Лікування до вкладу довело

Заможні вкладники збанкрутілих банків обговорюють унікальний випадок в історії системи гарантування вкладів фізосіб. Нібито Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО) позачергово виплатив клієнту ВіЕйБі Банку всю суму депозиту – 645 тис. грн, а не тільки гарантовані законом не більше 200 тис. грн. Такого висновку вони дійшли, прочитавши рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 6 грудня у справі № 826/5981/15.

Історія вкладника непроста. Лариса Якименко навесні-влітку 2014 року розмістила у ВіЕйБі Банку два депозити під 23-27% річних, а вже у жовтні-листопаді звернулася із заявою про повернення грошей. Але банк гроші не повернув. Вкладниця намагалася врегулювати це питання в позасудовому порядку – писала листи до МОЗ, Кабміну, Верховної Ради, Адміністрації президента і ГПУ з проханням «посприяти в поверненні коштів, які необхідні їй для лікування за кордоном». Ці особи переадресували її листи до голови НБУ Валерії Гонтаревої. Але вона також нічим не допомогла. Тому Лариса Якименко подала позов до Печерського районного суду Києва, який 18 грудня 2014 року присудив повернути їй 645 тис. грн. Уже в січні було відкрито виконавче провадження їз стягнення цієї суми, але ліквідація банку, яка почалася 19 березня 2015 року, зупинила стягнення.

При цьому в ході цього судового конфлікту вкладниця ще 6 лютого отримала через Укргазбанк гарантовану частину вкладу – 200 тис. грн. Борг з повернення решти 445 тис. грн вона попросила включити до першої черги кредиторів. Йдеться про виплату «зобов'язань, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян». Ліквідатор ВіЕйБі Банку Марина Славкіна відхилила її прохання, адже негарантовані вклади фізосіб виплачуються в четверту чергу. Лариса Якименко не здалася, а, озброївшись медичними довідками, подала позов до Окружного адміністративного суду Києва. 10 липня 2015 року суд відмовив їй у поверненні 445 тис. грн вкладу та сплати їй Нацбанком і ФГВФО 250 тис. грн морально-матеріального відшкодування.

Після цього в процес втрутилася омбудсмен Валерія Лутковська, яка намагалася допомогти в цій справі, з огляду на «похилий вік позивача – учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія I)». За рік, 6 грудня 2016 року, Київський апеляційний адміністративний суд закрив справу «у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги»!

«Як випливає з матеріалів справи і не заперечується сторонами у справі, ПАТ «ВіЕйБі Банк» виплатило позивачу суму коштів її вкладу в розмірі 445 тис. 79,53 грн», – йдеться в рішенні суду. Саме на цю фразу звернули увагу вкладники.

Черговість у законі

Однак сенсації не сталося: Фонд стверджує, що порушення черговості задоволення вимог кредиторів ВіЕйБі Банку не було. «Кошти, які перевищували гарантовану суму, в цьому випадку були відшкодовані не за рахунок Фонду гарантування», – заявили в прес-службі ФГВФО.

Як це можливо?

За інформацією FinClub, 445 тис. грн виплатив власник банку Олег Бахматюк.

Це робить неможливим створення нової схеми, коли заможні вкладники, озброївшись медичними довідками, могли б прискорювати отримання компенсації з ФГВФО. Відповідно до закону «Про систему гарантування вкладів фізосіб», зобов'язання банку, що виникли внаслідок заподіяння шкоди і здоров'ю, задовольняються в першу чергу – навіть раніше виплати заборгованості банку із зарплат його співробітників або вимог ФГВФО. Тим часом накопичення грошей вкладника на лікування не підпадають під першу категорію виплат, оскільки позачергово виплачується шкода життю та здоров'ю кредиторів, що виникла саме внаслідок протиправних дій банку.

«При цьому для виникнення зобов'язань із відшкодування збитків, заподіяних внаслідок таких неправомірних дій банку, треба буде довести причинно-наслідковий зв'язок між діями (бездіяльністю) банку і наслідками таких дій (бездіяльності) у вигляді заподіяної шкоди, а також наявність провини банку в заподіянні такої шкоди. Вважаю, що для цього буде потрібно отримати рішення суду про відшкодування збитків або вирок суду в кримінальному процесі, згідно з яким буде визнано провину посадових осіб банку в заподіянні відповідного збитку. Безумовно, цільове розміщення вкладу клієнтом банку на оздоровлення не може трактуватися як зобов'язання банку із відшкодування шкоди життю або здоров'ю», – пояснює керуючий партнер адвокатського об'єднання Suprema Lex Віктор Мороз.

Шкода, заподіяна життю або здоров'ю, виражається у смерті людини або у заподіянні їй травми чи каліцтва. «Така шкода у всіх випадках не може бути ані відшкодована в натурі, ані компенсована грошовими коштами. Однак при цьому у потерпілого зазвичай виникають майнові втрати, оскільки в результаті отриманих травм або каліцтв він тимчасово або постійно позбавляється можливості отримання колишнього заробітку або іншого доходу, змушений нести додаткові витрати на лікування. У разі смерті громадянина такі втрати можуть понести близькі йому особи, які втрачають джерело доходів або утримання», – говорить керуючий партнер юридичної фірми «Неоклеус і Довбенко» Андрій Довбенко.

Така шкода підлягає відшкодуванню в рамках позадоговірних зобов'язань і в тих випадках, коли вона є результатом неналежного виконання договору. «Наприклад, шкода, заподіяна життю і здоров'ю пасажира або туриста, відшкодовується за правилами про деліктні зобов'язання, а не про зобов'язання, що виникли з договору пасажирського перевезення або туристсько-екскурсійного обслуговування. Це ж стосується і випадків заподіяння шкоди громадянинові при виконанні ним обов'язків військової служби, служби в поліції та інших подібних обов'язків, в тому числі тих, що виникли через трудовий договір», – перераховує приклади Андрій Довбенко.

Тому заощадження вкладників на своє лікування, навіть якщо від цього залежить їхнє життя, за законом можуть повертатися тільки в четверту чергу. «По-перше, зі змісту договору банківського вкладу навряд чи можна встановити, що він розміщений в банку саме з метою накопичення коштів на лікування. По-друге, саме розміщення коштів у банку для накопичення певної суми на лікування не свідчить про виникнення зобов'язань банку відшкодувати будь-які збитки, заподіяні життю та здоров'ю громадян, так само як і про заподіяння банком такого збитку. І вже тим паче не можуть бути єдиним і беззаперечним доказом заподіяння банком шкоди життю і здоров'ю вкладника будь-які медичні довідки, що підтверджують наявність у вкладника якого-небудь захворювання», – розповідає Віктор Мороз.

Учасники ринку говорять, що обмежена гарантія за депозитами зменшує довіру вкладників до системи. Тому реформи потребує сама система гарантування вкладів, яку судді Верховного суду оскаржили в Конституційному суді. «Фонд страхує лише депозити до 200 тис. грн, а отримує при цьому першочергове право на відшкодування своїх збитків (третя черга. – FinClub), виникає ймовірність, що вкладники, які мають вклади понад 200 тис. грн (четверта черга. – FinClub), ніколи не зможуть задовольнити свої права за рахунок реалізації активів збанкрутілого банку. Це не стимулює клієнтів на розміщення в банках депозитів понад 200 тис. грн, а змушує їх дробити ці суми між різними банками», – говорить заступник начальника управління роздрібного та малого бізнесу Індустріалбанку Костянтин Варнін.