15 січня Терра Банк повідомив про нове місцезнаходження офісу для отримання кореспонденції та прийому громадян: Київ, вул.Глибочицька, 40у. Юридична адреса не змінилася. Мета переїзду – зменшення витрат на оренду офісного приміщення.
З 13 січня 2015 року ПАТ «Перехідний банк "Крісталбанк"» почав виплати вкладникам Терра Банку:
– в межах сум до 20 тис. грн – через мережу відділень ОТП Банку;
– в межах від 20 тис. до 200 тис. грн – через сім відділень Крісталбанку.
Значна кількість дзвінків (у Крісталбанку – понад 35 тис. вкладників) ускладнює роботу колл-центру. Крісталбанк отримав вклади і відсотки за ними в межах гарантованої суми – до 200 тис. грн на клієнта. Валютні вклади були конвертовані за офіційним курсом на день введення тимчасової адміністрації в Терра Банк. Ці кошти банк готовий виплачувати своїм клієнтам.
26 грудня Терра Банк виключено з реєстру учасників ФГВФО.
Національний банк 23 грудня 2014 року прийняв постанову № 831 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Терра Банк"». Після чого виконавча дирекція ФГВФО 24 грудня затвердила рішення № 159 «Про початок процедури ліквідації Терра Банку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Протягом 30 днів з дня опублікування оголошення про початок ліквідації приймаються вимоги кредиторів.
Ліквідатором Терра Банку став Юрій Ірклієнко. Термін його повноважень – рік, з 24 грудня 2014-го до 23 грудня 2015 року.
Виконавча дирекція ФГВФО 23 грудня рішенням № 156 продовжила повноваження тимчасового адміністратора з 23 грудня до дати отримання Фондом рішення про ліквідацію Терра Банку.
ФГВФО створив перший в Україні перехідний банк – ПАТ «Перехідний банк "Крісталбанк"» (код ЄДРПОУ 39544699; адреса: 04053, Київ, вул. Кудрявський узвіз, 2). 22 грудня тимчасовий адміністратор Терра Банку «передав частину активів і зобов'язання Терра Банку на баланс Крісталбанку». Сума переданих активів/пасивів і їх структура не розголошуються.
З 1 грудня Терра Банк почав виплату вкладів за договорами, термін яких завершився з 23 серпня до 12 вересня, і за договорами банківського рахунку. Вклади виплачувалися через мережу Укрінбанку.
З 24 листопада Терра Банк змінив адресу для листування: 04053, Київ, Кудрявський узвіз, 2. Юридична адреса не змінювалася.
Виконавча дирекція ФГВФО 20 листопада рішенням № 122 продовжила тимчасову адміністрацію до 22 грудня. Продовжені також повноваження тимчасового адміністратора.
З 28 жовтня Терра Банк почав виплату вкладів за договорами, термін яких завершився з 22 серпня включно, та за договорами банківського рахунку.
ФГВФО до 16:00 19 вересня здійснював прийом документів від потенційних інвесторів для визнання їх кваліфікованими. Фонд шукає інвесторів, які можуть бути залучені до виведення Терра Банку з ринку одним з трьох способів: 1) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань банку на користь приймаючого банку; 2) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань банку; 3) продаж банку в цілому. Перший дедлайн завершився о 16:00 12 вересня.
Конкурсна комісія Мінфіну 4 вересня виключила Терра Банк з переліку зарплатних банків.
З 22 серпня введено тимчасову адміністрацію, уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію Терра Банку призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ФГВФО Юрій Ірклієнка. Тимчасову адміністрацію в Терра Банк введено на три місяці – з 22 серпня до 22 листопада.
Національний банк прийняв постанову № 518 від 21 серпня 2014 року, якою відніс ПАТ «Терра Банк» до категорії неплатоспроможних. Після чого виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізосіб прийняла рішення № 72 від 21.08.14 «Про введення тимчасової адміністрації в Терра Банк».
За оцінками ФГВФО, сума коштів, яка може бути відшкодована Фондом, на 21 серпня склала 1,424 млрд грн. При цьому сумарний обсяг депозитів фізосіб на 22 серпня становив 1,612 млрд грн, коштів поточних рахунків фізосіб – 625 млн грн.
Терра Банк, що посідав за підсумками I півріччя 42-е місце за активами, ще на початку серпня очікував введення тимчасової адміністрації. Від початку літа в банку діяли ліміти на зняття готівкових коштів з платіжних карток в розмірі 500 грн, але потім ці обмеження були посилені.
У 2012-му власником банку став власник групи «Метал Юніон» Руслан Циплаков, який уже володів Південкомбанком і дружив з молодшим сином екс-президента Віктора Януковича. Наприкінці 2013 року Терра Банк знову продали. Але про зміну власників у банку відкрито заявили тільки в березні 2014-го. В установі стверджували, що їх бенефіціаром є Сергій Клименко, який з грудня 2013-го очолював наглядову раду банку.
За однією з версій, Сергій Клименко був співвласником групи «Метал Юніон», а банк отримав в обмін на віддану Руслану Циплакову частку в групі. «Руслан ніколи не мав партнерів в жодному зі своїх бізнесів. Ця версія – маячня, – заявив один з близьких до Циплакова бізнесменів. – У 2013-му ми продали банк Сергію Клименку. Фактичний контроль над цією установою має Максим Луцький – старший партнер Клименка у більшості його бізнесів».
Джерело на ринку повідомляло FinMaidan, що Максиму Луцькому пропонували продати банк. «Коли в Терра Банку усе стало погано, власник одного банку, що розвивався, запропонував йому викупити установу за 1 грн, – розповів банкір. – Йому цікаві були відділення та клієнтська база Терра Банку, тому він готовий був пробачити якісь кредити, видані пов'язаним особам». Але угода не відбулася.
Навіть після введення тимчасової адміністрації Терра Банк рекламував депозити в гривні під 26,5% річних (це приблизно на 7 п. п. вище за ринкову ціну вкладів), 12% – у доларах і 10% – в євро. За підсумками II кварталу Терра Банк залучив від фізичних осіб 2,052 млрд грн, у тому числі на рахунках до запитання знаходилося 300 млн грн. У структурі роздрібного портфеля вклади в національній валюті склали 1,099 млрд грн, в іноземній – 953 млн грн.
Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, Терра Банку: 0-800-500-454. ПАТ «Терра Банк»: код ЄДРПОУ 24425738; адреса: 01103, Київ, бул. Дружби народів, 28в.
З 30 грудня 2014-го до 11 лютого 2015 року ОТП Банк виплачуватиме вклади клієнтам Актив-банку.
26 грудня Актив-банк виключено з реєстру учасників ФГВФО.
Національний банк 23 грудня прийняв постанову № 838 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ Актив-банк"». Виконавча дирекція ФГВФО 24 грудня затвердила рішення № 158 «Про початок процедури ліквідації Актив-банку і призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Протягом 30 днів з дня публікації оголошення про початок ліквідації приймаються вимоги кредиторів.
Ліквідатором Актив-банку став Олександр Шевченко. Термін його повноважень – рік, з 24 грудня 2014-го до 23 грудня 2015 року.
19 грудня ФГВФО звернувся до НБУ з проханням ліквідувати Актив-банк, у зв'язку з чим з 20 грудня зупинені виплати вкладів клієнтів Актив-банку через мережу Укргазбанку.
Виконавча дирекція ФГВФО 3 грудня рішенням № 134 продовжила тимчасову адміністрацію в Актив-банку до 30 грудня. На аналогічний термін подовжено й повноваження тимчасового адміністратора Олександра Шевченка.
З 14 листопада Актив-банк почав виплату коштів вкладникам за договорами, термін дії яких завершився до 3 вересня, і за договорами банківського рахунку – поточні та карткові рахунки. Виплата коштів здійснюється через регіональну мережу Укргазбанку.
ФГВФО до 17:00 26 вересня здійснював прийом документів від потенційних інвесторів для визнання їх кваліфікованими. Фонд шукає інвесторів, які можуть бути залучені до виведення Актив-банку з ринку одним з трьох способів: 1) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань банку на користь приймаючого банку; 2) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань банку; 3) продаж банку в цілому.
За оцінками ФГВФО, сума коштів, яка може бути відшкодована Фондом, на 1 вересня склала 1,334 млрд грн. При цьому сумарний обсяг депозитів фізосіб на 3 вересня складав 1,368 млрд грн, коштів поточних рахунків фізосіб – 388,69 млн грн.
Конкурсна комісія Мінфіну 4 вересня виключила Актив-банк з переліку зарплатних банків.
З 3 вересня введено тимчасову адміністрацію в Актив-банк, уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію Актив-банку призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Олександра Шевченка.
Тимчасову адміністрацію в Актив-банк введено на три місяці – з 3 вересня до 3 грудня.
Національний банк прийняв постанову № 545 від 2 вересня 2014 року, якою відніс ПАТ «Комерційний банк "Актив-банк"» до категорії неплатоспроможних. Після чого виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізосіб прийняла рішення № 79 від 2.09.14 «Про введення тимчасової адміністрації в Актив-банк».
Протягом дії тимчасової адміністрації вкладники можуть отримати кошти за договорами вкладу, термін дії яких закінчився, і за договорами поточних і карткових рахунків. Виплати здійснюються в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку виведення банку з ринку, але не більше 200 тис. грн.
Актив-банк, що посідав 47-е місце за активами, зазнавав труднощів з поверненням коштів з квітня. Через підвищені ризики кредитування, ліквідність та репутацію, порушення вимог НБУ і скарги від клієнтів Нацбанк у травні провів в установі позапланову інспекційну перевірку. Інспекція виявила порушення банком вимог НБУ і підтвердила факти невиконання зобов'язань перед вкладниками та іншими кредиторами. У зв'язку з цим у червні Актив-банк було віднесено до категорії проблемних – у нього призначили куратора від НБУ.
В установі була розроблена програма фінансового оздоровлення, проте власники не могли наростити капітал самостійно. Вони вирішили залучити 137,25 млн грн у крупних вкладників, що мали понад 1 млн грн. 5 серпня було прийнято рішення наростити статутний капітал на 237,25 млн грн – до 550 млн грн – до 5 грудня.
Перед цим банк закрив 16 відділень, призупинив роботу карт MasterCard і Visa, а ще раніше обмежив добові ліміти на зняття коштів планкою 600-1000 грн.
Нацбанк відмовився чекати до зими, оскільки установа не вжила запропонованих для стабілізації роботи заходів. «Власники банку не вжили невідкладних заходів, спрямованих на поліпшення стану ліквідності установи. Запланованих заходів з фінансової підтримки шляхом надходження коштів від акціонерів і від вивільнення активів недостатньо для відновлення платоспроможності банку», – заявили в НБУ.
Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, Актив-банку: (044) 207-45-77, (044) 207-45-79, (044) 207-45-80, (044) 207-45- 83. ПАТ «КБ "Актив-банк"»: код ЄДРПОУ 26253000; 04070, Київ, вул. Борисоглібська, 3.
Національний банк 15 січня прийняв постанову № 19 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "АктаБанк"». Після чого виконавча дирекція ФГВФО 16 січня затвердила рішення № 6 «Про початок процедури ліквідації АктаБанку і призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Протягом 30 днів з дня опублікування оголошення про початок ліквідації приймаються вимоги кредиторів.
Ліквідатором АктаБанку стала Юлія Приходько. Термін її повноважень – рік, з 16 січня 2015-го до 15 січня 2016 року.
З 15 січня АктаБанк призупинив повернення вкладів через банк «Михайлівський» у зв'язку з тим, що ФГВФО звернувся до НБУ з проханням про ліквідацію кредитної установи.
З 26 грудня АктаБанк здійснює виплату вкладів за договорами, термін яких завершився з 18 вересня до 15 грудня 2014 року, та за договорами банківського рахунку.
З 18 грудня АктаБанк почав здійснювати виплату вкладів за договорами, термін яких завершився до 17 вересня включно, та за договорами банківського рахунку. Виплати здійснювалися через мережу відділень банку «Михайлівський».
За оцінками ФГВФО, сума коштів, яка може бути відшкодована Фондом, на 11 вересня склала 605,13 млн грн. При цьому обсягів депозитів фізосіб на 17 вересня становив 565,8 млн грн, коштів поточних рахунків фізосіб – 110,05 млн грн.
Виконавча дирекція ФГВФО рішенням № 144 від 15 грудня 2014 року продовжила тимчасову адміністрацію в АктаБанку до 17 січня 2015-го. На цей же термін продовжено й повноваження тимчасового адміністратора Юлії Приходько.
ФГВФО до 16:00 10 жовтня здійснював прийом документів від потенційних інвесторів для визнання їх кваліфікованими. Фонд шукав інвесторів, які можуть бути залучені до виведення банку з ринку одним з трьох способів: 1) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань банку на користь приймаючого банку; 2) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань банку; 3) продаж банку в цілому.
З 17 вересня введено тимчасову адміністрацію в АктаБанк, уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Юлію Приходько.
Тимчасову адміністрацію введено на три місяці – з 17 вересня до 17 грудня.
Національний банк прийняв постанову № 576 від 16 вересня 2014 року, якою відніс ПАТ «АктаБанк» до категорії неплатоспроможних. Після чого виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізосіб прийняла рішення № 90 від 16.09.14 «Про введення тимчасової адміністрації в АктаБанк».
Середній АктаБанк посідав 38-е місце за активами – 5,017 млрд грн. На 1 липня роздрібний портфель вкладів становив 2,03 млрд грн (у валюті – 73%).
У розпорядженні FinMaidan є дані про те, що дніпропетровський АктаБанк за більш ніж два роки перевів у готівку іноземної валюти через рахунки фізосіб на загальну суму 65 млрд грн. У травні 2014 року НБУ провів позапланову виїзну перевірку ПАТ «АктаБанк». «За 2012, 2013 роки і чотири місяці 2014-го клієнти ПАТ«АктаБанк» – фізичні особи отримали зі своїх поточних рахунків готівкові кошти в іноземній валюті на суму, яка в гривневому еквіваленті перевищує 65 млрд грн», – йдеться у розпорядженні НБУ № 29-р. 31 млрд грн, зняті з рахунків у 2013 – на початку 2014 року, становили 10% усього обсягу іноземної валюти, виданої банками за цей період.
У матеріалах НБУ зазначено, що АктаБанк не використав можливості ст. 10 і 17 закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму». Маючи підстави підозрювати, що ці транзакції пов'язані з відмиванням «брудних» грошей, отриманих злочинним шляхом, банк «не використав право відмовитися від проведення фінансових операцій або зупинити їх проведення клієнтами АктаБанку», йдеться в матеріалах НБУ.
Протягом дії тимчасової адміністрації вкладники можуть отримати кошти за договорами вкладу, термін дії яких закінчився, і за договорами поточних та карткових рахунків. Виплати здійснюються в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку виведення банку з ринку, але не більше 200 тис. грн.
Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, АктаБанку: 0-800-300-507, (056) 790-50-70. ПАТ «АктаБанк»: код ЄДРПОУ 35863708; 49000, Дніпропетровськ, вул. Шевченка, 53.
Ліквідатором Грін Банку став Юрій Джус. Термін його повноважень – рік, з 23 січня 2015-го до 22 січня 2016 року.
З 6 січня Грін Банк почав виплату вкладів за договорами, термін яких завершився з 1 до 25 грудня 2014 року, та за договорами банківського рахунку. Виплати здійснювалися через мережу відділень банку «Київська Русь».
Виконавча дирекція ФГВФО рішенням № 162 від 25 грудня 2014 року продовжила тимчасову адміністрацію в Грін Банку до 24 січня 2015-го. На цей же термін продовжено й повноваження тимчасового адміністратора Дмитра Оніщука.
З 5 грудня Грін Банк розпочав виплати коштів вкладникам за договорами, термін дії яких завершився з 1 до 30 листопада включно, та за договорами банківського рахунку.
З 7 листопада Грін Банк розпочав виплату коштів вкладникам за договорами, термін дії яких завершився до 31 жовтня включно, та за договорами банківського рахунку.
ФГВФО до 16:00 17 жовтня здійснював прийом документів від потенційних інвесторів для визнання їх кваліфікованими. Фонд шукав інвесторів, які можуть бути залучені до виведення Грін Банку з ринку одним з трьох способів: 1) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань банку на користь приймаючого банку; 2) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань банку; 3) продаж банку в цілому.
З 25 вересня введено тимчасову адміністрацію в Грін Банк, уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Дмитра Онищука.
За оцінками ФГВФО, сума коштів, яка може бути відшкодована Фондом, на 1 жовтня склала 4,2 млн грн. При цьому обсяг депозитів фізосіб на 25 вересня становив 24,86 млн грн, коштів поточних рахунків фізосіб – 1,94 млн грн.
Тимчасову адміністрацію введено на три місяці – з 25 вересня до 25 грудня.
Національний банк прийняв постанову № 595 від 24 вересня 2014 року, якою відніс ПАТ «Грін Банк» до категорії неплатоспроможних. Після чого виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізосіб прийняла рішення № 98 від 25.09.14 «Про введення тимчасової адміністрації в Грін Банк».
Невеликий Грін Банк посідав 151-е місце за активами – 329,82 млн грн. На 1 липня роздрібний портфель вкладів становив 28,09 млн грн (у валюті – 49,3%).
Нацбанк протягом двох років збирав дані про неправомірні дії установи. «У 2012-2014 роках Грін Банк неодноразово порушував законодавство у сфері запобігання та протидії легалізації злочинних доходів, проводив ризикову діяльність, створював загрозу інтересам вкладників та інших кредиторів. За підсумками перевірок НБУ чотири рази притягав банк та його посадових осіб до відповідальності: застосовував штрафи, усував посадових осіб від роботи, зупиняв окремі операції», – повідомили в НБУ. Але це не заважало банку в 2013-2014 роках провести «фінансові операції з переведення коштів у готівкову форму на загальну суму близько 20 млрд грн».
Найбільшим акціонером банку була компанія «ТУАЗ» (24,39%), що належить директору департаменту компанії «Укргідроенерго» Миколі Кисельову. Після зміни влади в країні Грін Банк стрімко втрачав позиції. Якщо на початку року установа посідала 132-е місце за активами (566,64 млн грн), то на кінець II кварталу – 151-е місце.
Протягом дії тимчасової адміністрації вкладники можуть отримати кошти за договорами вкладу, термін дії яких закінчився, і за договорами поточних і карткових рахунків. Виплати здійснюються в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку виведення банку з ринку, але не більше 200 тис. грн.
Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, Грін Банку: (044) 425 11 73, 425-91-15. ПАТ «Грін Банк»: код ЄДРПОУ 13550848; 03040, Київ, вул. Стельмаха, 10а.
Національний банк 22 січня ухвалив постанову №41 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАО "КБ "Експобанк""». Виконавча дирекція ФГВФО 26 січня затвердила рішення №15 «Про початок процедури ліквідації Експобанку та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку». Вимоги кредиторів приймаються протягом 30 днів з дня опублікування оголошення про відкликання ліцензії.
Ліквідатором Експобанку став Ігор Волощук строком на 1 рік, з 26 січня 2015 року по 25 січня 2016 року.
ФГВФО 23 січня звернувся до Нацбанку з пропозицією про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Експобанку у зв'язку із завершенням терміну роботи тимчасової адміністрації й тим, що ліквідацію було визнано найменш витратним способом виведення банку з ринку. З 16:00 23 січня припинено виплату вкладів Експобанку через мережу банку «Михайлівський».
З 22 січня Експобанк почав виплату вкладів за договорами, термін яких завершився з 26 вересня до 25 жовтня, і продовжив виплату вкладів, термін яких завершився, а також за договорами банківського рахунку.
З 16 січня Експобанк почав виплату вкладів за договорами, термін яких завершився до 25 вересня, і за договорами банківського рахунку.
Виконавча дирекція ФГВФО рішенням № 163 від 25 грудня 2014 року продовжила тимчасову адміністрацію в Експобанку до 24 січня 2015-го. На цей же термін продовжено й повноваження тимчасового адміністратора Ігоря Волощука.
Тимчасовий адміністратор Експобанку Юрій Бондар став тимчасовим адміністратором банку «Камбіо». Тому новим тимчасовим адміністратором Експобанку 4 грудня рішенням виконавчої дирекції ФГВФО № 139 було призначено заступника начальника відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ФГВФО Ігоря Волощука.
ФГВФО до 16:00 24 жовтня здійснював прийом документів від потенційних інвесторів для визнання їх кваліфікованими. Фонд шукав інвесторів, які можуть бути залучені до виведення Експобанку з ринку одним з трьох способів: 1) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань банку на користь приймаючого банку; 2) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань банку; 3) продаж банку в цілому.
З 25 вересня введено тимчасову адміністрацію в Експобанк, уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Юрія Бондаря.
За оцінками ФГВФО, сума коштів, яка може бути відшкодована Фондом, на 21 вересня склала 304,11 млн грн. При цьому обсяг депозитів фізосіб на 25 вересня становив 555,57 млн грн, коштів поточних рахунків фізосіб – 93,74 млн грн.
Протягом останніх п'яти років Юрій Бондар ліквідував два банки: з листопада 2008-го до листопада 2012-го він був ліквідатором ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень», а з листопада 2012-го до вересеня 2014-го – ліквідатором ПАТ АКБ «Одеса-банк».
Тимчасову адміністрацію введено на три місяці – з 25 вересня до 25 грудня.
Національний банк прийняв постанову № 597 від 24 вересня 2014 року, якою відніс ПАТ «Комерційний банк Експобанк» до категорії неплатоспроможних. Після чого виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізосіб прийняла рішення № 97 від 25.09.14 «Про введення тимчасової адміністрації в Експобанк».
Протягом дії тимчасової адміністрації вкладники можуть отримати кошти за договорами вкладу, термін дії яких закінчився, і за договорами поточних і карткових рахунків. Виплати здійснюються в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку виведення банку з ринку, але не більше 200 тис. грн.
Середній Експобанк, що посідав 54-е місце за активами, на 1 липня мав роздрібний портфель вкладів у 666,9 млн грн, валютна частка портфеля вкладів – 62%.
Учасники ринку пов'язували Експобанк з «Сім'єю» колишнього президента Віктора Януковича. Але простежити зв'язок на рівні акціонерів складно – нинішніх власників установи не знає навіть Національний банк. На початок 2013-го 65,8% акцій Експобанку належало Юрію Гетьманенку і членам його сім'ї, 34,2% акцій – громадянину Греції Одіссею Софіанідісу, що проживає на Кіпрі в місті Лімасол.
Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, Експобанку: (044) 501-24-08. ПАТ «КБ Експобанк»: код ЄДРПОУ 09322299; 01054, Київ, вул. Дмитрівська, 18/24.
У зв’язку з закінченням дії тимчасової адміністрації у банку «Порто-Франко» та з огляду на затверджений планом врегулювання найменш витратний спосіб виведення неплатоспроможного банку з ринку – ліквідація, ФГВФО звернувся до НБУ з пропозицією про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку «Порто-Франко».
З 27 січня призупинені виплати коштів вкладникам банку «Порто-Франко» через установи банку «Восток».
З 5 січня банк «Восток» виплачує гарантовану ФГВФО суму відшкодування вкладів у банку «Порто-Франко» до 200 тис. грн кожному клієнту за договорами, термін дії яких завершився в період з 30 вересня до 17 грудня, а також за вкладами, які закінчилися раніше, або за договорами банківського рахунку.
Виконавча дирекція ФГВФО рішенням № 169 від 29 грудня 2014 року продовжила тимчасову адміністрацію в «Порто-Франко» до 29 січня 2015-го. На цей же термін подовжено й повноваження тимчасового адміністратора Ігоря Красюка.
З 10 грудня банк «Порто-Франко» розпочав здійснення виплат коштів вкладникам за договорами, термін дії яких завершився до 29 вересня включно і за договорами банківського рахунку.
ФГВФО до 16:00 19 листопада здійснював прийом документів від потенційних інвесторів для визнання їх кваліфікованими. Фонд шукав інвесторів, які можуть бути залучені до виведення банку з ринку одним з трьох способів: 1) відчуження всіх або частини активів і зобов'язань банку на користь приймаючого банку; 2) створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань банку; 3) продаж банку в цілому. Раніше крайнім терміном подачі документів було 16:00 17 жовтня.
За оцінками ФГВФО, сума коштів, яка може бути відшкодована Фондом, на 21 вересня склала 448,09 млн грн. При цьому обсяг депозитів фізосіб на 30 вересня становив 252,1 млн грн, коштів поточних рахунків фізосіб – 339,8 млн грн.
Власники одеського банку «Порто-Франко» перед введенням в нього куратора від Нацбанку вивели практично усі активи, заявив директор-розпорядник Фонду гарантування вкладів фізосіб Костянтин Ворушилін: «Вони підчистили усі активи, нічого не залишилося. Перевели все на компанію «Топ Фінанс», яка знаходиться в Києві. В цілому 192 кредитні справи вивезені з банку, і їх місцезнаходження невідоме».
Основним акціонером банку був Мирослав Школенко (83,43%), решта 16,57% були розподілені між 237 юрособами та фізособами, частка кожного з яких не перевищувала 4% капіталу. За інформацією одеських ЗМІ, пан Школенко (раніше мав прізвище Торосян) контролює торгові центри «Одеський торговий дім» та «Острів».
З 29 вересня введено тимчасову адміністрацію в банк «Порто-Франко», уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ігоря Красюка.
Тимчасову адміністрацію введено на три місяці – з 29 вересня до 29 грудня.
Національний банк прийняв постанову № 610 від 26 вересня 2014 року, якою відніс ПАТ «Акціонерний банк "Порто-Франко"» до категорії неплатоспроможних. Після чого виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізосіб прийняла рішення № 103 від 26.09.14 «Про введення тимчасової адміністрації в "Порто-Франко"».
Невеликий одеський банк «Порто-Франко», що спеціалізувався на роботі з моряками й посідав 86-е місце за активами, зазнавав труднощів з поверненням коштів із середини літа. На 1 липня роздрібний портфель вкладів становив 571 млн грн, валютна складова портфеля вкладів була переважною – 83,5%.
Постановою № 465 Нацбанк з 7 серпня призначив куратора банку, а розпорядженням № 437-р вирішив з 1 по 14 серпня провести позапланову інспекційну перевірку «Порто-Франко» з питань виконання зобов'язань перед вкладниками і кредиторами.
9 вересня банк повідомив про підписання попереднього договору про його купівлю інвестиційним фондом «Капітал» з реєстрацією в Житомирі. Його бенефіціарієм є панамська компанія «Норісса Девелопмент Інк», а статутний фонд – 58 тис. грн. Кінцевий власник фонду, сума операції та пакета акцій не розголошувалися. «Ведуться переговори про укладення угоди. Остаточно питання ще не закрите. Ми в роздумах», – говорив FinMaidan керівник фонду «Капітал» Олексій Дмитренко.
Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, банку «Порто-Франко»: (048) 786-83-12. ПАТ «Порто-Франко»: код ЄДРПОУ 13881479; 65026, Одеса, вул. Пушкінська, 10.
З 21 січня почалися виплати коштів вкладникам банку «Аксіома» за договорами, термін дії яких закінчився в період з 11 жовтня 2014-го до 5 січня 2015 року, а також тривають виплати за вкладами, які закінчилися раніше цього терміну, і за договорами банківського рахунку. Виплати здійснюються через мережу відділень Радабанку. Загальну суму виплат ФГВФО не називає.
Виконавча дирекція ФГВФО рішенням № 166 від 29 грудня 2014 року продовжила тимчасову адміністрацію в банку «Аксіома» до 30 січня 2015-го. На цей же термін подовжено й повноваження тимчасового адміністратора Володимира Кухарева.
З 26 грудня банк «Аксіома» розпочав виплату вкладів за договорами, термін дії яких закінчився до 10 жовтня включно, та за договорами банківського рахунку.
З 10 жовтня введено тимчасову адміністрацію в банк «Аксіома», уповноваженою особою ФГВФО на тимчасову адміністрацію призначено провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу впровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Володимира Кухарева. Тимчасову адміністрацію введено на три місяці – з 10 жовтня 2014-го по 10 січня 2015-го.
Нацбанк прийняв постанову № 649 від 9 жовтня 2014 року, якою відніс ПАТ «КБ "Аксіома"» до категорії неплатоспроможних. Після чого виконавча дирекція ФГВФО прийняла рішення № 110 від 09.10.14 «Про введення тимчасової адміністрації в банк "Аксіома"».
Невеликий банк «Аксіома» посідав 100-е місце за активами – 1,035 млрд грн. На 1 липня роздрібний портфель вкладів становив 134,3 млн грн (у валюті – 25%).
Банк визнано неплатоспроможним, оскільки НБУ підозрює його в проведенні нелегальних операцій з відмивання доходів, отриманих злочинних шляхом, або пов'язаних з фінансуванням тероризму. За інформацією МВС, банк «Аксіома» проводив транзитні операції, конвертацію грошей, незаконний обмін валютних цінностей через фіктивні фірми та фізосіб. Оборот конвертаційного центру за період його існування оцінено в 3,6 млрд грн. Затримано клієнтів та керівників двох підприємств, які проводили обмін валюти (див. «Упакований в конверт»).
Телефон гарячої лінії ФГВФО: 0-800-308-108, банку «Аксіома»: (056) 713-57-47. ПАТ «КБ "Аксіома"»: код ЄДРПОУ 33972230; 49005, Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 11, прим. 25.
Висновки зроблено
Нацбанк повідомив про введення тимчасової адміністрації у Профін Банк. Відповідне рішення № 35/БТ було прийнято правлінням НБУ 19 січня. Підставою для визнання банку неплатоспроможним стало недотримання Профін Банком законодавства з питань запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму, йдеться в повідомленні регулятора.
У Нацбанку уточнили, що за останні чотири роки регулятор неодноразово виявляв у діяльності банку факти порушень законодавства з питань фінансового моніторингу та притягав його до відповідальності. Зокрема, за результатами проведеної в грудні 2014 року позапланової перевірки виявлені факти здійснення Профін Банком масштабних операцій з готівковими коштами в гривні, встановлені окремі клієнти, які постійно здійснювали операції зі зняття цих коштів у значних обсягах.
Крім того, в НБУ стверджують, що керівництво Профін Банку проводило ризикову політику: надавало кредити новоствореним підприємствам, а в подальшому ці кошти спрямовувалися на погашення кредитів інших позичальників або перераховувалися на поточні рахунки інших контрагентів. «Зазначена практика призводила до штучного поліпшення якості кредитного портфеля, завищення валюти балансу банку», – йдеться в повідомленні НБУ.
У банку незадоволені рішенням регулятора. «Банк має достатню ліквідність і працює в рамках законодавства. Зняття готівки відбувалося в межах лімітів, а після побажань регулятора воно було повністю зупинено. Усі роки НБУ не мав претензій до нашої діяльності, – заявило FinMaidan джерело в правлінні банку. – Про усі підозрілі операції ми регулярно й своєчасно інформували Держфінмоніторинг, але там не було реакції, і у них теж до нас ніколи не було претензій. Після останньої перевірки Нацбанку були деякі зауваження, але на кожне з них ми виклали мотивовані аргументи. Нам НБУ не зміг надати зведений акт перевірки, а замість цього раптом увів адміністрацію, яка для усіх стала несподіванкою».
Нацбанк заявив, що Профін Банк мав тісні взаємини з Міським комерційним банком, якого 20 листопада минулого року було віднесено до категорії неплатоспроможних. Зокрема, Профін Банк за борги отримав у Міського комерційного банку кредити і основні кошти. «Значна частина відділень Профін Банку знаходиться в приміщеннях, які раніше орендував Міський комерційний банк», – повідомили в НБУ. «Між банками проводилися взаємозаліки», – розповіло джерело в Міському комерційному банку.
В НБУ з посиланням на сайт Профін Банку повідомили, що бенефіціарами установи є Рейніс і Тетяна Тумовс – «контролери більшості компаній – учасників мажоритарного акціонера Профін Банку». Сайт Профін Банку вчора уже не працював (ймовірно, був відключений тимчасовим адміністратором), а на сайті Нацбанку і в системі розкриття інформації бенефіціарами банку значаться Хрісостомос Італос, Георгій Капсалі, Теодорос Вердіс і Нектаріос Маркантоні (на кінець I і II кварталів 2014 року).
Повне стискання
У середині 2012 року Профін Банк, що належав французькій Societe Generale Group, продав Альфа-банку роздрібний кредитний портфель на суму 220 млн грн. На початку 2013-го власником установи стала кіпрська Xeronia Ltd. Тоді ж частину відділень було передано Міському комерційному банку. Банк знову почали розвивати. На 1 жовтня 2014 року Профін Банк посідав уже 128-е місце (536,1 млн грн) серед 166 установ. Депозитний портфель склав 356,5 млн грн, з яких 164,3 млн грн – кошти фізосіб. Кредитний портфель склав 312,1 млн грн, з яких на частку фізосіб припадало всього 30,5 млн грн.
Профін Банк – не перша установа, яку було віднесено до неплатоспроможних через порушення законодавства з питань фінансового моніторингу. Зокрема, 17 вересня 2014 року неплатоспроможним було визнано АктаБанк, а 24 вересня – ГрінБанк. Зараз, щоб вивести такий банк з ринку, НБУ потрібно спочатку визнати його неплатоспроможним. Однак на початку лютого ситуація зміниться. «Дата, коли ми можемо відразу забирати ліцензії, – це три місяці після підписання президентом «антивідмивочного» закону. Це відбудеться 6-7 лютого. Але поки ми ще змушені спочатку визнавати неплатоспроможними. Сьогодні, до речі, один з банків за цією статтею буде виведено до Фонду гарантування вкладів фізосіб. Чекати до 7-го числа не виходило з різних причин», – сказав учора на зустрічі з журналістами перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук.
«Нацбанк продовжує виводити з ринку невеликі установи, тоді як крупні банки, навіть ті, що не виконують зобов'язання перед клієнтами, продовжують працювати. У Фонду гарантування вкладів фізосіб просто не вистачить коштів, аби компенсувати вкладникам їхні заощадження», – говорить старший партнер адвокатської фірми «Кравець та Партнери» Ростислав Кравець. До того ж після виведення з ринку невеликих «відмивочних» банків ці операції, як і раніше, проводяться. «Але вже через крупні банки. А в загальному обсязі транзакцій такі операції губляться, тому не відразу потрапляють на очі регулятору», – розповів FinMaidan скарбничий одного з банків з іноземним капіталом.
Вікторія Руденко
Рекапіталізація для всіх
Уряд запропонував парламенту узаконити розроблений ним механізм націоналізації банків. Кабінет міністрів вчора подав до Верховної Ради законопроект № 1564 «Про заходи, спрямовані на сприяння капіталізації та реструктуризації банків», який дозволяє будь-якому банку розраховувати на підтримку держави. Принаймні, в проекті поки немає норми про те, що держкошти може отримати лише банк, на який припадає понад 2% активів або депозитів банківської системи, про що йшлося в постанові № 632.
Суть документа в тому, що банки зобов'язані пройти діагностичне обстеження, визначити потребу в капіталі на 2014-2016 роки, скласти і подати в НБУ програму докапіталізації. Якщо ця програма не буде подана або акціонери не зможуть її виконати, банк визнають неплатоспроможним з подальшою ліквідацією або НБУ запропонує Кабміну брати участь у його націоналізації.
Постанова № 632 від 19 листопада, якою встановлено «Порядок придбання акцій банків в обмін на облігації внутрішньої держпозики», дозволяє Мінфіну підтримувати лише банки з часткою понад 2% активів та/або депозитів. Зараз ця вимога може «ховатися» під нормою законопроекту про те, що «банк повинен відповідати критеріям Експертно-аналітичної ради з питань участі держави в статутному капіталі банків». Але якщо така фундаментальна норма не буде прописана в законі, Кабмін зможе скуповувати навіть дрібні кептивні банки.
Умови входження
Капіталізацію приватних банків можна проводити двома способами: купівля акцій в обмін на ОВДП або видача державою субординованого боргу у вигляді ОВДП. Уряд натомість вимагає у власність 75%+1 акцію банку, але перед цим його капітал має бути зменшений на максимальну суму очікуваних збитків за підсумками діагностики. Крім того, в капітал мають бути переведені депозити власників понад 10% акцій банку, членів правління, наглядової ради та ревізійної комісії, що посилить відповідальність банкірів за поганий ризик-менеджмент і доведення своєї установи до стану неплатоспроможності.
Учасники ринку вважають, що рекапіталізація доцільна лише для обмеженого кола найбільш крупних банків, банкрутство та виведення з ринку яких може негативно вплинути на фінансове становище підприємств реального сектора економіки або торкнутися багатьох приватних вкладників. «Рекапіталізація потрібна лише тоді, коли ймовірні втрати від банкрутства банку для економіки та соціальної стабільності країни більш істотні, ніж обсяг капіталу, що додатково вливається. Для України коло таких банків повинно обмежуватися десятьма-п'ятнадцятьма найкрупнішими, аж ніяк не більше. Тому передбачений у меморандумі з МВФ критерій 2-процентної ринкової частки за активами або коштами клієнтів є обгрунтованим, хоча міг би бути іще жорсткішим», – говорить FinMaidan директор департаменту організації, стратегії та PR Кредобанку Роман Лепак.
Один з учасників останньої зустрічі банкірів з главою НБУ Валерією Гонтарєвою розповів FinMaidan, що НБУ заявляв, що на капіталізацію банків у 2015 році передбачено 28 млрд грн. Ще 20 млрд грн буде направлено до Фонду гарантування вкладів фізосіб для виплати компенсації вкладникам.
Нинішній тренд скорочення кількості банків в Україні триватиме, і держава буде змушена рятувати деякі з них, вважають учасники ринку. Зараз «державних» банків в Україні п'ять. «Після того як усі ці розборки закінчаться, на ринку залишаться 40-50 банків. З них 10 будуть державними, ще 10 – з іноземним капіталом, решта – з українським капіталом», – заявив голова наглядової ради банку «Національний кредит» Андрій Оністрат на банківському форумі з реформи фінансового сектору, організованому «Фінансовим клубом».
У програмі співпраці з МВФ акцентується, що основне навантаження щодо докапіталізації банків має нести не держава, а акціонери. «У випадках, коли акціонери не мають наміру вливати капітал у свій банк, потрібно з'ясувати причину такого небажання. Важливо також зрозуміти, чому банк став проблемним: чи не була обрана ним модель бізнесу занадто ризиковою, чи не використовувався він для виведення коштів на споріднені підприємства? А потім вже можна шукати варіанти вирішення проблеми, – вважає член Ради НБУ Роман Шпек. – Можливо, ефективнішим рішенням буде не поява ще одного держбанку з невизначеним майбутнім, а перепродаж активів за справедливою ціною більш здібному інвестору або ж ліквідація неплатоспроможної установи. Краще профінансувати ФГВФО, ніж підтримувати життя вмираючих банків. Особливо якщо вони помирають через надмірне захоплення високоризиковими операціями».
Олена Губар
Релізи
ТОП-новини
