Приборкання Нацбанку

Лідери Радикальної партії Олега Ляшка (голова фракції Олег Ляшко і голови фінансового та промислового комітетів Сергій Рибалка та Віктор Галасюк) заручилися підтримкою окремих депутатів «Блоку Петра Порошенка» і «Народного Фронту», щоб подати законопроекти № 5256-5257, які кардинально змінюють права та обов'язки НБУ та Фонду гарантування вкладів фізосіб.

По-перше, будуть переглянуті функції НБУ. Зараз його першим пріоритетом є цінова стабільність, другим – стабільність банківської системи, і тільки в третю чергу – сприяння економічному зростанню. Проект закону робить пріоритетами НБУ валютно-курсову і цінову стабільність. А його грошово-кредитна політика має бути спрямована на зростання ВВП і зайнятості.

По-друге, збільшуються повноваження Ради НБУ. Вона зможе оцінювати дії правління НБУ в сфері політики рефінансування, регулювання банківської діяльності та банківського нагляду; висуватиме вимоги до ділової репутації членів правління; члени Ради зможуть бути присутніми на усіх засіданнях правління з правом дорадчого голосу.

По-третє, новою причиною звільнення голови НБУ стане визнання діяльності Нацбанку незадовільною. При цьому якщо парламент вирішить, що голова НБУ втратив бездоганну ділову репутацію, то президент буде зобов'язаний протягом п'яти днів внести до парламенту подання на його звільнення.

Судам дозволять припиняти дію оспорюваних рішень як НБУ, так і ФГВФО, постанови НБУ знову треба буде реєструвати в Мін'юсті, а Нацбанку буде заборонено змінювати вимоги до регулятивного капіталу частіше одного разу на рік. З постанов про визнання банків неплатоспроможними знімуть гриф банківської таємниці – їх публікуватимуть разом з «повним текстом звітів про інспектування банку, складених за три попередні роки».

«Цей законопроект можна було б назвати просто: “Геть від МВФ”», – відреагував співрозмовник в Нацбанку. Йдеться про те, що положення законопроекту № 5257 суперечать суті прийнятого в 2015 році закону про інституційну незалежність Нацбанку. «Ми написали цей законопроект, щоб діяльність НБУ була більш прозорою, більш підзвітною Раді НБУ. Що тут поганого? Ми чіткіше виписуємо положення закону від 2015 року», – заявив FinClub перший заступник голови комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Михайло Довбенко. За його словами, вони готові почути думку НБУ і МВФ при доопрацюванні проекту в другому читанні. Повернення «курсової стабільності» пан Довбенко пояснив тим, що інфляційне таргетування НБУ прив'язане до інфляції, а курсова стабільність – «один з якорів».

Розкрутити ФГВФО на гроші

Члени «радикалів» за допомогою законопроекту № 5256 перетворять ФГВФО на касу для підвищених виплат. Сума гарантій за вкладами збільшиться вдвічі – з 200 тис. грн до 400 тис. грн, йдеться в порівняльній таблиці до законопроекту. У самому законопроекті депутати ще більш щедрі – ліміт підвищується до 500 тис. грн. Під гарантії підпадатимуть також вклади в банківських металах. «Таке підвищення є обґрунтованим з огляду на інфляційні втрати, коливання валютного курсу і падіння купівельної спроможності гривні», – стверджують ініціатори документа.

У Фонді гарантування вкладів вважають передчасною ініціативу збільшення компенсацій. «Станом на 1 вересня залишки коштів на рахунках банків – учасників Фонду в межах 200 тис. грн мали 98,6% клієнтів – фізичних осіб, сума можливого відшкодування складає 199 млрд грн. При цьому, відповідно до Основних принципів Міжнародної асоціації страховиків депозитів, для ефективних систем страхування депозитів сума має бути обмеженою і покривати повністю від 90% до 95% вкладників», – повідомили FinClub в ФГВФО.

Банкіри визнають, що проблема не в лімітах, а в безвідповідальній поведінці вкладників. «Суму гарантування можна підвищити хоча б у зв'язку з триразовим зростанням курсу. Але питання не в сумі, а в підходах до самої системи гарантування. Зараз банківські вкладення для багатьох клієнтів нагадують гру: вкладник вибирає банк з високою ставкою, набагато вищою за ринкову, і після банкрутства такого банку отримує свої кошти через ФГВФО. І так багато разів. При цьому за «нерозбірливість» і «довірливість» клієнта розплачується бюджет», – говорить заступник голови правління Ощадбанку Антон Тютюн. Він рекомендує обмежити кількість виплат вкладникові, приміром, один раз протягом трьох років. «Це непопулярне рішення, але такий підхід дозволить підвищити фінансову грамотність населення і звернути увагу вкладників на той момент, що вибір банку – серйозне рішення, яке потрібно приймати на підставі аналізу його репутації», – говорить він.

Додаткове навантаження

На цьому ініціативи депутатів не закінчуються. Нацбанк видаватиме ФГВФО безвідсоткові кредити, які він також без відсотків передаватиме банкам для проведення виплат вкладів. Майно і гроші ФГВФО можна буде заарештувати в суді, в тому числі як забезпечувальну міру. Також він втратить регулярні збори від неплатоспроможних банків. Проте Ощадбанк стане учасником ФГВФО і своїми багатомільярдними внесками компенсує недостачу, яка виникла.

Підвищення суми гарантій за депозитами пропонується оплатити банкам. Регулярні відрахування до Фонду зараз складають 0,5% від гривневих депозитних портфелів і 0,8% – від валютних. Замість них планується впровадити відрахування на диференційованій основі, в залежності від ступеня ризику діяльності банку: до 1,5% від бази нарахування в національній валюті та 2,4% – в іноземній.

Однак система відрахувань і так вже диверсифікована. «Одна частина прив'язана до статутного капіталу, інша – до обсягу депозитів, і ще впроваджено додатковий коефіцієнт за ризик, який прив'язаний до процентних ставок за депозитами. Тобто ті, хто пропонує великі ставки, сплачують до Фонду більше. Отже система відрахувань цілком збалансована», – відзначає головний аналітик Укрсоцбанку Андрій Приходько. За його словами, зростання відрахувань призведе до зниження депозитних ставок і подорожчання кредитів, а завершення чистки ринку означає відсутність потреби Фонду в грошах: «У майбутньому такої кількості банкрутств вже не буде».

Кредиторська черга

Це ще не все. Депутати хочуть, щоб основна частина грошей банків-банкрутів надходила не у ФГВФО в рахунок компенсації виплачених гарантованих депозитів, а заможним вкладникам-фізособам. «Перші три черги залишаться без змін, включаючи гарантовані усім фізособам суми. У четверту пропонуємо виплачувати вклади фізосіб, які перевищують гарантований ліміт, а також гроші підприємств», – заявив голова комітету з питань фінансової політики та банківської діяльності Сергій Рибалка. Однак в законопроекті йдеться про те, що саме в третю чергу потраплять вимоги заможних вкладників і юросіб. Вимоги Фонду перемістять з третьої до п'ятої черги, а НБУ – до шостої. «В результаті НБУ повинен бути більш зацікавленим у тому, щоб не розкрадалися активи банку, а Фонд гарантування – щоб продати їх за якомога більшу ціну. Зараз Фонд не хвилює, що буде з вкладниками понад гарантовану суму», – вважає депутат.

Це не нова ідея, раніше заможні вкладники вже були в черзі раніше Фонду. «Функція Фонду полягає в тому, щоб зібрати резервний фонд і витратити його при настанні банкрутства банку на відшкодування постраждалим вкладникам, але не в тому, щоб потім отримати регресні вимоги до боржників. Через це виникає ймовірність, що вкладники, які мають більше 200 тис. грн, ніколи не зможуть задовольнити свої права за рахунок реалізації активів збанкрутілого банку», – говорить заступник начальника управління роздрібного та малого бізнесу Індустріалбанку Костянтин Варнін.

Однак регулятор цю ідею не підтримує. «НБУ не згоден зі зміною черговості задоволення вимог кредиторів. Вимоги за зобов'язаннями перед центробанком не можуть виконуватися в останню чергу. Така норма дасть невірний сигнал ринку, що в разі неплатоспроможності кредити НБУ можна не повертати», – повідомили в прес-службі НБУ.

Нацбанк виступає категорично проти запропонованих ініціатив. «Законопроект № 5256 – спроба перевести Фонд гарантування в режим ручного управління. Це повністю позбавляє ФГВФО інституційної незалежності, яка йому стратегічно необхідна для неупередженого і професійного виконання своєї роботи. НБУ також не підтримує збільшення суми гарантії вкладів вдвічі до 400 тис. грн. Навантаження на держбюджет колосально зросте: НБУ буде зобов'язаний безпроцентно кредитувати Фонд, і Міністерству фінансів, можливо, також доведеться фінансувати його діяльність. Запропонована модель призведе до скорочення прибутку центробанку і недофінансування держбюджету», – повідомили в прес-службі Нацбанку.

Олена Губар, В'ячеслав Садовничий