Валютна реакція

Останніми днями фінансовий ринок лихоманило. Гривня з початку січня девальвувала вже на 4,1%, і на цьому тижні курс перевищив 28 грн/$, що відбулося вперше за рік. Девальвації сприяє загальний негативний фон. «Основна причина – подальше погіршення новинного фону щодо зростання ризиків воєнної агресії Росії в Україні. Зокрема, новини, в яких фігурували дати можливого вторгнення, а також надання Заходом зброї Україні», – зазначає аналітикиня інвестиційної компанії Concorde Capital Євгенія Ахтирко.

Воєнна загроза – це головний подразник для валютного ринку, але не єдиний. «Основний тиск на курс гривні здійснює енергетичний імпорт. Високі ціни на газ і вугілля вимагають дедалі більше іноземної валюти для їхньої купівлі. А на додачу – загроза з боку Росії активізувала вихід нерезидентів, які теж купують валюту, і дедалі більше, – додає старший фінансовий аналітик групи ICU Тарас Котович. – Підвищений попит наразі не знаходить достатньої пропозиції валюти від експортерів, і дисбаланс на ринку зберігається».

Цей дисбаланс змусив Національний банк активніше проводити валютні інтервенції на міжбанку: для стримання девальвації він продавав у понеділок – вівторок по $150 млн на день. «Поки що психологічна межа тримається приблизно на рівні 28,5 грн/$. Нацбанк виходить на ринок з продажем валюти, щоб обмежити зростання дефіциту», – каже Євгенія Ахтирко. За перші два тижні року НБУ продав $430,7 млн і жодного разу не купував валюту.

Вчора курс на міжбанку стабілізувався близько позначки 28,4 грн/$, що може стимулювати експортерів продати більше валютної виручки. «Важко прогнозувати далеко наперед, адже багато залежить від розвитку ситуації з РФ. Як мінімум в найближчий тиждень валютний ринок залишиться під впливом цих чинників. Курс гривні коливатиметься у коридорі 28-28,5 грн/$, – очікує Тарас Котович. – За таких рівнів курсу може зрости пропозиція валюти від експортерів аграрної продукції, що сприятиме поступовому збалансуванню валютного ринку в цьому коридорі».

Але наступними тижнями ситуація може погіршитися. «Враховуючи темпи, з якими ми пройшли рівень 28 грн/$, я вважаю, що найближчим часом ми побачимо 29 грн/$. На поточний момент резерви НБУ достатні для задоволення потенційного короткострокового попиту», – впевнений генеральний директор компанії Green Candle Finance Олександр Куликов.

На початок року валютні резерви НБУ становили $30,9 млрд. Скоро вони знадобляться. «В лютому ми зіткнемося із новими викликами для економіки, які будуть спровоковані високою вартістю енергоресурсів і неможливістю купити їх в потрібному обсязі», – каже фінансист.

Подалі від цінних паперів

Олександр Куликов впевнений, що саме геополітичний тиск на Україну спровокував відтік іноземних інвесторів. Нерезиденти зазвичай скуповують валюту за кошти, отримані переважно з двох джерел: або дивідендів від українських компаній, або виплат за державними цінними паперами. З початку року вкладення нерезидентів в ОВДП зменшилися на 6,44 млрд грн (-6,95%) – до 86,21 млрд грн. «Скорочення портфеля ОВДП у нерезидентів – це прямий результат зростання ризиків. Крім того, на тлі нещодавньої девальвації зростають і курсові ризики. Це змушує нерезидентів позбавлятися гривневих активів», – вважає Євгенія Ахтирко.

При цьому інвестори виводили не тільки кошти, отримані від Мінфіну, але й активно продавали ОВДП на вторинному ринку. Через це їх дохідність підскочила до 15-19% річних за паперами терміном до трьох років. «Вихід нерезидентів із ОВДП прискорився. Нерезиденти за минулий тиждень скоротили портфель на майже 3 млрд грн, що більше, ніж у перший тиждень року. Причому якщо тоді це були переважно планові погашення, то минулого тижня вже був продаж облігацій банкам на вторинному ринку. Банки збільшили портфель гривневих облігацій на 6,4 млрд грн, що дуже близько до загального обсягу первинного розміщення та продажу ОВДП нерезидентами», – каже Тарас Котович. «Зараз сильних продажів за будь-якою ціною не спостерігається, настрої помірно негативні», – додає Олександр Куликов.

Але нові ОВДП іноземці більше не купують. Попит на гривневі цінні папери уряду на останньому аукціоні вже впав майже до нуля: «Результати останніх аукціонів показують значне падіння інтересу інвесторів до купівлі ОВДП», – розповідає Євгенія Ахтирко.

Стрімко зростала дохідність і зовнішніх боргів уряду. 13 січня дохідність євробондів зрівнялася із дохідністю ОВДП, а вже 17 січня злетіла до 26% річних за окремими випусками. Впала вартість і ВВП-варрантів – до 73,5% від номіналу. «Після Нового року питання «Україна – Росія» стало найголовнішим у міжнародних новинах. Зросла залученість Заходу до цього питання. Відтак ризики українських активів зросли ще більше, що призвело до зростання ставок», – пояснює Євгенія Ахтирко.

Спрацював «ефект доміно». «Геополітичний тиск на Україну спровокував перші продажі та зростання дохідності, після чого пішла ланцюгова реакція продажів. Всі в інвестиціях діють згідно зі своєю інвестиційною декларацією, а в ній глобальні зміни в ціні можуть бути вимогою до ліквідації позицій», – зазначає Олександр Куликов.

До того ж українські активи стали жертвою зміни риторики ФРС США. « Усе це відбувалося на тлі очікування прискореного згортання ФРС програми підтримки ліквідності та спричинило розпродаж українських єврооблігацій. Саме тому дохідності єврооблігацій різко і суттєво зросли. Дохідність облігацій з погашенням у вересні цього року сягала навіть 25%, а за інструментами з погашенням у наступні три роки зросла до 14-18% річних. За більш тривалими термінами обігу дохідності зростали менше – до 11-13%. Вартість кредитно-дефолтних свопів перевищила тисячу базисних пунктів за строками до трьох років, хоча ще наприкінці минулого року становила 550-590 б.п.», – каже Тарас Котович. Вчора зростання дохідності євробондів припинилося.

Розпродажі пройшли і на західному ринку українських акцій. Гірничорудна компанія Ferrexpo, головним активом якої є Полтавський ГЗК, подешевшала з початку року на 15,4%. Втратили капіталізацію і агрохолдинги: акції Kernel впали на 3,5%, Astarta Holding – 18,2%, IMC – 13,6%, MHP – на 10,5%.

Наслідки нестабільності

Для стримування втечі інвесторів Мінфіну доведеться підвищувати ставки за ОВДП, які на останньому аукціоні становили 11-13%. «На початку року потреби держави у фінансуванні дефіциту зазвичай невисокі. Але з часом потреби Мінфіну будуть зростати. Кошти будуть потрібні принаймні для погашення попередніх випусків ОВДП. Отже уряду доведеться збільшити продаж нових ОВДП. За наявних умов це навряд чи буде можливим без подальшого підвищення ставок», – вважає Євгенія Ахтирко. «Підвищення ставки – складне рішення, оскільки після стабілізації ситуації буде складно повернути її на поточні рівні. Якщо в бюджеті не буде суттєвої потреби в грошах, то підвищення ставки потрібно відкласти», – каже Олександр Куликов.

Першим ставки має переглянути Нацбанк – вже сьогодні. «На наступних аукціонах рішення Мінфіну залежатимуть від того, що вирішить НБУ щодо облікової ставки. На основі рівня облікової вже формуватиметься попит та, відповідно, прийматимуться рішення щодо рівня, за яким будуть задовольнятися заявки інвесторів», – вважає Тарас Котович.

Нацбанк вдень оголосить нове рішення щодо облікової ставки, яка зараз становить 9%. «Ці фактори ризику, ймовірно, спонукатимуть НБУ підвищити облікову ставку до 9,5%», – вважає голова департаменту макроекономічних досліджень групи ICU  Віталій Ваврищук.

НБУ може навіть збільшити її до 10%. «Значне зростання політичних ризиків буде додатковим аргументом щодо подальшого підвищення ставки. Нацбанк може підвищити ставку на 1 в.п. до 10%», – каже Євгенія Ахтирко.

В цих умовах критично важливим є виконання програми з МВФ і отримання за пів року ще двох траншів. Нову програму влада не обіцяє виконати в повному обсязі, як і підписувати нову. Без МВФ інвестори будуть нервувати. «Звісно, вікно можливостей для отримання позик за низькою ставкою для нас буде поки що зачинено. Зараз може спостерігатися тренд на зростання ставок дохідності, але наша нестабільність буде лише накручувати проценти», – каже Олександр Куликов.

На думку головної економістки ІК Dragon Capital Олени Білан, Україна досі не має альтернативи співробітництву з МВФ. «Наразі залучення коштів на зовнішніх ринках неможливі, на внутрішньому також важко, єдиними джерелом фінансування дефіциту бюджету є запозичення від міжнародних партнерів. І Україна може перебувати в подібній ситуації довгий час, адже тиск з боку Росії навряд чи вщухне швидко. Вірогідно, що економіка Україна буде під тиском негативного впливу від дій Росії до українських виборів у 2023-2024 році. Тому Україна потребуватиме фінансової підтримки від МВФ та інших міжнародних партнерів і після закінчення поточної програми», – вважає вона.