Національний банк застосував заходи впливу до 13 кредитних спілок через неподання звітності та порушення нормативів.
Правоохоронці підозрюють керівництво кредитної спілки «Володар» у виведенні з неї грошей – п'яти особам надано позику 20 млн грн. Слідчі вже отримали доступ до документів і банківських рахунків спілки. Однак учасники ринку не бачать кримінальних правопорушень у видачі таких великих позик.
Рейтинг понад усе
Нацкомфінпослуг опублікувала доопрацьований проект розпорядження «Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Держфінпослуг», яке має змінити правила розміщення резервів страховиків. Робота над документом тривала з середини квітня, але подані пропозиції учасників ринку і профільних асоціацій регулятор врахував на свій розсуд.
Національна комісія пропонує, що «не менше 25% страхових резервів повинні бути представлені страхувальником держоблігаціями України та/або депозитами і борговими цінними паперами, розміщеними в банках, більше 50% корпоративних прав яких належать державі, та/або борговими цінними паперами міжнародних фінансових організацій». «Враховуючи нестабільність приватних банків, ми вважаємо, що пропозиція регулятора цілком виправдана. Але з іншого боку – а наскільки є надійною сама держава? Чи матимуть гарантії повернення грошей страхові компанії у разі банкрутства банку та/або дефолту за ОВДП? У такому випадку розміщення грошей у держбанку або ОВДП – це вже не результат самостійного рішення страхової компанії, за який вона несе відповідальність, а примусова дія», – попереджає фінансовий директор страхової компанії «PZU Україна» Наталія Маркова. Цю норму регулятор пропонує увести тільки до 1 січня 2017 року.
Вводиться нова вимога до резервів залежно від рейтингу банків. Зараз частка коштів СК в одному банку не повинна перевищувати 20%. Регулятор пропонує залишити такий ліміт для банків з кредитним рейтингом не нижче «А-» за національною рейтинговою шкалою, а за міжнародною шкалою – не нижче рівня «Ba» у Moody's, «BBВ-» – Standard & Poor's, «BBВ-» – Fitch. Якщо рейтинг банку нижче цих рівнів, то в ньому можна зберігати не більше 10% страхових резервів. «Така зміна обмежить альтернативу у виборі банку – на сьогодні заявлений рейтинг має лише невелика частина банківського сектора», – говорить фінансовий директор СК «Альфа Страхування» Олена Сабаріна. Крім того, в резервах не можна буде враховувати активи, «розміщені в банку, щодо якого прийнято рішення Національного банку про віднесення його до категорії неплатоспроможних». І тоді запровадження тимчасової адміністрації буде призводити до різкого падіння резервів СК. Компанії хотіли б отримати перехідний період, аби «на папері» розтягнути фіксування втрат. «Якийсь період кошти повинні використовуватися для покриття хоча б у певному відсотку», – вважає Наталія Маркова.
Зміни будуть стосуватись і вкладень в інструменти фондового ринку. Як і раніше, сукупно в них можна буде інвестувати не більше 40% страхових резервів. Але частку акцій знижено з 30% до 10%, а частку акцій одного емітента – з 10% до 3%. Облігації українських емітентів, як і раніше, можна буде купувати на 30% страхових резервів, а облігації одного емітента – на 10%. Але в разі зниження рейтингу облігацій емітента нижче інвестиційного рівня за національною рейтинговою шкалою СК зобов'язана буде скоротити частку вкладення до 3%.
Час на перехід
Регулятор практично не врахував побажання учасників ринку, скаржаться вони. Не запропоновано перехідний період для зміни структури резервів за новими правилами. «Під час кризи інші регулятори, зокрема Нацбанк, йдуть назустріч учасникам ринку, дозволяючи певні порушення нормативів. Для страховиків це дуже важливо: наші гроші лежать у банках, і часто виникає ситуація, коли оперативно перерозмістити їх в інших кредитних установах досить проблематично», – пояснює голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський. Дострокове розірвання депозиту з метою його переведення в банк з більш високим рейтингом призведе до фінансових втрат страховика, оскільки в цьому випадку вкладник втрачає майже усі нараховані йому відсотки. Депозит у банку без рейтингу зовсім не буде враховуватись у резервах. А зі 130 діючих банків, наприклад, лише 15 мають рейтинг не нижче «А-» за національною рейтинговою шкалою від колишнього монополіста ринку – агенції «Кредит-Рейтинг».
Проблеми виникнуть і з необхідністю зменшити частку акцій у портфелі: ліквідність фондового ринку дуже низька, і складно продати навіть «блакитні фішки», не те що неліквідні цінні папери. «Зміна вимог впливає на структуру активів, якими покриваються страхові резерви, і якщо і потрібно їх проводити, то в максимально лояльні для страхових компаній терміни, з урахуванням перехідних положень», – стверджує Олена Сабаріна. Втім, Наталія Маркова вважає, що компанії, які відповідально підходили до формування резервів, труднощів не матимуть: «Наприклад, ми не помічаємо складнощів з пересилкою коштів між банками, з якими співпрацюємо. Для хороших надійних банків це не проблема».
Правоохоронці розслідують підозри у виведенні коштів з київської кредитної спілки «Володар». Слідство з'ясувало, що майже за три роки КС видала кредити на 14 млн грн особам з дуже низькою платоспроможністю. Рішення про видачу «фіктивних» кредитів приписуються екс-депутату-регіоналу Максиму Луцькому. Учасники ринку вважають, що причиною появи проблем в союзі стала відсутність ефективного пруденційного нагляду з боку регулятора.
Не до КАСКО
Долар, що подорожчав від початку року з 16 до 30 грн, додав клопоту страховикам, які можуть втратити значну частину бізнесу автострахування. Адже в сегменті КАСКО вартість страховки прив'язана до ціни автомобіля, яка виросла через стрибок курсу. Наприклад, якщо в грудні автовласник купував страховку за 10,5 тис. грн, то зараз вона коштує майже 20 тис. грн.
Оцінити зниження обсягу продажів страховики поки не можуть, оскільки дані за січень вважають непоказовими. «Перші два тижні місяця – святкові. Продажі на початку року традиційно невеликі. До того ж курс долара протягом січня залишався стабільним, і всі чекали зміцнення курсу гривні, тому не поспішали переукладати договори», – повідомили FinMaidan в одній з СК – лідерів сегмента КАСКО. «У січні кількість укладених договорів КАСКО скоротилася на 20% до аналогічного періоду минулого року», – підрахував директор департаменту прямих продажів СК «Арсенал Страхування» Олексій Алексашин.
Опитані FinMaidan страхові компанії, які входять до числа найбільших гравців сегмента КАСКО, не готові повідомляти дані своїх продажів. Більшість СК обмежилися заявою, що «в гривневому еквіваленті продажі виросли». Однак у неофіційних бесідах вони визнають, що якщо долар продовжуватиме рости або навіть збережеться на нинішньому рівні, учасники ринку втратять до 50% бізнесу. Крім клієнтів, які відмовляться від дорогої страховки, страховики втратять клієнтів через заморозку банками програм автокредитування.
Контрольне попередження
У сегменті автострахування вартість запчастин і ремонту автомобіля залежить від курсу долара і євро, тому очікується зростання виплат мінімум вдвічі. Торік, коли долар подорожчав з 8 до 12 грн, страховики пропонували клієнтам дострахувати автомобіль, аби страхова сума за договором КАСКО відповідала ринковій вартості транспорту. «Оскільки відшкодування не може перевищувати страхову суму, то після викрадення або тотального збитку страхового відшкодування в будь-якому випадку не вистачить для придбання аналогічного автомобіля», – говорить начальник управління автотранспортного страхування СК «PZU Україна» Юлія Павлова.
Проте минулого року на прохання страховиків відреагували тільки від 20% до 50% клієнтів. «Частина клієнтів підвищують страхову суму при внесенні чергового платежу, інші роблять це під час переукладання договору. Є категорія особливо відповідальних клієнтів, які самі, без будь-яких нагадувань, звертаються до наших кол-центрів або представників регіональної мережі після чергових змін курсу валют з проханням внести зміни і дострахувати автомобілі на нові страхові суми. Особливо це важливо для клієнтів, у яких транспорт постійно експлуатується і є основою бізнесу», – розповідає директор з напрямку «продукт-менеджмент» СК «Альфа Страхування» Ася Трубицька.
До клієнтів, які відмовилися укладати додаткові угоди, СК застосовували пропорційну виплату. Наприклад, якщо на момент укладення договору автомобіль коштував 500 тис. грн, а на момент ДТП – 750 тис. грн, то замість нарахованої виплати в 100 тис. грн клієнту виплачували 66,7 тис. грн. Можливість такої індексації була прописана не у всіх договорах. «Договори, укладені на початку девальваційних процесів, містили примітки щодо недострахування тільки в частині невідповідності страхової суми дійсній вартості на дату укладення договору. Якщо ж зростання ринкової вартості сталося під час дії договору, то принцип пропорційності для розрахунку страхового відшкодування не застосовувався», – зізнається провідний спеціаліст департаменту андерайтингу та методології СК «Універсальна» Олена Горшкова.
Корекція ціни
У зв’язку з цим майже усі СК розробили нові договори страхування, які передбачають необхідність коригування страхової суми в разі зростання вартості автомобіля в період дії договору. «Валютну примітку було введено лише в грудні 2014 року, тому під пропорційну виплату підпадає мала частина клієнтів», – говорить керівник відділу страхування фізичних осіб та ВІП-клієнтів СК «ІНГО Україна» Анастасія Сиропоршнева. «PZU Україна» прописує в договорах можливість застосування пропорційної виплати у випадку, якщо страхова сума менша за ринкову вартість на момент ДТП більш ніж на 10%.
У СК «НОВА» індивідуально приймають рішення про застосування даного пункту в залежності від терміну співпраці з клієнтом, купівлі їм інших видів страховок і збитків у минулому. А в СК «АХА Страхування», за словами заступника віце-президента з операційної діяльності Руслана Грабка, пропорційна відповідальність застосовується тільки в разі невідповідності страхової суми вартості автомобіля на дату укладення договору страхування.
Нинішня вартість КАСКО буде непідйомною для багатьох клієнтів, але страховики не готові знижувати тарифи. Погіршення криміногенної обстановки в країні спричинило зростання кількості викрадень, що призводить до зростання виплат та позбавляє СК можливості зменшувати тарифи. «Якщо враховувати зниження доходів страхувальників, то за деякими опціями, де збитковість нашого портфеля КАСКО не така велика, тарифи були знижені в рамках різних акцій. Також клієнтам, які не можуть відразу заплатити, пропонується розстрочка платежу і програми з меншою вартістю», – говорить заступник голови правління з продажу СК «НОВА» Ліна Кравченко. «Зараз час простих і відносно недорогих продуктів, що дають захист вибірково від тих ризиків, які клієнт відчуває особливо гостро», – резюмує Ася Трубицька.
Український бізнесмен Віктор Пінчук втратив ще один страховий актив в Росії. Суд Москви визнав банкрутом лайфову страхову компанію «Росія», яка належить йому. Тепер у бізнесмена залишилася частка тільки в українській СК «Оранта». Ситуація в компанії, де цілий рік працювала тимчасова адміністрація, далека від ідеальної.
Пінчук втрачає «Росію»
Арбітражний суд Москви визнав банкрутом товариство страхування життя (ТСЖ) «Росія», яке належить структурам українського бізнесмена Віктора Пінчука. За даними тимчасової адміністрації страховика, кредиторська заборгованість «Росії» становить 852,8 млн руб. Майна у компанії немає: в її активах прості векселі, термін платежу за якими минув. Конкурсним керуючим на шість місяців призначено Ольгу Матвєєву.
ТСЖ «Росія» – це вже другий актив Віктора Пінчука в Росії, який доведено до банкрутства. Рік тому, наприкінці січня 2014 року, Арбітражний суд Москви визнав банкрутом ризикову страхову компанію «Росія», яка, за даними Банку Росії, посідала 35-е місце за обсягом залучених премій і 15-е – за обсягом премій за ОСЦПВ.
Такий розвиток подій є логічним: останніми роками акціонери не інвестували коштів у розвиток компанії. «При цьому проблеми російського лайфового страхового ринку не відрізняються від українського. Наприклад, компанії, як і раніше, платять високу комісійну винагороду посередникам. Більш того, ринок страхування життя в Росії почав розвиватися раніше, ніж в Україні, тому виплати за договорами, термін дії яких завершився, набагато більші. У той же час високі комісійні агентам не дозволяють сформувати резерви у необхідному обсязі», – розповідає голова комісії зі страхування Українського товариства фінансових аналітиків В'ячеслав Черняховський.
Проблеми у лайфової компанії «Росія» почалися минулого року: центробанк Росії увів у неї тимчасову адміністрацію на початку липня 2014 року «у зв'язку з невиконанням плану відновлення платоспроможності». 31 липня ліцензію страховика було призупинено, а на усунення виявлених порушень відведено 15 днів. Проте жодних дій акціонери не вжили, тому регулятор 25 вересня відкликав у страховика ліцензію. Вже 11 листопада тимчасова адміністрація подала заяву до суду про визнання СК банкрутом. На кінець 2013 року 76% СК належали Svatozar Enterprises Limited, підконтрольній групі EastOne Віктора Пінчука, 18,4% – ТОВ «ПроБізнес», ще 5,6% – ВСАТ «Росія». При цьому і Svatozar Enterprises Limited, і ТОВ «ПроБізнес» були акціонерами ВСАТ «Росія».
Фокус на Україні
Страховий актив у Віктора Пінчука залишився тільки в Україні – частка в СК «Оранта». Її акціонерами є компанії Backwood Holdings Ltd., Leoberg Holdings Ltd. і Tempsford Investments Ltd., які представляють групу EastOne. Долю страховика усе ще не визначено. У компанії з 5 грудня 2013 року до 5 грудня 2014-го працювала тимчасова адміністрація. На зборах акціонерів 4 грудня 2014 року власники обрали нове керівництво «Оранти» та обговорили можливість докапіталізації СК, потреба в якій була ще на етапі призначення тимчасового адміністратора (див. «Оранту поділили на двох»).
Гроші в «Оранту» усе ще не надійшли, незрозуміло також, скільки їй для виживання потрібно інвестицій. «Який обсяг докапіталізації потрібен компанії, поки невідомо. Це питання можна буде вирішити після затвердження стратегії компанії. Зараз стратегія тільки розробляється. Швидше за все, акціонерам буде запропоновано декілька варіантів розвитку компанії. Багато що залежатиме від розвитку ситуації на сході країни», – сказало джерело в «Оранті». І якщо раніше планувалося докапіталізувати «Оранту» шляхом додаткової емісії, то тепер також обговорюється залучення субборгу. «Усе залежатиме від того, як акціонери зможуть домовитися між собою. Субборг може затвердити наглядова рада, а допемісію необхідно затверджувати на зборах акціонерів», – уточнив співрозмовник.
Вікторія Руденко
Депутати змусили кредитні спілки, які усе ще є неприбутковими організаціями, платити податок на прибуток. Тепер вони будуть оподатковуватися двічі: спочатку державі заплатить кредитна спілка, потім – її пайовики. Це позбавить КС коштів для кредитування, попереджають учасники ринку.
Релізи
ТОП-новини
