Фінансовий клуб
Сьогодні Міністерство фінансів починає переговори із зовнішніми кредиторами щодо реструктуризації заборгованості. Про це на прес-конференції заявила міністр фінансів Наталія Яресько. Передбачається формат спілкування з кредиторами у формі відеоконференції.
Вже наступного тижня Наталія Яресько планує провести десятиденні переговори з кредиторами. «Я планую відрядження наступного тижня у Нью-Йорк, Лондон і Каліфорнію, - зазначила вона. - Думаю, що ми повинні знайти якесь рішення з кредиторами. Я в цілому оптиміст: реаліст, але оптиміст. Сподіваюся, що протягом двох місяців знайдемо це рішення. Найгірший варіант: якщо ми не знайдемо рішення, тоді потрібно буде переглядати програму EFF з МВФ. Але поки наші кредитори націлені знайти рішення».
За словами Наталії Яресько, протягом чотирьох років планується знизити тиск на бюджетні платежі приблизно на $15,4 млрд. При цьому, за даними Мінфіну, заборгованість України на кінець 2014 року за єврооблігаціями становила $17,28 млрд, з яких $1 млрд – єврооблігації, випущені в 2014-му під гарантії США, які не включаються в плани реструктуризації.
Спільними зусиллями планується знизити співвідношення суверенного та гарантованого державою боргу України із 94% від ВВП до 71% до 2020 року. При цьому потенційна економія в $15 млрд має розподілятись наступним чином: $5,2 млрд – в 2015 році, $3,4 млрд – в 2016 році, $4,4 млрд – в 2017 році, $2,3 млрд – в 2018 році, зазначено в меморандумі України із МВФ.
Виховання витримки
Іноземні інвестори стримано реагують на майбутні події: котирування суверенних українських єврооблігацій вчора практично не змінилися. «Папери виросли в ціні в середньому на один базисний пункт, відповідно незначно знизилася їх прибутковість. Інвестори спокійно відреагували і на рішення МВФ про співпрацю з Україною: усі ці інформприводи були «відіграні» вже давно», – говорить аналітик ринку облігацій компанії ICU Тарас Котович.
Вартість паперів з погашенням в 2018-2023 роках вчора виросла з 45% від номіналу до 46%, а прибутковість опустилася до 21% за паперами з погашенням в 2023 році й до 29,6% – з погашенням в 2020-му. Прибутковість паперів з погашенням в 2017 році становить 40-48%, в 2016-му – 64-84%. «Угоди з українськими держпаперами проходять, але їх обсяги дуже невеликі», – говорить фахівець відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса.
Покрито мороком
Займатися реструктуризацією українського держборгу буде компанія Lazard, яку Мінфін ще на початку лютого призначив фінансовим радником і глобальним координатором боргової операції державного сектора. Як зазначено в розпорядженні Кабміну №130 від 11 лютого, компанія Lazard отримає 0,18% від суми реструктуризації держборгу України.
У той же час на початку березня французький підрозділ групи Rothschild почав проводити консультації з кредиторами про можливе посередництво в майбутніх переговорах щодо реструктуризації державного боргу України. Rothschild навіть запропонував сформувати комітет власників єврооблігацій. Крім того, 11 березня в уряді створили посаду уповноваженого з питань держборгу. Цю посаду має зайняти Віталій Лісовенко, який займався цими питаннями на посаді заступника міністра фінансів.
Умови реструктуризації тримаються в секреті. При цьому місяць тому, коли тільки з'явилася інформація про можливу реструктуризацію зовнішнього держборгу, експерти розраховували, що Мінфін обмежиться пролонгацією держборгу і зниженням ставки купона, а списання боргу вдасться уникнути. «Але, схоже, без hair-cut не обійтися», – зазначає Тарас Котович. «Не виключено, що перше речення, яке озвучить Мінфін, передбачатиме списання частини боргу. Але це не означає, що власники бондів на нього погодяться», – стверджує Сергій Фурса. Мінфіну необхідно заручитися підтримкою 75% власників бондів, а Росія, яка тримає бонди на $3 млрд, випущені в грудні 2013 року, імовірно, буде проти реструктуризації.
Списання може бути мінімальним. Наприклад, за оцінками Тараса Котовича, до 2018 року Україна повинна погасити $12 млрд. «У цю суму входить прямий держборг, заборгованість держпідприємства «Фінінпро» і Києва», – уточнює експерт. Якщо вдасться відстрочити виплату цієї суми, то скоротити навантаження на бюджет на $3 млрд можна буде за рахунок зниження витрат на обслуговування держборгу. За інформацією джерела FinMaidan, в Мінфіні місяць тому обговорювали можливість списати 20% суми боргу. При цьому представники МВФ, за словами співрозмовника, переконували владу і зовсім не платити Росії за єврооблігаціями на $3 млрд.
Заступник голови комітету Верховної ради Руслан Демчак про майбутнє найбільших банків, валютних позичальників і зміну голови НБУ.
Тендерна історія
Сьогодні Аграрний фонд повинен оголосити результати відкритого конкурсу з відбору страхових компаній для співпраці за програмою форвардних закупівель в 2015 році. Торік партнерами Фонду були страхові компанії «Здорово» та «Фініст», проте ніхто не знав, як відбиралися ці компанії, тому така співпраця викликала обурення учасників ринку.
Нові вимоги до страхових компаній і договорів страхування Аграрний фонд опублікував на своєму сайті. Зокрема, СК повинна здійснювати діяльність на ринку страхування не менше трьох років, мати не менше 10 відокремлених підрозділів (філії, представництва, точки продажу) в областях і Києві, цілодобову лінію підтримки клієнтів, облігаторне перестрахувальне покриття з перестраховиками з рейтингом не нижче А за шкалою S&P, Fitch, Moody's, мати в штаті фахівця-агронома, а також договір про співпрацю з компанією, що надає професійні сюрвейерсько-аджастерські послуги в агросекторі. У той же час показник андерайтингу (співвідношення витрат, пов'язаних з врегулюванням страхових випадків, та страхових виплат і суми чистих зароблених премій) за останній звітний календарний рік повинен бути в межах від 10% до 80%.
Високий поріг
Після оголошення конкурсу до Ліги страхових організацій України надійшла скарга СК «Оранта-Січ» на надто жорсткі вимоги до учасників тендеру. «Деякі з них є дискримінаційними. Крім того, на подачу документів дається лише два дні: конкурс було оголошено 4 березня, а документи приймалися до 10 березня, в той же час 7-9 березня були вихідними», – йдеться в листі СК «Оранта-Січ».
Звернення «Оранти-Січ» вчора розглядалося на спільному засіданні президії та ради Ліги страхових організацій. Було вирішено звернутися до профільного комітету Верховної Ради, Міністерства аграрної політики та продовольства, Нацкомфінпослуг, Антимонопольного комітету із проханням дати правову оцінку діям Аграрного фонду. «Я сьогодні ж підготую листа до Генпрокуратури. Всі конкурси повинні проводитися відкрито і прозоро, а доступ до них повинні мати всі учасники ринку», – пообіцяв секретар парламентського комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Максим Поляков.
За словами директора департаменту фінансово-кредитної політики Мінагрополітики Баграта Ахіджанова, Аграрний фонд розробляв конкурсні вимоги самостійно. «Нас до цього не залучали. Але якщо у вас є скарги, то ми готові їх розглянути», – сказав він. «Ми пропонували Аграрному фонду співпрацювати з Аграрним страховим пулом: наші члени могли взяти на себе весь обсяг страхування за форвардними закупівлями. Але отримали відмову», – заявив генеральний директор Аграрного страхового пулу Василь Назаренко.
За вищим розрядом
Як повідомило джерело на страховому ринку, заявки на участь у конкурсі Аграрного фонду на страхування форвардних закупівель 2015 року подали 16 страховиків. Серед них, наприклад, такі компанії, як «Провідна» і «PZU Україна».
Більш того, «старожили» ринку агрострахування стверджують, що вимоги до учасників тендеру не викличуть питань у стабільно працюючих страхових компаній. «Умови для участі в програмі форвардних закупівель у 2015 році дають підстави вважати, що Фонд зацікавлений співпрацювати зі страховиками з досвідом роботи в самому ринковому сегменті агрострахування. Фонд висуває багато конкретних вимог до страховиків і бере до уваги не тільки фінансові показники компаній, але й наявність якісного перестрахувального покриття, кваліфікованих фахівців, а також ділову репутацію. У результаті ми маємо певний оптимізм щодо нинішньої тендерної політики Аграрного фонду і сподіваємося на його прозоре проведення», – зазначає менеджер управління страхування аграрних ризиків СК «PZU Україна» Олександр Муха.
При цьому умови Аграрного фонду готувалися під контролем міжнародних експертів. «Зародження та розвиток агрострахування в Україні відбувалися під контролем Міжнародної фінансової корпорації – IFC. Зараз один представник від IFC увійшов до складу акредитаційної комісії і він же брав участь у розробці вимог. IFC розчарований результатами роботи Аграрного пулу, тому вирішив виправити свої помилки у роботі з Аграрним фондом», – розповіли в одній з компаній з іноземним капіталом.
Сьогодні мають бути обрані переможці з поданих тендерних пропозицій, розкриття яких відбулося вчора. Але у зв'язку з тим, що пропозицій надійшло багато, один із співрозмовників FinMaidan не виключив, що Аграрний фонд може перенести оголошення переможців на 16 березня.
Збиток не зупинити
Комерційні банки продовжують втрачати кошти. У січні 2015 року їх сумарний збиток склав 8,504 млрд грн, повідомили в НБУ. Доходи банків склали 17,9 млрд грн, витрати – 26,4 млрд грн. Більшою мірою збиток був сформований за рахунок збанкрутілих установ.
За зведеними даними Асоціації українських банків, в січні серед неплатоспроможних установ більше за всіх втратив банк «Надра» – 5,8 млрд грн всього за місяць. Друге місце посів Імексбанк (-436 млн грн), а третє – Всеукраїнський банк розвитку (-72 млн грн). Також до цього списку в першому місяці року потрапили БГ Банк (-60 млн грн), Міський комерційний банк (-59 млн грн), Профінбанк (-22 млн грн), Енергобанк (-17 млн грн) і банк «Київ» (-5,7 млн грн).
Але також і кілька нормально працюючих банків несподівано показали збитки. Серед них найбільші задекларовані втрати були у ІНГ Банку Україна (-209 млн грн), Альфа-банку (-106 млн грн), Правекс-банку (-91 млн грн), БМ Банку (-56 млн грн) і ОТП Банку ( -36 млн грн). Відзначимо, що тільки 105 банків з 158 подали в асоціацію свої щомісячні баланси.
Економічний тиск
Банкіри пояснюють свій негативний результат тривалою кризою в Україні. «Головною і основною причиною збитків банків є загальноекономічна ситуація в країні. У всієї банківської системи в січні збиток 8,5 млрд грн. Наші 36 млн грн є краплею в морі, – говорить член правління ОТП Банку Тарас Проць. – Зумівши значно запобігти і мінімізувати втрати цього року ще в минулому році, у січні ОТП Банк зазнавав збитків через девальвацію і відкриту валютну позицію, внаслідок реструктуризації та конвертації валютних кредитів, погіршення якості кредитного портфеля та збільшення витрат на покриття ризиків».
У зв'язку з відсутністю поліпшень в економіці банки збільшують відрахування до резервів. «Збиток Альфа-банку в січні головним чином обумовлений формуванням резервів за активними операціями клієнтів, що пов'язано з погіршенням економічної ситуації в країні. Загальний негативний фінансовий результат банку від доформування резервів за підсумками січня склав трохи більше 476 млн грн за Національними стандартами бухгалтерського обліку. Таке своєчасне формування резервів свідчить про адекватність оцінки ситуації його менеджментом і каже про нашу відповідальність щодо забезпечення стабільності банку в часи підвищеної волатильності. Ми можемо дозволити собі формувати адекватні резерви», – зазначає головний керуючий директор Альфа-банку Рушан Хвесюк.
В таких обставинах збитки показують в основному банки, які дотримуються консервативної стратегії. «Сьогоднішня макроекономічна фінансова ситуація в країні, як і ситуація на сході, негативно впливає на платоспроможність позичальників, у зв'язку з чим банк, завжди використовуючи консервативний підхід до оцінки позичальників і формування резервів, був змушений деформувати резерви під видані кредити», – повідомили в прес-службі Правекс-банку.
Неробочий прибуток
Найбільше грошей традиційно заробив ПриватБанк – в січні його прибуток склав 438 млн грн. У банку пояснили такий результат продажем своїх активів в Росії та Грузії. У квітні 2014 року він повідомив про продаж російського Москомприватбанку. Тоді в Москомприватбанк було введено тимчасову адміністрацію, але незабаром про його купівлю оголосив російський Бінбанк. А 5 грудня 2014-го ПриватБанк оголосив про підписання меморандуму про продаж грузинського PrivatBank. Покупцем став лідер грузинського ринку – Bank of Georgia, який пообіцяв заплатити за купівлю 1,18 капіталу – 92 млн ларі (за поточним крос-курсом це $47 млн). «Угода в Росії остаточно закрита, у Грузії – теж», – повідомив прес-секретар банку Олег Серга.
А в деяких прибуткових банках, розуміючи, що прибуток виник «технічний», і незабаром вони покажуть збитки, навіть відмовилися офіційно коментувати ситуацію. «Це тільки початок року, тому показники нерепрезентативні. В основному прибуток отримано не через діяльність, а через курсову переоцінку», – пояснюють в одній з прибуткових установ.
Добрий МВФ
Міжнародний валютний фонд справдив сподівання українців. Сьогодні рада директорів МВФ схвалила для України програму розширеного фінансування (Extended Fund Facility, EFF). Її загальний обсяг на чотири роки складе 12,348 млрд спеціальних прав запозичень (SDR), тобто приблизно $17,5 млрд, відзначають у Фонді. Втім, курс SDR постійно коливається, відповідно в доларовому еквіваленті змінюватиметься як сума виданих коштів, так і сума погашення. Наприклад, від початку 2015 року SDR подешевшав на 5,08% – з $1,4488 до $1,3752.
Спочатку українська влада висловлювала найоптимістичніші очікування – аж до отримання першого траншу в розмірі до $10 млрд вже наступного дня після засідання ради директорів. Але сьогодні і міністр фінансів Наталія Яресько, і прем'єр-міністр Арсеній Яценюк заявили, що розраховують на $5 млрд. З них SDR 1,915 млрд ($2,7 млрд) повинні піти на покриття дефіциту держбюджету, а SDR 1,631 млрд ($2,3 млрд) – до резервів Національного банку. Але технічно ці платежі призведуть до збільшення золотовалютних резервів НБУ. Джерело FinMaidan в НБУ сказало, що регулятор розраховує на перший транш не менше $4 млрд.
Відновлення співпраці з МВФ має дозволити Україні отримати додаткове фінансування від зарубіжних партнерів на суму $7,5 млрд, а також запустити процес реструктуризації зовнішнього держборгу, що призведе до зниження навантаження на платіжний баланс у найближчі роки на $15 млрд. «Рада директорів МВФ схвалила надання Україні SDR 12,348 млрд в рамках EFF, грунтуючись на всеосяжній програмі економічних реформ, підтримуваній Фондом, а також додатковій підтримці з боку міжнародного співтовариства», – сказала директор-розпорядник МВФ Крістін Лагард сьогодні в Берліні.
Нова чотирирічна програма, яка замінить попередню дворічну програму stand-by, покликана забезпечити «негайну економічну стабілізацію в Україні, визначити широкі та глибокі економічні реформи, спрямовані на відновлення стійкого зростання в середньостроковому періоді та підвищення рівня життя громадян України». Без її схвалення Україна неминуче б оголосила дефолт в поточному році, бо була б нездатною ані погашати зовнішні борги, ані продовжувати імпорт газу. Оскільки міжнародні валютні резерви країни до 1 березня досягли мінімуму в $5,625 млрд і ледь покривають місяць імпорту.
«На додаток до коштів МВФ офіційні кредитори – Світовий банк, Європейський союз, США – можуть надати близько $6 млрд дешевих і довгих кредитів. В результаті резерви НБУ до кінця року можуть перевищити $10 млрд», – прогнозує головний економіст ІК Dragon Capital Олена Бєлан. Оцінки влади та експертів раніше становили $13-17 млрд резервів до кінця року.
Гроші в обмін на реформи
Заміна програми stand-by на EFF викликана тривалою потребою України в підтримці платіжного балансу та необхідності влади мати більше часу для імплементації реформ в декількох ключових сферах: фіскальна, енергетична, банківська та антикорупційна.
В рамках «початку» реформ Україна на вимогу МВФ, наприклад, вже почала підвищувати ціни на енергоносії – на газ, тепло та електроенергію – для населення. Це дозволить зменшити дефіцит НАК «Нафтогаз України», на підтримку якого минулого року було витрачено з держбюджету понад 100 млрд грн, але також потребуватиме зростання витрат держави на надання субсидій – у держбюджеті-2015 на ці цілі закладено майже 25 млрд грн. Мінімальна ціна на газ з 1 квітня зросте в 3,6 разу, максимальна – майже в 7 разів. Але це зростання тарифів не останнє.
Невелика сума першого траншу пояснюється бажанням МВФ побачити продовження реформ. «$5 млрд – це необхідний мінімум, щоб виконати зобов'язання перед наступним траншем і не розслаблятися в питаннях проведення реформ», – вважає Олена Бєлан.
«Багато основних заходів боротьби з’являються на початковому етапі в рамках нової програми, в тому числі подальше значне збільшення тарифів на енергію, реструктуризація банків, реформа державних підприємств і законодавчі зміни, спрямовані на боротьбу з корупцією та зміцнення верховенства закону», – заявила Крістін Лагард. Досі не обрано директора Національного антикорупційного бюро України, не імплементовано законодавство про боротьбу з корупцією, не спрощені правила ведення бізнесу в Україні.
Затиснутий курс
Вважається, що отримання кредиту МВФ рівнозначно зміцненню гривні, але підстав для цього твердження поки немає. «Виділення фінансової допомоги МВФ має позитивно позначитися на курсі гривні та економіці в цілому, але не стане панацеєю від усіх бід», – нарікає Олена Бєлан.
Мова йде про те, що імпортери, які фактично усунуті з міжбанку, очікують, що НБУ після отримання траншу МВФ послабить адміністративний прес і допустить їх на ринок. Адже щоб знизити офіційний валютний курс з 30 грн/$ до 21,55 грн/$, НБУ ускладнив імпортерам купівлю валюти і почав сам викуповувати її у експортерів. Тільки за 10 березня НБУ скупив $152 млн по 21,5 грн/$. «Обсяги імпорту скорочуються, тому логічно, що попит на валюту теж зменшується. Однак після того, як Нацбанк ввів жорсткі обмеження на міжбанку, кожен бізнесмен уявив себе чесним імпортером: «намалювати» накладну не важко. НБУ відсікає велику частину заявок, але багато з них – цілком виправдано», – говорить аналітик однієї з інвесткомпаній.
Якщо найближчим часом незадоволений попит з'явиться на міжбанку, він знову буде тиснути на курс. Тому експерти не очікують, що після отримання першого траншу Нацбанк зніме всі обмеження. «Відкладений попит є, але він не критичний. До того ж не варто забувати, що на міжбанку росте пропозиція долара, тому навіть якщо Нацбанк почне знімати обмеження, то частину попиту вдасться задовольнити. Усі адміністративні заходи узгоджені з МФВ, і я не думаю, що всі вони будуть зняті відразу ж після виділення траншу», – говорить провідний економіст блоку фінансових ринків Креді Агріколь Банку Олександр Печерицин.
«Переходити до вільного ринкового курсоутворення навіть після отримання траншу від МВФ не можна. Нацбанк зніматиме валютні обмеження поступово, виходячи з ситуації на валютному ринку, щоб і надалі утримувати курс в нинішньому діапазоні. Головне завдання – утримати курс до літа. Влітку паніка на валютному ринку спаде не тільки в Україні, але й у світі, тому контролювати курс буде набагато простіше», – вважає керівник аналітичного підрозділу групи ICU Олександр Вальчишен.
В'ячеслав Садовничий, Вікторія Руденко
Голова департаменту макроекономічних досліджень ICU (рос.)
Документ без підписів
Вчора в ході зустрічі з банкірами глава НБУ Валерія Гонтарєва «в черговий раз закликала банки приєднатися до ініціативи НБУ щодо вирішення питання валютних кредитів громадян і підписати меморандум про врегулювання питання реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті». В заяві НБУ підкреслювалося, що «12 провідних банків погодилися добровільно взяти на себе частину збитків, заподіяних знеціненням курсу гривні в 2014 році».
Рівно місяць тому, 11 лютого, ці ж слова Гонтарєва сказала з трибуни Верховної Ради: «Меморандум уже підписали 12 банків, що мають найбільший портфель кредитів фізичних осіб в іноземній валюті. НБУ активно працює з іншими банками щодо добровільного приєднання до меморандуму». Ні тоді, ні зараз в НБУ не розголошували перелік банків, але відомо, що 24 грудня НБУ запрошував на нараду керівництво 13 банків «з найбільшими портфелями іпотечних кредитів фізичним особам в іноземній валюті»: «Надра», Райффайзен Банк Аваль, Укрсоцбанк, ОТП Банк, ПриватБанк, Фідобанк, Дельта Банк, Універсал Банк, «Фінанси і Кредит», Укргазбанк, Альфа-банк, Правекс-банк, ПУМБ. На початок 2015 року їх валютні кредити фізособам становили 81,8% обсягу ринку (суму кредитів, які підпадають під меморандум, НБУ не називає).
Однак заяви НБУ про вирішення проблеми валютних позичальників шляхом підписання банками меморандуму виявилися передчасними. З 16 найбільших банків підписи під ним поставили тільки ПриватБанк та Альфа-банк. Правда, під меморандумом з'являлись візи банку «Надра» і Дельта Банку (сумарно це 35,2% всіх валютних кредитів), але зараз у них працюють тимчасові адміністрації, що блокує будь-які операції з активами.
Загальна кількість підписантів меморандуму склало 11, повідомили вчора в Незалежній асоціації банків України. Решта 7 установ належать до групи великих, середніх і невеликих: Фідобанк , Платинум Банк, Український професійний банк, «Михайлівський», «Грант», Регіон-банк. У них не було великих валютних портфелів (сумарно їх частка була 2,47%), а в банку «Михайлівський» на початок року роздрібний валютний портфель становив «0 грн».
Втеча від збитків
Більшість установ з іноземним капіталом відмовляються підписувати меморандум – є тільки згода Креді Агріколь Банку. Формально банки не «відмовились», але забюрократизували процес. У НАБУ кажуть, що направили листи в наглядові ради ОТП Банку, Правекс-Банку, Райффайзен Банку Аваль, УкрСиббанку, Укрсоцбанку і Універсал Банку.
Не поспішають перетворювати кредитні договори на збиткові і держбанки. «Проте у державних банків при остаточному узгодженні та підписанні тексту меморандуму виникли застереження, оскільки вони не можуть бути підписантами угоди, яка заздалегідь передбачає певні збитки для банку без їх узгодження з головним акціонером – державою. У зв'язку з цим НАБУ звернулася до Мінфіну з пропозицією ініціювати прийняття урядом відповідного нормативно-правового акту, який встановить для державних банків основні правила реструктуризації іпотечних кредитів фізичних осіб в валюті», – зазначено в повідомленні.
Важкі переговори
Меморандум було розроблено банками за участю НБУ як альтернатива прийняттю відповідного закону – МВФ виступив проти примусових правил. Наприкінці грудня йшлося про конвертацію кредитів на суму до 2,5 млн грн (виходячи з курсу на початок 2014 року) за ринковим курсом з наступним поділом тіла кредиту: погашення кредиту за курсом 7,99 грн/$ і списання решти боргу протягом дії договору (на цю частину нараховується 0,01% річних).
Тоді, 24 грудня, в НБУ говорили про «початок процесу підписання меморандуму», але особливого завзяття банкіри не висловлювали. За інформацією FinMaidan, перші підписи поставили представники банку «Надра» і ПриватБанку, але рівня нижче члена правління. У НБУ обіцяли «правила проведення реструктуризації» закріпити постановою, а меморандум набере чинності після зміни Податкового кодексу. «Центробанк – виключно посередник в цьому переговорному процесі. На жодні потурання або фінансування від НБУ банки за цієї конвертації розраховувати не можуть», – попереджала Валерія Гонтарєва.
Обговорення тривало. Вже на початку 2015 року модель конвертації валютних позик змінилася: конвертація за ринковим курсом з подальшим списанням від 50% суми кредиту (для соціального житла до 60 кв. м) до 25% (за більшої площі).
Побоювання збитків
У банках з іноземним капіталом пояснювали FinMaidan своє небажання підписувати меморандум очікуваними збитками. «Наш головний офіс відмовляється це робити, бо розуміє, що потім банк матиме великі проблеми. Очевидно, що реструктуризація на таких умовах, які прописані в меморандумі, спричинить втрати, які потрібно буде якось покривати», – говорять в одному з банків з іноземним капіталом. «Звичайно, легко перекласти всю відповідальність за валютні ризики на банки, але нам незрозуміло, що далі робити з отриманими збитками. Необхідний додатковий механізм роботи з ними або списання», – підтримують в іншому іноземному банку. В одному з банків з італійським капіталом поскаржилися, що основна проблема – не збиток, який вони отримають, а фізична відсутність на міжбанку валюти, яку вони зобов'язані купити для проведення конвертації.
Дійшло до того, що банки формально почали в законодавстві шукати поняття «меморандум» і не знайшли. «Зі змісту терміна «меморандум», який наводиться в різних джерелах, можна зробити висновок, що він є документом декларативного характеру, тобто на його підставі не виникають взаємні права та обов'язки у осіб, які його підписали і яким він адресується. Тому враховуючи, що меморандум не може розглядатися як нормативно-правовий акт або угода між банками і позичальниками, його підписання, на нашу думку, не призведе до бажаних для позичальників результатів у частині реструктуризації споживчих кредитів з іноземної валюти в гривню», – пояснює начальник управління організації та супроводу роздрібного бізнесу Укрексімбанку Вікторія Грецька. І оскільки меморандум не має законної сили, він є «неприйнятним для державного банку», зазначила вона. Але підписання меморандуму і означає лише те, що банки запровадять добровільні програми реструктуризації за єдиними правилами.
Життя без меморандуму
Банкіри не вважають, що підписання меморандуму призведе до його виконання. «У поточному вигляді він скоріше є декларацією про наміри. Після визначення на законодавчому рівні порядку проведення реструктуризації банки виконуватимуть їх. Поки документ викликає більше запитань, ніж відповідей», – говорив директор з роздрібних кредитних ризиків ВТБ Банку Олег Пахомов. Тому банки просувають програми реструктуризації, які менш вигідні позичальникам, ніж списання частини боргу, проте дозволяють і надалі його сплачувати. У Райффайзен Банку Аваль говорили, що 70% позичальників конвертували валютні кредити.
Часто умови цих програм близькі до пропозицій меморандуму. «Реструктуризацію ми проводимо і зараз – за заявою позичальників. Курс застосовуємо ринковий, але графік погашення кредиту та відсотків будуємо виходячи з можливостей клієнта обслуговувати кредит», – зауважила начальник управління організації кредитування фізичних осіб банку «Хрещатик» Олена Трояновська.
Олена Губар, В’ячеслав Садовничий
Девальвація гривні стане підставою для збільшення лімітів відповідальності з ОСЦПВ, які не переглядалися вже п'ять років. Нинішніх лімітів поки достатньо для невеликих виплат, але серйозні пошкодження в ДТП страховка вже не покриває. Якщо ліміти підвищать удвічі, «автоцивілка» подорожчає відразу на 50%, підраховують страховики.
Відповідальність прийшла
У п'ятницю президент підписав закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності пов'язаних з банком осіб». Йдеться про посилення санкцій за дії банкірів, які ставлять під удар їх кредитну установу. Розгляд цього закону був максимально швидким: документ, розроблений НБУ, був направлений президентом до парламенту 10 лютого, 28 лютого його текст було замінено, а 2 березня – прийнято в цілому.
Кримінальна відповідальність вводиться за умисне доведення банку до неплатоспроможності за умови заподіяння великої матеріальної шкоди (понад 6 млн грн) державі чи кредитору. При цьому покаранням може бути позбавлення волі на термін до п'яти років з одночасним штрафом в сумі 85-170 тис. грн і позбавленням права займати відповідні посади на термін до трьох років.
Перелік пов'язаних з банком осіб розширено – до нього увійдуть не тільки керівники, власники і контролери банку, а й опосередковано пов'язані особи. До них відносяться проміжні підприємства, через які здійснюється контроль над банком, а також громадяни, які ними керують. При цьому Нацбанк отримав можливість визначати, чи є особа пов'язаною з банком, чи ні. Банк зможе оскаржити рішення НБУ, але йому доведеться доводити відсутність зв'язків.
За подання регулятору звіту з фіктивними цифрами топ-менеджеру доведеться платити зі своєї кишені – штрафом карається подача недостовірної або неповної звітності про якість активів, проведені операції з пов'язаними особами, суть цих операцій. Якщо раніше розмір штрафу за подібні порушення банкірів становив 100-1000 неоподатковуваних мінімумів (1,7-17 тис. грн), то тепер – 2000-5000 мінімумів (34-85 тис. грн). За ці ж дії, але з наслідками – віднесення банку до категорії проблемних – штраф складе 85-170 тис. грн. Також збільшена санкція за порушення законодавства про переведення грошей в Україні – з 1,7-8,5 тис. грн до 51-68 тис. грн.
Нові норми застосовуватимуться до власників 44 банків-банкрутів. «Завжди вважається, що закон не має зворотної сили. Але не можна сказати, що у нас не було законодавства на цю тему. Норми, які парламент прийняв, вносять зміни в існуюче законодавство і посилюють позиції Нацбанку. Фірташ і Лагун (власники банків «Надра» та Дельта Банку відповідно. – FinMaidan) також підпадають під ці норми», – пояснювала глава НБУ Валерія Гонтарєва.
Великі очікування
У Фонді гарантування вкладів фізосіб чекали прийняття цього закону, оскільки його відсутність не дозволяла знаходити відповідальних за доведення установ до неплатоспроможності. Фонд висунув претензії до власників і керівництва неплатоспроможних банків на 58,43 млрд грн. Правоохоронці почали 73 кримінальних виробництва проти власників і менеджменту, висунули 30 претензій до контрагентів, 12 – до службових осіб. Багато порушень проводились буквально «на очах» регуляторів і не завжди їх припиняли. «Як тільки Імексбанк зробив неправильні кроки і вивів частину активів, куратор повідомив про це в Нацбанк. Тому якісь активи там залишилися, – наводив приклад директор-розпорядник ФГВФО Костянтин Ворушилін. – Що стосується Єврогазбанку, то Олексій Івченко поклав його планово. Він почав дробити депозити з лютого 2014-го. Але при цьому все виглядало законно, і багато активів було виведено».
Багато власників і керівників банків будуть незадоволені прийнятим законом. «Деякі депутати і власники банків приходили до нас в НБУ і цікавилися, наскільки серйозні наші наміри. Висували припущення, що закон у такому вигляді не пройде. Пройшов», – написав у блозі директор департаменту реєстраційних питань і ліцензування НБУ Леонід Антоненко.
Змін недостатньо
Юристи відзначають, що хоча закон має інноваційний характер, деякі норми прописані недостатньо точно. «Будь-яка особа, яка фактично контролює банк, тепер є пов'язаною з банком особою з усіма витікаючими звідси наслідками: перерахування їх у звітності банку, відповідальність за результати роботи банку, за доведення його до неплатоспроможності, – говорить партнер юрфірми «КПД Консалтинг» Кирило Казак. – Разом з тим критерії оцінки факту доведеності в законі не прописані, зроблено відсилання на нормативно-правові акти НБУ. Тому найближчим часом варто очікувати змін у його нормативні акти. І поки ці зміни не будуть внесені, говорити про застосування цієї норми передчасно. Також в законі не прописана процедура оскарження, зазначений тільки термін – 15 днів. У частині процесу оскарження зроблено посилання на порядок, встановлений законодавством України, що потребуватиме подальших роз'яснень».
Реальним власникам банків буде складніше приховати свою участь. «Сьогодні відповідальність банку перед вкладниками та іншими кредиторами поділяють менеджмент і номінальні власники істотної участі (від 10% статутного капіталу). На практиці реальні власники банку використовують різні механізми розпорошування акцій між 11 і більше акціонерами, щоб уникнути відповідальності за збитки, завдані банку і його вкладникам, фіктивне банкрутство або доведення його до стійкої фінансової неплатоспроможності. Закон розширює коло відповідальних осіб до кінцевих бенефіціарів – незалежно від їх номінальної участі в банку і встановлює для таких осіб та менеджменту спеціальну кримінальну, адміністративну та цивільно-правову відповідальність», – говорить радник юрфірми ILF Олена Пелипенко.
Але загроза штрафу може бути недостатньою, щоб змусити власників банків вести правомірну діяльність. «В умовах нестабільності економіки країни та банківської системи законодавець пішов шляхом посилення покарання та розширення суб'єктів відповідальності, тим самим намагаючись загрозою відповідальності стримати банки – їх власників і керівників – від сумнівних операцій, зокрема, від виведення капіталу. Будемо сподіватися, що штрафи у сотні тисяч гривень попередять виведення капіталу на десятки мільйонів», – говорить Кирило Казак.
Релізи
ТОП-новини
