Стабільність облікової ставки

Національний банк минулого четверга вчергове залишив без змін ключовий індикатор вартості своїх ресурсів – облікову ставку. Якщо в I півріччі він активно знижував її з 14% до 12,5%, то з травня НБУ не переглядав ставку жодного разу.

Відсотки за роздрібними вкладами в банківській системі такою стабільністю похвалитися не можуть. Індекс UIRD, який моніторить ситуацію в 20 банках з найбільшими депозитними портфелями, показує за цей же період більш істотне зниження прибутковості, яке не припинялося навіть влітку: 12-місячні вклади подешевшали від початку року з 17,74% до 14,65%, в тому числі з червня більш ніж на 1 п.п. Паралельний підрахунок НБУ за всіма банками і всіма видами вкладів показує зниження середньої прибутковості гривневих вкладень з 17,3% до 13,7%.

FinClub проаналізував звітність банківської системи. За підсумками I півріччя, на 21 банк, у кожного з яких було більше 1 млрд грн гривневих депозитів, припадало 125,7 млрд грн, або 93,8% усіх гривневих депозитів. Серед цих банків 80,4% вкладів – 101,1 млрд грн – були накопичені в 10 банках, які зараз пропонують за річними депозитами менше 14%. І лише 11 банків із менше ніж 20% вкладів залучають їх під ставки в 14-17%.

Найбільший банк країни ПриватБанк ще недавно пропонував клієнтам ставки вище за ринок, але зараз ситуація протилежна. Наприкінці серпня він знизив прибутковість річного вкладу з 16,3% до 13%.

В НБУ неодноразово говорили, що їхня монетарна політика спрямована на те, щоб облікова ставка стала реальним інструментом управління вартістю гривні на ринку. Але керівник департаменту заощаджень ПриватБанку Андрій Шульга говорить, що розмір облікової ставки зараз не є визначальним у вартості депозитів. «Банки беруть до уваги розмір облікової ставки НБУ, але прямої залежності між обліковою ставкою і ставками за депозитами немає. Облікову ставку не можна віднести до основних критеріїв, які впливають на формування ставки за депозитами», – зазначає начальник сектора розвитку роздрібного бізнесу ОТП Банку Юрій Пономаренко. Депозитна ставка традиційно визначається можливостями банків заробити на залучених вкладах, зокрема, на кредитуванні, і готовністю «відпустити» вкладників, які прийшли в банк тільки заради високих відсотків.

Головний скарбничий Альтбанку Наталія Жиленко пояснює, що до облікової ставки НБУ прив'язані стандартні інструменти регулювання ліквідності Нацбанку: депозитні сертифікати, кредити овернайт і довгострокове рефінансування. На зміну облікової ставки також реагує прибутковість ОВДП на вторинному ринку.

Але залежність з депозитними ставками не пряма, а опосередкована. «Оскільки частину своєї ліквідності банки розміщують в інструменти НБУ, при істотному зниженні облікової ставки можуть переглядатися і депозитні ставки», – говорить Наталія Жиленко. «Для нас це (облікова ставка. – FinClub) орієнтир вартості ресурсів терміном на один місяць», – повідомляє заступник голови Банку Кредит Дніпро Андрій Мойсеєнко.

Депозитний коридор

Розкид ставок на ринку величезний. Найменшу прибутковість пропонують банки з іноземним капіталом – УкрСиббанк (до 5,7%), Райффайзен Банк Аваль (8,75%) і Креді Агріколь Банк (10%). По 13% обіцяють державні ПриватБанк, Ощадбанк і Укргазбанк. Щоправда, кожна установа шукає можливості зберігати «акційні» надбавки до ставки. Скажімо, Укргазбанк за вкладом на 367 днів готовий платити на 0,5% більше. Таку ж надбавку пропонує ПриватБанк за умови пролонгації вкладів.

ОТП Банк також залучає гривню під 13%, але пропонує також акції 15,21% за вкладом на 366 днів з жорсткими умовами: один вкладник може розмістити тільки один вклад на суму до 50 тис. грн. Або, наприклад, Кредобанк залучає гроші під 12,5%, але в інтернет-банкінгу додає ще 1 п.п.

Проте є банки, які навіть без акцій пропонують високі відсотки, наприклад, Альфа-Банк і Укрсоцбанк уніфікували ставки на рівні 15%, проте Укрсоцбанк дає її лише в інтернет-банкінгу – у відділеннях депозити на 1 п.п. дешевші. А-Банк, який болісно «розлучається» з аутсорсингом ПриватБанку, пропонує рекордні серед великих банків 17% річних. І не зупиняється на цьому: банк готовий лояльному клієнту додати при пролонгації 1 п.п.

Горщик, не вари

Основна причина зниження ставок, за словами банкірів, – це необхідність здешевлення залучених ресурсів для кредитування бізнесу і населення. «Ставка за кредитом повинна бути цікава клієнтові і не повинна істотно тиснути на його доходи», – каже Андрій Мойсеєнко.

Але кредитна активність банків зараз не настільки висока, щоб відчувати гостру потребу в коштах. Андрій Шульга стверджує, що у деяких великих кредитних установ, навпаки, надлишок ліквідності. Тому їм немає сенсу пропонувати високі ставки. Наприклад, УкрСиббанк, який пропонує всього 5,7% за вкладами, при цьому видає роздрібні кредити під 57% річних.

Юрій Пономаренко вважає, що банки, які пропонують депозитні ставки вище за ринкові, відчувають дефіцит ліквідності. «Такі банки більш обмежені в інструментах залучення клієнтів, тому пропонують вищі ставки, при цьому активно продовжуючи кредитувати. Ми рекомендуємо клієнтам максимально виважено підходити до аналізу депозитної пропозиції того чи іншого банку на ринку, оскільки аномально висока ставка за депозитами може свідчити в тому числі й про брак ліквідності, а також про високі ризики», – стверджує Андрій Мойсеєнко. Високі ставки допомагають залучити нових клієнтів і утримати старих.

Крім 17% у А-Банку, вище за ринок залучають вклади Промінвестбанк (16,5%) та Ідея Банк (16,25%). «Кожен банк сам визначає свою цінову політику в залежності від потреб в ресурсах, причому не тільки на сьогодні, а й на майбутнє. Тому якщо у конкретного банку є або плануються проекти, які потребуватимуть додаткових ресурсів, він може більш активно працювати на ринку», – пояснює Андрій Шульга.

Короткострокові плани

На початку осені банки можуть зробити перерву в тренді зниження ставок. «Цього року банк тричі знижував ставки за гривневими депозитами. Найближчого місяця далі знижувати не плануємо», – говорить заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн. «Поки таких планів немає, але до кінця року можливе подальше зниження процентних ставок. Але, найімовірніше, різких знижень цього року вже не буде», – прогнозує Юрій Пономаренко.

У таких прогнозів є макроекономічне пояснення. Головний економіст Альфа-Банку Олексій Блінов каже, що Держказначейство акумулювало на рахунках рекордну суму – понад 60 млрд грн, що вимило гривневу ліквідність із банківської системи. «Обсяг коштів банків в депозитних сертифікатах НБУ до п'ятниці 15 вересня впав до 25 млрд грн, що є абсолютним мінімумом з весни 2015 року. В таких умовах не варто очікувати істотного зниження процентних ставок у гривні. Втім, ситуація може змінитися при активізації державних витрат в останні місяці року», – вважає Олексій Блінов.

Подальша динаміка ставок, за словами учасників ринку, залежатиме від багатьох факторів: поточної ліквідності банків, активності кредитування, темпів інфляції та ситуації в банківському секторі в цілому. «А також від незалежних від банку тенденцій, таких як курс гривні, економічна ситуація в країні», – додав Юрій Пономаренко. «Якщо інфляція рішуче знизиться до прогнозованих рівнів (7-8%. – FinClub), курс буде стабільним, економіка буде активно рости, то чому б і далі не знижувати ставки? Високі ризики – високі ставки. Низькі ризики – низькі ставки. В Європі зараз взагалі ставки близькі до нуля. Тому ми дуже хочемо, щоб ставки продовжували знижувалися», – говорить Андрій Шульга.

ПриватБанк пообіцяв падіння його гривневих ставок до 10%. Наталія Жиленко прогнозує, що ставки за депозитами у гривні можуть опуститися до кінця року ще на 0,5-1% річних. Цей тренд торкнеться і валютних вкладів, ставки за якими також знижуються. «Не виключаємо можливості зниження ставок за валютними вкладами. В цілому на ринку ставки за валютними депозитами найближчими місяцями можуть знизитися в межах 0,5-1% річних», – прогнозує Антон Тютюн.

Подписывайтесь на финансовые новости FinClub в Viber, Twitter и Facebook.