Крупні українські агрохолдинги заборгували кредиторам близько $1,5 млрд. Найбільшим боржником, за даними банків, є агрохолдинг «Мрія», чий борг перевищує $1,3 млрд. Серед його кредиторів – Альфа-банк, Укргазбанк, ПУМБ, Промінвестбанк, Мегабанк, Євробанк, «Фінансовий партнер», «ОТП Лізинг», «Райффайзен Лізинг Аваль», «УніКредит Лізинг», «Український лізинговий фонд», зарубіжні банки та МФО, у тому числі IFC. Ще одним відомим боржником є «ТАКО», яка перестала обслуговувати кредити в липні 2014 року. Загальна заборгованість компанії перед ПУМБ, Укрсоцбанком, Райффайзен Банком Аваль, Креді Агріколь Банком, Дельта Банком, за оцінками банкірів, – $60 млн і 900 млн грн. Проблемними боржниками банкіри також називають групу компаній «Амарант» (до $50 млн і 5 млн грн) і компанію «Сінтал Д» ($23 млн).

Банкіри визнають, що спілкування з боржниками, як правило, відбувається в судах, на мирову з ними не йдуть. І шанси на повернення всієї суми боргу невеликі. «Навіть якщо ми реалізуємо все те, що у нас в заставах за цими кредитами, ми повернемо собі лише частину коштів», – нарікає директор департаменту роботи з підприємствами АПК, харчової та легкої промисловості Промінвестбанку Сергій Середа. «В агросекторі ризики є завжди. В Україні першою ластівкою був «Агротон» (в 2013 році компанія двічі реструктуризувала борги. – FinMaidan). Але ми продовжували запевняти власників, що таке більше не повториться. Україна пішла по аргентинському шляху розвитку: у нас створювалися величезні агрохолдинги, з якими нам доводилося працювати. Наприклад, в Угорщині, якщо компанія обробляє 60 тис. га, вона вже вважається мегакрупною. Зручно, звичайно, укласти одну угоду на $10 млн з таким клієнтом, але в майбутньому можуть виникнути проблеми», – говорить гендиректор ОТП Лізинг Андрій Павлушин.

Молодим – дорогу

Ця ситуація змусила банкірів переглянути ставлення до галузі. «Агросектор залишається для нас пріоритетним, але ми будемо віддавати перевагу компаніям з земельним банком 5-10 тис. га. Виявилося, що крупні компанії недостатньо чесні. Власники бізнесу заходили на цей ринок, коли ціни на зерно були високими, а собівартість – низькою. Коли ситуація змінилася, їх головним завданням став порятунок своїх коштів за усяку ціну», – зазначає директор департаменту середніх корпоративних клієнтів Укрсоцбанку Андрій Путівський.

Невеликі компанії банкіри поки ще вважають більш дисциплінованими позичальниками. «Ми будемо диверсифікувати наш портфель, шукати нових клієнтів, посилювати вимоги до забезпечення», – говорить Андрій Путівський. Дрібні фермерські господарства найчастіше створювалися на пайових ділянках, а це означає, що земля, принаймні її частина, перебуває у власності засновників, і її можна брати в заставу. Крім того, банкіри згодні брати в заставу майно власників і як додаткову гарантію використовувати інструмент поруки.

Права лізингових компаній, на відміну від банків, більш захищені, але й вони страждають від недобросовісних аграріїв. Техніка, яка передається в лізинг, належить лізингодавцю, тому якщо компанія не повертає борг, лізингодавець має право забрати належне йому майно. Однак українські лізингові компанії, як і банки, мають намір більш обережно працювати з крупними компаніями. «Рівень проблемної заборгованості в нашому портфелі – 17%, при цьому 12% (70% всієї проблемної заборгованості. – FinMaidan) – це частка «Мрії». Ми вже повернули 82% техніки, яку давали «Мрії» в лізинг, і продаватимемо її, коли вона буде виведена з-під арешту», – розповідає Андрій Павлушин. Він підрахував, що зараз середня сума операції за програмами з CNH з фінансування техніки Case IH становить $200-300 тис. «Але ми будемо знижувати середню суму угоди», – додає Андрій Павлушин.

Більше прав

Банкрутства на агроринку не виключені. «У найближчі три роки ціни на зернові будуть низькими. Державі необхідно розвивати інструменти фінансування агроринку, щоб підтримати цю сферу», – вважає старший юрист ЮФ Sayenko Kharenko Андрій Заблоцький.

Посилення захисту прав кредиторів – мета НБУ. «Адже дрібні сільгосппідприємства ростуть і колись можуть стати крупними. І тоді можуть залучити юристів, які розповідатимуть їм, як можна не платити за боргами. У нас вже є приклад, коли сільгоспкомпанія платить нам за техніку, яка у неї в лізингу, але відмовляється платити за кредитом в ОТП Банку», – розповів Андрій Павлушин. «Судова система у нас якось працює, виконавча служба теж. А ось на етапі виконання (судових рішень. – FinMaidan) починаються проблеми. Ми хочемо працювати в правовому полі, сподіваємося, що порядок в системі буде наводитися системно і за участю держави», – говорить заступник голови правління ПУМБ Костянтин Школяренко.

В одному з великих агрохолдингів, який не потрапив до списку неблагонадійних позичальників, стверджують, що не відчули на собі зміни відносини банків. «Ми продовжуємо співпрацювати з низкою банків, де у нас відкриті кредитні ліміти, а також з лізинговими компаніями. З кожним кредитором ми індивідуально проговорюємо умови співпраці, регулярно спілкуємося з кредитним комітетом, надаємо необхідні документи - поки проблем немає. В роботі є навіть певні інвестиційні проекти: робота йде», - сказав керівник одного з агрохолдингів.