Українці зацікавилися спекулятивними інвестиціями

Українці зацікавилися спекулятивними інвестиціями

Через високу інфляцію та низьку дохідність інструментів з фіксованою дохідністю українці почали цікавитися спекуляціями.

Про це розповіли учасники круглого столу «Як захистити заощадження від інфляції: інвестиції в Україні та за кордоном», проведеного «Фінансовим клубом».

«Є два типи інструментів: інструменти з фіксованою дохідністю та інструменти спекулятивні. За поточного рівня інфляції інструменти з фіксованою дохідністю відходять на другий план, і люди починають цікавитися, а що може дати їм грошей більше, ніж рівень інфляції. Тому вони більше звертаються до спекулятивних інструментів», – заявив директор департаменту казначейства та фінансових установ ОТП Банку Антон Коваленко.

Спекуляції, наприклад, операції з валютним безпоставковим форвардом (NDF), цікаві не масовому вкладнику, а заможним та фінансово грамотним українцям.

«Середній клас приходить і запитує: «На чому можна поспекулювати?». Це NDF, акції, золото. Пішов попит на спекулятивний інструмент в спробі заробити 15-20% річних, і бажано в валюті», – розповів банкір.

Але безпоставковий форвард досі є екзотикою для українського клієнта. «Розрахунковий безпоставковий форвард може приносити відчутний дохід при мінімальному вкладенні, коли можна розмістити невелику маржу 5-10%, в залежності від терміну, і оперувати з плечем, набагато більшим від суми на купівлю-продаж. Але сказати, що є вал клієнтів на цей інструмент, я поки не можу», – повідомила директорка з ринків капіталу Альфа-Банку Тетяна Попович.

Банки вже змирилися з тим, що їхнім клієнтам мало лише одних депозитів. «Якщо раніше портфель клієнта виглядав як «кеш, депозит і, можливо, дорогоцінний метал», то тепер ми ще додаємо портфель цінних паперів «ОВДП, євробонди або вихід на світовий ринок», – розповів керівник управління преміального банкінгу Укрексімбанку Данило Меркулов.

Він анонсував на грудень запуск послуги форварду для фізосіб. «А зараз нашим просунутим клієнтам пропонуємо наступний набір: валютний папір, під його заставу даємо гривню, гривню перевертаємо на міжбанку – прямий дилінг, ставимо приємний клієнту курс – в валюту, і ще раз купуємо валютний папір. Така угода РЕПО дозволяє фізособі девальвацію або її частину перетворити на свій дохід. Але це поодинокі угоди», – стверджує Данило Меркулов.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу