Держава конфіскувала підсанкційних 830 млн грн і 67 підприємств

Держава конфіскувала підсанкційних 830 млн грн і 67 підприємств

Станом на сьогодні 42 судових рішення про застосування санкції у виді стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб набрали законної сили, лише коштами держава отримала майже мільярд гривень.

Про це заступниця міністра юстиції Інна Богатих розповіла в ефірі телемарафону, інформує пресслужба Мін'юсту.

"На сьогодні стягнено: у вигляді грошових коштів майже 830 млн грн, у вигляді права вимоги – приблизно 41 млн грн, корпоративні права в 67 підприємствах та 200 об’єктів нерухомості, сотні об’єктів рухомого майна, історико-культурні цінності, зброю", –розповіла заступниця міністра.

Вона нагадала, що санкція у вигляді стягнення з’явилася в українському законодавстві з 24 травня 2022 року. Після цієї дати санкції застосовані до близько 13 500 осіб, з них санкція у вигляді блокування активів – до близько 11 000 осіб.

"Саме ці 11 тисяч осіб перебувають в полі зору Мін’юсту та підлягають перевірці на предмет можливості застосування щодо них санкції у виді стягнення. Це можливо в тих випадках, коли наявні відповідні підстави, визначені законом України "Про санкції", а також за умови наявності активу, який знаходиться на території України", – розповіла Богатих.

Посадовиця уточнила, що у приблизно 300 таких осіб віднайшли активи в Україні, щодо яких існують підстави для стягнення, однак лише близько 35 санкційних осіб чи груп осіб мають значні активи в Україні. Однак робота у цьому напрямку триває.

Богатих додала, що Мін’юст вже подав 53 позови до Вищого антикорупційного суду – з них 22 щодо застосування санкції стягнення до осіб, які мають значні активи. Наразі вже 42 рішення про стягнення в дохід держави активів підсанкційних осіб набрали законної сили.

За її словами, серед стягнених на користь держави активів:

Миколаївський глиноземний завод та Глухівський кар’єр кварцитів (які належали раніше російському олігарху Дерипасці та корпорації "Русал");

Демуріїнський гірничо-збагачувальний комбінат (належав російському монополісту в галузі видобутку титану Шелкову та "ВСМПО-Авісма");

66% в одному з найбільших в Україні торговому центрі Ocean Plaza (цю частку контролювали наближені особи до Путіна – Ротенберг, Скоробогатько, Пономаренко);

компанія "АЕРОК" (роcійський будівельний магнат Молчанов, LCR);

завод "Мотор-Деталь Конотоп" (сенатор РФ Калашнік);

49% мережі АЗС Shell (російський нафтовик Худайнатов, якого називають близьким другом Путіна) та інші.

Водночас Мудра визнала, що власники конфіскованих активів можуть позиватися до Європейського суду з прав людини чи інших міжнародних судів.

"Право на доступ до правосуддя є в кожної людини. В межах українських процедур санкція стягнення застосовується саме через рішення суду. Всі сторони – представники підсанкційних осіб, власне підсанкційні особи мають право брати участь в судовому процесі. Тобто Україна забезпечує доступ до правосуддя та належне інформування сторін у справі. Ми не маємо повідомлень з приводу звернення підсанкційних осіб до ЄСПЛ", – додала заступниця міністра.

Нагадаємо, Німеччина виступає проти конфіскації частини з майже 300 мільярдів доларів заморожених на початку великої війни активів російського центрального банку, побоюючись нових вимог щодо репарацій за Другу світову війну.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу