Бізнес вимагає доопрацювати законопроєкт щодо БЕБ

Бізнес вимагає доопрацювати законопроєкт щодо БЕБ

У Верховній Раді України на опрацюванні перебуває проєкт Закону України №10440 від 29.01.2024 «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки України». Фахівці бізнес асоціацій детально проаналізували цей законопроєкт та підготували ряд пропозицій, які потрібно врахувати при його доопрацюванні.

"З огляду на непросту ситуацію, коли довіра бізнесу до правоохоронних органів потребує відновлення - вкрай важливо внести зміни до КПК України, які сприятимуть відновленню довіри бізнесу до правоохоронних органів. Більш того, цей крок буде ефективним разом з перезавантаженням Бюро економічної безпеки (законопроєкт №10439 із правками бізнесу готується до другого читання)", - йдеться у зверненні фахівців до голови Верховної Ради Руслана Стефанчука та голів профільних комітетів.

На думку бізнесу, вкрай необхідні зміни, напрацьовані фахівцями провідних бізнес асоціацій, які важливо впровадити та реалізувати найближчим часом:

Передбачити, що у кримінальних правопорушеннях, підслідних Національній поліції та БЕБ, не може бути надано доручення оперуповноваженим СБУ.

Будь-які дії чи бездіяльність, а також рішення слідчого, дізнавача, прокурора, прийняті за будь-якої процесуальної дії можуть бути оскаржені слідчому судді.

Передбачити, що у прокурора після отримання судового рішення, відповідно до якого необхідно повернути тимчасово вилучене майно, з’являється обов’язок протягом 24 години надати вказівку слідчому щодо негайного повернення такого майна та 72 години на повернення такого майна, органом що його вилучив.

Ввести строк дії ухвали слідчого судді про арешт майна. Зі спливом 60 днів, якщо арешт накладено на майно третьої особи (фізичної або юридичної особи), при цьому якщо така особа, засновник чи працівник такої юридичної особи не набув статусу підозрюваного, суд повинен скасувати арешт за заявою такої особи, якщо прокурор не доведе необхідність подальшого арешту такого майна.

Ввести поняття критично важливого майна (засоби праці, що є складовою господарської діяльності) та встановити виключні підстави його вилучення

Передбачити, що неповідомлення власника майна про розгляд клопотання про арешт майна є перешкодою у розгляді такого клопотання.

Надати право також і слідчому скасовувати арешти - шляхом закриття кримінального провадження, за погодженням з прокурором.

Встановити, що максимальний розмір застави не може перевищувати мінімального обсягу інкримінованих збитків, підтверджених висновком експерта, також прибрати виключні випадки для призначення застави, що перевищує встановлені кодексом розміри.

Покласти на слідчих суддів обов’язок перевірки дотримання органом досудового розслідування вимог підслідності, при розгляді поданих клопотань.

Передбачити, що порушення підслідності кримінального провадження, незаконна зміна підслідності кримінального провадження - може бути оскаржена до прокурора вищого рівня, а відмова у задоволенні такої скарги може бути оскаржена до суду.

Передбачити, що особа в якої проведено обшук - має отримати право ознайомитись із матеріалами якими прокурор, слідчий обґрунтовував доводи клопотання. Передбачається надати право на скасування ухвали про обшук. Отримані докази по скасованій ухвалі не вважатимуться доказами.

Заборонити вилучення речей та документів, які не зазначені в ухвалі слідчого судді.

Встановити конкретні строки досудового розслідування та процедуру їх продовження у фактових кримінальних провадженнях, за виключенням злочинів, віднесених до підслідності НАБУ та ДБР (для них залишається поточна редакція КПК). Також пропонується врегулювати питання щодо строків у кримінальних провадженнях які припали на військовий стан (30 місяців на розслідування + всі строки що у них залишились до військового стану вони можуть використати шляхом додавання 30 місяців) з правом продовжувати такі строки у слідчих суддів.

Ввести заборону стороні обвинувачення проводити експертизи у підвідомчих такій стороні органах, з метою недопущення монополії на проведення експертиз та зловживання нею. Така монополія призводить до того, що правоохоронний орган (наприклад, СБУ, Національна поліція) порушує кримінальні провадження і в своїх же НДЕКЦ МВС чи ІСТЕ СБУ призначають та проводить експертизи на підтвердження своєї позиції як сторони обвинувачення. Вказана монополія призводить до необ’єктивності при здійсненні кримінального провадження.

Передбачити, що слідчий суддя, суд - можуть винести окрему ухвалу, якою визнати порушення строків повернення вилученого майна та направити її до дисциплінарного органу, або для вирішення питання про реєстрацію кримінального провадження до відповідних органів.

"Ми наголошуємо, без внесення змін, що зроблять БЕБ єдиним органом по розслідуванням економічних злочинів та інших фундаментальних змін у КПК України, зазначених у зверненні - не можливо вирішити проблему тиску на бізнес. Закликаємо народних депутатів провести обговорення напрацьованих бізнесом пропозицій та доопрацювати проєкт №10440 до першого читання, включивши у нього запропоновані представниками бізнесу норми", - йдеться у листі асоційацій.

Нагадаємо, аналітичні центри проаналізували урядовий законопроєкт №10439 щодо удосконалення роботи Бюро економічної безпеки, який Верховна Рада 11 квітня підтримала у першому читанні, та зробили відрите звернення до голови комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данили Гетманцева, його першого заступника Ярослава Железняка та інших членів комітету.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу