«Значною мірою економіка України залежить від міжнародної допомоги. Наразі наш базовий сценарій, ймовірність реалізації якого більше 50%, передбачає отримання $37 млрд міжнародної допомоги цього року. Ця сума реалістична», – заявив директор департаменту монетарної політики та економічного аналізу НБУ Володимир Лепушинський.

Про це представник НБУ повідомив під час круглого столу «Фінансовий та валютний ринок України у 2024 році: прогнози та перспективи», проведеного «Фінансовим клубом».

«Ми можемо констатувати, що ризик неритмічності отримання цієї допомоги, на жаль, реалізувався, однак отримання її в достатньому обсязі все ще є базовим сценарієм. І ми бачимо певний прогрес в цьому напрямку як з боку ЄС, так і певні ознаки того, що справи просунуться з боку США», – оптимістичний він.

Експерти згодні з НБУ. «Національний банк й інші аналітики закладають базові сценарії фінансової підтримки з-за кордону, які відповідають очікуванням, і я вважаю, що вони відбудуться», – зазначила директорка з ринків капіталу Сенс Банку Тетяна Попович. «Є стриманий оптимізм, що і ЄС, і США виділять нам ці кошти. Що на якомусь етапі рішення буде ухвалено в цьому форматі. Але є чіткий сигнал: що далі, то це стає важчим», – каже виконавчий директор «CASE Україна» Дмитро Боярчук.

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський називає ситуацію контрольованою, якщо йдеться лише про необхідність отримати бюджетну підтримку в поточному році на $37 млрд. «Судячи з усього, 1 лютого буде рішення Європейської ради про надання Україні програми на 50 млрд євро на чотири роки, з яких 39 млрд євро бюджетної підтримки. Обговорюється можливість перенесення непропорційно великої частини цієї бюджетної підтримки на перший рік програми. Це може бути не 9-10 млрд євро, а до 18 млрд євро», – зазначив Гліб Вишлінський.

Але ситуація із допомогою США складніша. «Якщо б просто йшлося про те, що ми можемо не отримати фінансову підтримку США у $12 млрд на закриття бюджетного дефіциту, то на фоні $37 млрд це можна було б перекрити залишками минулого року,  зекономити, трохи зменшити видатки, збільшити податковий тиск. Але є друга частина цього пакета – це $50 млрд військової допомоги», – пояснив експерт.

Відсутність цієї допомоги буде більш болючою. «Фактично ми опиняємося в сценарії, коли у нас буде проблема не в тому, як мобілізувати людей, а в тому, що їх немає сенсу мобілізувати, бо немає чим воювати. Тоді нам потрібно буде вишукувати ресурси, щоб купувати хоча б базове озброєння, щоб хоча б втримати лінію фронту. І, відповідно, це стає вже з військової загрози спочатку фінансовою, а потім знову через військову стає військово-фінансовою загрозою», – попереджає Гліб Вишлінський.