Україні небезпечно бездумно копіювати європейський платіжний досвід
Просте копіювання європейських регуляцій зашкодить українському платіжному ринку.
Про це банкіри розповіли під час круглого столу «Неринкове регулювання ставки інтерчейндж: ризики і загрози для банківської системи», проведеного онлайн «Фінансовим клубом».
«Єдиний аргумент, який я чув на підтримку цього закону, – треба дивитися на Західну Європу, де інтерчейндж набагато менше. Це порівняння неправильне, тому що треба порівнювати порівнюване. Україна знаходиться в ситуації, коли треба розвивати безготівкові платежі. А кількість POS-терміналів у Західній Європі, якщо брати на душу населення, в 3-4 рази вище, ніж в Україні», – розповів голова правління ПриватБанку Петр Крумханзл.
За його словами, Україні, щоб домогтися такого ж рівня розвитку безготівкових платежів, треба більше інвестувати в інфраструктуру ринку, а не позбавляти банки коштів для таких інвестицій.
«Україні, щоб дійти до ситуації, яку можна порівняти з Європою, треба інвестувати. Якщо буде ухвалено такий закон, не буде грошей на такі інвестиції. І всі почнуть рухатися в бік готівки. Це не буде корисно ані для банків, ані для клієнтів, ані для держави, ані для ритейлерів», – сказав він.
Про недостатню кількість POS-терміналів говорять і в Нацбанку. «У нас близько восьми терміналів на тисячу населення, а в країнах, на які ми намагаємося рівнятися, 12-17 терміналів – в півтора – два рази у нас нижчий ступінь покриття», – розповів заступник голови НБУ Олексій Шабан.
Депутати в жовтні подали законопроєкти № 4178 і № 4178-1, якими запропоновано знизити в Україні комісію за послуги банку-еквайра з 1,6-2% до 0,5-1,4%, а комісію інтерчейндж для банку- емітента, що входить в неї, – до 0,3-0,9%. Депутати посилаються на досвід ЄС, який в 2015 році примусово знизив ставку інтерчейдж для дебетових і кредитних карток до 0,2-0,3%.
«Щоб робити революційні зміни на ринку, треба добре їх підготувати. У Польщі зміни готувалися три роки. Причому вони грунтувалися на глибокому аналізі впливу на ритейлерів, банки, клієнтів, – говорить заступник голови правління ПУМБ Себастіан Рубай. – Українські законопроєкти передбачають посилення кешлесу, але немає аналізу, наскільки це допоможе кешлесу і яким буде вплив на головних учасників. Розмова зводиться до порівняння ціни в Україні та Європі, і кажуть, що у нас дорого. Але у нас стан економіки принципово відрізняється від Європи. Рівень кешлесу в Україні значно відстає від Західної Європи».
Підписуйтесь на новини FinClub в Telegram, Viber, Twitter, Facebook
ТОП-новини