Податковий кодекс, оновлена версія якого була прийнята уночі проти 29 грудня, став неприємним новорічним сюрпризом для багатьох сегментів бізнесу. Кредитні спілки, які за законом «Про кредитні спілки» є неприбутковими організаціями, днями дізналися, що з 1 січня вони зобов'язані платити податок на прибуток.

Депутати, не попередивши ринок кредитної кооперації, прибрали зі ст. 133 Податкового кодексу норму, згідно з якою неприбуткові організації звільняються від сплати податку на прибуток. «Для нас нововведення було таким собі «новорічним подарунком» – повною несподіванкою», – говорить президент Національної асоціації кредитних спілок України Петро Козинець. «Ні з учасниками ринку, ні з профільними організаціями це питання не обговорювалося. Нас просто поставили перед фактом. Причому вже після того, як ця норма набула чинності. Хоча зазвичай, якщо подібні зміни приймаються, то на їх реалізацію дається мінімум шість місяців. Ми зверталися до Мінфіну, але нам сказали, що всі зміни до Податкового кодексу обговорювалися з профільними регуляторами. Та оскільки наш регулятор з листопада без голови й без кворуму, його думка явно не була врахована», – розповідає FinMaidan президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок України Вікторія Волковська.

Подвійний зашморг
Податкові новації парламенту створюють систему подвійного оподаткування доходів від пайових внесків членів кредитних спілок. «Спочатку кредитна спілка платитиме податок на прибуток (18%. – FinMaidan), а потім кошти, що залишилися після оподаткування, розподілятиме між пайовиками. І вони, як фізособи, заплатять з цієї суми ще й податок з пасивних доходів – 20%», – пояснює Вікторія Волковська.

Представники кредитних спілок в шоці, оскільки влада не дає їм навіть технічної можливості платити новий податок. «Вже за підсумками січня ми повинні подати звітність, але як її подавати – абсолютно незрозуміло. Зазвичай такі роз'яснення можна було отримати в Нацкомфінпослуг, але там тиша», – сказали в одній з львівських кредитних спілок. «Неясно, що в нашому випадку вважається «базою оподаткування». Цього немає в жодному нормативно-правовому акті, не було й жодних роз'яснень з цього приводу», – каже Вікторія Волковська.

Менше користі
Петро Козинець підрахував, що якщо ситуація на ринку кредитної кооперації в 2015 році буде такою ж, як у 2014-му, то кредитні спілки заплатять до бюджету лише 11 млн грн. «Але ніхто не може прогнозувати економічну ситуацію в цьому році. До того ж на ринку є різні учасники, і я не виключаю, що хтось може вдатися до мінімізації оподаткування, і сума від податку на прибуток може бути ще меншою», – каже Петро Козинець. Чи варто заради незначної суми податкових надходжень влаштовувати стресову ломку всім гравцям, учасники ринку відповісти не готові.

Потрясіння відчують усі. «У 2014 році після введення податку на пасивні доходи відтік коштів з кредитних спілок посилився. Тепер, я думаю, ми втратимо ще ряд учасників КС», – вважає Вікторія Волковська. «Якщо ця норма збережеться, то ринок можуть залишити ряд невеликих кредитних спілок. Учасники ринку за рахунок «прибутку» формують резервний фонд та капіталізуються», – вважає Петро Козинець. За даними Нацкомфінпослуг, на частку пайових внесків у структурі капіталу КС припадає 54,8% (697,1 млн грн), ще 4,8% капіталу (61,5 млн грн) – нерозподілений прибуток.

Вікторія Руденко