Про це розповіли банкіри, які взяли участь в круглому столі «Рік війни: як змінилася банківська система та чого чекати далі», організованого «Фінансовим клубом».

«Близько 20% кредитного портфеля банківської системи вже визнано непрацюючим або таким, що перебуває в зоні ризику: де бойові дії, чи наближені до них. І є прогнози погіршення якості кредитного портфеля через енергетичний терор. На 1 січня 2023 року частка непрацюючих кредитів зросла до 38%. І це непокоїть», – зазначає заступник голови правління ПУМБ Артур Загородников.

За його словами, в ПУМБ ця частка менше. «В ПУМБ частка NPL – близько 24%, і майже весь рік ми працювали, щоб знівелювати цей відсоток. Ми їздили туди, де безпечно, щоб оглянути забезпечення і встановити наявність заставного майна, його якість. Ми дивилися на можливі питання реструктуризації кредитів, домовлялися з клієнтами і успішно вирішували ці питання», – розповів він. «У нас 9% простроченого портфеля, раніше було 1-2%, а очікували до 30%», – каже голова правління банку «Глобус» Сергій Мамедов.

Голова правління Сенс Банку Алла Комісаренко підкреслює, що протягом 2022 року її банк операційно був прибутковим – операційні прибутки до формування резервів були на рівні 2021 року, який був одним із найуспішніших в діяльності банку. «Ми здійснили багато програм реструктуризації для фізосіб. Резерви сформували в повному обсязі та мали досить великі збитки. А за січень 2023-го ми вже показали прибуток після формування резервів», – зазначила вона.

Через зростання неплатежів за кредитами змінилися акценти в роботі банків. «Ми більше концентрувалися на роботі з NPL-портфелем, аніж на видачі нових кредитів. Ця робота дозволила нам в 2022 році повернути 640 млн грн корпоративних кредитів і 510 млн грн за роздрібним бізнесом», – розповів Артур Загородников.

«Ми побачили погіршення портфеля. Щоб пом’якшити ці негативні афекти, навесні – влітку активно опрацьовували різні програми реструктуризації для фізичних та юридичних осіб. На кінець року рівень прострочення понад 90 днів у нас не перевищував 10%. Якщо казати про NPL за міжнародними стандартами, то це 15%. Після доформування 1,6 млрд грн резервів наш портфель покритий на 16%, але він має нерівномірне покриття. В зонах, де тривають бойові дії, ми на 100% зарезервували весь портфель. А в областях, дотичних до «червоної зони», – понад 30%», – каже член правління Кредобанку Антон Кіркач.

Про скорочення нового кредитування каже Сергій Мамедов. «Кредитний портфель в структурі нашого банку зменшився з 50% до 30%, і ця тенденція продовжується. Ми видаємо набагато менше, ніж погашається кредитів. В чотири-п’ять разів менше видаємо від наших можливостей і наявного попиту», – підкреслив він.

Член Ради НБУ Василь Фурман констатує зниження кредитного портфеля по всій системі. «За 2022 рік чисті гривневі кредити бізнесу зросли на 0,5%, у валюті знизилися на 23,9% у доларовому еквіваленті. За IV квартал зниження гривневих становило 6,7%, валютних – 5,2%. Тенденція скорочення кредитів триває з червня, – каже він. – Крім того, з початку війни обсяг чистих гривневих кредитів для населення скоротився на 30%, в тому числі в IV кварталі на 12,6%».

Серед причин, які обмежують кредитування, він перерахував зростання ризиків, високі кредитні ставки, мораторій на штрафи і пені, заборону продавати заставу тощо. «Якщо нічого не зміниться, то на кінець року кредитний портфель становитиме в балансі 15%, а це вже не банк, а компанія з управління активів, хіба що із правом залучення депозитів», – зазначив Сергій Мамедов.

Держава має допомогти. «Треба спонукати банки до активного кредитування: через державні програми, через компенсацію ризиків. Продукт «єОселя» гарний, але всі військові ризики лежать на нас», – вважає Сергій Мамедов.