Фінансовий клуб
Перший заступник голови Нацбанку Олександр Писарук вчора повідомив, що норматив достатності регулятивного капіталу (Н2) деяких українських банків на 1 березня став негативним. Як повідомляв FinMaidan напередодні, в лютому значення показника усієї системи скоротилося з 13,8% до 7,37% за мінімально необхідних 10% (див. «Неадекватні банки»). За словами Олександра Писарука, серед причин порушення нормативу – величезні збитки банків через рекордну девальвацію (на 71% у лютому), а також збитки, накопичені в зоні АТО і Криму. «Нацбанк мав два виходи з ситуації: або поступово визнавати збитки, або визнати збитки відразу. НБУ, погодивши це з МВФ, вирішив піти другим шляхом. В даному випадку банки не можуть дотримуватися нормативів», – заявив він.
Однак сама лише дія цих факторів не спонукала б банки подати правдиву звітність в НБУ. Центробанк впевнений, що причиною визнання банками різкого зниження нормативу Н2 стало прийняття 2 березня парламентом закону про посилення відповідальності власників і менеджменту банків за подачу недостовірної звітності. Вже 8 березня закон набув чинності. «Крім усього іншого, документом вводиться відповідальність керівників та пов'язаних з банком осіб за подачу недостовірної або неповної звітності, зокрема щодо якості активів», – сказав Олександр Писарук.
У зоні ризику
В НБУ не стали називати значення Н2 конкретних банків. FinMaidan направив запити у більшість найкрупніших гравців, але тільки деякі з них відповіли – поки лише ті установи, які виконують норматив. В Ощадбанку повідомили, що на 1 березня норматив Н2 складав 17,67%. «Станом на 1 березня показник адекватності регулятивного капіталу Фідобанку становив 12,7%», – розповіли у Фідобанку. При цьому в установі уточнили, що на 1 січня цей показник був 18,27%, а після докапіталізації до 28 січня він зріс до 20,16%.
Банки з недостатнім показником Н2 не поспішають повідомляти про це громадськість. Від контрагентів Укрсоцбанку FinMaidan стало відомо, що норматив Н2 банку на 2 березня становив 0,18%. Проте вже на 19 березня їх показник Н2 повернувся до норми і навіть перевищив 10% - досяг 16,63%, повідомили в прес-службі банку. «Показник достатності капіталу Н2 на 1 березня склав 9,2%, що значно перевищує допустимий рівень (5%), визначений рекомендаціями МВФ для банків України в 2015 році. Оскільки країна зіткнулася зі значною девальвацією національної валюти, усі банки опинилися в ситуації раптового зменшення цього нормативного показника у зв'язку з переоцінкою активів і пасивів. Розуміючи це, ще в листопаді Альфа-банк збільшив капітал на $50 млн за рахунок субборгу, завдяки чому ми могли собі дозволити сформувати значні резерви під кредитний портфель, якість якого знизилася у зв'язку з погіршенням економічної ситуації в країні і девальвацією», – говорить головний керуючий директор Альфа-банку Рушан Хвесюк.
Проблеми з виконанням нормативів можуть відчувати західні банки з істотною часткою валютного фондування від материнських структур. «Крім того, вразливими є банки зі значною часткою кредитів на Донбасі, наприклад, ПУМБ і російські банки. В цілому в зоні підвищеного ризику серед крупних установ – Укрсоцбанк, Промінвестбанк, ВТБ Банк, «Фінанси та Кредит», Приватбанк», – перераховує аналітик банківського сектора групи ICU Михайло Демків.
Олександр Писарук заспокоює, що низький або відсутній капітал в нинішній ситуації кризи – це не привід для санкцій. «Якщо банк зараз порушує норматив адекватності капіталу або його капітал негативний, це не означає, що вже завтра в нього буде введено тимчасову адміністрацію. З кожним банком ведеться робота. І в кожного з них є кілька варіантів: збільшення капіталу живими грошима, кредит рефінансування Нацбанку, продаж активів або зниження кредитного портфеля з генеруванням кеша. Для кожної кредитної установи ми максимально готові використовувати усі варіанти», – уточнив він. Наприклад, ПриватБанк, ВТБ Банк, Промінвестбанк, Укргазбанк і «Фінанси та Кредит» вже оголосили про плани докапіталізації.
Для НБУ важливо, аби банки виконували нормативи на певні дати, прописані в меморандумі з МВФ: на кінець 2015 року у банків рівень достатності капіталу має бути не менше 5%, на кінець 2017 року – 7%, а на кінець 2018-го – 10%. «На 1 липня капітал банків у будь-якому випадку, навіть за умови визнання збитків, має бути позитивним. Він може складати навіть одну копійку, але бути позитивним», – сказав Олександр Писарук. Це перший дедлайн банків.
Робота над помилками
Аналітики вважають, що в короткостроковому періоді недотримання нормативів не є критичним. «В цілому банк здатен функціонувати в умовах негативного капіталу. Згадаймо грецьку банківську систему в березні-квітні 2012 року. Банк Форум і Брокбізнесбанк працювали в умовах перевищення активів над зобов'язаннями (обидва банки зараз ліквідуються. – FinMaidan). Для того щоб кредитна установа змогла успішно пройти цей етап, потрібні два фактори: відсутність кризи ліквідності, аби банк міг виконувати свої зобов'язання, і відсутність паніки з боку кредиторів. Тобто має бути зрозуміло, як банк виходитиме з даного становища і за рахунок яких ресурсів», – говорить Михайло Демків.
До того ж ситуація з дотриманням банками нормативів частково покращилася в березні тільки за рахунок ревальвації офіційного курсу гривні. «Станом на 17 березня, наприклад, коли гривня зміцнилася до 22,25 грн/$, норматив Н2 загалом по системі піднявся вище 10%», – підрахував Михайло Демків.
Нове правило
З 1 березня страховики мають вносити додаткові кошти до фонду захисту потерпілих (ФЗП) Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ): президія запустила механізм «зв'язування» резервів, впровадження якого планувалося ще з 1 вересня 2014 року. «Ми сподіваємося, що нововведення поліпшить платіжну дисципліну страховиків і дозволить заздалегідь виявляти компанії, які зазнають фінансових труднощів», – сказав гендиректор МТСБУ Володимир Шевченко.
У МТСБУ повідомили, що розмір щомісячних відрахувань СК залежить від якості врегулювання збитків і суми фактичних виплат, які страховик здійснив за звітний місяць. Максимум – 55% від суми залучених премій. «Страховик, який має низькі показники якості врегулювання і невеликі суми фактично здійснених виплат, заплатить максимальний додатковий гарантійний внесок у ФЗП. Страховики, у яких рівень виплат не нижче за середньоринковий, а оцінка показника якості врегулювання дорівнює 1 або 2, додатковий гарантійний внесок не платять», – йдеться в повідомленні бюро.
Відповідне рішення президія МТСБУ прийняла 26 лютого, а 16 березня страховикам було розіслано лист з нагадуванням, що до 20 квітня за підсумками подання звітності за березень 2015 року кожній компанії може бути нарахований додатковий гарантійний внесок до ФЗП. Крім того, в листі уточнювалося, що від сплати додаткового внеску звільнені страховики, у яких «залишок коштів ФЗП на кінець звітного місяця перевищує 55% від нарахованих сум страхових премій за внутрішніми договорами страхування за останні 12 місяців». «Величиною 55% від нарахованих сум страхових премій оцінюється розмір технічних резервів страховика із зазначеного виду страхування», – пояснюють в бюро.
У бюро уточнюють, що облік коштів додаткових гарантійних внесків здійснюється окремо по кожній компанії та окремо від інших коштів фондів. Перераховані кошти за поданням страховика розміщуються дирекцією бюро на депозитах в банках зі списку, затвердженого президією. Страховик має право вибрати умови розміщення депозитного вкладу – отриманий інвестиційний дохід перераховується на рахунки СК. Впровадження механізму «зв'язування» резервів – перший етап до виплат з коштів бюро відшкодувань за зобов'язаннями страховиків, які будуть виключені з бюро. Як повідомив Володимир Шевченко, такі виплати здійснюватимуться саме за рахунок «зв'язаних» коштів.
Обіцяного довго чекали
Страховики до нововведення були готові. Аналогічний механізм в сегменті «Зеленої карти» працює від початку 2013 року. «Результатами усі задоволені: підвищилася якість і терміни врегулювання страхових випадків», – сказав Володимир Шевченко. «Ринок йшов до цього два роки. Усі рішення, які приймає президія, вже неодноразово обговорювалися і учасниками ринку, і на засіданнях профільних робочих груп, тому «зв'язування» резервів, яке набуло чинності 1 березня, ні для кого не було несподіваним», – сказав перший віце-президент СК «AXA Страхування» Андрій Перетяжко.
Примітно, що минулого року, коли затверджувався порядок «зв'язування» резервів, головною умовою його впровадження було отримання згоди Нацкомфінпослуг враховувати кошти централізованих страхових резервних фондів МТСБУ в активах, які приймаються в забезпечення резервів з ОСЦПВ. «Поки такого рішення немає, в тому числі тому, що нове керівництво в комісії з'явилося тільки наприкінці січня. Члени комісії входили в курс справи. Але відкладати більше не можна, тому ми розраховуємо, що члени Нацкомфінпослуг, які є фахівцями з ринку, нас підтримають. В іншому випадку доведеться або «заморожувати» рішення МТСБУ, або скасовувати його. Сподіваюся, цього не станеться», – сказав Андрій Перетяжко.
Капітальні втрати
Банки почали масово порушувати вимоги НБУ. У лютому норматив достатності регулятивного капіталу (Н2) всієї системи скоротився з 13,8% до 7,37% за мінімально необхідних 10%, повідомили вчора в Нацбанку. Невиконання нормативу викликано збільшенням активів банківської системи на тлі скорочення її капіталу за місяць з 166,88 млрд до 117,65 млрд грн. Протягом двох місяців капітал зменшився на 71 млрд грн. До граничних значень підвищилися кредитні ризики: до 1 березня норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента склав 23,73% (Н7; максимум 25%), а норматив великих кредитних ризиків – 755,47% (Н8; 800% регулятивного капіталу).
Девальвація на допомогу
Головна причина скорочення капіталу – девальвація гривні, адже офіційний курс долара за лютий зріс майже на 12 грн – до 27,76 грн/$. «Норматив адекватності регулятивного капіталу відображає можливість банку своєчасно і в повному обсязі розрахуватися за своїми зобов'язаннями. Чим вище його значення, тим більшу частину ризику бере на себе власник банку, і менша частина ризику лягає на кредиторів і вкладників, – пояснює FinMaidan заступник голови правління Фідобанку Геннадій Піонтковський. – У світлі останніх подій, різкого стрибка курсу і переоцінки, викликаної цим стрибком, багато банків отримали негативний фінансовий результат, який зменшив регулятивний капітал і показник його адекватності». Показник збитку за лютий НБУ ще не оприлюднив, але в січні вся банківська система втратила 8,5 млрд грн (найбільший збиток був у банку «Надра»).
Відповідно, зміцнення офіційного курсу знову призведе до переоцінки і активів, і зобов'язань, і капіталу банків. На 19 березня НБУ встановив курс 23,3 грн/$, що на 16% менше, ніж значення курсу наприкінці лютого. «Поки зниження Н2 носить віртуальний характер, і ми очікуємо, що Н2 повернеться до 1 квітня до колишніх значень, хоча б частково, оскільки офіційний курс гривні з 1 березня зріс. Якщо ж цього не станеться, що малоймовірно, єдиний вихід у банків – до кінця 2015 року докапіталізуватися. Обсяги докапіталізації ми оцінюємо приблизно в 100-150 млрд грн по всій системі, а можливо, й більше. З поганим Н2 банк може працювати приблизно три-шість місяців», – пояснює FinMaidan головний фінансовий аналітик РА «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.
Влада готова до гіршого
Скорочення капіталу влада очікувала. У меморандумі про співпрацю України з МВФ йдеться про те, що Фонд допускає погіршення ситуації в банківській системі. Передбачається, що через кризу норматив адекватності капіталу може впасти навіть нижче 5%. Діагностичне обстеження топ-20 ринку буде проведено повторно, двічі: на основі даних на кінець 2014-го – до кінця липня, а на основі даних I кварталу – до кінця вересня. Порушення нормативу Н2 за підсумками стрес-тесту вимагатиме від банків у місячний термін направити в НБУ плани капіталізації, щоб досягти Н2 в 5% на кінець січня 2016 року, 7% – до кінця грудня 2017 року, 10% – до кінця 2018-го.
Підвищення капіталізації банки забезпечуватимуть двома способами: збільшенням самого капіталу або маніпуляціями з факторами, які впливають на нормативи. «Щоб вирішити цю проблему, банки можуть піти двома шляхами: збільшити капітал за рахунок залучення додаткових коштів акціонера або працювати з відкритою валютною позицією», – очікує Геннадій Піонтковський.
Посівна бореться з дефіцитом
Масова ліквідація в 2014 році банків, які в тому числі займалися кредитуванням аграріїв, дефіцит ліквідності у решти гравців ринку та істотна девальвація гривні вдвічі збільшили дефіцит коштів на проведення посівної. «Ситуація в галузі непроста. У першу чергу йдеться про нестачу фінансових ресурсів та істотне подорожчання весняно-польових робіт. За нашими розрахунками, в 2014-му посівна кампанія обійшлася у 41,5 млрд грн, цього року необхідно 66,5 млрд грн. Фактично відбулося зростання на 65%, – повідомив заступник міністра аграрної політики і продовольства Володимир Лапа. – Дефіцит обігових коштів аграріїв виріс з 6 млрд грн до більш ніж 12 млрд грн». Звернутися до уряду за грошима аграрії не можуть – у I кварталі на підтримку галузі держбюджет виділив усього 60 млн грн.
Банки визнають цю проблему: вони обмежені у фінансуванні, тому пропонують аграріям не кредити, а інші види підтримки. «Від початку року ми профінансували агрогосподарства на 550 млн грн, але значний обсяг склало нересурсне фінансування – авальовані векселі та гарантії, – розповів керівник з розвитку корпоративних проектів і партнерства Райффайзен Банку Аваль Микола Волков. – За цю посівну ми плануємо провести безресурсних операцій на 1 млрд грн і утримати кредитний портфель, який маємо, – 6,6 млрд грн ». Поточна мета будь-якого банку – утримати кредитні ліміти за нинішніми аграрними клієнтами в умовах зростання вартості фінансування і зниження вартості застав.
Гордієва позика
Потребу у фінансуванні українських банків у першу чергу відчуває малий і середній агробізнес. Великі агрохолдинги або отримали довгострокове фінансування на зовнішньому ринку від МФО і великих трейдерів-контрагентів, або зберігали зерно на елеваторах і зараз продають його за цінами вищими, ніж восени. За оцінкою голови ради ACI Павла Козака, в Україні працює близько 40 тис. фермерів і 10 тис. середніх виробників. «Частка безресурсного фінансування МСБ у нас становить 30%. Щорічний приріст за цим продуктом в нашому банку – 70%. Його основною перевагою є відхід від валютного ризику, оскільки платіж за векселем буде проведено восени у гривні», – зазначає Микола Волков. Хоча навіть крупним компаніям буде складно підтримувати борговий портфель: якщо в 2014 році вдавалося рефінансувати 90% зовнішнього боргу, то в 2015-му цей коефіцієнт впаде до 60%.
Однак тільки частину сільгоспробіт можна покрити безресурсними інструментами. «Безресурсне фінансування – це можливість залучення товарного кредиту від імпортних постачальників насіння і агрохімії, які готові взяти на себе країновий ризик і надати товар, але їм потрібні банківські векселі або гарантії. Ми плануємо видати таких інструментів на 300-400 млн грн, – говорить заступник голови правління ПУМБ Олексій Волчков. – Це дозволить закрити потребу фермерів у засобах захисту рослин та насінні, але не дозволить купити добрива, або частково дозволить, а також паливно-мастильні матеріали. Питання в тому, де взяти гроші на це?».
Альтернативні джерела
Звертатися до банків аграрії можуть, тільки кредити зараз видаються виключно перевіреним клієнтам, і навіть не всім. «Основна проблема полягає в тому, що навіть банки, які мають ресурс, істотно посилили вимоги до позичальників. І через знецінення застав аграрії не можуть залучити ресурси. Тому ми сподіваємося на пом'якшення умов», – говорить Володимир Лапа. «Я б не сказав, що ми, як інші банки, посилили їх. Просто минулими роками по ряду компаній, які мали більш-менш хороші фінанси, були пільгові умови забезпечення, коли основним забезпеченням покривалося близько 0,3-0,4 і бралася застава майбутнього врожаю», – виправдовувався Олексій Волчков. І тепер банки «усвідомили», що вони, як кредитори, не можуть продати заставу у вигляді «майбутнього врожаю», якщо позичальник проти цього. «Тому банки повертаються до твердих застав – техніки і виробничих потужностей, які мають покривати усі 100% кредиту. Це, до речі, є стандартним підходом в інших галузях», – говорить експерт.
У зв'язку з цим на здешевлення кредитів аграріям у держбюджеті 2 березня закладено 300 млн грн, які видаватимуть саме фермерам: їм обіцяна компенсація 15 процентних пунктів ставки за гривневими кредитами і 6 – за валютними. «За нашими оцінками, виділення компенсації дозволить здешевити кредити на 3,6 млрд грн», – вважає Володимир Лапа. Ці ресурси розподілятимуться між областями пропорційно їх частці у валовому виробництві сільського господарства. Отримання фермером держпідтримки є однією з умов отримання нових кредитів у Райффайзен Банку Аваль, де готові підтримувати клієнтів із земельним банком до 10 тис. га.
Банкіри рекомендують аграріям активніше використовувати форвардні контракти, що дозволяють отримати фінансування на посівну під гарантії продажу вирощеного зерна восени за обумовленою ціною. «Залучити гроші трейдерів реально. Проте сільгоспкомпанії не дуже прагнуть цим користуватися, оскільки очікують, що ціна на зерно восени буде вищою. Але це можливість отримати кошти вже зараз, до того ж у валюті», – говорить Олексій Волчков. Ще одна можливість привернути гроші – аграрні розписки, але вони поки впроваджуються як пілотний проект за підтримки IFC тільки в Полтавській області, і банки під нього не можуть отримати рефінансування НБУ.
Громадяни здали валюту
Часткова лібералізація ринку готівкової іноземної валюти – скасування на початку лютого індикативного курсу і майже двократне зростання ринкових котирувань валюти – знову зробила банки конкурентами чорному ринку. Продати валюту в офіційних обмінних пунктах стало менш збитково, ніж раніше, цим і скористалися законослухняні українці. У НБУ повідомили, що в лютому банки купили валюти у населення на $130 млн більше, ніж продали ім. Це відбулося на тлі більш ніж дворазового зростання продажу валюти населенням – з $89,6 млн у січні до $194,3 млн в лютому, тоді як попит, навпаки, різко впав – зі $109 млн до $ 67,9 млн.
При цьому НБУ відразу ж відзвітував, що на початку березня триває такий же тренд: громадяни до 13 березня здали на $70 млн більше, ніж купили в касах банків. Таким чином, чиста пропозиція готівкової валюти за півтора місяці досягла $200 млн. При цьому вільно купити готівкову валюту в банківських відділеннях, як і раніше, досить складно. По-перше, продовжує діяти ліміт на купівлю валюти в розмірі до 3 тис. грн на день в еквіваленті. По-друге, навіть за наявності валюти в касі співробітники можуть говорити, що її немає.
А в разі різкої зміни тренда касири просто кажуть, що у касі немає гривні, щоб не купувати знецінену валюту. При цьому НБУ регулярно відзначав, що населення не відіграє помітної ролі на валютному ринку, тому не вводилися ніякі нові обмежувальні заходи.
Долари осіли в позиції
Банкіри вважають, що девальваційні побоювання українців після зміцнення офіційного курсу з 30 грн/$ до 21,55 грн/$ незначно знизилися. «Як такі стандартні сезонні фактори на настрої населення зараз не діють. На даний момент двома основними факторами, які впливають на українців, є бойові дії та виведення з ринку неплатоспроможних банків. І обидва вони говорять про виведення ліквідності з банківської системи. Здавати ж валюту громадяни будуть тільки за необхідності», – пояснює в.о. начальника управління казначейства Індустріалбанку Антон Марюхнич. Тобто поки ФГВФО не почав масштабні виплати вкладів ВіЕйБі Банку, банку «Надра» і Дельта Банку, в українців просто немає значної гривневої маси для тиску на тіньовий ринок валюти.
Викуплені у громадян $200 млн переважно спрямовуються банками для покриття валютної позиції. «Купівля валюти у населення залишається одним з небагатьох легальних шляхів закриття короткої валютної позиції для банків, тому що ні на міжбанку, ні у клієнтів купити значні суми банки не можуть через останні обмеження НБУ. А коротка позиція формується, наприклад, під час списання валютних кредитів, зміни валюти кредиту або формування резервів під діючі валютні кредити», – говорить головний експерт відділу операцій на валютному і грошовому ринках ОТП Банку Микита Мишаков. Дійсно, валютні кредити фізосіб скорочувалися в лютому швидше (-$110 млн), ніж у січні (-$72 млн).
Поповнення кас валютною ліквідністю також полегшує банкам повернення валютних депозитів: у лютому банки повернули вкладникам-фізособам $664,5 млн, що на $164,8 млн більше, ніж було повернуто їм в січні. Найближчим часом ситуація кардинально не зміниться, оскільки висока ціна долара не стимулює ні його купівлю, ні продаж. Банкіри розраховують, що громадяни купуватимуть валюту тільки для розрахунку за боргами або зарубіжних поїздок. «Масовий продаж валюти населенням мав ситуативний характер, поки Нацбанк зміцнював курс. Зараз спостерігається досить крихкий баланс попиту/пропозиції на готівкову валюту, передумов для подальшого зміцнення немає», – зазначає Микита Мишаков.
Фонд гарантування вкладів фізосіб (ФГВФО) оголосив пошук потенційних інвесторів для виведення неплатоспроможного Дельта Банку з ринку – установи, що стала найбільшим банкрутом року. Пошук інвесторів триває до 23 березня. Потенційним інвесторам пропонується кілька способів «отримання» контролю над Дельта Банком: відчуження всіх або частини його активів і зобов'язань на користь приймаючого банку, створення та продаж інвестору перехідного банку з передачею йому активів і зобов'язань Дельта Банку, а також продаж кредитної установи в цілому.
Потенційні інвестори, які планують брати участь в порятунку активів Дельта Банку, мають отримати погодження Нацбанку на купівлю істотної участі в банку.
Активи Дельта Банку на 3 березня склали 74,28 млрд грн, у тому числі кредитний портфель – 44,79 млрд грн. У зобов'язаннях банку кредити НБУ склали 9,32 млрд грн, кошти інших банків – 7,34 млрд грн, депозити фізичних осіб – 31,4 млрд грн, юросіб – 12,4 млрд грн.
Обмежена цінність
Купівля Дельта Банку в цілому невигідна, вважають учасники ринку. Цікавим може бути тільки роздрібний портфель, тому що якість корпоративного портфеля Дельта Банку дуже низька. «Там є кілька крупних клієнтів, чиї кредити якісно обслуговуються. Серед них «Фокстрот» та Cargill. Решта кредитів зовсім погані, і за ними нема що стягувати. Це пов'язано з політикою Дельта Банку, коли в 2010-2013 роках він був «кредитором останньої інстанції», і до нього приходили корпоративні позичальники, яким відмовили усі інші банки, в тому числі державні. Роздріб там дуже здоровий. Тепер, звичайно, частина позичальників перестали платити. Банкам у проблемному стані платять лише пенсіонери, але в цілому якість портфеля може бути відновлена дуже швидко», – вважає один з інвестбанкірів.
Невеликий список
Рішення про введення тимчасової адміністрації було прийнято після того, як Мінфін виступив проти націоналізації Дельта Банку. Більш того, меморандум України з МВФ передбачає обмежене фінансування підтримки банківської системи. А це означає, що на активи Дельта Банку, який посідав 4-е місце в системі, навряд чи знайдуться покупці серед держбанків.
З числа інших крупних учасників ринку потенційних інвесторів не так вже й багато. Наприклад, не хочуть брати участь у конкурсі банки з іноземним капіталом. «У перспективі наші акціонери готові вкладати в розвиток бізнесу в Україні. Але для цього потрібна стабілізація економічної та політичної ситуації в країні, а також оздоровлення фінансової системи», – говорить голова правління УкрСиббанку Філіп Жоаньє. Raiffeisen Bank International AG планує скоротити бізнес в Україні на 30% протягом трьох років. Відповідно, розширення бізнесу за рахунок купівлі активів в Україні протирічить заявленій політиці.
Швидше за все, не братимуть участі в «порятунку» Дельта Банку і власники менш крупних установ. Деякі з них досі не затвердили і не погодили з Нацбанком плани докапіталізації своїх установ за підсумками стрес-тестів, але ж тільки попередня оцінка по Дельта Банку показувала його потребу в статутному капіталі на суму 22 млрд грн.
Поки про свій інтерес до активів Дельта Банку заявив тільки ПриватБанк. «Ми розглядаємо можливість співпраці з Фондом гарантування щодо роботи з роздрібними активами Дельта Банку», – сказав FinMaidan голова правління ПриватБанку Олександр Дубілет.
Безглузда покупка
Стати покупцем навіть частини активів ПриватБанку буде непросто. По-перше, ПриватБанк останнім часом регулярно залучає стабкредити на підтримку ліквідності. Остання позика на 1,2 млрд грн терміном на два роки була видана 12 березня. А під час видачі стабкредитів Нацбанк вводить обмеження, в тому числі на розвиток, в роботі банку, якому надається допомога.
Більше того, останнім часом НБУ розширює перелік застав, які він приймає в забезпечення за кредитами, натякаючи, що ліквідні активи найкрупнішого банку не безлімітні. Постановою НБУ № 163 від 5 березня до переліку застав включено «інше рухоме майно у вигляді залізничного рухомого складу (крім моторейкового транспорту), повітряних і морських суден і суден внутрішнього плавання». Видаються стабілізаційні кредити Національним банком і під поручительство співвласника ПриватБанку Ігоря Коломойського.
Не зовсім зрозуміло, яку додаткову вартість може принести роздрібний портфель Дельта Банку установі, яка і так є лідером сегмента. «У них 25% роздрібних депозитів, 15% обсягу виданих кредитів приватним особам, вони лідери за кількістю емітованих карт, у тому числі кредитних. Інтерес може бути хіба що в тому випадку, якщо роздрібний портфель обійдеться їм дуже дешево. Але це малоймовірно», – говорить співрозмовник на фінансовому ринку. Крім того, він зазначає, що клієнти Дельта Банку не мали доступу до своїх грошових коштів протягом понад півроку. «Якщо уявити, що їх переведуть в працюючий банк, то вони відразу ж спробують перевести в готівку свої кошти. Для приймаючого банку це може бути великим ударом», – пояснює топ-менеджер одного з банків з іноземним капіталом.
Втім, не виключається варіант, що активи Дельта Банку будуть просто продані на аукціоні, в якому зможуть брати участь і інші українські кредитні установи. «Дельта Банк, найімовірніше, буде ліквідовано. Це політичне рішення», – повідомило джерело в Нацбанку.
Україна скидає навантаження
Мінфін приступив до переговорів з кредиторами про реструктуризацію держборгу. У п'ятницю міністр фінансів Наталія Яресько оголосила кредиторам перші «маяки» майбутніх торгів: програма має включати не тільки зниження купонного доходу і подовження термінів обігу єврооблігацій, але й списання частини номіналу цінних паперів. Про це передало агентство «Інтерфакс-Україна» з посиланням на джерело. Конкретні параметри реструктуризації поки що не названі.
За даними Мінфіну, заборгованість України на кінець 2014 року за єврооблігаціями становила $17,28 млрд, з яких єврооблігації на $1 млрд під гарантії США не включаються до реструктуризації. Із загального розміру прямого та гарантованого державою боргу в $69,81 млрд на кінець 2014 року погашення 14,9% припадає на 2015-й, а 47,6% – на 2016-2019 роки. Середній термін боргу до погашення – 4,8 року.
Крім того, запропоновано переглянути умови позик кількох квазісуверенних позичальників: заборгованості муніципалітету Києва, державних Ощадбанку та Укрексімбанку, Держадміністрації залізничного транспорту («Укрзалізниця»). «Держбанки і «Укрзалізниця» не увійдуть до пулу. Вони вестимуть переговори, але окремо», – зазначає аналітик ринку облігацій компанії ICU Тарас Котович.
Можуть бути реструктуризовані також єврооблігації держпідприємства «Фінансування інфраструктурних проектів» («Фінінпро»), гарантовані державою зобов'язання у валюті «Укравтодору», держпідприємства з постачання медичних установ «Укрмедпостач», конструкторського бюро «Південне» імені Янгеля.
Складна пропозиція
Такі новини з боку уряду були оцінені ринком негативно, але не катастрофічно. «Вплив новини Мінфіну на ринки був негативним – українські євробонди трохи подешевшали. Це свідчить про те, що іноземні інвестори розчаровані пропозиціями української влади про списання частини боргу. Напевно вони чинитимуть опір, щоб домагатися кращих умов. Тим більш складними переговори будуть з Росією, яка тримає українські євробонди на $3 млрд», – розповідає керуючий партнер компанії Capital Times Ерік Найман. За кілька днів Держстат назве дані з ВВП за 2014 рік, після чого стане зрозуміло, що Україна порушила ковенанту про ліміт держборгу не вище 60% від ВВП, а отже, Росія отримає право вимоги дострокового погашення бондів, які обертаються до грудня.
Це тільки перший етап переговорів – цього тижня міністр фінансів починає зустрічі з кредиторами безпосередньо в США. «Це все очікувано і відчутно не вплине на котирування цих паперів. Це перша пропозиція, її інвестори відкинуть, а далі подивимося. Такі правила гри, і ніхто не хоче списання», – говорить фахівець відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса.
Сьогодні Міністерство фінансів починає переговори із зовнішніми кредиторами щодо реструктуризації заборгованості. Про це на прес-конференції заявила міністр фінансів Наталія Яресько. Передбачається формат спілкування з кредиторами у формі відеоконференції.
Вже наступного тижня Наталія Яресько планує провести десятиденні переговори з кредиторами. «Я планую відрядження наступного тижня у Нью-Йорк, Лондон і Каліфорнію, - зазначила вона. - Думаю, що ми повинні знайти якесь рішення з кредиторами. Я в цілому оптиміст: реаліст, але оптиміст. Сподіваюся, що протягом двох місяців знайдемо це рішення. Найгірший варіант: якщо ми не знайдемо рішення, тоді потрібно буде переглядати програму EFF з МВФ. Але поки наші кредитори націлені знайти рішення».
За словами Наталії Яресько, протягом чотирьох років планується знизити тиск на бюджетні платежі приблизно на $15,4 млрд. При цьому, за даними Мінфіну, заборгованість України на кінець 2014 року за єврооблігаціями становила $17,28 млрд, з яких $1 млрд – єврооблігації, випущені в 2014-му під гарантії США, які не включаються в плани реструктуризації.
Спільними зусиллями планується знизити співвідношення суверенного та гарантованого державою боргу України із 94% від ВВП до 71% до 2020 року. При цьому потенційна економія в $15 млрд має розподілятись наступним чином: $5,2 млрд – в 2015 році, $3,4 млрд – в 2016 році, $4,4 млрд – в 2017 році, $2,3 млрд – в 2018 році, зазначено в меморандумі України із МВФ.
Виховання витримки
Іноземні інвестори стримано реагують на майбутні події: котирування суверенних українських єврооблігацій вчора практично не змінилися. «Папери виросли в ціні в середньому на один базисний пункт, відповідно незначно знизилася їх прибутковість. Інвестори спокійно відреагували і на рішення МВФ про співпрацю з Україною: усі ці інформприводи були «відіграні» вже давно», – говорить аналітик ринку облігацій компанії ICU Тарас Котович.
Вартість паперів з погашенням в 2018-2023 роках вчора виросла з 45% від номіналу до 46%, а прибутковість опустилася до 21% за паперами з погашенням в 2023 році й до 29,6% – з погашенням в 2020-му. Прибутковість паперів з погашенням в 2017 році становить 40-48%, в 2016-му – 64-84%. «Угоди з українськими держпаперами проходять, але їх обсяги дуже невеликі», – говорить фахівець відділу продажів боргових цінних паперів ІК Dragon Capital Сергій Фурса.
Покрито мороком
Займатися реструктуризацією українського держборгу буде компанія Lazard, яку Мінфін ще на початку лютого призначив фінансовим радником і глобальним координатором боргової операції державного сектора. Як зазначено в розпорядженні Кабміну №130 від 11 лютого, компанія Lazard отримає 0,18% від суми реструктуризації держборгу України.
У той же час на початку березня французький підрозділ групи Rothschild почав проводити консультації з кредиторами про можливе посередництво в майбутніх переговорах щодо реструктуризації державного боргу України. Rothschild навіть запропонував сформувати комітет власників єврооблігацій. Крім того, 11 березня в уряді створили посаду уповноваженого з питань держборгу. Цю посаду має зайняти Віталій Лісовенко, який займався цими питаннями на посаді заступника міністра фінансів.
Умови реструктуризації тримаються в секреті. При цьому місяць тому, коли тільки з'явилася інформація про можливу реструктуризацію зовнішнього держборгу, експерти розраховували, що Мінфін обмежиться пролонгацією держборгу і зниженням ставки купона, а списання боргу вдасться уникнути. «Але, схоже, без hair-cut не обійтися», – зазначає Тарас Котович. «Не виключено, що перше речення, яке озвучить Мінфін, передбачатиме списання частини боргу. Але це не означає, що власники бондів на нього погодяться», – стверджує Сергій Фурса. Мінфіну необхідно заручитися підтримкою 75% власників бондів, а Росія, яка тримає бонди на $3 млрд, випущені в грудні 2013 року, імовірно, буде проти реструктуризації.
Списання може бути мінімальним. Наприклад, за оцінками Тараса Котовича, до 2018 року Україна повинна погасити $12 млрд. «У цю суму входить прямий держборг, заборгованість держпідприємства «Фінінпро» і Києва», – уточнює експерт. Якщо вдасться відстрочити виплату цієї суми, то скоротити навантаження на бюджет на $3 млрд можна буде за рахунок зниження витрат на обслуговування держборгу. За інформацією джерела FinMaidan, в Мінфіні місяць тому обговорювали можливість списати 20% суми боргу. При цьому представники МВФ, за словами співрозмовника, переконували владу і зовсім не платити Росії за єврооблігаціями на $3 млрд.
Заступник голови комітету Верховної ради Руслан Демчак про майбутнє найбільших банків, валютних позичальників і зміну голови НБУ.
Релізи
ТОП-новини
