Фото eurojust.europa.eu Фото eurojust.europa.eu

Гіпотетичне членство України в ЄС оцінили у 190 млрд євро

Повноправне членство України, згідно поточної багаторічної фінансової програми (MFR) ЄС на 2021-2027 роки, коштувало б країнам ЄС від 130 млрд євро до 190 млрд євро.

З них 70-90 млрд євро було б виділено на сільськогосподарські субсидії, а 50-90 млрд євро – на політику згуртованості.

Про це свідчить аналіз Інституту німецької економіки (Institut der deutschen Wirtschaft) «Фіскальні аспекти розширення ЄС: наслідки вступу України до ЄС для бюджету та політики згуртованості».

Інститут німецької економіки не знає, коли Україна приєднається до ЄС і чи приєднається взагалі, і на яких умовах, але щоб започаткувати дискусію, скільки Україна коштуватиме платникам податків країн ЄС, експерти змоделювали сценарій, що Україна з 2021 року ВЖЕ є членом ЄС.

Фактично йдеться про дві моделі. Перший набір показників: Україна без Криму та ОРДЛО в 2021 році мала 32,9 млн гектарів ріллі та 43,8 млн населення. Другий: Україна в 2023 році без окупованих росією територій і емігрантською кризою має 27,9 млн гектар ріллі та 31 млн населення.

Моделювання показує, що якщо Україну рахувати на основі даних для Польщі, то в період 2021-2027 років Україна мала б право претендувати на сільськогосподарські субсидії у розмірі 79 млрд євро, виходячи із поточної ситуації в країні, чи майже 93 млрд євро у випадку повернення до стану до 24 лютого.

На основі даних для Румунії діапазон субсидій для України становив би від 68 млрд євро для поточних «розмірів» країни до 80 млрд євро, у випадку повернення контролю над орними землями Півдня та Сходу.

Навіть мінімальна оцінка із цих чотирьох сценаріїв не тільки більша сум, які в цей період отримає Румунія (21 млрд євро) або Польща (31 млрд євро), але й позбавить Францію, якій зарезервовано 65 млрд євро, статусу найбільшого отримувача сільськогосподарських субсидій ЄС.

Крім аграрних субсидій Україна, як член ЄС, змогла б претендувати на кошти для розвитку інфраструктури в межах політики згуртованості. Орієнтир у вигляді Польщі дає діапазон 62-87 млрд євро, приклад Румунії – 50-69 млрд євро. Це не тільки більше, ніж поточні 30 млрд євро для Румунії, а й може потіснити Польщу з першої позиції, якій ЄС в 2021-2027 роках сплатить 75 млрд євро.

Сумарно сільськогосподарські субсидії і витрати на згуртованість становлять від 120 млрд євро (модель Румунії для України «2023 року») до 180 млрд євро (модель Польщі для України «2021 року») на семирічний період 2021-2027 років. Витрати за іншими програмами з боку ЄС оцінені в 7 млрд євро за весь період.

Це означає додаткове навантаження на платників податків в ЄС на 121-163 млрд євро. Ймовірно, що ЄС буде наполягати на запроваджені перехідних періодів та поступовому наданні доступу до аграрних субсидій. В цих розрахунках не враховані кошти, які Україна муситиме сплачувати в бюджет ЄС. В будь-якому випадку Україна отримала б істотні кошти із бюджету ЄС – від 130 млрд євро до 190 млрд євро за цей 7-річний період.

Через це можливі два сценарії. Перший – додаткове збільшення бюджету ЄС для фінансування України. Другий – перерозподіл діючого на момент вступу України бюджету ЄС. Або з комбінація цих двох сценаріїв. В першому випадку заможні країни ЄС муситимуть платити більше, в другому – дотаційні країни ЄС почнуть отримувати менше.

«Якщо ЄС справді серйозно ставиться до того, щоб більш тісно зв’язати з собою Україну та її сусідні держави через надійну перспективу приєднання, він має бути готовий до фіскальних реформ, щоб досягти цього. Європейська політика згуртованості може бути хорошою відправною точкою», – впевнені в Інституті.

Інститут радить брати до уваги фактор України при складанні бюджету ЄС на наступний семирічний період – з 2028 по 2034 рік, коли може відбутися розширення ЄС.

На політику згуртованості – зменшення диспропорції в рівнях розвитку між різними регіонами та відставання найбільш неблагополучних територій – ЄС витратить 31% свого бюджету – 372,6 млрд євро в 2021-2027 роках.

В 2014-2020 роках Німеччина, Франція, Італія, Нідерланди та Бельгія були п'ятіркою країн, які мали найбільше від'ємне сальдо (більше віддали в бюджет ЄС, ніж отримали назад коштів). Але у відносних показниках більше платили Данія і Нідерланди, які отримували назад лише 1 євро з кожних відданих в спільний бюджет 11-12 євро. Німеччина, Франція, Фінляндія чи Бельгія мали співвідношення близько 1:4.

Найбільшими реципієнтами були Польща, Угорщина, Чехія, Румунія та Греція. Усі з них отримували в середньому по 5 євро на кожний 1 євро, сплачений в бюджет ЄС. Лише Угорщина отримувала понад 8,3 євро.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу