Депутати ухвалили в другому читанні законопроект № 3555 «Про фінансову реструктуризацію», поданий до Верховної Ради більше півроку тому. «Він стосується реструктуризації боргів лише юридичних осіб. Основна мета законопроекту – не допустити банкрутства працюючих підприємств, не повторити помилки 1990-х років, дати їм шанс вижити. Над документом плідно працювала група депутатів, представники Мінфіну, НБУ, Світового банку, МВФ, ЄБРР», – заявив член комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Руслан Демчак.

Документ робить ставку на добровільність реструктуризації. «Закон може допомогти і кредиторам, і боржникам тільки за умови добровільної участі боржника та всіх кредиторів. В іншому випадку кредитори, які не бажають брати участі у процедурі фінансової реструктуризації, не позбавлені можливості користуватися своїми законними правами щодо захисту своїх інтересів у судах, в тому числі ініціювати справу про банкрутство. Це зведе всю велику координаційну роботу кредиторів і боржника нанівець», – вважає начальник управління врегулювання корпоративних кредитів ОТП Банку Олена Мельникова. До того ж багато позичальників, які готові були й раніше реструктуризувати свої борги, вже давно домовилися з кредиторами.

Прийнятий закон описує процес реструктуризації, але базується на існуючих механізмах врегулювання проблемних кредитів. «Нововведення закону полягає у тому, що чітко встановлені терміни на підготовку, затвердження й підписання договорів про реструктуризацію і досудову санацію, а також він обмежує термін дії закону трьома роками з моменту набуття чинності», – зазначає Олена Мельникова. Термін дії мораторію на задоволення вимог залучених кредиторів складає 90 днів, але за рішенням кредиторів може бути продовжений ще на 90.

«Терміновість» закону може виявитися його слабким місцем. «Саме термін дії закону і є основною проблемою в доцільності його прийняття і тягне за собою створення маси правових колізій. За три роки великі боржники не зможуть впоратися з умовами реструктуризації, вже сьогодні банки за наявності доброї волі сторін затверджують умови реструктуризації на термін від 5 до 10 років», – пояснює Олена Мельникова. У Мінфіні готові вивчити питання пролонгації закону: «У разі отримання позитивних результатів термін дії закону може бути продовжено».

Банкіри вважають, що бізнес зацікавиться новим механізмом завдяки наявності податкової пільги. У грудні 2015 року були прийняті зміни до Податкового кодексу, згідно з якими на період дії закону про фінансову реструктуризацію платник податку на прибуток зменшує базу оподаткування на суму доходів, отриманих «в результаті списання йому податкового боргу, анулювання (прощення) і/або розстрочення (відстрочення) його зобов'язань». «Податкові пільги повинні стимулювати боржників і кредиторів використовувати дану процедуру для врегулювання боргів», – вважає начальник відділу правового забезпечення ПУМБ Андрій Джура. Додаткові пільги, що стосуються формування і розформування резервів, прописані в законі для банків.