Про це банкіри розповіли під час круглого столу «Як не стати жертвою фінансових шахраїв під час карантину?», проведеного онлайн «Фінансовим клубом».

Голова правління Ідея Банку Михайло Власенко розповів, що на тлі збільшення в березні кількості безготівкових операцій українців активізувалися шахраї, але їхні дії не були успішними.

«Здебільшого це стосувалося карткових операцій та соціальної інженерії. Збільшилася кількість спроб, але зменшилася кількість успішних спроб», – каже Михайло Власенко.

За його словами, шахраї постійно змінюють свої підходи, тактики і стратегії.

«За сумами вони стало набагато успішнішими. Якщо ми говоримо про використання карткових реквізитів, тобто тенденція збільшення в рази, хоча й в невеликих показниках. Є збільшення, оскільки стали серйозно користуватися сервісами Google, Apple, які не зовсім використовують сервіси 3-D Secure. І там збільшується кількість спроб. Ми порівняли березень з березнем: кількість спроб збільшилася в 2,2 раза, кількість успішних – зменшилася», – розповів він.

Заступник голови правління Банку Форвард Андрій Прусов зазначає, що шахраї зайнялися категорією клієнтів, які саме через карантин стали активніше користуватися онлайн-інструментами.

«Під час пандемії коронавірусу ми зіткнулися з тим, що дедалі більше людей похилого віку стали користуватися дистанційними каналами для оплати комунальних послуг. І якщо в минулому ми пояснювали таким клієнтам, що не слід повідомляти CVV-код на зворотному боці кредитних карток, то зараз ми пояснюємо таким клієнтам, що не слід називати свій логін і пароль для входу в інтернет-банк, і не слід залучати знайомих, щоб освоїти інтернет-банк», – говорить він.

Заступник голови правління ПУМБ Артур Загородников підтверджує зростання активності зловмисників.

«У березні ми отримали звернень від постраждалих клієнтів на 5% більше, ніж в лютому. Але кількість постраждалих в березні знизилося на 25% в порівнянні з лютим. До 99% випадків від постраждалих клієнтів пов’язано з соціальною інженерією. Незважаючи на уроки фінграмотності та докладні роз’яснення банків на своїх сайтах, клієнти продовжують розкривати номери карток, OTP-паролі, та оплачувати товар, який вони ніколи не отримають», – говорить Артур Загородников.

В якості прикладів він назвав шахрайства на OLX, в маркетплейсі Rozetka, фальшиві сторінки магазинів і сервіси в Instagram.