Про це повідомили учасники платіжного ринку в ході круглого столу «Неринкове регулювання ставки інтерчейндж: ризики і загрози для банківської системи», проведеного онлайн «Фінансовим клубом».

«Коли говорять, що наші ціни високі, ми повинні пам’ятати про модель ціноутворення: є платіж, який банк-емітент картки отримує через платіжну систему від банку-еквайра, є витрати на процесинг, безпеку, ризики, плюс прибутковість, якщо вона взагалі буває, і в підсумку виходить 1,6-2% як вартість еквайрингу для власника торгової точки», – розповів директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов.

За його словами, розмір комісії в Україні відповідає поточним платіжним реаліям.

«1,6-2% – це багато чи мало? На українському ринку є 4% для American Express, і ніхто не ставить питання, «а це багато чи мало». Є середня ставка по Євросоюзу від 0,9% до 1,9%. Є середня ставка по США – 1,5%. В Україні за останні 25 років ціни змінилися з 6% до 1,6-2% », – сказав він.

Депутати в жовтні подали законопроєкти № 4178 і № 4178-1, якими запропоновано знизити комісію за еквайринг до 0,5-1,4%, а комісію інтерчейндж, що входить до неї, – до 0,3-0,9%.

Учасники ринку виступають проти адміністративного втручання держави в процес ціноутворення і заявляють, що в ході переговорів платіжні системи і так планомірно знижують ставки. «З нового 2021 року міжнародні платіжні системи другий рік поспіль знижують інтерчейндж», – повідомив заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн.

«Існує саморегуляція. Ми бачимо на ринку, що ставка інтерчейндж зменшується, і ми повинні продовжувати йти цим шляхом», – сказав голова правління ПриватБанку Петр Крумханзл.

Старша віце-президентка Visa в країнах СНД і Південно-Східної Європи Віра Платонова вважає, що вільний конкурентний ринок дозволяє «драйвити» Україну. «Безготвков платежі в Україні зростають дуже хорошими темпами – за кількістю операцій на 18% в рік. Ця цифра одна з найбільш лідируючих в Європі і говорить про те, що ставки (комісії. – Ред.), які існують на сьогодні, та інвестиції банків – це правильна стратегія», – зазначила вона.

Топ-менеджерка платіжної системи Visa розповіла, що «ринкова корекція регулювання інтерчейндж» – це дуже складний процес з урахуванням великої кількості факторів: економічного стану країни, об’єму безготівкових платежів, середнього чека, типу торговця, безлічі прямих і непрямих факторів. «І те, що зараз відбувається, – це поступове і повільне зниження ставки інтерчейндж з року в рік, яка в майбутньому призведе до незначного падіння, але це повинно відбуватися коректно по відношенню до ринку», – пояснила позицію Віра Платонова.

Прогрес бачить і Нацбанк, який готовий підтримати діалог усіх стейкхолдерів процесу. «Ми бачимо бажання і готовність, згоду великих емітентів, платіжних систем розмовляти про можливе плавне зниження міжбанківських комісій. Ми готові бути тим майданчиком, на якому обговорюються подальші кроки», – сказав заступник голови НБУ Олексій Шабан.