Про це на пресбрифінгу повідомив голова НБУ Кирило Шевченко.

«Зокрема світові ціни на енергоносії залишатимуться вищими довший час, ніж очікувалося раніше. Це не лише тиснутиме на виробничі витрати бізнесу, але й потребуватиме поступової корекції тарифів на житлово-комунальні послуги. Зберігатиметься й значний ціновий тиск з боку країн – торговельних партнерів України, у яких інфляція лише наближається до пікових значень», - зазначив він.

За даними НБУ, надалі реалізовуватимуться вторинні ефекти від зростання виробничих витрат бізнесу на сировину й оплату праці. Суттєвіше, ніж очікувалося, зростання зарплат підживлюватиметься підвищенням попиту на вітчизняну робочу силу як всередині країни, так і за кордоном, а також професійно-кваліфікаційними диспропорціями на ринку праці.

«На тлі зростання доходів населення зберігатиметься стійкий споживчий попит, який також стримуватиме сповільнення інфляції», - наголосив Шевченко.

За прогнозами НБУ, поточна річна інфляція у 10% на кінець I кварталу 2022 року сповільниться до 9,2%, на кінець II кварталу – 9,1%, III кварталу – 8,3%, IV кварталу – 7,7%.

Рух інфляційної кривої в 2023 році має бути наступним: 6,6% – 5,7% – 5,3% – 5%.

Крім того, погіршення інформаційного фону на тлі геополітичного напруження наприкінці минулого року позначилося на настроях різних груп економічних суб’єктів та спричинило девальваційний тиск на гривню. Це в найближчі місяці формуватиме додатковий ціновий тиск через курсовий канал і канал очікувань.

«Поступовому зниженню інфляції сприятимуть посилення монетарної політики НБУ, корекція світових цін на сировинні товари, вплив рекордних минулорічних врожаїв. Додатковий вплив матиме вгамування світового інфляційного сплеску та вичерпання наслідків пандемії, що, зокрема, відобразиться в суттєвішій корекції цін на сировину, продовольство та логістику», - відзначив Шевченко.

Читайте: Важкий початок року: українські активи та курс лихоманить

Посилення монетарної політики НБУ також сприятиме зниженню фундаментального інфляційного тиску. Очікується, що базова інфляція в наступні роки сповільниться до близько 4%, а основний внесок у подорожчання споживчого набору матиме адміністративна складова.

Водночас інфляційна динаміка протягом 2022 року буде доволі волатильною через ефекти бази порівняння. Крім того, як і в багатьох країнах світу, в Україні інфляційний сплеск буде тривалішим, ніж передбачалося раніше. Зважаючи на потужність проінфляційних чинників та потребу подальшої підтримки постпандемічного відновлення економіки, повернення інфляції до цільового діапазону 5%±1 в. п. за дотримання закладених у базовий сценарій монетарних умов передбачається в середині 2023 року.

20 січня НБУ підвищив облікову ставку одразу до 10% через високий інфляційний тиск.

НБУ також погіршив прогноз зростання реального ВВП до 3,4%.