомітету з питань фінансового моніторингу, запобігання легалізації та відмивання незаконних доходів, регулювання та застосування фінансових санкцій. Денис Дзензерський обіймав посаду секретаря комітету.
Досвід роботи в комітетах має й Павло Різаненко, але в комітеті з питань бюджетної політики. «Насправді немає нічого дивного в тому, що зараз я увійшов до комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності. Для мене, скоріше, несподіванкою була робота у бюджетному комітеті. За освітою мені ближче фінансові ринки», – говорить FinMaidan Павло Різаненко. У 2001 році він отримав міжнародний професійний сертифікат дипломованого фінансового аналітика.
Серед нових облич в комітеті – колишній член Нацкомфінпослуг, який тимчасово виконував обов'язки глави регулятора, – Максим Поляков («Народний фронт»). Передбачалося, що він очолить підкомітет зі страхування, але його обрали секретарем комітету.
Без голови
Комітет з питань фінансової політики та банківської діяльності виявився одним з трьох комітетів (всього їх 27), в яких не були призначені голови. Виконувати обов'язки голови поки що буде перший заступник – Леонід Клімов. «Саме він вів засідання комітету в п'ятницю, 5 грудня», – уточнив Павло Різаненко.
Примітно, що у четвер, коли парламентарії голосували за склад комітетів, кілька депутатів, зокрема Олег Ляшко («Радикальна партія»), Сергій Соболєв («Батьківщина») та Юрій Дерев'янко («Воля»), виступили за те, щоб виключити з переліку керівників комітетів (глави, їх заступники та секретарі) депутатів Верховної Ради VII скликання, які голосували за «закони 16 січня». Серед тих, хто голосував у січні, був і член Партії Регіонів Леонід Клімов. «Вже після засідання комітету ми дізналися, що, виходячи з розшифровки стенограми засідання Верховної Ради, цю поправку було прийнято. Тобто в нашому комітеті зараз, по суті, немає ні керівника, ні його першого заступника», – визнав Павло Різаненко.
Збереження курсу
Перше засідання комітету «мало технічний характер», каже Павло Різаненко. Депутати стверджують, що в роботі комітету збережуть напрацювання, що залишилися від колег з попереднього скликання. «Планую продовжити в рамках комітету займатися співпрацею, як і в VII скликанні, з міжнародними фінансовими організаціями», – каже Степан Кубів.
За словами Павла Різаненка, п'ять законопроектів, які розроблялися в комітеті і вже пройшли перше читання, будуть доопрацьовані та винесені на друге читання. Серед них і законопроект Руслана Князевича «Про реструктуризацію кредитних зобов'язань в іноземній валюті в гривню» і нова редакція закону про страхування. «До того ж я вже зареєстрував законопроект про строкові депозити, яким вносяться зміни до Цивільного кодексу. Я вважаю, це один з ключових документів, який забезпечить стабільність банківської системи», – зазначив Павло Різаненко.
«Планую зосередитися на допомозі вкладникам, адже це дуже важливе питання. Крім класичних механізмів врегулювання проблеми повернення вкладів, зараз потрібно в активній співпраці з міжнародними фінансовими організаціями вносити зміни до Цивільного кодексу, інші закони, напрацьовувати новаторські механізми, зокрема, використання інструментів фондового ринку. Необхідно продовжувати роботу також з проблемою валютних кредитів. Адже в цьому питанні є комплексна відповідальність держави, комерційних банків і позичальників, а отже, й працювати над її вирішенням слід консолідовано», – каже Степан Кубів.
На думку заступника голови комітету Руслана Демчака, першочергове завдання, яке стоїть перед комітетом, – визначити і синхронізувати план реформування фінансового сектора з командами Мінфіну, НБУ, НКЦПФР та Нацкомфінпослуг. «У першу чергу необхідна інтеграція фінансового сектора у світові ринки капіталів, здешевлення фінансування капітальних ресурсів, створення сучасної біржової інфраструктури, захист прав та участь в управлінні підприємствами міноритарних акціонерів», – зазначає Руслан Демчак. У нього раніше було два активи у фінансовій сфері: зараз Ерде Банк ліквідується (термін ліквідації продовжений до 8 січня 2015 року), а у страхової компанії «Добробут» 29 травня 2014-го регулятор анулював усі ліцензії.
Найближчим часом, на думку депутата, потрібно врегулювати питання реструктуризації зобов'язань за кредитами в іноземній валюті, кредитних зобов'язань позичальників, мобілізованих до лав Збройних Сил України, та виконання кредитних зобов'язань на території проведення АТО, а також посилити захист майнових прав кредиторів.
Для розвитку фондового ринку, за словами Павла Різаненка, необхідно запускати другий рівень пенсійної системи і розвивати третій рівень. «Пенсійні фонди – це джерело довгих грошей. А без них розвиток фондового ринку неможливий», – стверджує депутат.
Втім, чи вдасться депутатам реалізувати усі розпочаті ініціативи, залежить від того, наскільки впливовий депутат очолить комітет, і того, наскільки парламент в цілому вважатиме ці проблеми важливими. «Цей комітет має велике значення, і саме тому він став предметом торгу між політичними силами. Наприклад, досі не при справах залишається Олег Ляшко, який претендував на посаду керівника комітету. А враховуючи, що Леонід Клімов може бути позбавлений посади першого заступника голови комітету, торги можуть стати ще гострішими», – розповів один з депутатів.
Особливий підхід
Клієнти страхової компанії «PZU Україна», які купили поліс ОСЦПВ та уклали договір страхування майна, зможуть скористатися послугою прямого врегулювання страхових випадків з «автоцивілки». Цей механізм означає, що при ДТП з вини третьої особи компенсацію застрахованому в «PZU Україна» клієнту платитиме не страхова компанія винуватця аварії, а саме «PZU Україна».
«Ми сподіваємося, що наша ініціатива не тільки допоможе українським автовласникам познайомитися з більш лояльною та справедливою системою врегулювання, але й підштовхне весь страховий ринок до її впровадження. На загальноукраїнському рівні пряме врегулювання планується впровадити з 1 січня 2016 року, але ми завжди були прихильниками більш швидкого запуску, тому знайшли механізм, який дозволить запропонувати пряме врегулювання нашим клієнтам вже зараз», – говорить голова правління СК «PZU Україна» Мачей Шишко.
Послугу прямого врегулювання включено до страхового пакету «Розумний захист»: страхування нерухомості (будинок або квартира) на суму від 50 тис. грн до 5 млн грн, багажу, що знаходиться в автомобілі (до 20 тис. грн), цивільної відповідальності перед третіми особами (від 10 тис. грн до 500 тис. грн). В СК уточнюють, що при страхуванні нерухомості на суму до 500 тис. грн договір укладається без огляду житла, а виплата на суму до 25 тис. грн здійснюється без довідок з компетентних органів. Вартість страхування – від 400 грн.
Опцію прямого врегулювання з ОСЦПВ включено бонусом у цей пакетний продукт. Аби ним скористатися, у клієнта має бути чинний договір «автоцивілки» з «PZU Україна». Отримати пряму виплату з ОСЦПВ потерпілий зможе, якщо в ДТП брало участь не більше двох транспортних засобів. При цьому збитки по життю та здоров'ю потерпілих не покриваються. «Ринок ОСЦПВ зараз – це рулетка. Незважаючи на те що на ринку є ряд проблемних компаній, шансів, що ми по регресу отримаємо від них кошти, більше, ніж якщо за виплатою до них звернеться наш клієнт. Ми готові брати на себе ці ризики», – говорить Мачей Шишко.
Поки опція прямого врегулювання пропонуватиметься тільки в пакетних продуктах. «Ми вже запустили один такий продукт. Плануємо включити цю опцію до інших пакетних продуктів. Якщо ми зможемо впоратися з ситуацією, і наші юристи поставлять на потік роботу з регресними позовами з ОСЦПВ, то згодом запропонуємо її усім клієнтам, які купуватимуть у нас ОСЦПВ. Але я не виключаю, що до того часу пряме врегулювання буде вже обов'язковим для усіх страхових компаній», – розповідає Мачей Шишко.
Хитрий хід
Учасники ринку називають ініціативу компанії «PZU Україна» вдалим маркетинговим ходом. «Ринок дійсно чекає прямого врегулювання. Якщо «PZU Україна» зможе популяризувати цю послугу серед українців, то це буде на користь усьому ринку», – зазначає перший віце-президент страхової компанії «АХА Страхування» Андрій Перетяжко. За даними Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ), «PZU Україна» входила до топ-10 СК за обсягами виплат з ОСЦПВ за січень-вересень поточного року. У той же час до топ-10 за кількістю проданих полісів компанія не входить. У Польщі, де працює «материнська» компанія – PZU, система прямого врегулювання діє для її клієнтів з квітня 2014 року. Усі страховики будуть зобов'язані працювати за новими правилами з II півріччя 2015-го.
Страховики стверджують, що ймовірність того, що в ДТП потрапить саме той клієнт, у якого є й поліс ОСЦПВ, й договір страхування нерухомості від «PZU Україна», невелика. За даними «PZU Україна», за дев'ять місяців 2014 року компанія уклала 5 тис. договорів страхування майна фізосіб. «Мені здається, реалізована ідея дозволить страховику підвищити продажі страхування нерухомості. Адже продаватимуть його на базі такого зрозумілого і популярного продукту, як ОСЦПВ», – вважає голова правління СК «Княжа» Дмитро Грицута.
До того ж ця опція буде непотрібною для тих клієнтів, у яких є поліс КАСКО: за цим договором страховик і так покриває витрати на ремонт транспортного засобу незалежно від умов, в яких вони були отримані. За дев'ять місяців «PZU Україна» уклала 100 тис. договорів КАСКО.
Запускати подібні ініціативи учасники ринку ОСЦПВ не поспішають. «Кілька років тому ми пропонували нашим клієнтам поліс міні-КАСКО з опцією прямого врегулювання з ОСЦПВ, але попитом цей продукт не користувався, і ми згорнули програму», – розповів Андрій Перетяжко. «Ми поки навіть не розглядали такої можливості. Просто так компанія не може напряму виплачувати відшкодування клієнтові: для цього потрібно спочатку укладати додаткову угоду до договору ОСЦПВ. Коли буде законодавчий механізм, тоді й почнемо працювати», – говорить Дмитро Грицута.
Піти по-грузинськи
ПриватБанк продовжив розпочату на початку року політику продажу іноземних активів. 5 грудня він оголосив про підписання меморандуму про продаж грузинського PrivatBank. Покупцем став лідер грузинського ринку – Bank of Georgia, який заплатить за купівлю 1,18 капіталу – 92 млн ларі (за поточним крос-курсом це $47 млн). У ПриватБанку сказали, що зважилися на продаж активу саме через дуже хорошу запропоновану ціну, оцінивши її трохи вище. «Це дуже хороша пропозиція. Сума угоди склала $51 млн», – стверджує начальник прес-служби ПриватБанку Олег Серга.
Це вже другий продаж ПриватБанком його активів цього року. У квітні він продав російський Москомприватбанк, що належав йому. Це сталося відразу після публічного конфлікту між власником ПриватБанку Ігорем Коломойським і президентом Росії Володимиром Путіним. Тоді в Москомприватбанк було введено тимчасову адміністрацію, але незабаром його викупив російський Бінбанк.
Вигідне придбання
PrivatBank посідає 9-е місце за активами на грузинському ринку. Завдяки угоді «частка Bank of Georgia за кредитами фізичних осіб збільшиться на 5,3%, за депозитами фізосіб – на 2,6%», повідомляють у банку. Покупець також отримує в портфель 500 тис. платіжних карт, 93 відділення, 429 банкоматів і 1929 POS-терміналів.
Грузинський банк не прокоментував FinMaidan причину інтересу до PrivatBank. Але вже відомо, що активи об'єднають. «У Bank of Georgia є великий досвід приєднання фінансових інститутів, тому ми очікуємо, що процес злиття з PrivatBank буде безболісним, а клієнти обох установ отримають доступ до однієї з найбільших та розвинених мереж сервіс-центрів, банкоматів і систем платежів у Грузії», – заявив генеральний директор Bank of Georgia Іраклій Гілаурі.
Bank of Georgia донедавна володів 20% українського БГ Банку (раніше банк «Перший»), у який минулого тижня було введено тимчасову адміністрацію. Однак перед цим Bank of Georgia офіційно вийшов з числа його акціонерів.
ПриватБанк має намір сконцентрувати свої зусилля на розвитку бізнесу в Україні та підтримці українського бізнесу в ЄС, пояснив голова правління грузинського PrivatBank Юрій Кандауров. «Ми працюємо як банк на ринку ЄС і сьогодні надаємо експортерам підтримку для роботи на ринку – від безкоштовних консультацій, підготовки контрактів до банківського обслуговування», – пояснив керівник прес-служби ПриватБанку Олег Серга. У групи залишаються банки в Латвії та на Кіпрі, а також філії в Португалії, Італії та Німеччині. Заступник голови правління ПриватБанку Дмитро Дубілет не зміг повідомити FinMaidan, чи будуть вони також виставлятися на продаж.
Грошове вливання
У ПриватБанку відмовилися прокоментувати, на які саме цілі будуть направлені гроші, виручені від продажу грузинського активу. У прес-службі лише уточнили, що «на український ринок». 68% грузинського банку належать ПриватБанку безпосередньо, а отже, кошти від угоди збільшать прибуток банку, який можна буде капіталізувати. Ще 29% акцій належать «Юнімейн Холдінгс Лімітед», яка може видати кредит акціонерам Приватбанку. За результатами стрес-тесту потреба ПриватБанку в докапіталізації складає 4 млрд грн.
Зазвичай ПриватБанк нарощував капітал за рахунок отриманого прибутку. Але цього року цих коштів буде недостатньо. За результатами трьох кварталів прибуток Приватбанку склав 426 млн грн, тоді як за аналогічний період 2013 року він отримав 1,73 млрд грн. Тому ймовірно, що ці $47 млн (близько 725 млн грн) будуть влиті в капітал ПриватБанку. «Зараз банк капіталізований, але йому потрібно думати наперед. Курс не зупиняється, і кожна одна гривня до курсу дає все більший розрив між активами та пасивами. Активи стають усе більшими або їхня якість погіршується. Тому банк правильно робить, що стягує ресурси», – говорить головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. Ціну операції з Москомприватбанком досі не оприлюднено.
У пошуках капіталу
Наразі усі банки зайняті пошуком грошей для нарощування капіталів. ПУМБ наростить капітал на 730 млн грн за рахунок продовження субординованого боргу та приєднання банку «Ренесанс Капітал». Банк «Надра» планує збільшити капітал на 5,5 млрд грн за рахунок залучення приватних інвесторів, імена яких, втім, досі не розголошуються. Італійська група UniCredit пообіцяла влити кошти (обсяг не уточнюється) у капітал Укрсоцбанку тільки в тому випадку, якщо ситуація в країні стабілізується, а права кредиторів стануть більш захищеними. При цьому італійці прямо не сказали, що не виконуватимуть вимогу МВФ.
Якщо власники найкрупніших банків відмовляться їх підтримати, банкам обіцяна підтримка держави. Але приклад ВіЕйБі Банку, який розраховував на 4 млрд грн, показав, що Мінфін не горить бажанням «купувати» нові банки. «Ми повинні усвідомлювати, що рекапіталізація банків за рахунок випуску ОВДП збільшує державний борг, який і без того сильно зростає. Нагадаю, що випущені раніше для рекапіталізації приватних банків цінні папери усе ще не погашені, і держава щомісяця направляє на обслуговування цих боргів солідні відсотки. Приміром, 22 жовтня 2014 року за ОВДП, які були вкладені в капітал Родовід Банку в 2009-му, виплачено 66,5 млн грн», – пояснює фінансові наслідки націоналізації банків член ради НБУ Роман Шпек.
Релізи
ТОП-новости
