Україна вимагає відхилити позов Росії щодо «боргу Януковича». У п'ятницю, 27 травня, Україна подала до Високого суду Лондона заперечення проти позову компанії The Law Debenture Trust Corporation PLC.

Компанія подала позов до України в лютому 2016 року, оскільки в грудні уряд України не розрахувався за дворічними єврооблігаціями на $3 млрд. Тому компанія The Law Debenture Trust Corporation PLC – довірчий керуючий (трасті) за документом, який передбачає надання Росією Україні запозичень у розмірі $3 млрд, вимагає повернути борг.

Позов не за адресою

З юридичної позиції України випливає, що вона намагається не допустити розгляду позову по суті. «Представники України обрали тактику «оскаржити саму правомірність позову», щоб суд відмовив у позові ще до початку розгляду по суті. Україна не поспішає з розглядом справи, тому заперечує і юрисдикцію, і правомірність позову, не вдаючись поки у матеріальну суть спору. Тільки в самій преамбулі до документа йдеться, що Росія завдала великої шкоди, яка обчислюється трильйонами доларів», – говорить партнер-засновник, директор юрфірми «Грищенко та Партнери» Дмитро Грищенко.

По-перше, українська сторона наполягає на тому, що випуск єврооблігацій у 2013 році відбувався з порушеннями законодавства. Наприклад, граничний розмір держборгу на 2013 рік в бюджеті було змінено вже після отримання коштів від Росії.

Другий напрямок, на якому робить акцент українська сторона, – duress – дія з примусу. Після того як Україна в 2012 році парафувала угоду про асоціацію з ЄС, Росія запровадила ряд обмежень проти України. Згодом вони стали причиною того, що Україна була змушена залучити фінансування від РФ. Товарообіг між Україною та Росією знизився на 15%, в результаті впали надходження до бюджету. «На мій погляд, duress – найсильніший аргумент, який надала Україна», – говорить партнер однієї з юркомпаній.

Україна готова в суді довести, що укладений контракт передбачав ряд «негласних» положень. Серед них – зобов'язання НАК «Нафтогаз України» розрахуватися за боргами перед «Газпромом» після того, як Україна отримала кредит на $3 млрд.

Також Україна робитиме акцент на тому, що МВФ визнав випуск єврооблігацій на $3 млрд суверенним боргом і навіть вніс зміни до правил фінансування. Якщо раніше країна, у якій були прострочення в обслуговуванні держборгу, не могла розраховувати на фінансову допомогу МВФ, то минулого року ситуація змінилася. При цьому саме з ініціативи Росії справа розглядається як відносини між двома приватними позичальниками. Хоча все вказує на те, що цей позов має розглядатися в суді іншої юрисдикції. «Суду потрібно саме на початку дати зрозуміти, що трасті діє за вказівками Росії. Але як ці аргументи сприйме суд, буде видно», – говорить Дмитро Грищенко. «Україні вигідніше, щоб цю суперечку розглядав Паризький клуб: в такій ситуації будуть враховані не лише формальні умови випуску бондів, а й ситуація, яка склалася між Україною та Росією останніми роками», – вважає співрозмовник на ринку.

Заділ на майбутнє

Якщо суд не відхилить позов і прийме його до розгляду, Україна спробує «затягнути» справу. «Один з варіантів, пропонованих Україною, – призупинення розгляду позову по суті, поки Росія не виконає усі свої зобов'язання за міжнародним правом. Адже збитки України від дій Росії перевищують необхідні в позові $3 млрд», – говорить Дмитро Грищенко.

Ще один варіант: якщо ж позов усе-таки приймуть до розгляду, Україна зможе подати зустрічний позов, щоб не платити за договором. «Для цього є підстави – вони дуже професійно виписані в документі. Позиція України виглядає дуже переконливою. Але як цю позицію сприйме лондонський суд, поки складно сказати – треба почекати, як розвиватимуться події далі», – вважає Дмитро Грищенко.

Про можливий розгляд справи по суті юристи поки говорять вкрай обережно. «Це тільки перші пояснення по суті спору, подані Україною. Будемо сподіватися, що всі обставини, які покладені в основу захисту, можуть бути підкріплені належними доказами. Логічно було б побачити зустрічні вимоги з боку України, проте у юристів, які представляють Україну, можливо, є свій план або особливі причини не висувати такі вимоги зараз», – вважає партнер юридичної фірми Integrites Всеволод Волков.

Варіант визнання договору недійсним для України виглядає непривабливо. «У такому разі відносини позичальника і кредитора мають повернутися у вихідну точку», – пояснює Дмитро Грищенко. Україна повинна буде повернути залучені у Росії $3 млрд, а Росія – отримані процентні платежі. «Є й інші правові підстави не повертати отримані від Росії кошти, враховуючи, що вона завдала Україні набагато більшої шкоди. Можуть бути різні варіанти вирішення цієї суперечки», – говорить Дмитро Грищенко.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в соцсетях Twitter и Facebook.