Одним з найпоширеніших методів «чорного» експорту зерна є використання ризикових підприємств, які заздалегідь створюються для експорту необлікованого зерна, що придбане за готівку, повідомили в БЕБ.

Аграрії вирощують зерно та за готівку продають компаніям, що зазвичай оформлені на підставних осіб та не займаються постійною господарською діяльністю. Ці компанії не подають документи про походження зерна або декларують у митних деклараціях удаваних виробників.

Після того, як зерно залишає межі України, його перепродають кілька разів і воно вже легально потрапляє до кінцевого покупця. В результаті валютна виручка не повертається до України, а бюджет не отримує надходжень, оскільки компанії-експортери є фіктивними.

Зазвичай кінцевим покупцем зерна є компанія нерезидент, яка передає кошти за товар іншому нерезиденту, пов'язаному з українським експортером.

Також існує схема, в якій валюта перераховується на розрахункові рахунки нерезидента, який потім закуповує товар, наприклад, у Китаї та імпортує до України, щоб потім реалізувати його за готівку та продати іншим підприємствам податковий кредит.

Працівники Бюро економічної безпеки створили 43 аналітичні продукти та довідки, а до ДМС направили майже 4,5 тисячі доручень щодо ініціювання огляду (переогляду) вантажів. Наприклад, за інформацією ТУ БЕБ в Одеській області митниця відмовила у митному оформленні 75 митних декларацій загальним обсягом 1,6 млн тон на $430 млн.

В рамках 22 кримінальних проваджень детективи БЕБ повідомили про підозру 12 посадовим особам «ризикових» підприємств-експортерів зерна за вчинення злочинів, передбачених статтями 212 та 205-1 Кримінального кодексу, проведено 71 обшук, 12 кримінальних проваджень вже скеровано до суду. Судами винесено 8 обвинувальних актів.

БЕБ запропонувало Кабміну змінити нормативно-правові акти, що регулюють питання експорту сільськогосподарської продукції. Для зменшення ризиків неповернення валютної виручки, несплати податків та ефективного запровадження режиму експортного забезпечення пропонувалося:

– скоротити граничні терміни розрахунків (повернення виручки) до 60-90 днів;

– удосконалити порядок заповнення митних декларацій;

– доповнити перелік підстав для відмови у митному оформленні зернових сумнівного походження;

– розширити перелік товарів, щодо яких застосовується режим експортного забезпечення;

– створити відкриті реєстри сертифікатів та експортерів сільськогосподарської продукції.

Національний банк вже скоротив вдвічі і встановив на рівні 90 календарних днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту аграрних товарів, що класифікуються за окремими кодами згідно з УКТ ЗЕД.