Адарич знайшов гроші на сході Фото capital.ua

Адарич знайшов гроші на сході

Казахський бізнесмен Канат Арбієв вкладе $20 млн в об'єднаний банк Олександра Адарича, який вже анонсував злиття Євробанку і Фідобанку. Заробляти інвестор планує на активізації торгівлі між країнами та кредитуванні аграрного і нафтового бізнесу. Експерти очікують, що відновлення торгівлі між Україною та Казахстаном буде повільним.



Казахи на вході

Казахський бізнесмен Канат Арбієв планує купити частку в об'єднаному банку Олександра Адарича, розповів FinClub співрозмовник в оточенні казахського інвестора. Усього три тижні тому голова правління Фідобанку Олександр Адарич оголосив про плани об'єднання Фідобанку, де йому належить 99,97% акцій, і Євробанку, де у нього 50% капіталу. Тоді ж він оголосив про плани залучити до об'єднаного банку інвестора-нерезидента.

Тепер стало відомо, що цим інвестором є структури Каната Арбієва. За даними FinClub, переговори з інвестором почалися ще півроку тому. У жовтні 2015-го в Астані відбувся бізнес-форум «Україна-Казахстан», в ході якого сторони домовилися про взаємне збільшення інвестицій. Після цього деякі казахські бізнесмени стали активно вивчати можливості виходу на український ринок. Серед них був Канат Арбієв, який вже має досвід інвестування в банки. Він володів 9% акцій Bank RBK, але минулого року продав свою частку.

Непублічний інвестор

Інформації про Каната Арбієва у публічному доступі небагато. Як стало відомо FinClub, він є одним з мажоритарних акціонерів найбільшої казахської рітейл-мережі «Магнум». Бажання вийти на ринок України представники інвестора пояснили прагненням розширити бізнес, в тому числі за рахунок імпорту з України до Казахстану продуктів харчування і сільськогосподарської продукції.

У прес-службі Каната Арбієва повідомили FinClub, що бачать нові перспективи для інвестицій. «З січня 2016 року ми розглядали різні варіанти виходу на ринок України, і однією з галузей для інвестування було обрано банківський сектор. Для нас це буде стратегічною інвестицією, тому ми вибирали установу, що поєднує масштабність присутності на ринку, кваліфікований менеджмент і репутацію з інноваційним підходом до розвитку банківського бізнесу, з урахуванням сучасних світових тенденцій, які забезпечать банку конкурентоспроможність в довгостроковій перспективі. Об'єднаний банк з професійною командою Олександра Адарича повністю відповідає нашим вимогам», – заявили в прес-службі.

У Національному банку поки не можуть відповісти, чи отримають казахські інвестори дозвіл на купівлю банку. «Спочатку вивчимо його пакет документів», – зазначив FinClub заступник директора департаменту реєстраційних питань та ліцензування НБУ Олександр Бевз.

Інвестиції будуть

Представник Каната Арбієва каже, що крім витрат на купівлю акцій інвестор вкладе в установу до кінця 2016 року близько $20 млн. «Сума наступних вливань поки невідома. Надалі банк має намір сконцентруватися на кредитуванні українських агрокомпаній і нафтогазового сектора, розширивши обсяги співпраці між двома країнами», – сказав він.

Акцент на аграрному та нафтовому бізнесі цього року може стати невдалим для інвестицій. «На нашому ринку вже працює багато найбільших міжнародних компаній та банків, і фактично він поділений», – констатує головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран. «У Казахстані бідні землі та низька врожайність, але він є експортером зерна. Нафта політично до нас поки не надходить, нафтопродукти також невигідні через дороге транспортування», – говорить керуючий партнер ІК «Аваль Брок» Дмитро Полковський.

На думку фінансистів, збільшення товарообігу між країнами в поточних політичних умовах є нереалістичним. «Казахи можуть бути експертами в кредитуванні аграріїв і палива та успішно працювати з українськими компаніями, але синергія двох країн зараз неможлива», – вважає Дмитро Полковський. «Стратегія може виявитися успішною, якщо казахським інвесторам вдасться освоїти потоки. Один з них – енергоносії, другий – метал. У Казахстані нижчі податки, тому туди можуть вивозити напівфабрикати, заощаджуючи на виробництві», – пояснює Віталій Шапран.

 

Долучайтесь