Про це розповіли експерти під час круглого столу «Фінансовий та валютний ринок України у 2024 році: прогнози та перспективи», проведеного «Фінансовим клубом».

«Тримаючи $40 млрд валютних резервів, це дає певну впевненість, що навіть при серйозних затримках Національний банк буде тримати ситуацію під контролем. Але якщо на середньострокову перспективу ситуація змінюється, то на друге півріччя у нас, можливо, будуть більш серйозні виклики (для курсу. – FinClub.)», – заявив виконавчий директор «CASE Україна» Дмитро Боярчук.

Заступник голови правління з питань корпоративного бізнесу Комінбанку Сергій Хорьков підтверджує, що курсова динаміка залежить від міжнародних донорів, а банки пристосувалися до нових обставин. «Фінансова система та економіка України дуже адаптивні. Цілком зрозуміла наразі політика НБУ, банки адаптувалися, готові працювати, і це не викликає ніяких проблем», – запевняє він.

«Перехід до керовано гнучкого курсу був необхідний. Це наразі те, що потрібно валютному ринку», – каже директорка з ринків капіталу Сенс Банку Тетяна Попович.

Нацбанк пояснив, чим був викликаний девальваційний сплеск у грудні. «На перших етапах (керованої гнучкості. – FinClub) коливання були більш обмежені й курс переважно укріплювався до середини листопада. Але це було в ситуації, коли попит був низьким. Далі в нас сезонність повернулася на ринок», – заявив директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський.

Бюджетні витрати і завершення бізнес-сезону були найбільшими факторами впливу. «Сезонно відбулися значні бюджетні видатки, які у підсумку частково опиняються на валютному ринку. І ми мали достатньо суттєве прискорення імпорту в грудні. В таких умовах НБУ має реагувати як збільшенням обсягів інтервенцій, так і має відбуватися певна зміна курсової динаміки. І ми у підсумку мали в грудні девальвацію, – пояснив Володимир Лепушинський. – Однак коли сезонний чинник на початку січня почав вичерпуватися, обсяг чистого попиту на валютному ринку суттєво знизився. Ми знову отримали певне укріплення гривні».

Дмитро Боярчук називає ці ж фактори. «На початку року було досить волатильно. Частково через витрати бюджету, частково через новини, що новий мобілізаційний закон передбачає доступ до рахунків потенційно мобілізованих. Створили нервозність, – пояснив експерт. – Певна волатильність буде. Але якщо НБУ послаблюватиме гривню десь в середньому на 1% на місяць, то ситуація буде залишатися відносно контрольованою».

Через загрозу зриву зовнішнього фінансування традиційна весняна ревальвація може не відбутися. «Якщо б у нас не було ризику невизначеності щодо зовнішньої підтримки, можна було б казати про те, що з кінця січня до травня у нас період сезонної сили гривні. Але є побоювання щодо зовнішньої підтримки, і це стримує тих, хто тримає валюту», – зазначив виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.

За словами Володимира Лепушинського, НБУ підтримуватиме курсову стійкість з метою досягнення інфляційної цілі. «Інфляція буде в першу половину року близько до цілі НБУ – 5%. В другій половині вона прискориться вище 8%. Однак потім повернеться до 5,8%», – зазначив він. Прискорення інфляції відбудеться у випадку подорожчання зернових, овочів та фруктів, якщо врожаї будуть меншими.