Новий виклик

Нацбанк відкрив новий фронт судової війни c Ігорем Коломойським. На початку червня НБУ засипав господарські суди позовами проти компаній, які були поручителями з рефінансування, виданого ПриватБанку до націоналізації. Потім НБУ подав позови до судів Швейцарії та України особисто проти Ігоря Коломойського. Мета позовів – забезпечити погашення рефінансування ПриватБанку не за рахунок банку, а за рахунок його екс-власника.

Для цього НБУ хоче стягнути з Ігоря Коломойського кошти за особистим дорученням, а також заставне майно. Йдеться про активи компаній «ДніпроАзот», «Нікопольський завод феросплавів», «Марганецький ГЗК», «Покровський ГЗК», «Товкачівський ГЗК», «Скорзонера» (власник «Буковелі»), «Поділ Нерухомість» (власник офісу «1+1»), «Ерлан» (власник соків «Біола»), «Приватофіс» (об'єкти нерухомості), «Гаджибей» (земля в Одеській області), «Готель "Жовтневий"», «Пеннілейн Комерсіо Інтернасіонал» (літак), «Ерлан» та інших. Деякі з компаній безпосередньо належать Ігорю Коломойському або Геннадію Боголюбову, а інші мають лише непряме до них ставлення.

У прес-службі НБУ повідомили FinClub, що сумарно вони подали проти цих компаній 143 позови до госпсудів різних областей. «Відповідно до норм Цивільного кодексу і закону «Про іпотеку», у зв'язку з невиконанням зобов'язання, забезпеченого заставою, Національний банк отримав право звернути стягнення на предмети забезпечення, яке реалізує в судовому порядку», – пояснили в Нацбанку.

Загальна сума судових претензій до олігарха за простроченим рефінансуванням становить «близько 10 млрд грн». Стільки ж зараз держбанк винен НБУ. Напередодні націоналізації борг був майже вдвічі більше – 19 млрд грн. І хоча держбанк в останні півтора року регулярно гасив борг, Нацбанк не був зацікавлений в швидкому й повному його погашенні, оскільки це означало б втрату застав і поручительства.

Навіть в меморандумі з МВФ було прописано, що ПриватБанк може погашати заборгованість з рефінансування, крім кредитів, за якими є застави третіх осіб і персональні гарантії колишніх власників. Тому скорочення боргу ПриватБанку з 19 млрд грн до 10,7 млрд грн, ймовірно, не зачіпало заставну частину «рефінансу». Останнє погашення наприкінці травня на 1 млрд грн зменшило загальну заборгованість, тепер вона становить менше 10 млрд грн. Виходячи з розпочатої судової кампанії, можна зробити висновок, що борг, який залишився, повністю забезпечений поручительствами і активами екс-власників, і банк не погашатиме його самостійно.

 

Боротьба за активи

У Національному банку не пояснюють, чому тільки зараз вирішили стягнути заставне майно, отримане в забезпечення рефінансування ПриватБанку. Адже зобов'язання банку стали простроченими не в травні-червні, а давно. За словами обізнаного співрозмовника FinClub, в 2017 році позови не подавалися, оскільки з колишніми власниками велися переговори на більш велику суму – про реструктуризацію портфеля кредитів пов'язаних осіб (переговори вів консорціум на чолі з Rothschild & Co). Після провалу переговорів ПриватБанк з НБУ змогли перейти до судового інструменту вирішення конфліктів. Зокрема, за позовом ПриватБанку на $2,5 млрд Високий суд Лондона 19 грудня заморозив активи Коломойського і Боголюбова.

Причина, чому НБУ саме зараз пішов до судів, нібито полягає в бажанні не пропустити термін позовної давності. За словами керуючого партнера адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктора Мороза, для стягнення заборгованості з поручителів діють спеціальні терміни на півроку. «Практика їх застосування вже була встановлена ​​Верховним Судом в суперечках за позовами НБУ до Миколи Лагуна як поручителя за зобов'язаннями Дельта Банку», – говорить юрист.

Крім того, 15 грудня набула чинності нова редакція Господарського процесуального кодексу. Раніше його стаття 1 обмежувала участь фізосіб в господарському судочинстві окремими категоріями спорів, до яких не відносяться суперечки, пов'язані з виконанням умов кредитних договорів і договорів поручительств. У новій же редакції обмежень з приводу розглядів суперечок з таким предметом вже немає. Власне, це й дозволило Нацбанку зараз звернутися до судів з вищевказаними вимогами. Подібну позицію вже встиг підтвердити Верховний Суд нещодавно в одній зі справ, пов'язаних зі стягненням коштів з поручителів.

На думку Віктора Мороза, при аналізі причини такої пізньої активізації держави слід враховувати, що екс-власники подали кілька позовів про відшкодування шкоди, заподіяної націоналізацією банку. «Вважаю, що держава реально оцінює перспективи Коломойського на перемогу в судах щодо неправомірності націоналізації ПриватБанку, і з цієї причини, з метою мінімізації втрат, вона заявила «зустрічні» позови», – припускає він.

«Приватівці» активізувалися в цьому напрямку значно раніше. З 2017-го вони закидають суди позовами про розірвання іпотечних договорів, які укладалися в забезпечення рефінансування ПриватБанку. Наприклад, в лютому суд першої інстанції розірвав іпотечний договір між НБУ і компанією «Скорзонера», заставою за яким виступав курорт «Буковель». У травні це рішення суду було підтверджено Київським апеляційним госпсудом. Подібні рішення суди ухвалили за іншими активами групи «Приват»: за ангаром аеропорту «Дніпропетровськ», вагонами компанії «ДніпроАзот», «Нікопольським заводом феросплавів», «Покровським ГЗК», за нерухомістю в Києві та Дніпрі. Тривають суперечки за зерновий термінал «Бориваж».

За жодною з суперечок ще немає рішення Верховного Суду, але рішення попередніх інстанцій можуть враховуватися при розгляді позовів Нацбанку. «Безумовно, під час розгляду позовів НБУ проти екс-власників ПриватБанку, які виступають поручителями за зобов'язаннями банку, суди будуть зобов'язані враховувати обставини, встановлені судами при розгляді суперечок між НБУ про стягнення предметів іпотеки та застави, якщо тільки Коломойський і Боголюбов не зможуть довести, що такі обставини не впливають на спір про їхнє поручительство», – каже Віктор Мороз.

Відзначимо, що Коломойський вже подавав позов про розірвання договору особистого поручительства. Крім того, свого часу такі гарантії давали власники «померлих» банків Микола Лагун, Костянтин Жеваго, Олег Бахматюк, Леонід Клімов. Після банкрутства їхніх банків жоден з власників нічого Нацбанку не повернув. І звернення НБУ до судів нічим йому не допомогло.

 

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.