Такого висновку дійшли фахівці економічних аналітичних центрів та експерти з питань податкової політики, які проаналізували Національну стратегію доходів та зазначили, що документ напрацьовувався у закритому режимі, без будь-яких консультацій з науковцями, громадянським суспільством та представниками бізнесу.

Під зверненням підписалися наступні аналітичні центри: CASE Україна, Палата податкових консультантів, Інститут соціально-економічної трансформації, Інститут фінансів та права, Інститут Податкових Реформ, Податкова група Економічної експертної платформи, Аналітичний центр Advanter Group.

Експерти зазначили декілька головних негативних моментів:

1. Реформування спрощеної системи оподаткування, звузивши сферу її застосування шляхом виключення юридичних осіб, запровадивши запобіжники для зменшення зловживань та збільшивши ефективні ставки податків до рівня загального режиму з одночасним ускладненням процедур дотримання податкового законодавства.

Реалізація запропонованих норм призведе до перетворення спрощеної системи на наближену до загальної, нею не зможуть скористатися сотні тисяч малих підприємців, яких приваблювала у ССО виключно її простота, відсутність обліку та помірні ставки.

Це, своєю чергою, призведе до масової тінізації – фактично, повернення ситуації до 1999 року. Попередня спроба знищення ССО урядом Азарова у 2010-му призвела до масових протестів, і, разом з подальшим погіршенням умов ССО, закінчилася втратою 2,2 млн легальних робочих місць у мікробізнесі.

Окрім того Україна втратить єдину перевагу, завдяки якій останні роки зростали інноваційні галузі, не набувши інших переваг (все ще корумпована податкова та митну служба, нереформована судова система, слабкий рівень держуправління). Загалом спроби утискання лише спрощеної системи оподаткування, як інструментарію потенційного уникнення від оподаткування, без розв’язання проблеми агресивної податкової поведінки з боку великих та надвеликих компаній – є контпродуктивними.

2. Скасування спрощеної системи для аграрного сектору.

Варто виділити недоцільність скасування спрощеної системи для аграрного сектору, бо це єдина перевага українських фермерів, яка компенсувала значні дотації, які надаються аграріям країн ЄС, дешеві кредити, які є у них, якісну судову систему в ЄС тощо. Також простота оподаткування і неможливість ухилення є дуже значними перевагами в умовах села як для платників, так і для контрольних органів.

3. Відновлення прогресивної шкали ставок ПДФО.

Запровадження ще двох ставок (дві значно підвищені від 18% ставки ПДФО) не є оптимальним рішенням для України. Підвищена ставка зменшує стимули до праці – чим вище ставка податку, тим меншою є мотивація людини працювати більше або заробляти більше. Крім того це призведе до збільшення стимулів для ухилення від оподаткування, ускладнення адміністрування, порушення принципу справедливості.

Економісти радять зберегти єдину ставку ПДФО як фактору більш справедливого та зручного адміністрування – платники податків витрачають значно менше часу і зусиль на дотримання процедур контролю, здійснення податкових платежів та на перевірки. Більш того, свого часу від прогресивної шкали відмовилися (у 2004 році) через її значні недоліки.

4. В рамках боротьби з податковим боргом надання повноважень ДПС без рішення суду накладати арешт на рахунки (майно) та блокувати їх до повного погашення податкового боргу.

Ця норма несе значні корупційні ризики, а також закріплює законодавчо порушення конституційного принципу презумпції невинуватості.

5. Податківці отримують повний доступ до інформації про обсяг та обіг коштів всіх платників податків, зокрема й фізичних осіб, на їх рахунках у банках (без рішення суду та кримінальних проваджень).

Це створює значні корупційні ризики і можливо тільки за добровільної згоди платника податків. Зазначене, поряд з скасування мораторію на перевірки під час війни, створює політику надзвичайно агресивного збору податків. Проте досвід 2020-2022 років чітко показав, що відсутність перевірок майже ніяк не позначилася на сплаті податків. Це вказує на те, що абсолютна більшість таких перевірок є зайвими з фіскальної точки зору, отже тільки призводять до непродуктивних втрат як з боку бізнесу, так і з боку держави, а також створюють корупційні ризики. Ймовірно, корупційні можливості, які створюють перевірки, є одним з головних факторів, який призводить до надмірної їх кількості та поспішного відтворення.

Виокремили експерті й ризикові пункти:

1.  У тексті прямо не говориться про запровадження непрямих методів контролю доходів фізичних осіб, але міститься натяк на те, що міжнародний обмін інформацією (який сам по собі є прогресивним інструментом) може допомогти при їх запровадженні.

2. Гармонізація з нормами ЄС пільг при оформленні митних платежів на практиці означає оподаткування ПДВ усіх товарів, що через кордон пересилаються поштою, незалежно від їхньої вартості. Вартість адміністрування таких платежів (як для держави, так і для платників податків) та відповідні корупційні ризики такого рішення не проаналізовано, а вони можуть бути вельми високими. Доцільним є проведення аналізу витрат-вигід щодо такої новації, перш ніж розглядати можливість її запровадження.

3. Стратегія поряд з позитивними пропозиціями - передбачає розширенням дискреційних повноважень контролюючих органів, ускладненням адміністрування, що закладає у діяльність нереформованої податкової служби ще більш агресивну модель взаємодії з платниками податків.

Окрім того, до Стратегії закладено низку хибних принципів, а саме:

– механічне перенесення норм розвинутих країн на український грунт. Попри справедливе зауваження щодо особливостей України, які вимагають спеціальних підходів у преамбулі, надалі по тексту цей принцип ігнорується;

– намагання зберегти корупційну та репресивну “інституційну пам’ять” ДПС та ДМС. Попередні спроби такого половинчастого реформування не призвели до кардинальних змін, але Стратегією пропонується їх продовжувати;

– наголос на обтяжливому контролі фізичних осіб та мікробізнесу, який несе багато ризиків, замість фокусування зусиль на закритті найбільших схем ухилення від оподаткування, які пов’язані переважно з великим бізнесом. Такий підхід суперечить “принципу Парето”, і не є виправданим;

наголос на збільшенні надходжень від ПДФО, який, згідно дослідженням ОЕСР, є одним з тих податків, що найбільше пригнічують економічне зростання – замість податкового маневру у бік зменшення податкового тиску на доходи за рахунок збільшення його на ресурси, особливо землю та нерухоме майно, оподаткування яких за тими ж дослідженнями значно менше шкодить зростанню;

– поблажливе ставлення до вибіркових інструментів промислової політики. За наведеними у Стратегії оцінками, фіскальна вартість таких інструментів наближається до такої від реформування корпоративного податку із заміною дискреційного податку на прибуток податком на виведений капітал, що радикально спрощує адміністрування та усуває низку можливостей як для корупції, так і для ухилення від податків. При цьому економічно стимули для інвестицій забезпечуються рівномірно, а не вибірково, відповідно до одного з заявлених підходів Стратегії.

– в багатьох аспектах робиться наголос на інструментах політики, які вже довели свою низьку спроможність або шкідливість. Наприклад, це вихолощення ССО, перетасовки штату та намагання запровадити етичні норми у ДПС, ставка на підрозділи внутрішньої безпеки та антикорупції у ДПС та ДМС, прогресивна шкала ПДФО, тощо.

Замість повного перезавантаження ДМС та ДПС за участі міжнародних експертів Стратегія передбачає черговий перерозподіл організаційної структури та штатних розписів, новий перелік низових податкових інспекцій. Подібний підхід себе вже скомпрометував, і напевне не забезпечить довіри до податкових органів.

Також відсутні чіткі критерії створення такої довіри у сенсі результату, вимірюваного незалежним (від ДПС та Мінфіну) дослідженням думки платників податків. Натомість, критерій для наділення податківців широкими дискреційними повноваженнями та фактичного скасування ССО прописаний у вигляді заходів, які треба вжити, безвідносно до результатів, які вони принесуть. Крім того, у Стратегії відсутні пункти щодо перезавантаження Бюро економічної безпеки, яке на цей час працює вкрай неефективно.

За відсутності європейських інклюзивних якісних інституцій, застосування лише європейських інструментів призведе до збільшення корупційних можливостей, тиску на бізнес нереформованих правоохоронних та перевіряючих органів, посилення тінізації економіки.

Економісти закликали Кабінет Міністрів та народних депутатів організувати інклюзивний процес обговорення та зміни Стратегії доходів, за участі провідних аналітичних центрів та бізнес-асоціацій, провести повноцінний аналіз витрат-вигід ключових пропозиції Стратегії та опублікувати результати аналізу для публічного обговорення.