Страхова компанія "Провідна", яка не змогла відновити дію анульованих Нацбанком ліцензій, змінить назву та основний вид діяльності.
Шостий апеляційний адміністративний суд підтвердив правомірність рішень Національного банку про анулювання ліцензій ПрАТ "СК "Провідна" та виключення її з Державного реєстру фінансових установ.
Страхова компанія «Провідна» призначила на посаду голови правління Лесю Щербакову з 18 серпня.
Зі страхової компанії «Провідна» до інших страховиків пішли співробітники відразу чотирьох філій – запорізької, сумської, луцької та тернопільської. Учасники страхового ринку вважають нормальним явищем перетікання персоналу між компаніями, але такий масовий вихід – це поганий сигнал для страховика.
Перший пішов
Фондова біржа ПФТС стала першою фінансовою установою, яка через закон № 222-VIII почала процес позбавлення від російського власника з метою зберегти свою ліцензію. Її наглядова рада призначила на 30 липня позачергові збори акціонерів, які розглянуть питання викупу ПАТ «Фондова біржа ПФТС» своїх 50,01% акцій у Московській біржі. «У рішенні наглядової ради зафіксовано, що йдеться про весь пакет акцій Московської біржі. У той же час поки ключові рішення ще не прийняті уповноваженими органами МБ і ПФТС, говорити про ціну викупу зарано», – повідомили FinMaidan в прес-службі ПФТС.
На кінець I кварталу ВАТ «Московська Біржа ММВБ-РТС» володіло 16 010 акціями ПАТ «Фондова біржа ПФТС», або 50,0156% її статутного капіталу. Він сформований з 32 010 акцій номінальною ціною по 1000 грн. Таким чином, номінальна оцінка пакету акцій МБ становить 16,01 млн грн ($740 тис.). 9 та 19 червня на біржі були укладені чотири угоди з її акціями за ціною 3612-3614 грн, тобто понад 3,6 номіналу. Але заплатити стільки російському власнику неможливо. На початок року в ПФТС на депозитах було 81,089 млн грн, але з них понад 50 млн грн було «заморожено» в Дельта Банку, в який у березні було введено тимчасову адміністрацію. Таким чином, у ПФТС залишалося всього близько 30 млн грн вільних грошей.
Валютні обмеження НБУ дозволяють інвесторам купувати на міжбанку валюту за гривню, отриману від продажу акцій
Фактично йдеться про примусову репатріацію інвестицій в Росію, якщо інвестор зможе обійти валютні обмеження НБУ. Закон «Про акціонерні товариства» дозволяє біржі або анулювати викуплені акції (з відповідним зменшенням капіталу або пропорційним збільшенням номіналу інших акцій), або продати їх новим інвесторам за ціною не нижчою, ніж ринкова, затвердженою наглядовою радою ПФТС.
Так само може вчинити «Українська біржа», 22,444% якої належить Московській біржі. Ще 20,64% належить МБ через українську юридичну особу – «Український біржовий холдинг». «Цього тижня планується засідання біржової ради "Української біржі", на якому прийматимуться рішення, спрямовані на виконання нових вимог закону», – заявили в УБ.
Аби почати, а там воно й піде
«Доцільність проведення викупу обумовлена набуттям чинності 28 червня закону «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», згідно з яким ліцензіати можуть бути позбавлені ліцензій у разі наявності контролю над їхньою діяльністю з боку резидента країни, яка здійснює збройну агресію проти України», – пояснили свої дії в ПФТС. Цей закон «загрожує» усім українським фінансовим активам, крім банків, підконтрольних російським власникам. Найважливіші фінансові галузі – страхування та фондовий ринок. А найкрупніші їх гравці з російським капіталом – ПФТС та «Українська біржа», СК «ІНГО Україна» (структура російського «Інгосстраху») і «Провідна» («Росгосстрах»).
Відкликати ліцензії мають регулятори – Нацкомфінпослуг і НКЦПФР, яким доведеться доводити факти контролю росіян над українськими компаніями. «Визначення контролю сформульовано в законі досить розпливчасто, майже усі критерії є оціночними», – попереджає директор департаменту міжнародного податкового планування юрфірми ICF Legal Service Наталія Ульянова. Старший юрист юрфірми «Антика» Олександр Третьяков нагадує, що ряд підходів і критеріїв для визначення наявності факту відносин контролю між компаніями виробив Антимонопольний комітет України.
Контролем, в тому числі, вважається володіння понад 50% компанії або наявність не менше 50% голосів у вищому органі управління, отримання 50% і більше її прибутку. «Залежно від фактичної ситуації відносини контролю можуть виникнути у разі володіння акціями більше 25%. Або ж за наявності прав однієї компанії впливати на діяльність іншої компанії через договори довірчого управління, франчайзингу, лізингу, дилерські або агентські договори, договори про надання фінансової допомоги або підтримки», – перераховує Олександр Третьяков. Виникнуть також інші питання. «Серед власників українських компаній багато фізичних осіб з Росії, які або не є резидентами РФ, або мають подвійне громадянство», – пояснює FinMaidan юрист юридично-консалтингової компанії «Де-юре» Андрій Павлишин.
На свій розсуд
У влади поки немає чіткого плану дій. «Ми і регулятор фондового ринку виявилися заручниками ситуації. З одного боку, ми повинні виконувати норми закону і застосувати санкції до компаній, у яких є російські акціонери, але з іншого боку, і «ІНГО Україна», і «Провідна» – одні з ключових учасників ринку, в тому числі в роздрібному сегменті. Позбавлення їх ліцензій може похитнути весь страховий ринок. У цій ситуації нам важливо дотримати балансу. Коли закон набуде чинності, ми звернемося до Мін'юсту з проханням роз'яснити його норми», – говорить FinMaidan член Нацкомфінпослуг Олександр Зальотов. За його словами, Нацкомфінпослуг і НКЦПФР не брали участі у підготовці законопроекту. «Новий склад регуляторів був призначений тільки наприкінці січня. НБУ зумів відстояти інтереси учасників банківського ринку, і вони не потрапляють під дію документа. В той же час ми ще в березні збирали страховиків, у яких є російські «хвости», і попереджали їх про можливі нововведення. Але жодних дій з їхнього боку не було», – нарікає Олександр Зальотов.
Рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через 30 днів після прийняття
В НКЦПФР утримались від коментарів. У зоні ризику не тільки біржі, а й банки з російським капіталом, які не зможуть займатися брокерською діяльністю. На запит FinMaidan відреагував тільки один з них. «Для здійснення торговельної діяльності відкликання ліцензії проблем не викличе: в угоді беруть участь дві сторони – одна з них має бути ліцензованим учасником. Оскільки більшість угод укладається з професійними учасниками, на торговельному бізнесі банку це не відіб'ється», – упевнений начальник управління операцій на ринку інструментів з фіксованою прибутковістю ВТБ Банку Антон Коваленко.
Швидкого відкликання ліцензій юристи не очікують. У ст. 16 закону про ліцензування зазначено, що рішення про анулювання ліцензії набирає чинності через 30 днів після прийняття. Але якщо ліцензіат подає скаргу до експертно-апеляційної ради з питань ліцензування, дія оскаржуваного рішення призупиняється до прийняття рішення за скаргою. «Таким чином, формально подавши апеляцію на 29-й день, підконтрольна особа зможе затягнути анулювання ліцензії ще на два-три місяці. Тобто швидко позбавити підконтрольну компанію ліцензії та заборонити її діяльність не вийде», – прогнозує Андрій Павлишин.
Страхові компанії не говорять, кому їх продадуть, але обіцяють виконати закон. «Ми протягом усієї історії діяльності на страховому ринку України неухильно дотримувалися і дотримуємося вимог законодавства. Компанія буде дотримуватися вимог законодавства України і в майбутньому», – пообіцяв голова правління СК «ІНГО Україна» Ігор Гордієнко. «Компанія може сховати російські корені, переоформивши пакет акцій української «дочки» на італійську Generali, яка володіє 38,5% “Інгосстраху”», – вважає голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський.
Цікаво, але росіяни обіцяли продати 100% «Провідної» якомусь «західноєвропейському консорціуму» ще в серпні 2014 року, коли був терміново проведений ребрендинг компанії та з її логотипу зник двоголовий орел – один з головних державних символів Російської імперії та сучасної Росії. «Компанія приводить діяльність у відповідність до вимог законодавства», – сказали FinMaidan в прес-службі СК «Провідна». Компанії «Інгосстрах» та «Росгосстрах» не відповіли на запити FinMaidan.
Вихід є
Росіянам потрібно вийти з капіталу ліцензованих компаній, тому найпростішим для них рішенням залишається формальне виконання закону, кажуть юристи. «Аби не привертати увагу держорганів, було б розумним максимально зменшити частки резидентів РФ у статутних капіталах підприємств, принаймні, нижче 10% – істотної участі, про яку потрібно інформувати реєстраційну службу», – каже Наталія Ульянова. «Відбуватиметься формальне позбавлення українських компаній контролю з боку нерезидентів РФ, у тому числі шляхом переоформлення корпоративних прав на іноземні компанії, зареєстровані на Кіпрі чи в офшорних зонах, або на українські компанії, власниками яких будуть вказані нерезиденти. Адже встановити і довести кінцевого контроллера таких осіб досить складно», – розповідає адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Євген Соловйов.
Втім, юристи відзначають, що виконати вимогу законодавства можна навіть без зміни структури власності. «Законним способом зниження ризиків може стати тимчасова, до скасування санкцій, передача контролю над українською компанією незалежному адміністратору. Такий механізм іноді застосовується в іноземних юрисдикціях. Хоча формальна власність над акціями буде зберігатися за російським власником, при правильному складанні документів українська компанія зможе довести відсутність відносин контролю. Адже незважаючи на те, що адміністратор буде діяти в цілому в інтересах власника, у останнього не буде жодних механізмів впливу на діяльність української компанії», – говорить Олександр Третьяков.
Вищий господарський суд України відхилив касаційну скаргу колишнього тимчасового адміністратора Родовід Банку Сергія Щербини і підтвердив недійсність договору між банком і адвокатським об'єднанням «Бріарей», яке надавало юридичні послуги кредитній установі. Про це йдеться в постанові суду від 18 березня. За цим договором фірма «Бріарей» отримала 301,6 млн грн.
Вищий госпсуд, як і суд першої інстанції, вважає, що контракт є недійсним, оскільки Родовід Банк на момент укладення договору в 2009 році вже був державним і, отже, розпоряджався державними коштами. Тому він був зобов'язаний провести тендер для вибору підрядника, чого не було зроблено.
Своя правда
Суд першої інстанції – Госпсуд Києва – визнав договір з «Бріареєм» недійсним ще рік тому. Таке рішення було винесено 17 березня 2014 року. «Недійсність договору про надання правової допомоги пояснюється недотриманням процедури державних закупівель під час його укладання, у зв'язку з перевищенням тимчасовим адміністратором наданих йому повноважень», – йдеться в рішенні суду. Суд вирішив, що перехід прав власності на акції під час проведення процедури капіталізації банку визначався моментом реєстрації випуску акцій. «У сертифікаті акцій, який є в матеріалах справи, визначено дата випуску – 24.06.2009. Тобто держава в особі Мінфіну набула право власності на 99,97% акцій ВАТ «Родовід Банк» 24.06.2009 – до укладання спірного договору», – йдеться в матеріалах справи. Договір з компанією «Бріарей» був укладений 1 липня 2009 року, коли банк, на думку суду, вже був державним і мав дотримуватися усіх процедур держзакупівель товарів, робіт і послуг.
Позивач – Родовід Банк – вважає, що тимчасовий адміністратор Сергій Щербина перевищив свої повноваження. «Він порушив норми ст. 84 закону «Про банки та банківську діяльність» (в редакції на момент прийняття рішень), згідно з якою Нацбанк організовує, координує діяльність тимчасової адміністрації, а також дає вказівки, обов'язкові до виконання тимчасовим адміністратором. Тимчасовому адміністратору було заборонено використовувати кошти банку на потреби, не передбачені кошторисом витрат тимчасової адміністрації», – йдеться в рішенні суду. Рішення про укладення договору з юрфірмою «Бріарей» з Нацбанком не узгоджувалося.
Сергій Щербина оскаржив рішення Госпсуду, але 24 грудня Київський апеляційний госпсуд зупинив апеляційне провадження у справі, оскільки, на думку суддів, інтереси Сергія Щербини у справі не зачеплені. «По суті, суд відхилив апеляцію. Повторно подавати документи я не маю права», – пояснив Сергій Щербина. Тому 21 січня він звернувся з касацією на рішення двох інстанцій, але її було відхилено.
З рішенням ВГСУ Сергій Щербина також не згоден. «Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновку, що на момент укладення договору від 01.07.2009 держава в особі Мінфіну була власником пакета акцій, що становлять 99,97% статутного капіталу позивача. При цьому 23 червня 2009 року ПАТ «Родовід Банк» прийняло наказ № 250, згідно з яким збільшувався розмір статутного капіталу банку на 2808514 999,80 грн. Суд вирішив, що держава набула права власності на акції позивача 24 червня, що також суперечить нормам чинного матеріального права України», – йдеться у касаційній скарзі.
Емісія, в результаті якої держава стала власником банку, відбувалася в два етапи: на першому етапі – з 25.06 до 30.06 – відбувалася реалізація переважного права акціонерів на придбання акцій. На другому етапі – з 01.07 до 31.07 – реалізовувалося право держави в особі Мінфіну на придбання акцій. Тому «угода між державою в особі Мінфіну і банком з купівлі права власності на пакет акцій додаткової емісії в будь-якому випадку укладена після 1 липня 2009 року, отже, на 1 липня Мінфін жодним чином не міг володіти 99,97% акцій позивача», йдеться в документі. Відповідно, правові підстави для застосування процедури державних закупівель для укладення угоди з компанією «Бріарей» на момент її укладення 1 липня 2009-го були відсутні. «Зараз ми збираємо документи для подавання до Європейського суду з прав людини. Усі рішення наших судів зачіпають права і призводять до кримінального переслідування», – заявив FinMaidan Сергій Щербина.
Справи минулих днів
Історія співпраці Родовід Банку і адвокатського об'єднання «Бріарей» почалася в 2009 році. «Один з боржників банку, компанія «Баски Плюс – 2004 Рік», подав на банкрутство, а Родовід Банк навіть не був заявлений в числі її кредиторів», – згадує Сергій Щербина. Часу на переговори з юристами і проведення тендеру не було. Як повідомляв FinMaidan, проблеми Родовід Банку обговорювалися на зустрічі Сергія Щербини з прем'єр-міністром Юлією Тимошенко, яка відбулась в головному штабі БЮТ на вулиці Туровська, 13 (див. «Історія одного збитку»).
Сергій Щербина стверджує, що Юлія Тимошенко рекомендувала підтримку юркомпанії депутата Андрія Портнова. «За повний судовий розгляд і повернення коштів або застав юристи визначили комісію в межах 30% від повернутих коштів або застав. Пізніше з'ясувалося, що ми повинні авансом сплатити додаткові витрати в судах та правоохоронних органах – до $50 тис. на тиждень, – згадує Сергій Щербина. – Я доповів про це першому віце-прем’єру Олександру Турчинову, який порадив звернутися до інших юристів. Після цього пан Портнов жорстко відмовився працювати з Родоводом. Замість цього народний депутат від БЮТ Олександр Шепелев порекомендував укласти договір з юрфірмою «Бріарей», яка була схвалена Олександром Турчиновим. Вона за свої послуги визначила комісію 8% від повернутого майна і 10% – від коштів, і тільки після виконання поставлених завдань». Зрештою фірмі «Бріарей» все ж вдалося повернути заставне майно банку: у листопаді 2009 року компанія стягнула застави на загальну суму 3,75 млрд грн. За свої послуги банк перерахував комісію в розмірі 300 млн грн.
Олександр Шепелев підозрюється в розкраданні коштів Родовід Банку і здійсненні ряду злочинів, зокрема організації умисного вбивства, замаху на умисне вбивство, привласненні і розтраті чужого майна шляхом зловживання службовим становищем, втечі з-під варти. Екс-депутата 19 березня затримали в Московській області, а 21 березня вже було винесено постанову про його екстрадицію. 6 квітня Генпрокуратура України звернулася до РФ із запитом про видачу екс-депутата.
Вільні землі
Поки Сергій Щербина готує документи до Європейського суду і поки справа там розглядатиметься, договір з «Бріареєм» вважатиметься недійсним. Втім, визнання договору недійсним не означає, що всі угоди, укладені компанією «Бріарей» від імені банку, стали недійсними. «Наслідком визнання недійсним такого договору буде двостороння реституція – повернення сторін у початкове положення. Відповідно, визнання недійсним договору на обслуговування не спричинить автоматичного скасування дій, здійснених юркомпанією для банку. Кожну таку операцію необхідно буде окремо визнавати недійсною», – говорить керуючий партнер юридично-консалтингової компанії «Де-юре» Григорій Трипульський. Інакше кажучи, якщо «Бріарей» стягнула майно з компанії «Баски Плюс – 2004 Рік», то саме цей договір тепер треба в рамках нового суду визнавати недійсним окремо.
Родовід Банк має право повернути витрачені 300 млн грн, наприклад, зажадавши їх з «Бріарея». «Навряд чи банк зажадає їх з особи, яка підписала договір. Швидше за все, він не може цього зробити», – вважає Григорій Трипульський. «Я сподіваюся, до цього не дійде. Але що на думці у наших суддів і МВС – невідомо», – говорить Сергій Щербина. Сайт компанії «Бріарей» заблокований, а телефонний номер, зазначений у відкритих джерелах, не працює.
Релізи
ТОП-новини
