Перший фактор – невизначеність з подальшим кредитуванням України з боку МВФ.

«Всі чекають, як у нас продовжиться співпраця з МВФ і Світовим банком. Це буде чинити не тільки економічний, але й психологічний вплив. Також це стане сигналом для експортерів: вони розумітимуть, буде рости курс або падати, треба заводити виручку зараз або пізніше. І це один з основних факторів, який впливатиме на те, яким буде курс у нас до кінця року і наступного року», – говорить начальниця управління казначейства Банку Форвард Наталія Шишацька.

Другий фактор назвала директорка блоку «Ринки капіталу» Альфа-Банку Тетяна Попович.

«За липень – серпень нерезиденти вийшли з ОВДП на 12,5 млрд грн. У цьому драми я не бачу, оскільки є дуже великий попит з боку внутрішнього ринку, система переліквідна, і поки вистачає лімітів, банки можуть купувати держоблігації», – розповіла вона.

За пів року нерезиденти вже вивели з держпаперів 40 млрд грн, але динаміка відтоку сповільнилася.

«Цей фактор впливає на валютний курс, тому що нерезиденти, продаючи свої держоблігації, на вторинному ринку потім купують валюту. За нашими оцінками, до кінця року вже таких погашень ОВДП, в яких присутня велика частка нерезидентів, більше немає. Тому нерезиденти далі впливати на валютний ринок з точки зору держоблігацій вже не будуть», – спрогнозувала вона.

Наступним фактором вона назвала «другий за врожайністю рік», який забезпечить аграрний експорт стабільною валютною виручкою.

«Що ще впливає на ринок, так це оголошення деякими іноземними банками виплати дивідендів. Це не драматичні суми, але після карантину ринок в принципі не дуже великий. Зараз він тільки відроджується. Тому навіть виплати декількох банків впливають на валютний ринок і невелике зростання курсу. Але у відсотках волатильність у гривні до долара менше, ніж в деяких інших валютних парах (наприклад, гривня-євро. – Ред.)», – розповіла Тетяна Попович.

Голова департаменту макроекономічних досліджень ICU Сергій Ніколайчук звернув увагу на невизначеність навколо фіскальної політики уряду і монетарної політики Нацбанку.

«Це, можливо, один з факторів, який генерує погіршення інфляційних і девальваційних очікувань. На цей рік плановий дефіцит бюджету – майже 300 млрд грн, а за перші вісім місяців дефіцит був менше 50 млрд грн. У нас весь залишок дефіциту залишається на IV квартал. І хоча ми прогнозуємо, що за підсумками року дефіцит буде набагато менше, наприкінці року ми очікуємо досить істотний фіскальний імпульс», – розповів експерт.

Його базовий прогноз передбачає, що програма МВФ буде актуалізована в I кварталі 2021-го.

«Це дозволить Україні частково профінансувати дефіцит бюджету за рахунок зовнішніх ресурсів як від МВФ, так і від Європейського союзу і Світового банку, вийти на ринок єврооблігацій. Частково у нас буде спостерігатися приплив іноземного капіталу, який буде послаблювати девальваційний тиск на гривню. Але для досягнення цієї домовленості з МВФ Україні доведеться піти на певні поступки щодо рівня фіскальних стимулів і дефіциту бюджету», – сказав він.