Фото radiosvoboda.org Фото radiosvoboda.org

Як на «живі» банки вплине «антиколомойський» закон

До «антиколомойського» законопроекту № 2571-д, який вже ухвалено в першому читанні, подано понад 16 тисяч поправок. Цей документ прописує неможливість відновлення діяльності виведених з ринку банків і повернення його колишнім власникам, а також умови виплати грошової компенсації ексвласникам. Однак законопроект також передбачає низку важливих новацій щодо працюючих банків. Ключові з них вивчили експерти Центру економічних досліджень і прогнозування «Фінансовий пульс».

Перш за все варто згадати про те, що в статті 75 закону «Про банки і банківську діяльність» підкоригували перелік причин, на підставі яких НБУ зобов’язаний віднести банк до проблемних. Цей статус загрожуватиме банку за будь-яке порушення декадних нормативів Н2 або Н3 більше, ніж в два рази протягом місяця.

Раніше для застосування цих санкцій порушення нормативів повинно було перевищувати 5%. При цьому санкції наступали в разі порушення щоденного нормативу регулятивного капіталу п’ять або більше разів протягом місяця, а також за порушення нормативу адекватності капіталу (Н2) два і більше разів.

Також санкції настануть, якщо банк протягом 30 календарних днів допускає будь-яке порушення хоча б одного з нормативів ліквідності (щоденних – більше п’яти разів, щодекадних – більше двох разів, щомісячних – одного разу). Раніше санкції були передбачені тільки в разі порушення нормативів на 5% і більше.

При цьому з переліку підстав для визнання банків проблемними виключили:

  • • порушення терміну повернення вкладів протягом п’яти днів;

  • • системні порушення в сфері фінансового моніторингу;

  • • обсяг негативно класифікованих активів понад 40%;

  • • відсутність адекватних систем внутрішнього контролю і/або управління ризиками.

Крім того, скоротили зі 180 до 90 днів максимальний термін перебування банку в статусі «проблемного».

Підстави для визнання банку неплатоспроможним (стаття 76) також зазнали змін. У разі ухвалення закону НБУ буде змушений відносити банки до неплатоспроможних в таких випадках:

  • • неприведення діяльності до вимог законодавства, в тому числі нормативних актів НБУ протягом 90 днів після визнання банку проблемним (раніше давався термін 180 днів); при цьому НБУ не зобов’язаний, але має право визнати банк проблемним, не чекаючи закінчення 90-денного терміну;

  • • зменшення капіталу на 50% від нормативного рівня (раніше підставою було зменшення капіталу до третини від нормативного значення);

  • • виконання проблемним банком операцій, що збільшують його зобов’язання перед вкладниками, які підлягають відшкодуванню з Фонду гарантування (крім низки винятків) – ця норма залишилася без змін;

  • • невиконання розпоряджень НБУ протягом призначеного регулятором терміну (раніше цей пункт був відсутній).

З цього переліку було виключено пункт про порушення зобов’язань перед вкладниками і кредиторами протягом п’яти днів на 2% і більше. Замість цього статтю 76 доповнили пунктом про те, що НБУ не зобов’язаний, але має право прийняти рішення про віднесення банку до проблемних, якщо той не виконав зобов’язання перед вкладниками і кредиторами через недостатність коштів (не пояснюється, в яких розмірах і на який термін сталася затримка).

Крім того, у статтю 2 закону ввели поняття «професійне судження». Воно являє собою думку НБУ, яку регулятор може використовувати в процесі прийняття своїх рішень. У статті 67 викладено принципи, на яких має грунтуватися судження, а також наводяться приклади, де воно може застосовуватися: для оцінки фінансового стану банку, ризиків, властивих його діяльності, життєздатності бізнес-моделі банку, адекватності капіталу і ліквідності банку, якості корпоративного управління в банку, ефективності систем управління ризиками тощо.

При цьому стаття 266.1 Кодексу адміністративного судочинства була доповнена пунктом про те, що при розгляді адміністративних справ про виведення банків з ринку суд для формування своєї думки має покладатися на оцінки і висновки регуляторів, на підставі яких банк виводиться з ринку (це можуть бути висновки НБУ, Фонду гарантування, Кабміну, Мінфіну і НКЦПФР).

Але навіть у разі, якщо суд визнає незаконним рішення про виведення банку з ринку, це не є підставою для зупинення його виведення з ринку і не відновлює права осіб, які були учасниками банку на момент визнання його неплатоспроможним.

Висновок з цього можна зробити тільки один: ухвалення вищеописаних доповнень до законодавства зробить безглуздими судові розгляди з приводу незаконності визнання банків неплатоспроможними, тому їх реанімація однозначно буде неможлива, і завдання банків – організувати роботу таким чином, щоб у регулятора не було приводу застосовувати санкції. Тому пріоритетними завданнями для банків на найближчий час залишаються капіталізація, підвищення якості корпоративного управління і постійне вдосконалення ризик-менеджменту.

Підписуйтесь на новини FinClub у TelegramViberTwitterFacebook.

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу