Кредити під чужу землю

Банки зможуть кредитувати аграріїв під заставу права використання орендованих земельних ділянок для сільськогосподарських потреб – емфітевзис. Зараз аграрії передають у заставу за кредитами активи, які не вважаються ліквідними: майбутній врожай, техніку, корпоративні права. Це робить кредитування ризиковим, а ставки – високими. На думку авторів нового законопроекту, передача в заставу емфітевзису має знизити ціну позик. За даними Нацбанку, на кінець квітня 2016 року загальний обсяг кредитів, виданих банками аграріям, склав 55,6 млрд грн.

За даними Держгеокадастру і Мін'юсту, за I квартал 2016 року було зареєстровано 1088 прав емфітевзису. Термін договору емфітевзису землі державної та комунальної власності не може перевищувати 50 років. Таке кредитування недостатньо врегульовано: не визначена процедура звернення стягнення на право емфітевзису як предмета застави, заборонено відчуження прав емфітевзису щодо земель державної та комунальної власності, відсутність у землекористувача права передати земельну ділянку в тимчасове користування іншій особі.

Заставні ризики

Аграрії вважають, що передача емфітевзису в якості застави може активізувати кредитування. «В умовах дії мораторію емфітевзис може стати хорошим видом забезпечення у кредитуванні, адже земля в усьому світі є першокласною заставою за кредитами. В Україні це поки єдиний можливий варіант включення сільгоспземель в економічний оборот в умовах дії мораторію, і він краще для банку, ніж техніка чи врожай. Законопроектом передбачається обмежити емфітевзис 50 роками (зараз немає максимального терміну), що для бізнесу також є прийнятним», – говорить президент асоціації «Земельна спілка України» Андрій Кошиль.

Головною проблемою кредиторів залишаються ризики в роботі з такими заставами. «Сьогодні ринок землі сільгосппризначення фактично не використовується під час кредитування через неможливість банків при дефолті позичальника отримати у власність землю (законодавча заборона) і розпоряджатися нею. Емфітевзис може змінити ситуацію. Можливість використання землі на праві емфітевзису при дефолті позичальника може дозволити банкам здавати таку землю в оренду на термін до 50 років іншим компаніям і отримати, таким чином, погашення платежів за кредитом, – розповідає голова правління Вектор Банку Вадим Березовик. – Але ризик для банку в цілому такий же, як і під час кредитування під інше забезпечення – це судові суперечки з недобросовісним позичальником, які на роки можуть розтягнутися в часі».

Крім того, банкіри вважають, що застава прав на оренду землі може виступати лише як додаткова застава. «Якщо клієнт банку користується таким правом, це додатковий плюс при аналізі клієнта в очах банку, бо це є своєрідною гарантією тривалості ведення бізнесу клієнтом, оскільки право користування землею оформляється зазвичай на більш тривалий час. Банк при заставі отримує право передачі (продажу) права користування земельною ділянкою, не порушуючи прав власника ділянки на підставі емфітевзису», – каже експерт з агрокредитування Кредобанку Назарій Білаш.

Проте право на чужу землю може бути реалізовано у різний спосіб. «Це право можна продавати або купувати. Тому якщо банк візьме емфітевзис в якості застави, то в разі неплатежів його можна буде продати або передати третій особі. При цьому коло покупців законодавчо не обмежене, а бажаючих легально купити сільгоспземлю, навіть через емфітевзис, дуже багато», – зазначає Андрій Кошиль.

Ціни знизяться

Учасники ринку не чекають значного зниження ставок у зв'язку з появою нового виду застави. «Можливість передавати в заставу за кредитами право використання чужої земельної ділянки безпосередньо не призведе до зниження вартості кредитів. Швидше можна говорити про інші позитивні ефекти: підвищення інвестиційної привабливості агробізнесу в Україні, оскільки ринок землі стає прозорішим, а також підвищення доступу до фінансування для агровиробників – розширюється перелік об'єктів, які агровиробник може передати в заставу банку», – пояснює начальник управління малого та середнього бізнесу Піреус Банку Світлана Ніскоклон.

Більшою мірою ціна на такі кредити й надалі залежатиме від ризиків кредиторів. «На вартість це суттєво не вплине, оскільки ціна кредиту обмежується ціною залучення ресурсів банками і ризиками, пов'язаними з нереформованою судовою системою та недостатнім захистом прав банків-кредиторів. Процентні ставки за кредитами дуже різні в залежності від багатьох факторів (термін кредиту, якість застави, якість позичальника), але в цілому ефективні ставки за кредитами ще перевищують 20% у гривні та 10% у доларах. Хоча тенденція до зниження процентних ставок за кредитами вже явно простежується», – зазначає Вадим Березовик.