Оксана Котляревська: «Основний акцент робимо на малому та середньому бізнесі»

Оксана Котляревська: «Основний акцент робимо на малому та середньому бізнесі»

Повномасштабна війна триває вже понад рік. Банки та їхні клієнти підлаштувалися під нові реалії та шукають інструменти для розвитку. Про основні зміни, які відбулися в РВС Банку – від спілкування з клієнтами до кредитної активності, в рубриці «Воєнний банкінг» розповіла голова правління РВС Банку Оксана Котляревська.

– Вже більше року Україна і весь бізнес живуть у нових воєнних реаліях. Як за цей час змінився ваш банківський бізнес та як ви пережили період блекаутів?

– Ми побачили, як вся банківська система об’єдналась в єдину мережу Power Banking, що налічує понад 2,3 тис. відділень, забезпечених альтернативними джерелами енергії та резервними каналами зв’язку, посиленою інкасацією готівки та додатковим персоналом. РВС банк також забезпечив всіх своїх клієнтів безперебійним доступом до коштів протягом всього часу дії воєнного стану, зокрема і в період блекаутів восени – взимку.

РВС банк повністю завершив міграцію у хмарне середовище – на сервери, розміщені в ЄС. Протягом року ми не зупинили свій розвиток і відкривали нові відділення на Заході України, зокрема, у нас з’явилися нові відділення у Львові та Мукачеві. Найближчим часом буде відкрито ще три відділення у Закарпатській області.

Серед іншого, у нас з’явилась категорія клієнтів, яким банк здійснює виплату пенсій, грошової допомоги, виплати за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням та заробітної плати працівникам бюджетних установ.

– Багато банків за цей час перелаштували внутрішні процеси та організували комунікацію із клієнтами онлайн. Які зміни відбулись у вас в цій сфері?

– Для багатьох бізнесів перехід в онлайн став еволюційним кроком ще до війни та пандемії. Але зовнішні обставини змусили нас усіх змінитися. Наш банк не став винятком. Для оптимізації процесів ми впровадили електронний документообіг АСКОД. Це дозволило автоматизувати підписання та погодження всіх внутрішніх документів банку, що суттєво прискорило процедури для тих, хто працюює в різних куточках України та за кордоном.

Юридичним особам ми запропонували зручний клієнт-банк під назвою «RwS Вusiness», який дозволяє компаніям керувати своїми рахунками онлайн з мобільного телефона. Фізичні особи отримали свій окремий мобільний застосунок. Тож усім нашим клієнтам тепер достатньо тримати в руках смартфон, щоб ефективно управляти своїми коштами.

На додачу РВС банк запровадив послугу дистанційного відкриття рахунків, оскільки запит на дистанційне обслуговування від клієнтів значно зріс. Багато людей з початком війни змушені були виїхати за кордон і не мали можливості повернутись для фізичного контакту з працівниками відділень. До речі, серед цих клієнтів були ті, хто активно користувався нашими картками у польських злотих.

Ми постійно розвиваємось і наразі розробляємо новий застосунок, який буде ще комфортнішим та розширить спектр сервісів, які клієнти – фізичні особи зможуть отримувати дистанційно.

– Однією з найбільш обговорюваних подій минулого року було підвищення облікової ставки НБУ до 25% річних. Які зміни на ринку це викликало?

– Рішення НБУ підвищити облікову ставку в 2,5 раза стало резонансним, але не принесло очікуваного результату та майже на пів року пригальмувало ринок ОВДП. Бізнес не відреагував попитом на кредити під 27-30% річних. Тому депозитні ставки у гривні не зросли, як очікували фізичні та юридичні особи, чи не єдиним джерелом доходів яких є пасивний дохід від депозитів.

Нещодавно НБУ відкоригував свою монетарну політику, підвищивши норматив обов’язкового резервування банками коштів на кореспондентському рахунку, та анонсував пониження ставки за депозитними сертифікатами овернайт з 23% до 20% річних. Також НБУ та Мінфін скоординували свої дії, в результаті чого дохідність ОВДП піднялась до 19,7% річних у гривні, що пожвавило ринок в цілому.

Навіть зараз, коли інфляція у лютому пригальмувала до 24,9%, тільки деякі підприємства зі швидким обігом коштів могли б обслуговувати такі високі ставки.

– Якою є нинішня структура вашого кредитного портфеля?

– Основний акцент робимо на малому та середньому бізнесі. Зокрема це компанії, які здійснюють готельну діяльність, будівництво доріг, виробництво продовольчих товарів, автодилери, агрокомпанії. Мабуть, ми інтуїтивно розуміли ризики, тому в корпоративному сегменті у нас немає клієнтів, чий бізнес розташований в зоні бойових дій. Через те ми не стикалися із втратою заставного майна через війну.

Ми цінуємо довготривалі партнерські відносини з нашими корпоративними клієнтами, яким надавали кредити до війни, і знайшли для них можливість не піднімати відсоткову ставку. Завдяки цьому, попри воєнний стан, ці клієнти своєчасно обслуговують кредити.

Нові кредити переважно видавали під «5-7-9%» та інші програми державної підтримки.

– Чи запустили ви під час війни нові кредитні продукти?

– У нас з’явилося кредитування бізнесу під заставу облігацій внутрішньої державної позики. Зараз ОВДП, в тому числі військові, є надійним способом інвестування вільних коштів як юридичних, так і фізичних осіб, оскільки можливості вкладати у іноземну валюту обмежені, а ризики інвестування навіть в такі класичні активи, як нерухомість, є високими під час війни. Тому коли клієнтам терміново потрібні кошти, кредит під заставу ОВДП є дуже зручним для них.

– Чого очікувати банківській системі у випадку затягування війни? Які головні ризики для банківської системи ви бачите в нинішній ситуації?

– Економіка України та банківський сектор поступово адаптуються до функціонування в умовах війни. Хоча будь-яка криза викликає появу в банках нових проблемних кредитів (NPL). Питання потенційних NPL цього разу, враховуючи масштаби військової катастрофи та економічної кризи, будуть потребувати абсолютно нового підходу, який ще не застосовувався в Україні. Питання NPL потягне за собою необхідність докапіталізації банків.

Друге питання в тому, чи продовжить уряд всіляко підтримувати бізнес та посилювати інструменти кредитної підтримки суб’єктів мікро-, малого та середнього підприємництва. Чи будуть суттєві спрощення для отримання кредитів та пільгові ставки. Є надії також на міжнародних донорів України, які напряму підтримують бюджет України. Це має позитивний ефект для золотовалютних резервів України. Якщо ця політика буде продовжуватись, то суттєві негативні зміни на банківському ринку України не очікуються.

Підписуйтесь на новини FinClub в TelegramViberTwitterFacebook

Долучайтесь

Підписатися на розсилку Фінклубу