Банкіри розпочали велике прання репутації
Банківське лобі через три місяці після посилення Нацбанком підходів до оцінки ділової репутації банкірів вирішило заступитися за сотень і тисяч топ-менеджерів банків, які лопнули. У профільних асоціаціях вважають, що не всі керівники збанкрутілих банків винні в їхньому банкрутстві, тому не можна забороняти їм на строк 3-10 років керувати іншими банками. Якщо банкіри зможуть суб'єктивно вирішувати, хто правий, а хто винен, процес відновлення довіри вкладників до банків буде підірвано.
Банкіри хочуть відбілити імідж
Банкіри незадоволені жорсткою забороною Нацбанку до керівників збанкрутілих кредитних установ на право продовжувати працювати на високопоставлених позиціях. Щоб виправити ситуацію, Незалежна асоціація банків України (НАБУ) почала готувати проект «Концепції відновлення ділової репутації колишніх керівників банківських установ».
Йдеться про те, що, як повідомляв FinClub, 6 червня набула чинності постанова № 357, якою НБУ розширив критерії небездоганності репутації банкірів. Дотепер репутація вважалася зіпсованою, якщо топ-менеджер не менше шести місяців обіймав посади в органах управління банку в період року до моменту визнання банку неплатоспроможним. З червня погану репутацію отримали також акціонери банків. При цьому якщо раніше керівників банків «відлучали» від ринку на 3 роки, то тепер – якщо банк відмивав «брудні гроші» – на 10 років.
Передбачається, що практикуючі банкіри створять спеціальний орган, який розглядатиме індивідуально бізнес-кейс кожної особи, що має ознаки небездоганної репутації, але планує продовжити роботу на ринку. «Є випадки, коли банкір був непричетний до банкрутства банку і до нього немає ніяких питань з боку контролюючих або правоохоронних органів. Наприклад, якщо власник не докапіталізував банк або установа мала значну частину активів в Криму чи АТО, – розповіла глава апарату НАБУ Марія Колганова. – Таким чином, чесні банкіри зможуть довести свою непричетність до дій чи бездіяльності осіб, через яких банк став проблемним». Наприклад, офіційною причиною банкрутства банку «Надра» стала його недокапіталізація на 5,5 млрд грн (голова правління – Дмитро Зінков), а банкрутства Дельта Банку – велика частка активів на Донбасі (Олена Попова). Стверджується, що ініціативу підтримали 13 банківських, страхових, фондових та інвестиційних компаній. Вони звернулися до НБУ з пропозицією обговорити цю ідею.
Регулятор в роздумах
У Нацбанку обговорюють цю пропозицію. Директор департаменту реєстраційних питань та ліцензування Нацбанку Леонід Антоненко повідомив, що процедура відновлення репутації не поширюватиметься на власників збанкрутілих банків. «Фінальне рішення в будь-якому випадку залишається за регулятором: наглядовий комітет може відхилити клопотання, пояснивши мотиви прийнятого рішення», – написав він у своєму блозі.
Джерела, близькі до переговорів, кажуть, що банкіри чинять тиск на Нацбанк. Їхній основний аргумент полягає в тому, що немає судових рішень, якими була б доведена провина когось із банкірів у банкрутстві керованих ними банків. У результаті Нацбанк, визнаючи небездоганною ділову репутацію «невинних» людей, приймає рішення, які суперечать його ж заявам про очищення ринку. Залишилися питання у банкірів щодо угоди з купівлі UBG перехідного банку, створеного на основі Омега Банку. У НБУ стверджують, що колишній власник Ерде Банку Руслан Демчак, який має небездоганну репутацію і контролював UBG, вже не є власником компанії. Тому їй можна було дати дозвіл на купівлю банку. Не зміг обійти закон екс-голова збанкрутілого банку «Надра» Дмитро Зінков. Спочатку Платинум Банк оголосив, що він стане головою правління банку, але після того, як з'ясувалося, що це заборонено, пан Зінков став міноритарним акціонером цього банку і радником голови наглядової ради Платинуму.
Можливі наслідки
За півтора року збанкрутувало вже 55 банків. Підрахунки показують, що небездоганну репутацію мають тисячі банкірів та акціонерів. Тому питання відновлення власної репутації важливе для тих сотень з них, які мають намір залишитися на банківському ринку. Банкіри вважають, що до керуючих і власників таких фінансових установ мають бути застосовані різні санкції. «Міру відповідальності менеджменту банків не можна автоматично зрівнювати з мірою відповідальності реальних власників, оскільки у кожного з них своя роль і свої функції. У цьому питанні надзвичайно важливим є чітке формулювання принципів відповідальності за завдані збитки, адже презумпцію невинності ще ніхто не відміняв, – зазначає голова правління Укрсоцбанку Тамара Савощенко. – Сам факт роботи в банках-банкрутах не повинен ставати «чорною міткою» для професіоналів, провина яких не доведена і які сумлінно виконували свою роботу, адже їхній досвід і знання можуть ще стати в пригоді».
Зараз НБУ встановив єдині правила, а банкіри пропонують суб'єктивно, не володіючи ні судовими, ні слідчими навичками, але спираючись на особисті дружні контакти і ділову етику, визначати ступінь провини топ-менеджерів у банкрутстві банків. Логічно, що не всі учасники ринку позитивно оцінюють ці пропозиції. «На мій погляд, репутація керівників, які працювали в банках-банкрутах, може вважатися зіпсованою незаслужено тільки у випадку, якщо банкір прийшов у банк вже кризовим менеджером, – каже голова правління ОТП Банку Тамаш Хак-Ковач. – Розширення переліку критеріїв може негативно позначитися на процесі повернення довіри до банківської системи, тому це питання вимагає від регулятора консервативного підходу».
ТОП-новини