Про це йдеться в повідомленні на сайті Міністерства фінансів.

До переліку суб’єктів первинного фінансового моніторингу додаються компанії, які надають послуги з обміну, зберігання, продажу, переказу електронних грошей. В тому числі в цю категорію входять компанії, діяльність яких пов’язана з криптовалютами.

Якщо біржі, обмінники, банки або інші компанії здійснюють платежі у криптовалютах на суму більше 30 тис. грн в еквіваленті, вони мають перевірити таку операцію і зібрати докладну інформацію про клієнта. Клієнт у відповідь має надати вичерпну інформацію про походження і призначення своїх віртуальних активів.

Якщо така операція здаватиметься підозрілою, про неї необхідно повідомити у Державну службу з фінансового моніторингу. Все це потрібно для того, щоб переконатися, що клієнт не отримав ці кошти незаконним шляхом.

Держфінмоніторинг має доступ до аналітичного продукту, який дозволяє проводити розслідування джерел походження криптоактивів і напрямів їх використання. Тобто служба розслідує операції з криптою, і є вже чимало успішних кейсів, які були презентовані у тому числі на міжнародному рівні.

Зупиняти операції неможливо, але можливо блокувати криптогаманці і вилучати незаконно здобуті криптоактиви. Це можна зробити, отримавши доступ до приватних ключів криптогаманця за результатами проведених комплексних розслідувань.

Однак це не означає, що суб’єкт фінмоніторингу – банк чи інша установа – кожного разу має перевіряти і допитувати одного й того самого клієнта, який проводить одні й ті самі операції з криптовалютами.

Клієнту один раз треба буде пояснити, чим він займається, що він робить і звідки в нього віртуальні активи. Ця інформація збережеться в банку або в іншій фінансовій компанії, і допоки не виникне підозрілих дій з рахунком, клієнта не будуть чіпати.

«Ми внесли криптовалюти в закон про фінансовий моніторинг і відтак почали їх легалізацію згідно з європейськими директивами і рекомендаціями FATF», - зазначає міністерка фінансів Оксана Маркарова.

За її словами, при парламентському комітеті цифрової трансформації створена міжвідомча робоча група, яка упродовж наступних чотирьох місяців має розробити спеціальний закон про регулювання обігу віртуальних активів в Україні.

«Звичайно, метою держфінмоніторингу є перешкоджання відмиванню і легалізації коштів, в тому числі й через криптовалюти. Але я думаю, що наші злочинці і корупціонери досить консервативні і досі тримають кошти здебільшого у готівці. Тому в легалізації криптовалют я бачу можливості для розвитку цієї галузі у нашій країні, а не загрозу», - пояснює Маркарова.

Нагадаємо, Верховна Рада 6 грудня 2019 року прийняла закон «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».

Втілення норм закону забезпечує зокрема, збільшення суми фінансових операцій, що підлягають обов’язковому фінмоніторингу (зі 150 тис. грн до 400 тис. грн) з одночасним зменшенням кількості ознак таких операцій (з 17 до 4).

Президент Володимир Зеленський підписав законопроєкт наприкінці грудня. Оновлений закон про фінмоніторинг набирає чинності 28 квітня 2020 року.

Державна служба фінансового моніторингу за 2019 рік виявила підозрілих операцій на 92 млрд грн.

Підписуйтесь на новини FinClub в Telegram, Viber, Twitter, Facebook.