Мегапроект Національного банку з пакетного продажу на американських майданчиках прав вимог за корпоративними кредитами, які НБУ отримав від банків-банкрутів у забезпечення рефінансування, завершився провалом. Через місяць після невдалого аукціону Нацбанк і ФГВФО поставили хрест на ініціативі: тепер два пули кредитів на загальну суму 13,63 млрд грн розформують і почнуть продавати окремими лотами.

«Дочка» американської FFN не змогла продати заборгованість за 47 кредитами обсягом 7,093 млрд грн, а «дочка» DebX – 58 кредитами на 6,54 млрд грн. Незабаром ці кредити будуть виставлені на «Prozorro.Продажі». «Ми зуміли переконати наших колег з Нацбанку, що оскільки у нас з'явився новий інструмент у вигляді голландського аукціону, то потрібно продавати в роздріб, – заявив директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін. – Ми хочемо отримати максимум від індивідуального продажу».

ФГВФО пропонує з 105 кредитів сформувати 80 лотів. «Все кредити виставляються, просто за принципом перехресних застав або цілісно-майнового комплексу ми не можемо іноді розділити такі кредити на різні лоти», – повідомила заступник директора-розпорядника ФГВФО Світлана Рекрут.

Історія неуспіху

Вперше FinClub писав про інтерес американських майданчиків до українських NPL ще в березні 2016 року. Тоді джерела видання повідомляли, що американський майданчик First Financial Network цікавиться «кредитами, які видавалися промисловим та аграрним підприємствам Дельта Банком», і нібито він був готовий знайти на них покупців, здатних заплатити всього 5% від суми боргу. І дійсно, кредити Дельта Банку в результаті увійшли саме до лоту на цьому майданчику.

За два тижні директор департаменту консолідованого продажу та управління активами ФГВФО Юлія Берещенко підтвердила, що «Фонд веде переговори з майданчиками з США та Європи». Вже в травні директор департаменту управління ризиками НБУ Ігор Будник повідомив, що в Україну заходять американські майданчики First Financial Network (FFN) і Debt Exchange (DebtX). Джерело в НБУ пояснювало FinClub, що при FDIC (американський аналог ФГВФО) працює три майданчики для продажу кредитів позичальників банків-банкрутів, але тільки два з них погодилися на вмовляння НБУ і зареєстрували «дочки» в Україні. Третій акредитований при FDIC майданчик Mission Capital Advisors не захотів працювати у нас.

Майже рік їм знадобився на реєстрацію «дочок» – ТОВ «Фьост Файненшиал Нетворк Юкрейн» та ТОВ «Дебтекс Україна» – та узгодження умов співпраці. Тільки в березні 2017 року ФГВФО оголосив про початок пілотного проекту з продажу близько 10 млрд грн кредитів восьми банків через ці майданчики.

НБУ детально пояснював, чому він вирішив зайнятися пакетним продажем кредитів, які до цього продавалися тільки поштучно. «Потенційні покупці в Україні хочуть купити якомога дешевше. Ми були дуже зацікавлені у відкритті ринку для іноземних покупців і приході іноземних фондів. Це був один з факторів, чому НБУ вирішив продати через американські майданчики – щоб залучити міжнародних покупців. Нам вдалося привернути увагу до цього ринку», – зазначає Костянтин Ворушилін.

Влітку майданчики почали шукати покупців на кредити, забезпечені заставами. І знайшли їх. «Одним лотом зацікавилися 14 покупців, іншим – вісім», – говорила напередодні торгів Світлана Рекрут. Українських інвесторів було більше, ніж іноземних. Проблемними кредитами зацікавилася навіть компанія ICU. Всі учасники направили до Фонду індикативні ціни, за якими вони хотіли б купити лоти. Прийом заявок закінчився 19 вересня.

Однак торги 21 вересня не відбулися. З двох десятків покупців лише троє зареєструвалися в торгах. «Заплатили гарантійний внесок двоє учасників на один майданчик, на другий – не платили. Тому на одному майданчику торги навіть не почалися, а на другому були визнані такими, що не відбулися, оскільки цінові пропозиції були нижче за стартову ціну», – визнала вчора Світлана Рекрут.

Йдеться про те, що стартова ціна лота на FFN становила 810 млн грн (11,4% від обсягу заборгованості), на DebtX – 600 млн грн (9,2%). «Нам не запропонували навіть половини того, що ми хотіли», – сказав учора Костянтин Ворушилін. Тобто інвестори запропонували навіть менше 5%, про які ще у 2016 році писав FinClub.

Тому ФГВФО констатував провал аукціонів. «За англійським аукціоном, за яким торгувалися пули, ми визначаємо стартову ціну продажу. Ми не можемо її поставити нижче за оціночну вартість. І, на жаль, оцінки ринку були плюс-мінус в одному діапазоні, який був істотно нижче, навіть ніж оцінка», – розповів директор департаменту консолідованого продажу активів ФГВФО Тарас Єлейко.

Йдеться про те, що лоти оцінили всього у «кілька відсотків». «Оцінка портфеля у 2% за існуючих ризиків з погляду інвестора є цілком виправданою. Логічно, що інвестор прагне придбати активи за зниженою ціною, тоді як продавець, Фонд гарантування, бажає збільшити їх вартість», – вважає радник порталу UBIZ.ua Дмитро Бойко.

Провал пілотного проекту має кілька пояснень. Як правило, на Заході пулами продають те, що не було продано на індивідуальних торгах. «У нашому ж випадку ФГВФО пішов від зворотного: низка лотів, які були включені до пулів, не торгувалися раніше. До того ж з деяких об'єктів (ймовірно, не без участі боржників) раніше була проведена «робота» в процедурах банкрутства (наприклад, готель в Києві) та за лінією виконавчої служби (цукровий завод в Київській області), що додає потенційні проблеми цим об'єктам, і покупці це розуміли. Також викликали питання об'єднання в пул цікавих об'єктів нерухомості в столиці та, наприклад, квартир в Луганську і нежитлових приміщень в Донецьку. Отже для багатьох учасників ринку показаний результат був цілком прогнозованим», – зазначає Дмитро Бойко. За словами джерела FinClub в НБУ, в правлінні Нацбанку під час затвердження пілотного проекту з американськими майданчиками не було одностайності в цьому питанні – чимало топів регулятора виступали проти продажу кредитів «братською могилою».

Але у потенційних покупців могли викликати занепокоєння також і правові ризики. «У мене склалося враження, що весь проект з американськими майданчиками реалізовувався поспіхом, не цілком прозоро, багато в чому всупереч нормативній базі самого ж ФГВФО. Ми не виключаємо варіанту, що навіть якщо б пули були продані, то дана процедура могла бути оскаржена в суді. Саме юридичні ризики могли бути основною причиною відмови деяких потенційних учасників взагалі брати участь у торгах, а які взяли участь – відмови піднімати ціну», – резюмує Дмитро Бойко.

Вихід з ситуації

Місяць ФГВФО і НБУ мовчали – шукали вихід із ситуації, що склалася. «Це активи Нацбанку. І без їхнього дозволу ми не можемо продавати. Занадто повільно це все вирішується, тому пропонуємо ухвалити постанову НБУ, що все виставляється з номіналу або оціночної вартості, якщо вона вище номіналу, наприклад, у нерухомості, і торгуємо за голландським аукціоном всі активи, – говорить Костянтин Ворушилін. – Ми хочемо одну постанову, а вони беруть окреме рішення на кожен актив. Це повільно. У них всі активи зависли. Але, на щастя, ми просуваємося в цьому напрямку і начебто знаходимо взаєморозуміння».

У Нацбанку заявляють, що вони як забезпечений кредитор погоджують спосіб і місце продажу активів, які перебувають у нього в заставі, після отримання офіційного рішення виконавчої дирекції ФГВФО. «Ми звернулися до НБУ з листом-пропозицією скористатися голландським аукціоном. Отримали підтвердження готовності», – каже Світлана Рекрут.

Технологію голландського аукціону детально описував FinClub. Актив торгується з пониженням ціни від 100% від номінальної вартості до мінус 80%. «Сподіваємося, що щось буде продано на цьому етапі. Якщо кілька активів підуть, то буде велике щастя», – зазначає Світлана Рекрут. Якщо активи не будуть продані навіть за 20% ціни, їх об'єднають в пули. І знову торгуватимуться до мінус 80% (до 4% від номінальної), а потім знову до мінус 80% (до 0,8% від номінальної).

ФГВФО сьогодні повинен відправити своє рішення до НБУ. «Наступного тижня вони узгодять постановою і, в принципі, почнеться вже експозиція – 14 робочих днів на кожен лот, – каже Світлана Рекрут. – Розраховуємо, що в середині листопада відбудуться перші торги. Числа 20-го, якщо все йтиме за планом».

Центробанк не гарантує швидкого результату. «Поки не отримані Нацбанком офіційні рішення ФГВФО, неможливо встановлювати будь-які терміни узгодження реалізації активів», – заявили FinClub в прес-службі Нацбанку.

Торговий флешбек

Від іноземних майданчиків, втім, відмовилися не назавжди. В НБУ не вважають, що їхній проект продажу великих пулів кредитів провалився. «Не можна сказати, що проект не вдався, оскільки він ще не завершений. ФГВФО планує до нього повернутися після індивідуального продажу пулів активів із застосуванням моделі «голландських аукціонів» через систему "Prozorro.Продажі"», – зазначили FinClub в прес-службі Нацбанку. НБУ видавав рефінансування під застави номінальною вартістю 120 млрд грн, тому пули кредитів на 13 млрд грн – це лише десята частина активів, які НБУ треба продати.

ФГВФО стверджує, що не поніс витрат від роботи з американцями, «тільки на сканування документів». Але витрати ніс НБУ, хоч і не називає їх. «Так, НБУ брав участь у фінансуванні цього проекту, однак про конкретні суми витрат НБУ можна буде говорити тільки після повного завершення проекту», – заявили FinClub в Нацбанку.

Американські майданчики підключатися до «Prozorro.Продажі» поки не хочуть. «Ведемо переговори постійно, з першого дня», – каже Світлана Рекрут. «Якщо зарубіжні компанії не готові дотримуватися норм українського законодавства, тоді вони не повинні брати участі в торгах та ще й організовувати їх. Так що розділяти лоти між різними майданчиками, на мій погляд, однозначно не можна», – говорить Дмитро Бойко. За його словами, американські майданчики так і не продемонстрували свою систему електронних торгів, а правила українських «дочок» – це калька морально застарілих правил українського ринку, що діяли ще в 2015 році.

ФГВФО хоче, щоб не тільки американські, але й європейські майданчики прийшли в Україну і привели за собою іноземних покупців. «Чи хочемо ми працювати далі з цими майданчиками? Так, хочемо. Ми дуже зацікавлені в залученні великих фондів з-за кордону, які вміють працювати з проблемними активами», – запевняє Костянтин Ворушилін. Його логіка проста: іноземні інвестори довіряють своїм майданчикам, а не «Prozorro.Продажі», навіть якщо український майданчик не гірше за іноземні аналоги. «Є гравці, добре відомі в Європі, і ми хочемо, щоб вони були і в Україні», – зазначає Світлана Рекрут. Тарас Єлейко каже, що вони хочуть підключити до «Prozorro.Продажі» «кілька всесвітньо відомих майданчиків».

Лоти на продаж

Голландські аукціони спочатку позиціонувалися як спосіб швидко продати всі активи банків-банкрутів. У вересні виявилося, що це буде інструментом розпродажу активів банків, термін ліквідації яких закінчується в найближчі півроку. «Ми записали на «голландця» ЕРДЕ Банк, він серед банків, які треба швидко закривати. А це (кредити на 13 млрд грн. – FinClub) фактично будуть перші індивідуальні лоти на "голландця"», – каже Тарас Єлейко. FinClub публікує повний перелік активів, які продаються.

Учасники ринку вважають, що індивідуальний продаж активів може підвищити ціни на окремі лоти. «Продаж прав вимоги за кредитом, за великим рахунком, підпорядкований тій самій логіці, що й продаж товарів  – «оптом дешевше». Тому, без сумніву, варто очікувати збільшення вартості продажу окремого кредиту, бо середня ринкова вартість пулу кредитів становить 3-5% від балансової вартості активів, а мінімальна ціна реалізації на голландському аукціоні окремого кредиту, згідно із затвердженими правилами, не може опуститися нижче 20% його балансової вартості», – говорить директор E-tender.ua Іванна Мельник.

Але все залежить від якості кожного конкретного лота. «Чи вдасться підвищити ціну квартир в Луганську і нежитлового приміщення в Донецьку, якщо вони продаватимуться по одній? З одного боку, відповідь очевидна: ні, зважаючи на складність об'єкта. Але з іншого боку, при роздрібному продажі з'являється шанс, що на ці квартири взагалі знайдеться покупець, зі своїм розумінням можливості вирішити «проблеми». А ось щодо таких об'єктів, як готелі або заводи, можна істотно прогнозувати зниження ціни на «голландця», але, з огляду на ліквідність об'єкта, підйом ціни також є дуже ймовірним», – вважає Дмитро Бойко.

Іванна Мельник попереджає, що не всі кредити розформованого пулу будуть реалізовані: «Складно оцінити загальний дохід від реалізації кредитів окремими лотами, але можна упевнено сказати, що 40 електронних майданчиків, підключених до системи, отримають більше можливостей для роботи з ринком і докладуть максимум зусиль, щоб реалізувати якомога більше активів».

В'ячеслав Садовничий

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.