Без підтримки акціонерів
Національний банк продовжує чистку банківського ринку, хоч і набагато меншими темпами, ніж на початку року. У п'ятницю він визнав неплатоспроможним Український професійний банк, в який тепер на три місяці введено тимчасову адміністрацію. Причиною цього стало небажання власника установи – компанії «Український інвестиційно-фінансовий альянс» (95,3902% акцій) – поліпшити ситуацію з ліквідністю банку та усунути порушення. У п'ятницю в Укрпрофбанку не змогли повідомити позицію акціонерів щодо їхньої кредитної установи.
Безвиїзний нагляд НБУ констатував, що Укрпрофбанк вів ризикову діяльність, яка загрожувала інтересам вкладників та інших кредиторів. Було виявлено погіршення якості активів банку, залежність від міжбанківських ресурсів, дефіцит ліквідних коштів. Укрпрофбанк подав регулятору план фінансового оздоровлення без заходів для поліпшення ліквідності, після чого акціонер не врахував зауваження НБУ. Фінансовий стан банку погіршився: він не виконував своїх зобов'язань за міжбанківськими кредитами, порушував банківське законодавство. Також Нацбанк повідомив про численні скарги від клієнтів банку про невиконання ним своїх зобов'язань.
Укрпрофбанк вже кілька місяців відчував труднощі з поверненням кредитів, але бити на сполох банкіри почали місяць тому. «Піднімається нова хвиля, яка вдарить по міжбанку, – говорив FinMaidan заступник голови правління одного з великих банків. – На УПБ у багатьох були ліміти, а він перестав повертати міжбанк. Зараз усі шукають виходи на Лихочаса (голова правління. – FinMaidan), аби повернути хоч щось». Укрпрофбанк посідав на 1 квітня 36-е місце за активами (4,55 млрд грн), але за портфелем зобов'язань перед банками і НБУ він був на 22-й позиції (1,386 млрд грн).
В НБУ підтверджували FinMaidan наявність проблем з цим середнім банком, але дату введення тимчасової адміністрації назвати не могли. «Поки розбираємося з глибиною проблеми», – говорив співрозмовник в центробанку. Фонд гарантування вкладів фізосіб ще не підрахував, яку суму гарантованих депозитів він компенсує вкладникам. Загальний обсяг вкладів фізосіб становив у ньому 1,698 млрд грн (60% у валюті). Частина з них – це кошти співробітників бюджетних установ, оскільки Укрпрофбанк входив до списку 24 банків, яким НБУ надав право брати участь у відкритому конкурсі Мінфіну з вибору уповноважених банків для виплати зарплати співробітникам бюджетних установ та державної соціальної допомоги.
Підприємствам, які обслуговуються в банку, буде гірше, ніж громадянам, тому що їхні кошти не гарантуються. У них «зависло» близько 745 млн грн, у тому числі 58% – в іноземній валюті. Валютні позики у взятих міжбанківських кредитах становили 47%.
Укрпрофбанк (раніше Мебліпромбанк) заснований в 1992 році. Його найбільшим акціонером було ТОВ «Український інвестиційно-фінансовий альянс» (95,3902%), а опосередкованими власниками – компанії «Єврофінанс», Lanex.Inc. (Панама), а також Євген Балушка.
Наслідки банкрутства
Проблеми у банків виникають не раптово, тому багато клієнтів до моменту банкрутства кредитної установи встигають вивести з неї усі або хоча б частину своїх коштів. Два тижні тому компанія WebMoney.UA сповістила клієнтів про зміну дебітора: кошти, що забезпечують зобов'язання системи перед користувачами з викупу прав вимоги у WMU, були переведені з рахунків в Українському професійному банку на рахунки в банк «Народний капітал». Про суму, виведену з Укрпрофбанку, не повідомлялося.
На сайті платіжної системи «Укркарт» вказано, що функції її розрахункового банку виконував Укрпрофбанк. Проте зараз її розрахунковим банком є Укргазбанк. За даними платіжної системи, її учасниками є «понад 40 банків, які емітували 2 млн карток, встановили більше 1200 банкоматів і понад 2000 POS-терміналів». Але, ймовірно, це застарілі дані, що не враховують чистку ринку, оскільки НБУ, станом на 14 травня, говорив лише про 30 банків-учасників системи. До неї входить лише один банк із групи найбільших – Ощадбанк, Укрпрофбанк і ще 28 банків, в основному з груп середніх і невеликих.
Шанси на відновлення діяльності Укрпрофбанку вкрай малі. Від початку 2014 року в Україні було визнано неплатоспроможними вже 49 банків, з яких знову розпочати роботу вдалося тільки Терра Банку. На його основі створили перехідний Крісталбанк, який було продано Марині Ленінг – дружині колишнього в.о. міністра економіки, екс-заступника міністра фінансів Вадима Копилова. Активи і пасиви збанкрутілого Промекономбанку були передані Фідобанку. ФГВФО намагається продати ще дві неплатоспроможні фінустанови. Компанія «Екосіпан», яка володіє банком «Михайлівський», не змогла придбати Всеукраїнський банк розвитку. Антимонопольний комітет дозволив «Українській бізнес групі» (UBG) отримати контроль над неплатоспроможним Омега Банком, а кіпрській Agro Holdings (Ukraine) Ltd. – над Астра Банком.
Слабкий інтерес інвесторів до неплатоспроможних банків пов'язаний із занадто високими ризиками їх придбання. У працюючих банків і так вистачає проблем у зв'язку із зростанням неповернень за кредитами, вони не бажають брати відповідальність за погані активи банків-банкрутів. «Захист прав кредиторів є основоположним питанням. Банкрутства багатьох банків відбулися саме через ці проблеми. А у нас не проводяться зміни в цій сфері ні в законодавчій, ні в судовій системах», – зазначає голова правління ВТБ Банку Костянтин Вайсман. Щоправда, Укрпрофбанк має права на цікаві активи: у січні Госпсуд Києва зобов'язав ТОВ «Львівський автобусний завод» (ЛАЗ) передати в управління Укрпрофбанку ряд активів ЛАЗу, які ще 2008 року були передані банку в іпотеку за кредитом на 29,25 млн грн.
Для акціонерів банкрутство банків – це не тільки втрата бізнесу, можуть бути й більш серйозні наслідки. Відповідальність власників і топ-менеджменту банків за доведення їх до банкрутства навесні значно збільшилася. Тепер за це, а також за збитки, завдані клієнтам і державі, на суму понад 6 млн грн банкірам загрожує позбавлення волі на термін до п'яти років і штрафи. ФГВФО тепер займеться поверненням грошей, які могли бути виведені з Укрпрофбанку. «Головне – це бажання правоохоронних органів розібратися. Докази завжди існують, їх треба тільки знайти», – упевнений голова правління Піреус Банку Сергій Наумов.
Не зібрали «Форум»
Шанси зупинити за допомогою судових рішень ліквідацію банку «Форум» тануть з кожним днем. Учора у Фонді гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) повідомили FinMaidan, що звернулися до Вищого адміністративного суду України (ВАСУ) за роз'ясненням з останнім рішенням цього суду. Йдеться про постанову від 22 січня, якою мажоритарій банку «Форум» – Yernamio Consulting Ltd. – зміг домогтися скасування одного з рішень ФГВФО.
Того дня «Смарт-Холдинг» повідомив, що ВАСУ задовольнив касаційну скаргу їх компанії – Yernamio Consulting Ltd. «Суд взяв до уваги докази Yernamio і задовольнив її вимоги в частині скасування рішення виконавчої дирекції ФГВФО про затвердження плану врегулювання виведення з ринку ПАТ «Банк Форум», відкликання ліцензії та подальшої ліквідації», – заявляли в холдингу, відзначаючи, що вища інстанція визнала рішення ФГВФО про ліквідацію банку «Форум» прийнятим з порушеннями і протиправним.
Керівник департаменту зв'язків з громадськістю «Смарт-Холдингу» Євген Загорулько говорив тоді FinMaidan, що, на їхню думку, ФГВФО тепер повинен «знову оголосити конкурс на пошук інвестора». «Минулого разу вони вибрали «Альфу», але ті відмовилися. Незрозуміло, чому не були прописані зобов'язання переможця», – нарікали в холдингу.
Але після отримання тексту рішення суду у ФГВФО констатували, що все не так однозначно. «Колеги зі «Смарт-Холдингу» взяли фальстарт. Ми звернулися до суду за роз'ясненнями, що робити з цим судовим рішенням. Суд скасував одне з чотирьох рішень, прийнятих Фондом щодо банку «Форум», – повідомив учора FinMaidan заступник директора-розпорядника ФГВФО Андрій Оленчик. – Скасовано рішення від 27 травня 2014 року. Але ліквідація банку «Форум» здійснюється не за рішенням Фонду, а за рішенням Нацбанку. Воно не було оскаржено в суді. Нам незрозуміло, як виконувати рішення суду через хронологію прийняття рішень Фонду». Тому на поточний момент ліквідація банку «Форум» не зупинена.
Нюанси справи
FinMaidan ознайомився c текстом рішення ВАСУ. З нього випливає, що компанія Yernamio в червні 2014 року попросила Окружний адміністративний суд Києва скасувати два рішення ФГВФО: про відхилення пропозиції Yernamio стосовно банку «Форум», що закріплено пунктом 1.1 протоколу Фонду від 27 травня, і про виведення банку з ринку шляхом відчуження активів приймаючій установі з подальшою ліквідацією «Форуму» (пункт 1.2). Перша судова інстанція підтримала Yernamio, а Київський апеляційний адміністративний суд – ФГВФО і третю сторону, НБУ.
ВАСУ касаційну скаргу задовольнив частково. Рішення ФГВФО про відхилення пропозиції Yernamio було визнано законним, але друге рішення про вибір способу виведення банку з ринку шляхом передачі активів приймаючому банку ВАСУ все ж скасував.
Суд виходив з того, що Yernamio в останній день подачі пропозицій звернувся з проханням змінити спосіб виведення банку з ринку. А це, в свою чергу, передувало встановленню Фондом факту неможливості реалізації визначеного 12 травня способу виведення банку з ринку та прийняття рішення про зміну його. Відхилення Фондом попередньої пропозиції Yernamio ВАСУ вважає законним, оскільки протокол про підтримку угоди (банк «Форум» потребував 3,4 млрд грн) рефінансуванням з боку НБУ не мав обов'язкового характеру для сторін.
А чи є сенс?
«Смарт-Холдинг», втягуючись в суперечку, декларував мету допомогти вкладникам, які мали понад 200 тис. грн, і бізнесу врятувати заощадження. Для цього вкладники навіть розробили план передачі активів та пасивів банку «Форум» на 6,2 млрд грн в один з держбанків, а Фонд максимально довго віддаляв початок продажу активів «Форуму» (див. «Операція – стоп ліквідація»). Судячи з рішення ВАСУ, зупинити ліквідацію банку ні юристам, ні вкладникам не вдається.
Спірна ситуація виникла і в історії банкрутства банку «Базис». Ліквідація харківського банку почалася два роки тому, але 24 грудня 2014-го ВАСУ несподівано скасував рішення НБУ про відкликання у «Базиса» ліцензії та початку його ліквідації. Суду було незрозуміло, чому регулятор не дочекався результатів проведення заходів щодо стабілізації фінансової ситуації в банку «Базис». Втім, суд не вказав у рішенні, чи повертати НБУ ліцензію установі, що ліквідується.
Юристи відзначають, що законодавство не має готових інструкцій на такі випадки. І оскільки процес банкрутства неможливо відмотати назад, то, зафіксувавши статус-кво, ліквідатор банку знову може клопотати перед НБУ про ліквідацію, вважає адвокат, партнер адвокатського об'єднання «СК ГРУП» Юлія Курило. «НБУ, формально усунувши порушення, на які вказує суд, видасть постанову про ліквідацію зазначених банків повторно», – припускає вона. «Єдиний шлях, яким може піти НБУ і ФГВФО, це звернення до Верховного суду, але для цього необхідно довести, що судом касаційної інстанції було допущено неоднакове застосування одних і тих самих норм матеріального права, що в свою чергу спричинило ухвалення різних за суттю рішень в подібних правовідносинах», – говорить адвокат, керуючий партнер правової групи «Домініон» Олександр Пінчук.
Це судове протистояння заводить ситуацію в глухий кут. «Для учасників ринку абсолютно очевидно, що в кінцевому підсумку відкотити процес до відправної точки не вийде. У будь-якому випадку ми маємо ситуацію, в якій проблеми жодної із зацікавлених сторін вирішити неможливо, які б рішення у справі не приймали суди», – говорить Юлія Курило.
В'ячеслав Садовничий, Олена Губар
Релізи
ТОП-новини
