Спілки поділяться надлишками

Для кредитних спілок готують створення системи гарантування вкладів. Таку пропозицію Нацкомфінпослуг внесла в план поетапної трансформації ринку кредитної кооперації. Аналог банківського Фонду гарантування вкладів фізосіб планується створити до кінця 2016 року на базі Кооперативного бюро України (КБУ) – об'єднання кредитних спілок, які мають право на залучення вкладів, з метою їх компенсації членам неплатоспроможних кредитних спілок та здійснення нагляду за їхньою діяльністю. При цьому вже до кінця 2017 року буде створено єдиний механізм виведення з ринку неплатоспроможних спілок.

Членство в КБУ буде обов'язковим для усіх кредитних спілок, які мають право залучати кошти на депозити. Саме на ці вклади поширюватиметься гарантія. При цьому пайові внески в КС не підлягають поверненню за рахунок коштів фонду. На відміну від банківського фонду, який повертає усі вклади на суму до 200 тис. грн, КБУ буде відшкодовувати лише половину коштів, розміщених на депозиті в конкретному КС, але не більше 20 тис. грн на клієнта.

Вимоги до кредитних спілок, які мають право залучати депозити, будуть посилені. Їхній регулятивний капітал не зможе бути менше 3 млн грн. А обов'язковий пайовий внесок складе не менше однієї мінімальної зарплати (1450 грн). При вступі до КС 15% від пайового внеску зараховуються до резервного капіталу та не повертаються у разі виходу зі спілки.

Кредитні спілки всеукраїнського масштабу зникнуть. Стати членом кредитної спілки можна буде членам місцевої громади або працівникам одного підприємства чи групи підприємств.

Ухвалення плану трансформації ринку кредитних спілок передбачене Комплексною програмою розвитку фінансового сектора України до 2020 року, затвердженої НБУ рік тому.

Спосіб реалізації

Ідея створити на ринку кредитних спілок аналог ФГВФО не нова. Ще в 2010 році схожий законопроект було подано до парламенту, але він не пройшов навіть перше читання. Потім і регулятор, і профільні асоціації поверталися до цієї ідеї, але далі розмов справа знову не пішла.

До пропозиції Нацкомфінпослуг і зараз виникають питання. «З цього документа не зрозуміло, як фонд компенсацій наповнюватиметься. Якщо він створюватиметься з нуля, тоді це буде величезне навантаження на кредитні спілки. Це зробить наші послуги непривабливими для клієнтів», – вважає президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок Ольга Мороз.

Альтернативою може стати приєднання фонду кредитних спілок до ФГВФО. «У всьому світі це звичайна практика. Якщо ми рухаємося в напрямку Європи, ми повинні дотримуватися таких самих принципів. Якщо держава зацікавлена в розвитку ринку кредитної кооперації, такий фонд повинен створюватися за підтримки держави. Але абсолютно незрозуміло, чому вирішили компенсувати тільки 50% від суми вкладу?» – дивується президент Національної асоціації кредитних спілок Петро Козинець. Середня сума вкладів у КС – близько 28-30 тис. грн.

Претензії є й до інших норм. «Пункт про мінімальний розмір обов'язкового пайового внеску в розмірі не менше однієї зарплати. Якщо до нас приходить клієнт за кредитом у 2000 грн, то він зобов'язаний зробити внесок у розмірі 1450 грн? Це нелогічно», – вважає Ольга Мороз. За оцінками Петра Козинця, середній розмір кредиту в КС становить 8 тис. грн. «Документ викликає більше запитань, ніж відповідей. По суті, це і не стратегія, і не план. Тим паче нелогічним виглядає його оприлюднення зараз, коли законопроект про ліквідацію Нацкомфінпослуг вже прийнято в першому читанні. Ми, звичайно ж, готуватимемо свої зауваження. Але я дуже сподіваюся, що ця стратегія не буде прийнята в тому вигляді, як вона є зараз», – каже Петро Козинець.

Навіть якщо стратегію приймуть, ймовірність її реалізації в зазначені терміни малоймовірна, оскільки треба буде переписувати закон «Про кредитні спілки». А оскільки цей законопроект навіть ніхто ще не готував, шанси його ухвалення в 2016 році близькі до нуля.