Все починається з капіталу

Ключовими для банків є нормативи капіталу, адже їх невиконання загрожує тимчасовою адміністрацією. «Н1 і Н2 – показники капіталу, дотримання яких є однією з найважливіших вимог регулятора, за систематичне порушення якої банки визнаються неплатоспроможними. З огляду на більш ніж непросту економічну ситуацію в країні банкам дали три роки на те, щоб докапіталізуватися до потрібних рівнів. Більшість з великих діючих банків мали необхідні ресурси, щоб збільшити капітал », – говорить фінансовий аналітик групи ICU Михайло Демків. Але у чотирьох банків на 1 квітня виникли проблеми.

Норматив Н1 (регулятивний капітал не може бути нижче 200 млн грн) порушили Акордбанк та «Форвард». У Акордбанку, який контролюється екс-головою наглядової ради Ощадбанку Данилом Волинцем, капітал склав 175,7 млн грн (на 1 березня – 174,2 млн грн). У банку запевнили FinClub, що порушення усунуто 10 квітня. «До 20 квітня значення регулятивного капіталу склало 218,3 млн грн», – повідомила голова правління банку Зінаїда Кот. Вона зазначила, що абсолютне значення нормативу Н1 не є показником стійкості банку, оскільки не відображає обсягу активних операцій, який покриває даний капітал. «Ключовим у цьому контексті є показник нормативу Н2 – адекватність регулятивного капіталу, значення якого у банку на сьогодні становить більше 45% при нормі не менше 10%», – підкреслила банкір.

Банк Форвард мав негативний регулятивний капітал (-242,6 млн грн), і цей мінус тягнувся від початку року: він був і в березні (-229,2 млн грн), і лютому (-191,7 млн грн). Через негативний капітал «Форвард» не виконував норматив Н2. «На початку року у нас виник збиток, який був викликаний приведенням фінансової звітності до нових вимог НБУ, а також до європейських стандартів. Вони набули чинності для українських банків з 2018 року», – говорить голова правління Андрій Кисельов. За його словами, необхідність доформування резервів за кредитами, виданих до 2014 року, призвела до порушення деяких нормативів.

У березні банк анонсував узгоджену з НБУ докапіталізацію. Спочатку акціонер до 1 червня направить у капітал 488 млн грн, а до 1 серпня – 175 млн грн. «Норматив за капіталом буде приведено у повну відповідність», – обіцяють в банку. У російського власника банку Рустама Таріко нещодавно виникли складнощі з кредиторами. Його компанія Russian Standard Ltd. допустила дефолт за єврооблігаціями і веде переговори про реструктуризацію цінних паперів на $545 млн. Кредитори можуть «відібрати» 49% російського банку «Руський Стандарт» – материнської структури «Форварду».

Порушниками нормативу Н2 другий місяць поспіль також залишалися ВТБ Банк (8,05%) і Мегабанк (8,46%). Незважаючи на згортання ВТБ своєї діяльності в Україні, російському держбанку важливо виконувати вимоги НБУ. Тому банк докапіталізують на 2,58 млрд грн шляхом конвертації міжбанківських кредитів у капітал. Це підніме Н2 вище 10% після 1 червня.

Мегабанк (мажоритарій – гендиректор «Турбоатому» Віктор Суботін, міноритарії – ЄБРР і держбанк KfW) поки не оголошував плани збільшити капітал. 27 квітня відбудуться збори акціонерів банку, але питання докапіталізації в них не анонсовано. У Мегабанку в понеділок повідомили, що «на сьогодні рівень нормативу Н2 Мегабанку відповідає вимогам відповідних нормативних актів НБУ». «Протягом 2018 року планується реалізувати низку заходів щодо підвищення даного показника», – повідомили в прес-службі.

А гроші є?

Норматив миттєвої ліквідності (Н4), який повинен становити не менше 20%, виконували всі банки, як і норматив поточної ліквідності (Н5), який не повинен бути менше 40%. «Нормативи ліквідності (Н4, Н5 і Н6) – індикатори того, наскільки достатніми є розміри ліквідних активів банку, таких як готівкові або кореспондентські рахунки. Адже банк може бути платоспроможним, але в якийсь момент мати труднощі з проведенням платежу клієнта. На жаль, методологія розрахунку цих показників не є адекватною оцінкою здатності банку виконувати зобов'язання перед клієнтами. У НБУ вже приготували новий норматив LCR», – каже Михайло Демків. Тестовий розрахунок LCR почнеться з 1 червня.

А поки норматив короткострокової ліквідності (Н6), який повинен становити не менше 60%, порушували три банки: ВТБ Банк (30,31%), Укрсоцбанк (44,71%) і Банк Кредит Дніпро (58,66%). У ВТБ Банку не прокоментували невиконання нормативу. Але ситуація трохи покращилася за минулий місяць, оскільки на 1 березня значення цього індикатора було ще нижче (28,41%).

В Банку Кредит Дніпро Віктора Пінчука розповіли, що ще в квітні 2016-го вони узгодили з НБУ план заходів щодо усунення до 1 січня 2019-го порушень економічних нормативів. Цей план допускав Н6 «не менш 55,5%», і знижену вимогу до ліквідності банк виконує.

Порушення нормативу в Укрсоцбанку викликано реструктуризаціями кредитів в період кризи. Тому у банку є аналогічний план щодо поліпшення нормативів до 2019 року. «Акцентуємо увагу, що проблема з порушенням нормативу Н6 в Укрсоцбанку виникла до угоди між акціонерами Альфа-Банку і Укрсоцбанку, і новий менеджмент докладає максимум зусиль для усунення проблеми. При цьому норматив Н6 по банківській групі не порушується», – говорить начальник відділу внутрішнього і документарного контролю Альфа-Банку Наталія Безпалова.

Кредити повертаються

Нормативи Н7 та Н9 розкривають ризики кредитного портфеля банку. «Нормативи концентрації кредитного ризику «в одні руки» (Н7) та кредитного ризику за операціями з інсайдерами (Н9) є одними з найважливіших. Якщо занадто багато кредитів видано одній групі клієнтів, а ще гірше – власникам банку, то в разі фінансових труднощів у цієї групи проблеми виникають у самого банку. На жаль, бізнес-модель більшості великих банків як мінімум допускала таку ризиковану модель кредитування. Якщо ж говорити про іноземні банки, то вони масово порушили Н7 в зв'язку з девальвацією гривні: заборгованість за великими кредитами часто була валютною, а капітал банку завжди гривневий», – пояснює аналітик Михайло Демків.

15 банків з 82 порушували норматив Н7, який має бути нижче 25%, а 19 банків порушували норматив кредитування інсайдерів (Н9). Багатьом з цих банків НБУ дав трирічний період для виправлення. «Зниження Н7 та Н9 відбувається за рахунок погашення позичальником кредитів і збільшення капіталу. Банки, які не виконують вимоги плану щодо приведення нормативів у норму, ризикують бути відправленими у ФГВФО. Якщо банк порушує один з цих нормативів, важливо дивитися на динаміку – вона повинна помітно знижуватися», – зазначив Михайло Демків.

У ПУМБ Ріната Ахметова констатують, що порушення кредитування пов'язаних осіб поступово усувається, і навіть з випередженням п'ятирічного плану, узгодженого з НБУ. Якщо на 1 березня його Н7 та Н9 становили 173,81%, то на 1 квітня – 146,9%. «Цей план спочатку був передбачений на три роки, але минулого року його продовжили до кінця 2020-го, коли ми повинні вийти на 25%», – розповів заступник голови банку Ігор Кожевін. Через порушення нормативу до банку застосовуються обмеження: банк не може платити дивіденди, видавати нові кредити компаніям Ріната Ахметова і Вадима Новінського, визнаного пов'язаною особою. У найближчі три роки інсайдери повернуть банку сумарно 6 млрд грн. «У 2016-2017 роках інсайдери банку гасили по 2 млрд грн на рік. У наступні три роки ця тенденція продовжиться», – підкреслив банкір.

У Акордбанку нормативи Н7 (за місяць поліпшені з 69,34% до 60,72%) і Н9 (з 79,42% до 71,59%) були порушені ще більше року тому в зв'язку зі зміною методології НБУ за критеріями пов'язаності контрагентів. «На жаль, ми не змогли переконати НБУ, що ні акціонери, ні менеджмент банку не пов'язані з даними позичальниками, і формально відобразили цих позичальників як пов'язаних», – говорить голова банку Зінаїда Кот. НБУ не штрафував банк. «Кредити, які ведуть до порушення цих нормативів, були видані багато років тому, коли були зовсім інші підходи до оцінки пов'язаності осіб. Крім того, усі ці кредити ідеально обслуговуються, за ними постійно погашаються відсотки і тіло заборгованості відповідно до графіка (за окремими кредитами – з випередженням), вони є досить забезпеченими твердими заставами», – сказала банкір. Погоджений з НБУ план Акордбанку розраховано на 2,5 року. Він виконується з випередженням графіка, адже на 1 квітня значення Н7 та Н9 очікувалися за планом на рівні 90,68% і 106,54%.

У Банку інвестицій та заощаджень Н9 в березні скоротився з 283,11% до 208,75%. Голова правління Олександр Омельченко також поскаржився на нову методику НБУ щодо визначення пов'язаних осіб. «Якщо раніше компанії-позичальники вважалися пов'язаними в разі загальних учасників/акціонерів або керівників, то нова методика додала кілька десятків критеріїв, за якими позичальники можуть бути визнані пов'язаними (наприклад, нерозкритий бенефіціар компанії, неринкові умови кредиту, загальний заставодавець за кредитами різних позичальників)», – зазначив він.

За його словами, усім банкам з такими проблемами НБУ затвердив плани щодо зменшення обсягу кредитів пов'язаних осіб. «Термін їх виконання – 1 липня 2019 року. Але банкам, які в перший рік зменшили обсяг кредитів пов'язаних осіб більш ніж на 20%, можуть цей термін збільшити ще на два роки, тобто – до 1 липня 2021 року. Ми рухаємося за другим сценарієм», – розповів він.

В Ощадбанку порушення Н7 два місяці поспіль (61,15% і 77,03%) пояснили девальвацією гривні. «У Ощадбанку є план входження в норматив Н7, узгоджений з НБУ, і банк його виконує за графіком», – повідомили в прес-службі. Про цей фактор кажуть також в Альфа-Банку і Укрсоцбанку, Н7 яких до початку квітня становив 41,38% і 44,94%. «Основною причиною порушення нормативу максимального розміру кредитного ризику як в Альфа-Банку, так і в Укрсоцбанку було стрімке збільшення курсу після 6 лютого 2014 року. Нацбанк, згідно з постановою № 129 від 24.02.2015, не застосовує до банків заходи впливу за порушення цього і деяких інших економічних нормативів за умови подання плану заходів щодо усунення порушень», – підкреслила Наталія Безпалова. Обидва банки виправлять ситуацію до 1 січня 2019-го.

Схвалений НБУ індивідуальний графік Банку Кредит Дніпро передбачає виконання нормативів до кінця 2018-го. І оскільки НБУ дозволив банку на 1 квітня мати Н7 до 43,73%, то значення індикатора в 42,15% не є порушенням, відзначають в прес-службі банку.

Н7 також порушували «Форвард», ВТБ Банк, Промінвестбанк, Місто Банк, «Південний», «Львів», Укрексімбанк, Перший інвестиційний банк. Заступник голови Індустріалбанку Олександр Марковський пояснив порушення Н7 (51,13%) проведенням добровільної фінансової реструктуризації. Її ініціювали «Меркурій» і «Бестмент-сервіс». Через це банк порушив і валютний норматив (Л13-1). «На сьогодні Нацбанк не застосовує до Індустріалбанку заходи впливу у вигляді обмеження або припинення здійснених банком операцій», – зазначив заступник голови.

На початок квітня Н9 порушували Банк Форвард, Мегабанк, Місто Банк, Перший інвестиційний банк, Асвіо Банк, Юнекс Банк, Вернум Банк, Європромбанк, «Кліринговий дім», Полікомбанк, Міжнародний інвестиційний банк, «Український капітал», КомІнвестБанк, «Південний», Айбокс банк, Полтава-банк. Норматив великих кредитних ризиків (Н8) порушував лише «Форвард».

«Нормативи Н7 та Н9 не виконуються через наявність у них в знаменнику регулятивного капіталу. Ситуація виправиться після проходження процесу капіталізації та вирівнювання регулятивного капіталу. Це порушення відбувається відповідно до угоди з НБУ», – підкреслюють у «Форварді».

Банк «Південний» також має узгоджені з НБУ плани заходів щодо входження у нормативи кредитного ризику Н7 та Н9. «Плани заходів були затверджені НБУ в квітні 2016 року. Про їх виконання банк звітує НБУ на щоквартальній основі. Плани були виконані на усі звітні дати і будуть виконані в повному обсязі у встановлені терміни – станом на 1 січня 2019 року», – говорить директор фінансового департаменту банку «Південний» Дмитро Вотченко.

Питання валютної позиції

Деякі банки порушують нормативи довгої (Л13-1; до 1%) і короткої (Л13-2; до 10%) валютної позиції. «У разі докапіталізації банку за рахунок конвертації валютного боргу від акціонерів в акції банку його валютні активи стають більше, а валютні зобов'язання – менше. Банк отримує ризик збитків від зміцнення курсу гривні. Така ситуація характерна для банків з російським капіталом і деяких локальних банків. Альтернативна ситуація – коли банк списує валютні активи (кредити) як погані, і у нього вже валютні зобов'язання перевищують валютні активи. Виникають ризики збитків від ослаблення гривні. Найбільш кричущий випадок порушення цього нормативу – ПриватБанк, який залишився практично без портфеля валютних кредитів під час 'трансформації'» – розповів Михайло Демків.

За підсумками березня Л13-1 порушили сім банків: Банк Форвард (4 578 285%), ПриватБанк (172,85%), Промінвестбанк (151,89%), Банк Кредит Дніпро (100,62%), Альфа-Банк (61 , 74%), Індустріалбанк (14,54%) і Мотор-Банк (1,34%). Норматив Л13-2 порушили п'ять банків: Банк Форвард (258 931 307%), Ощадбанк (181,88%), ВТБ Банк (162,58%), ПриватБанк (30,04%) і Укрексімбанк (14,89%).

В Ощадбанку кажуть, що коротка відкрита валютна позиція виникла в зв'язку з втратою на анексованих територіях валютних активів, конвертацією валютних кредитів у гривню, формуванням гривневих резервів за валютними кредитами, виданими до 2014 року. «Портфель цінних паперів банку містить ОВДП, умови емісії яких передбачають індексацію їх номінальної вартості на приріст курсу долара до гривні. Зараз портфель індексованих держпаперів в повному обсязі покриває коротку валютну позицію», – відзначили в прес-службі.

Альфа-Банк не дотримується ліміту довгої відкритої валютної позиції через конвертацію боргу перед акціонером в статутний капітал. «Така ситуація знайшла розуміння у регулятора і, відповідно до постанови № 410 від 13.12.2016, банки мають право приводити значення ліміту у відповідність до нормативних вимог згідно з графіком», – повідомили в банку.

Відкрита довга валютна позиція Банку Кредит Дніпро виникла в результаті збільшення капіталу в 2017 році за рахунок валютних коштів акціонера. «Збільшення капіталу на еквівалент 1,2 млрд грн дозволило банку доформувати резерви, достроково і з перевищенням виконати програму докапіталізації, узгоджену з регулятором в 2016 році», – сказали в банку. В рамках узгодженого в НБУ графіка їхній Л13-1 на початку місяця міг бути навіть вище – 126%.

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.