Штучний інтелект спростить банкам боротьбу з фінансовим шахрайством

Штучний інтелект спростить банкам боротьбу з фінансовим шахрайством

Боротьба з фродом – це одне із найбільш актуальних завдань для ШІ в банках.

Про це розповіли банкіри під час круглого столу «Як штучний інтелект змінює українські банки», проведеного «Фінансовим клубом».

«В нашому портфелі є три-чотири ініціативи, пов’язані із протидією шахрайству, – заявив директор департаменту інформаційних технологій ПУМБ Андрій Бегунов. – Є можливість ідентифікувати аномалії в поведінці. І що більше інформації ми знаємо про те, хто платить, за що платить, куди платить, коли платить тощо, то простіше це ідентифікувати».

Це наче гонка озброєнь. «Є кроки шахраїв, є кроки захисту від шахраїв і є нові кроки шахраїв. Це такий безкінечний процес, в якому йде ця боротьба. Тому антифрод має бути проактивним. І поки що машинне навчання є найбільш ефективним, оскільки дозволяє мати моделі з нескінченною кількістю параметрів», – каже керівник відділу цифрових технологій OTП Банку Максим Волченко.

«Коли закінчаться легкі гроші у шахрайських діях, то почнуться інвестиції в складні. Відповідно, ми маємо розуміти, що ті самі технології будуть використовуватися в майбутньому і в шахрайських діях. І ми маємо бути до цього готові. Це буде новий рівень боротьби, який нас чекає умовно через п’ять років», – спрогнозував Максим Волченко.

Голова правління UAFIC, заступник голови наглядової ради Сенс Банку Ростислав Дюк пояснює, що раніше людина, коли подавала заявку на отримання кредитної картки, то заповнювала паперову анкету, в якій було десь 20 полів запитань і «завжди була боротьба між ризиками і бізнесом». «Більше 20 полів розмістити було нереально, за кожне «поле» була битва. Зараз людина, коли подає заявку через сайт або застосунок, пише три свої характеристики, а комп’ютер ще паралельно збирає 2,5 тисячі параметрів даних про нього, про його девайс, про його поведінку», – каже Ростислав Дюк.

Моделі ШІ вивчають величезну кількість даних, починаючи з того, коли зазвичай прокидається клієнт, і закінчуючи тим, якою рукою він працює на смартфоні. Відхилення від цих патернів є сигналом про ризик фроду.

«Є ізраїльські технології, в яких антифрод будується на тому, як ви вводите логін і пароль і натискаєте кнопку Enter. Це якраз про машинне навчання і ШІ, тому що людина в голові це не зможе тримати, навіть професійний шахрай», – зазначив Ростислав Дюк.

Він погоджується із тезою про «безкінечну війну». «З’явився блокчейн – навчились красти в блокчейні. З’явиться квантовий комп’ютер – всі повернуться до готівки. Всі повернуться до готівки – регулятор впровадить CBDC і знищить готівковий кеш, щоб все транзакції можна було відслідковувати. І тоді ми поборемо фінансове шахрайство. Але це не точно, бо, можливо, з’являться хакери, які навчаться це обходити. Перемогти неможливо, бо ціна захисту буде дорожче, ніж бізнес, який ви здійснюєте», – резюмував експерт.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу