Удар по IT

Депутати вчергове занепокоїлися високим рівнем тіньової економіки в країні. За оцінками МВФ, її рівень сягає 45%. Парламентарі бачать одну з головних загроз у платниках єдиного податку: велика частина підприємців нібито лише прикривається спрощеною системою оподаткування, отримуючи доходи, і тим самим не доплачує податки в бюджет. До того ж через приватних підприємців бізнес «переводить» кошти, що також свідчить про активну участь «спрощенців» у тіньовій економіці.

Депутати від президентської фракції «Блок Петра Порошенка» Андрій Шинькович і Геннадій Чекіта вирішили виправити цю ситуацію, заборонивши в Україні роботу частини платників єдиного податку та змінивши низку норм податкового законодавства. Про це йдеться в законопроекті №8089, який депутати зареєстрували 1 березня.

Зараз в Україні діє спрощена система оподаткування (так звана спрощенка) – це спеціальний податковий режим, розрахований на підприємців. Його перевага – сплата єдиного податку замість окремих податків і зборів, спрощена бухгалтерія і звітність. Залежно від обороту в ній передбачено чотири групи: 1-а і 2-а групи доступні тільки для фізосіб-підприємців (ФОП), 3-я – для ФОП і юросіб, а 4-а – тільки для сільгоспкомпаній.

3-я група, яка передбачає сплату єдиного податку в розмірі 5% від обороту (для платників ПДВ ставка становить 3%), популярна серед українських IT-підприємців та фрілансерів. Максимальний дохід, який підприємець може отримати за рік, – 5 млн грн.

Депутати запропонували скасувати 3-ю групу спрощеної системи сплати податків, оскільки вона часто використовується для оптимізації оподаткування під час виплати зарплати. Схема полягає в тому, що роботодавець не оформляє співробітника в штат, а укладає з ним договір як з приватним підприємцем. У пояснювальній записці до документа немає оцінок, скільки коштів держбюджету недоотримує від використання ФОП замість офіційного найму. При цьому автори документа підрахували, що кількість працівників приватного сектора вже більше, ніж державного (43% проти 30,5%). Але тільки 35% людей в приватному секторі працевлаштовані офіційно. «У 2017 році, щоб виплатити працівнику нетто заробітну плату в розмірі 10 тис. грн («на руки»), якщо працівник є ФОПом, підприємство має перерахувати до бюджету та фондів соціального страхування 1267 грн (13%), а для найманого працівника – 4150 грн (41,5%). Вигода для бізнесу тут очевидна – значно менші витрати на найману працю», – йдеться в пояснювальній записці до документа.

У «єдинників» 3-ї групи буде два варіанти: або перейти на загальну систему оподаткування, або перереєструватися на 2-у групу платників єдиного податку. Друга група передбачає оборот до 1,5 млн грн на рік, єдиний податок – 20% від мінімальної заробітної плати, вона доступна тільки для фізосіб-підприємців і забороняє надання послуг компаніям, що працюють на загальній системі оподаткування.

За оцінками Інституту соціально-економічної трансформації (ІСЕТ), втрати від використання ФОП замість офіційного працевлаштування невеликі – від 2,5 до 5 млрд грн, а втрати держави від переведення у готівку через ФОП ще менше – від 0,7 до 3 млрд грн. «Скасовувати 3-ю групу категорично не можна. На даний момент спрощена система передбачає досить високе податкове навантаження: 5% – якщо ви не платите ПДВ, і 3% – якщо платите. Багато компаній, які працюють на загальній схемі оподаткування, не сплачують стільки податків, як спрощенці. Тут в жодному разі не треба діяти заборонними методами. Адже робота на третій групі сьогодні дозволяє українському IT-сектору стрімко розвиватися, а скасування цієї групи завдасть удару по цілій галузі, яка генерує надходження валютної виручки в країну», – говорить директор ІСЕТ Ілля Несходовський. На його думку, наявність 3-ї групи – це конкурентна перевага України для розвитку науково-технічної продукції.

Податок на капітал не пройде

На думку експертів, українці повинні переходити на загальну систему оподаткування добровільно через створення вигідних умов, а не заборону «спрощенки». Стимулом для переходу могло б стати скасування податку на прибуток зі ставкою 18% і заміна його податком на виведений капітал (НВК) зі ставкою 15% для операцій з виведення капіталу безпосередньо власникам (дивіденди та інші прямі виплати) і 20% – для операцій, які прирівнюються до виведення капіталу.

Така ініціатива вже більше року обговорюється владою і навіть отримала схвалення уряду. «Якщо ви інвестуєте у власне виробництво, то податок на виведений капітал, по суті, не сплачується. Від впровадження цього податку багато плюсів: зниження прямого податку, зменшення кількості перевірок. Це реальний стимул для юросіб, які працюють на 3-й групі, переходити на загальну систему», – пояснює Ілля Несходовський.

Однак в цьому напрямку поки паузу поставив особисто президент Петро Порошенко. Ще тиждень тому після засідання Нацради реформ він заявив, що законопроект про ПВК буде скоро внесено до парламенту, тоді як учора на зустрічі з бізнесом заявив, що про заміну податку говорити рано. «Нацрада реформ ще раз винесе на обговорення перехід до нової моделі оподаткування прибутку, який покликаний стимулювати інвестиційну діяльність, а саме на оподаткування розділеного доходу підприємств. Я не буду його зараз підписувати, вносити до парламенту», – сказав президент. Як компроміс він запропонував запровадити податок на виведений капітал тільки для малого й середнього бізнесу.

Гальмує реалізацію ідеї великий бізнес, який звик використовувати офшори для виведення коштів. Податок на виведений капітал зробить цю схему невигідною. «Те, що податок на виведений капітал принесе в перші роки бюджету менше, ніж податок на прибуток, – формальна причина. Сума втрат для держави – не більше 50 млрд грн. Насправді цей законопроект більше невигідний великому капіталу, який використовує офшори для виведення коштів. Вони й лобіюють блокування цього законопроекту», – вважає Ілля Несходовський. За даними ІСЕТ, втрати бюджету від офшорних схем більше, ніж принесе скасування податку на прибуток – від 50 до 65 млрд грн.

ПДВ для бізнесу

Крім ліквідації 3-ї групи платників єдиного податку, депутати пропонують знизити ставку ПДВ з 20% до 16%. Такий захід, на думку авторів законопроекту, дозволить припинити оптимізацію сплати цього податку бізнесом. Проте експерти впевнені: щоб вивести бізнес з тіні, потрібно в першу чергу знижуватися не ПДВ, а єдиний соціальний внесок. «Якщо завдання – зробити податкову систему менш обтяжливою для бізнесу та забезпечити достатні надходження, то зниження ПДВ поки не потрібно, тому що у нас існують більш шкідливі податки. Перш за все це податок на працю (ЄСВ), який заганяє бізнес в тінь набагато сильніше, ніж ПДВ», – вважає старший економіст центру «CASE Україна» Володимир Дубровський.

Ще одне пропоноване депутатами нововведення полягає в зміні роботи підприємців, які займаються оптовою торгівлею. Їм хочуть заборонити працювати на 1-й і 2-й групах «спрощенки». На 2-й групі не зможуть працювати торговці електронікою, лікарськими препаратами, ювелірними виробами та підакцизними товарами. На загальну систему оподаткування доведеться перейти також інтернет-магазинам.

Експерти зазначають, що до роботи спрощенців 1-ї та 2-ї груп дійсно є зауваження, але боротьба зі зловживаннями повинна проходити через ефективний облік, а не заборони. «Наприклад, в бутиках можна побачити товар, який коштує 5-7 тис. грн, а всього в магазині одягу може бути на 500 тис. грн. Зрозуміло, що вони ніяк не потрапляють за оборотом у 300 тис. грн, який передбачений для 1-ї групи. Але з цим треба боротися не забороною, а використанням або фіскального обліку за допомогою РРО, або документального обліку», – вважає Ілля Несходовський.

Нинішня спроба депутатів ускладнити життя «спрощенців» – вже не перша. Востаннє її намагалося пролобіювати Міністерство фінансів на чолі з Наталією Яресько ще в 2015 році. Тоді документ не ухвалили, але від початку 2017 року приватних підприємців зобов'язали платити ЄСВ незалежно від того, отримують вони дохід чи ні. В результаті в грудні 2017 – січні 2018 року трохи менше 200 тис. фізичних осіб – підприємців припинили існування.

В цілому ж ймовірність проходження законопроекту, на думку експертів, низька. «Якщо звернути увагу на кількість підписантів цього законопроекту, то можна побачити, що у них підтримка не така вже й велика», – вважає Володимир Дубровський. До того ж президент 12 березня публічно виступив проти однієї з одіозних норм законопроекту – скасування 3-ї групи «спрощенців».

Подписывайтесь на новости FinClub в Telegram, Viber, Twitter и Facebook.