Кожна друга скарга бізнесу – 49% – стосується податкових питань, йдеться в звіті Ради бізнес-омбудсмена за 2016 рік. Найбільш проблемними є податкові перевірки, затримки з поверненням ПДВ та ініційовані ДФС кримінальні виробництва проти бізнесу. По 8% скарг стосуються суперечливості нормативно-правової бази і дій держструктур (Держгеокадастру, Державної архітектурно-будівельної інспекції, Антимонопольного комітету), 7% бізнесу скаржаться на дії органів місцевого самоврядування, ще 5% проблем – митні суперечки.

Усього за минулий рік бізнес-омбудсмен отримав 868 скарг, відкрив 603 справи, а закрив 570. З них 280 справ закриті з позитивним результатом, 117 справ – з рекомендаціями, а розгляд 170 справ було призупинено. «Призупинення розгляду відбувається, якщо скаржник після звернення до бізнес-омбудсмена самостійно звертається до суду або перестає виходити на контакт з нами», – пояснили в прес-службі Ради. Прямий фінансовий результат розслідувань склав 5,96 млрд грн: найбільші суми – це відновлене відшкодування ПДВ (4,19 млрд грн) і скасування штрафів податкових органів (885 млн грн). За весь період роботи Ради бізнес-омбудсмена (з травня 2015 року) позитивний фінансовий результат склав 8,67 млрд грн.

Комплексні пропозиції

Рекомендації бізнес-омбудсмена виконуються на 87%. Більшість з них – індивідуальні рекомендації щодо вирішення конкретної проблеми. «Наприклад, до нас надходить скарга від компанії про неповернення ПДВ. Після вивчення матеріалів скарги виявляється, що компанією підготовлені і представлені усі необхідні документи, і вона має право на отримання відшкодування. В такому випадку ми даємо рекомендацію ДФС «повернути кошти» і стежимо за її виконанням. Коли кошти надходять на рахунок компанії, рекомендація вважається виконаною», – пояснила FinClub заступник бізнес-омбудсмена Тетяна Коротка.

В офісі бізнес-омбудсмена визнають: більшість скарг носять системний характер і є ризиком для українського бізнес-клімату. «Безумовним джерелом проблем для українського ділового клімату залишаються питання адміністрування податків, корупція на нижчих, середніх і вищих ланках управління податковими адміністраціями, кримінальні виробництва по відношенню до підприємців з боку фіскальних органів», – йдеться у звіті. Частка скарг на податкові органи зросла на 13 процентних пунктів у порівнянні з 2015 роком.

Ще однією болючою темою для бізнесу є зловживання повноваженнями правоохоронними органами. На початку 2016 року Рада бізнес-омбудсмена опублікувала звіт з пропозиціями змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів. «Найменше проблем у спілкуванні з держорганами виникає у дрібного бізнесу: такий бізнес не приносить суттєвих доходів, тому він нікому особливо не цікавий. Що більше бізнес, то більше до нього питань. В першу чергу дуже відчувається присутність силового сектора: держави в цій сфері виявляється забагато», – каже віце-президент Спілки українських підприємців (СУП), керуючий партнер компанії Baker Tilly Ukraine Олександр Почкун.

Для вирішення найбільш типових проблем бізнес-омбудсмен з початку своєї роботи підготував вже вісім спеціальних звітів. «Ми моніторимо ситуацію, яка склалася в тому чи іншому секторі, розробляємо рекомендації або на основі конкретних кейсів, які надходять від скаржників, або на основі європейських та міжнародних норм, беремо участь в підготовці нормативно-правових актів, домагаємося їх включення до планів профільних міністерств і відомств, стежимо за подальшим розвитком подій», – пояснює Тетяна Коротка.

Але системні проблеми вирішуються складніше за все. «Вони, як правило, стосуються застарілих проблем у всіх сферах. Це земельні питання в будівництві, чимало аспектів міжнародної торгівлі. Мало хто з підприємців, які бажають займатися експортом, замислюється про те, що головне завдання – не знайти покупців за кордоном і доставити їм якісний і, за необхідності, сертифікований товар, а не нарватися на санкції в сфері зовнішньоекономічної діяльності, які заблокують весь бізнес. Ці проблеми не вирішити внесенням змін до якогось одного нормативно-правового акта», – запевняє Тетяна Коротка.

Окремі кроки

Низка рекомендацій бізнес-омбудсмена, які стосувалися податкового законодавства, були враховані під час оновлення Податкового кодексу наприкінці 2016 року. «Найбільш успішно системні рекомендації в цій частині виконує Мінфін», – каже Тетяна Коротка. Бізнес-омбудсмен розраховує, що електронний реєстр відшкодування ПДВ зменшить потік скарг на роботу ДФС. Олександр Почкун не такий оптимістичний: «Наша фіскальна система майже не змінилася, хоча формально зміни були. Наприклад, запроваджено електронний реєстр відшкодування ПДВ, але автоматичного відшкодування ПДВ немає. Тому для прозорого бізнесу нічого не змінилося».

В офісі бізнес-омбудсмена визнають, що найскладніше працювати з органами місцевого самоврядування. «Це зворотний бік децентралізації. Децентралізація принесла багато змін на місцях, але питання реалізації цих повноважень залишається відкритим. Ми вже підготували низку рекомендацій і представили їх прем'єр-міністру та іншим зацікавленим сторонам», – зазначено у звіті. Підприємці стикаються з такими проблемами, як виділення земельних ділянок, погодження правил і видача дозволів, комерційні суперечки.

Бізнес-омбудсмен розраховує на допомогу асоціацій бізнесу, громадських організацій, політиків і чиновників. «Одна з головних проблем – відсутність взаємодії між органами влади та державними структурами, тому поки компанія-імпортер вирішує проблеми на митниці, до неї можуть виникнути питання у НБУ», – говорить Олександр Почкун. Він визнає: бізнес завжди шукає вигоду і буде вирішувати питання так, як дешевше. «Принциповість може привести до руйнування бізнесу. До того ж не завжди підприємець зможе довести свою правоту в суді: зміни в судовій системі, на жаль, слабо помітні», – пояснює він.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.