Дорога до майнінгу

Фінансові регулятори зволікають з врегулюванням криптовалют і майнінгу, тому ініціативу перехопив парламент. З різницею у кілька днів депутати подали відразу два законопроекти, які дозволять легалізувати в Україні операції з Bitcoin та іншими криптовалютами.

Рада фінансової стабільності повинна була у короткі терміни врегулювати статус криптовалют в Україні. Але міністр фінансів Олександр Данилюк каже, що регулятори усе ще вивчають «природу криптовалют». Голова НКЦПФР Тимур Хромаєв розповідав FinClub про те, що в рамках врегулювання Bitcoin критично важливо не допустити шахрайства з криптовалютами. А Нацбанк зізнавався, що не знає, як саме реагувати на нове явище, тому використовує політику «wait & see», а Bitcoin – це точно не валюта або платіжний засіб.

Криптовалюта – це програмний код (набір символів, цифр і літер), який є об'єктом права власності і може виступати засобом обміну. Про це йдеться в законопроекті № 7183 «Про обіг криптовалюти в Україні», який подали депутати від «Народного фронту» і «Блоку Петра Порошенка». «Добувати» криптовалюту зможуть усі, але лише зі сплатою податків. Схожий підхід використовує Австралія та Венесуела, де криптовалюти визнали «власністю», а також ЄС, де криптовалюти поки визначають як «засіб обміну».

Обіг криптовалют контролюватиме Нацбанк, який почне регулювати діяльність криптовалютних бірж. На них інвестори зможуть конвертувати програмні коди в активи. Але держава внесе до закону «дисклеймер», що не гарантує ні вартості криптовалюти, ні діяльності онлайн-сервісів з обміну криптовалют. При цьому операції з криптовалютами, завдяки блокчейну, стануть прозорими для влади. «Усі дані про криптовалютні транзакції зберігаються в загальному доступі системи блокчейн, яка є децентралізованою. Це дає великі можливості для регуляції з боку держави і не створює проблем, як з регуляцією обігу готівкових операцій», – зазначено в пояснювальній записці до проекту.

Законопроект № 7183-1 голови комітету Верховної Ради з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергія Рибалки пропонує визнати криптовалюту «фінансовим активом». «Немає сенсу винаходити велосипед і вигадувати для нього нові правила. Найбільш дієвою є модель пристосування криптовалют до наявного законодавства. Саме тому ми пропонуємо визнати криптовалюту фінансовим активом. Цей розділ законодавства найбільш пристосований до введення «крипти» у правове поле», – зазначає він. Цей підхід нагадує досвід Японії, де криптовалюти вважають цінністю, подібною до активів.

Стимулювати «добування» і обіг криптовалют покликані знижені тарифи на електроенергію і максимально спрощене оподаткування. Така норма включена до законопроекту «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні». Депутат пропонує не обкладати податком операції з інвестування у криптовалюту, а утримувати лише 2% збору до Пенсійного фонду на «виході», тобто при зворотному обміні будь-якої криптовалюти на гривню.

Основним регулятором криптовалют запропоновано зробити Нацкомфінпослуг. Таким чином, Сергій Рибалка показав, що не вірить у здатність парламенту ухвалити закон про спліт функцій Нацкомфінпослуг між НКЦПФР та НБУ. Однак в законопроекті передбачена робота і для НКЦПФР: комісія регулюватиме емісію, обіг та облік деривативів на криптовалюту.

Законопроекти нашвидкуруч

Майбутні регулятори ринку біткоінів та інших «валют» коментувати документи відмовилися, пославшись на необхідність їх ретельного вивчення і аналізу. «Ми вивчаємо законопроект і формуємо позицію НБУ щодо нього», – повідомили FinClub в прес-службі Національного банку.

В організації Bitcoin Foundation Ukraine звернули увагу на «значну неопрацьованість законопроектів, їх популістську складову». «Визначення криптовалюти як програмного коду, який є об'єктом інтелектуальної власності, ставить її в один ряд з картиною або віршем, які також є об'єктами інтелектуальної власності. Це вкрай спірна позиція, тому що з цього положення повинна слідувати і можливість виплати роялті, і термін охорони авторським правом», – йдеться в заяві BFU. Також вони незадоволені вимогою «зберігати дані проведених транзакцій протягом п'яти років, якимось чином захищати криптовалюту і відповідати за цілісність системи блокчейн», що не може бути виконано технічно, а також неможливістю використовувати програмний код для «обміну».

Згідно із законопроектом № 7183, регулятором ринку криптовалют виступає Нацбанк. «Водночас операції з криптовалютою визначені як бартерні. Виникає питання: чому до регулювання цивільно-правових відносин (бартеру) залучається фінансовий регулятор?» – зазначають у BFU. Є у них претензії також до другого законопроекту: необхідність торгувати криптовалютами через фінансового посередника, а також «декларативні заяви про стимулювання майнінгу». «Обидва законопроекти не містять згадок про ICO і ніяк не впливають на можливість його проведення в Україні», – зазначено в детальному аналізі проектів. У підготовці аналізу законопроектів брала участь юрфірма «Юскутум», яка декларує, що з 2012 року бере біткоіни в якості оплати за свої послуги, але від коментарів відмовилася.

Врегулювання є неминучим

Інтерес депутатів до криптовалют є закономірним. «Поява таких документів в будь-якому випадку є недарма виконаною роботою. Сфера популярна, її треба досліджувати і розвивати», – вважає молодший юрист компанії з обслуговування іноземних інвестицій Investment Service Ukraine Олександр Мацапура. «Головним позитивним моментом є те, що криптовалюта прямо визнається об'єктом права власності, і на неї поширюються загальні норми про право приватної власності. Це означає, що власники криптовалюти зможуть захищати свої права в суді, що зараз дуже проблематично. В українській судовій практиці є рішення, де суди вказували на те, що Bitcoin як предмет договору неможливо ідентифікувати, визначити його ознаки як об'єкта матеріального світу, а тому такий предмет не може бути предметом судового захисту», – каже адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери» Олександр Виговський.

Однак обидва документи відкидають одну з центральних ідей криптовалюти – існування поза державою. «Криптовалюта вважалася насамперед засобом, що дозволяє позбутися нав'язливого контролю держави. А проект закону передбачає, щоб держава тримала все під контролем. Більш того, якщо держава бажає бути відповідальною за обіг криптовалют, в особі того ж Нацбанку, то держава повинна давати хоч якісь гарантії. Але проекти закону виключають державні гарантії», – говорить Олександр Мацапура.

Операції з криптовалютами втратять анонімність, що суперечить принципам прихильників криптовалют. Але юристи вважають такі заходи виправданими. «Відповідно до світового досвіду, для початку торгівлі на криптовалютній біржі в багатьох країнах потрібно верифікувати аккаунт, для цього необхідно надати персональні дані, копії документів. У свою чергу ініціатори створення товарної біржі мають отримати ліцензію, яка буде гарантією в питаннях безпеки і збереження активів користувачів. Ці дії вчинені з метою припинення можливого відмивання грошей, отриманих злочинним шляхом, для боротьби з шахрайськими схемами і кіберзлочинністю», – говорить юрист юрфірми «Антика» Єлизавета Белей.

«Певна річ, процедури ідентифікації суперечать принципам анонімності багатьох блокчейн-платформ. Але, по-перше, судячи з тенденції, загальні принципи фінансових операцій AML/KYC рано чи пізно прийдуть в усі сфери розрахунків. А по-друге, самі принципи анонімності багатьох криптовалют можуть відійти в минуле, оскільки погано узгоджуються з очікуваннями споживачів. Особа може бути переконаним криптоанархістом, але коли добробут її сім'ї, питання кримінального переслідування або результат судової справи залежатиме від наявності знань, хто, кому і скільки заплатив, питання анонімності посунеться на другий план», – стверджує голова практики банківського та фінансового права та fintech юрфірми Evris Сергій Паперник.

Юристи радять доопрацювати законопроекти, використовуючи існуючий світовий досвід. «Щоб криптовлаютний бізнес не пішов у тінь, не потрібно вводити заборону на здійснення такої діяльності або створювати такі вимоги, які дозволять працювати тільки великим учасникам і проектам», – говорить Єлизавета Белей. Вона пропонує дотримуватися позиції Європейського суду, який відніс транзакції в біткоінах до платіжних операцій з валютами, монетами та банкнотами, і постановив, що вони не підлягають оподаткуванню ПДВ, а також рекомендував усім країнам – членам ЄС звільнити криптовалюти від оподаткування ПДВ. «Потрібно провести чітку розмежувальну лінію між користувачами віртуальної валюти, на яких не поширюватимуться вимоги, наприклад, щодо реєстрації, ліцензування та ведення документації, і адміністраторами та обмінниками, діяльність яких передбачає надання послуг з "переміщення грошей"», – пропонує Єлизавета Белей.

«У нашому правовому полі недостатньо позначити криптовалюту законною і сказати, що вона може бути «способом міни» і бути «на праві власності». До громадянського права необхідно вводити абсолютно новий об'єкт права («криптоактив», «цифровий актив», «криптовалюту») і вже від цього будувати права та обов'язки, які такий об'єкт може породити», – говорить Сергій Паперник. Він вважає, що якщо допустити неповне правове регулювання, то прогалини в законах призведуть до негативних рішень судів, які зашкодять учасникам ринку криптовалют.

Вікторія Руденко

Підписуйтесь на фінансові новини FinClub у Viber, Twitter та Facebook.